Вплив податкового регулювання на фінансову діяльність банку

В умовах потреби подолання в Україні негативних наслідків глобальної фінансової кризи зростає актуальність питань адаптації механізмів податкового регулювання банківської діяльності до світових стандартів і вимог. Вплив процесів інтеграції та фінансової глобалізації, а також специфіка соціально-економічних умов розвитку вітчизняної економіки, потребують теоретичного переосмислення й обґрунтування напрямів практичного реформування системи оподаткування фінансової діяльності банківських установ.

Зазначимо, що концепція реформування податкової системи України, розроблена на період до 2015 року, передбачає проведення цілісної й системної реформи у сфері оподаткування різних галузей виходячи зі стратегічної мети — побудови конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції у світовий фінансовий ринок.

Податкова політика держави впливає на функціонування всіх суб'єктів фінансового ринку, у тому числі банків, тому протидією кризовим явищам має стати застосування податкових інструментів з урахуванням особливостей системи оподаткування, її гнучкості і здатності адаптуватися до сучасних умов діяльності банків України. Для досягнення поставлених цілей пріоритетного значення набуває використання інструментів податкового регулювання для активізації фінансової діяльності банку.

Необхідність реформування механізмів податкового регулювання підтверджується високим податковим навантаженням на вітчизняні банки, що послаблює їх фінансову стійкість, а ігнорування податкових ризиків у процесі управління фінансами банку може призвести до істотних негативних наслідків як у вигляді значних витрат за фінансовими санкціями, так і у вигляді втраченої вигоди через прийняття неефективних управлінських рішень. Зазначене зумовило вибір напряму проведеного дослідження у статті та підтверджує її актуальність.

Дослідженню наукових і практичних аспектів окреслених проблем присвячено праці таких зарубіжних економістів, як Дж. Сінкі, П. Роуз, Е. Василишен, 0. Борисова. Різні аспекти податкового регулювання банківської діяльності розкрито у працях вітчизняних учених О. Данілова, В. Ходаківської, О. Десятнюк, В. Петросової.

Проте ряд актуальних питань залишається нерозкритим: більшість авторів зосереджують свою увагу на дослідженні загальнодержавної системи оподаткування й теоретичних засад податків. Разом із тим, за невеликим винятком, майже відсутні наукові праці, присвячені системі оподаткування у банківській сфері. Недостатньо уваги приділено аналізу ефективності режимів оподаткування прибутку банків, оцінці впливу податкового навантаження на розвиток банківської системи України.
Метою статті є визначення методологічних підходів щодо аналізу впливу податкового регулювання на фінансову діяльність банку. Реалізація поставленої мети обумовила вирішення таких завдань: розкрити методологічну парадигму дослідження впливу податків на діяльність установи та здійснити аналіз процесів оподаткування банківських установ України.

Узагальнивши підходи сучасних науковців до процесів формування податкової політики, ми дійшли такого висновку: розв'язання проблем розробки конкретних рекомендацій щодо податкового регулювання діяльності банку залежить від повноти розкриття методичних основ дослідження податкового механізму регулювання фінансової діяльності банку.

Важливими структурними елементами методології наукових досліджень є поняття (визначення), з допомогою яких узагальнюються й систематизуються конкретні явища. При дослідженні податкового регулювання фінансової діяльності банку такими поняттями є податкове регулювання (предмет дослідження) та фінансова діяльність банку (об'єкт дослідження). Тому, на нашу думку, при виконанні поставлених у статті завдань потрібно об'єднати ці поняття, тобто визначите їх взаємозв'язки.

Зазначимо, що податкове навантаження є частиною опосередкованого (непрямого) державного макроекономічного регулювання економіки, саме тою його складовою, де інструментами регулювання економіки є податки. Податкове регулювання — специфічна форма державного регулювання економіки, яка впливає на всю систему фінансових відносин, окремих її складових та має, переважно, жорсткий імперативний характер, адже здійснюється безпосередньо державою за визначеними у законному порядку правилами.

Вибір інструментів державного регулювання фінансової діяльності банку залежить від економічних, соціальних і політичних факторів.

До економічних факторів, які визначають вибір інструментів державного регулювання, на наш погляд, слід віднести загальні закономірності циклічного розвитку економіки, пов'язані з життєвим циклом матеріальної основи господарства будь-якого суспільства.

В економічній літературі1 вирізняють чотири види економічних циклів:

1) довгострокові, тривалістю 40—50 років, циклічні коливання (теорія довгих хвиль М. Кондратьева);

2) середньострокові, тривалістю 15—20 років, цикли (теорія циклів С. Кузнеця);

3) короткострокові, тривалістю 3—9 років, цикли (цикл Кітчина);

4) середньострокові економічні цикли, тривалістю 10 років, які вирізняють окремо, так звані цикли К. Жугляра, котрий розглядав економічний цикл як закономірне явище, причини якого формуються у сфері грошового обігу, насамперед у сфері кредитування при порушенні закономірностей організації кредитних взаємовідносин.

Зазначені цикли в сукупності визначають економічну кон'юнктуру. Водночас на неї впливають і нециклічні фактори: рівень соціально-політичного розвитку, структура і взаємовідносини політичних сил у парламенті, процеси інтеграції, відкритість економіки та її залежність від іноземного капіталу.

Податкове регулювання, на нашу думку, як сукупність заходів непрямого впливу на економіку й соціальні процеси через зміну податкових важелів і загального рівня оподаткування в державі, має формуватися залежно від того, на якій стадії циклу перебуває економіка країни. Сукупність певних форм, методів і способів, із яких складається податковий механізм, має бути адекватною економічній кон'юнктурі та враховувати всі зазначені фактори, що сприятиме створенню оптимальних умов для мінімізації втрат від економічних криз.

Сучасний стан використання інструментів податкового регулювання свідчить, що ці проблеми не розроблені на достатньому рівні ні в теорії оподаткування, ні у практиці організації процесів оподаткування, спрямованих на справляння податків і зборів. Зазначене стосується й механізму податкового регулювання фінансової діяльності банку.

Основним видом діяльності банку як домінуючого на фінансовому ринку посередника є його фінансова діяльність, котру, на наш погляд, слід розглядати на двох рівнях.

На першому рівні фінансова діяльність розглядається у вузькому розумінні та включає в себе низку завдань із формування фінансового результату діяльності банку, розрахунку основних фінансових показників, що характеризують ефективність його діяльності, визначення прибутку й обсягів податків тощо.

На другому рівні фінансова діяльність банку розглядається в широкому розумінні, є комплексним поняттям і включає в себе три складові: здійснення банківських операцій, формування й використання фінансових ресурсів, визначення й аналіз фінансових результатів.

На розвиток цих складових впливають податкова політика держави й методи її регулювання (рис. 1).

Рис. 1. Взаємозв'язок податкового регулювання й основних складових фінансової діяльності банку
Важливо зазначити, що вплив інструментів податкового механізму на фінансову діяльність банку може бути опосередкованим і прямим. По-перше, на продуктовий ряд банківських послуг впливають методи і ставки оподаткування клієнтів банку, тобто на вибір пріоритетних напрямів діяльності банку опосередковано впливає система оподаткування суб'єктів господарювання й фізичних осіб.

По-друге, система оподаткування самого банку як суб'єкта господарювання прямо впливає на його фінансові результати, обсяги власних фінансових ресурсів, собівартість продуктів і послуг банку. Отже, на нашу думку, необхідність реформування податкового регулювання фінансової діяльності банку стосується як клієнтів банку (опосередкований вплив), так і безпосередньо самого банку (прямий вплив), що значно ускладнює процеси реформування податкового регулювання банківської діяльності.

Важливою складовою методології дослідження є визначення ефективності податкового регулювання, тобто аналіз реально досягнутого рівня виконання податковим регулюванням конкретного завдання. Тому наступним етапом дослідження методологічних засад податкового регулювання й визначення податкового впливу на фінансову діяльність банку є аналіз існуючої практики оподаткування банків.

Зазначимо, що системи оподаткування банківських установ різних країн мають свою специфіку (рис. 2). Порівнюючи системи оподаткування банків України і країн Європейського Союзу (ЄС)5, можна побачити, що Україна та ЄС мають лише два спільних податки (на прибуток і на додану вартість).

Загалом же банки України, хоча й мають меншу кількість податків, обкладаються великою кількістю різноманітних відрахувань і зборів, що не дає їм розвивався значними темпами. У країнах ЄС із банків (включаючи відділення іноземних банків), як правило, справляється податок на прибуток корпорацій (40—50%), місцевий податок (16— 50%), податок на прибуток, виплачений у вигляді дивідендів, податок на додану вартість (5—10 %). У багатьох державах — членах ЄС ПДВ не справляється з основних видів банківських доходів (процентів, комісій і т. д.), але він сплачується (у розмірі 10—20%) із доходів від операцій із лізингу, трастових операцій і зберігання цінностей у сейфах.

Зауважимо, що крім зазначених податків вітчизняні банки здійснюють обов'язкові відрахування, до яких слід віднести: внески на державне соціальне страхування, збір на обов'язкове страхування на випадок безробіття, відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування, відрахування у фонд страхування від нещасних випадків, плату за торговий патент, державне мито, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування по операціях з іноземною валютою, відрахування за невиконання нормативів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, збір за користування послугами мобільного зв'язку, збір за забруднення навколишнюю середовища, збір до Державного інноваційного фонду.

Аналіз виконання податкових зобов'язань вітчизняними банками свідчить про те, що з кожним роком збільшуються обсяги сплаченого вітчизняними банками податку (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка змін податкових зобов'язань банківської системи України

Дані таблиці свідчать, що за останні три роки витрати банківської системи зростали дещо вищими темпами, ніж отримані доходи, що є негативною тенденцією як для банківської системи, так і для економіки країни. Що стосується темпів приросту прибутку банківських установ, то слід зазначити, що вони значно відстають від темпів приросту сплачених до бюджету держави податків.

З метою визначення рівня впливу податкового обтяження на результати фінансової діяльності вітчизняних банків здійснено аналіз рівня загальної податкової віддачі групи банків м. Одеси (табл. 2).

Дані таблиці свідчать, що частка сплачених податків і зборів у прибутку банку загалом у банківській системі у 2008 році становила 65,5 %. Що стосується показників групи банків м. Одеси, то лише два банки — ВАТ АБ "Південний" та АКБ "Інвестбанк" — мають нижчі значення, ніж середні у всій банківській системі — 46,8 % та 52,0 % відповідно, а сплачений податок на прибуток у цих банків займає найбільшу частку в обсягах сплачених податків і зборів — 53,5 % та 48,1 % відповідно.

Що стосується решти банків, то в більшості з них податкові платежі майже збігаються (АКБ "Порто-Франко", ВАТ "МТБ", АКБ "Імексбанк") або значно перевищують (КБ TOB "Місто Банк", АКБ "Фінбанк", АКБ "Одеса-Банк") обсяги отриманого прибутку. Слід зазначити, що у структурі податкових платежів майже всіх банків велику частку займають суми страхових зборів (внесків, що перераховані у фонди державного обов'язкового страхування). На нашу думку, результати
проведеного аналізу дають змогу дійти висновку про високе податкове навантаження на банки.

Аналіз основних показників податкового навантаження банків України автором здійснено станом на 1 січня 2008 року. Середній показник загального податкового навантаження в цілому по банківській системі становив 12,1 %, при цьому найбільше його значення зареєстровано у ТОВ "Банк інвестицій та заощаджень" — 38,9%, найменше — у ТОВ КБ "Фінансова ініціатива" — 2,7 %. Середнє податкове навантаження з податку на прибуток вітчизняної банківської системи становило 4,66%. Найбільше значення показника становило 21,5 % у ЗАТ "Сітібанк Україна", найменше — у шести банків: ВАТ "Родовід Банк", АКБ "Ерсте Банк", ВАТ "Кредобанк", ВАТ КБ "Промекономбанк", Міжнародний Інвестиційний Банк, ЗАТ "Український банк реконструкції та розвитку".

Зниження дохідності і стабільності банківської системи, погіршення фінансового стану банківського сектору економіки України у 2009 році, на наш погляд, теж підтверджують необхідність подальшого дослідження й удосконалення податкових методів регулювання фінансової діяльності банку.

Важливо зазначити, що головною метою державного регулювання банківської діяльності на перспективу є подолання кризових явищ, активізація кредитної діяльності банків і підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, які є частиною національного багатства. Оподаткування банків покликане забезпечити, з одного боку, сприятливі макроекономічні умови для формування банківської системи, стійкої до кон'юнктурних коливань, з другого — перетворення її на активний інструмент інвестиційного процесу й економічного зростання.

Необхідність проведення наукових досліджень щодо вдосконалення методів оподаткування банків підсилюється суперечливістю вимог існуючої системи податкових відносин держави-з банківським сектором і, відповідно, характером висунутих пропозицій щодо їх зміни. Оподаткування банківського прибутку є способом державного впливу на переорієнтацію фінансових потоків із банківського у виробничий сектор.

Проте в умовах існуючої макроекономічної ситуації у країні, зокрема, при постійному збільшенні обсягів резервування всіх активних операцій банків, особливо кредитних, забезпечити окупність позичок у потрібний термін неможливо, тому банки збільшують позичкові проценти, що сприяє ще більшому скороченню платоспроможного попиту на позички з боку реального сектору економіки та перешкоджає створенню умов для подолання кризових явищ.

У цілому невиважене державне регулювання банківської діяльності негативно позначається на інвестиційній стратегії банків, підсилюючи ізоляцію сектору від реального й відірваність банківського капіталу від виробничого, поглиблюючи розрив у русі грошових, фінансових і матеріальних потоків.

Подолання цього розриву ускладнюється впливом податкового механізму не лише на попит, а й на пропозицію позичкового капіталу. Економічна політика держави щодо банківської системи перешкоджає реалізації кредитного потенціалу банків із метою реструктуризації економіки, що у сукупності знижує значимість позикового капіталу у відродженні відтворювального процесу на макро- і мікрорівнях.

Безсумнівно, що подальше функціонування банківського сектору, подолання проблеми довіри населення, активізація кредитної діяльності, поліпшення якості кредитного портфеля неможливі без активізації зв'язків банківського й виробничого секторів економіки на макрорівні та взаємодії конкретних банків із підприємствами на мікрорівні.

1. Для створення умов щодо реформування методів податкового регулювання фінансової діяльності банку потрібно: виявити суттєві зв'язки між станом, динамікою, перспективою розвитку банківського сектору економіки й системою його оподаткування, для чого слід проаналізувати обсяг і структуру податкових платежів банків, установивши їх участь у формуванні доходів бюджету; оцінити виконання банками як платниками податків своїх податкових зобов'язань; зробити розрахунок напруженості податкового тягаря банківського сектору (з урахуванням податків і всіх форм резервування банківських операцій); проаналізувати вплив податків на стійкість банківського сектору; встановити регулюючий, мотиваційний вплив системи оподаткування банків, зокрема вплив податків на їхню інвестиційну активність.

2. Методологічно важливим є визначення ефективності податкового регулювання, тобто очікуваного чи реально досягнутого ступеня виконання податковим регулюванням конкретного завдання або досягнення ним конкретної мети. Необхідно запровадити податкові пільги не лише для банків, які здійснюють фінансування розвитку пріоритетних галузей промисловості, а й для підприємств, що фінансуються, тобто розвивати методи як прямого, так і опосередкованого податкового регулювання.

3. Для розвитку податкового стимулювання інвестиційної активності банківського сектору потрібно створити інституційно-правове й економічне середовище, засноване на врахуванні дій загальних закономірностей економічних циклів, що сприятиме формуванню адекватної умовам економічної кон'юнктури податкової політики держави.

Кузнецова Л.В


Другие новости

Как обезопасить свои интернет покупки

22.05.2017 13:34 · Фінанси
Множество магазинов существуют только в интернете. Это удобно тем, что не нужно выходить из дома,чтобы сделать покупку. Но не всегда интернет магазины опасны для вас и ваших средств. Несколько важных советов, как сделать интернет покупки полностью безопасными.

Варианты летней подработки для подростков

25.05.2016 16:18 · Фінанси
Одной из главных причин популярности летней подработки среди подростков является возможность обеспечить финансовую независимость от родителей. С наступлением летних каникул большинство молодых людей озадачиваются поиском работы. Тем не менее не каждый работодатель готов взять подростка на сезонную работу, именно поэтому детям часто приходится обращать внимание на не совсем обычные варианты заработка.

Найм автомобиля выручит в любой ситуации

07.08.2013 20:40 · Фінанси
Услуга проката автомобилей, которая появилась совсем недавно, уже доказала свою пользу, поскольку человек, оказавшийся по долгу службы или на отдыхе в другом городе, может стать водителем автомобиля, потратив каких-то пол часа.

3 фактора риска для бизнеса

11.03.2012 13:40 · Фінанси
Все документы должны быть проведены через юристов. С одной стороны, юридическая проработка каждого проекта, действия, материала повышает уровень бюрократизации, снижает скорость принятия решения. Однако, с другой, эта мера существенно снизит риски возникновения проблем. Иными словами, такой подход оправдан.

Бухгалтерский учет

25.02.2012 19:44 · Фінанси
Бухгалтерский учет - это процесс связи финансовой информации бизнес-организации с пользователями, такими как акционеры и менеджеры. Связь, как правило, в виде финансовых отчетов, которые показывают, в денежном выражении величину экономических ресурсов, находящихся под контролем управления; искусство заключается в выборе информации, которая имеет отношение к пользователю.

Государственные органы сертификации и стандартизации

26.08.2011 22:48 · Фінанси
Госстандарт – данная организация напрямую не связана с сертифицированием, поскольку её главной задачей является регистрация ГОСТов, а также составление различных планов государственной стандартизации.

Рейтинговые компании Украины

30.06.2011 11:56 · Фінанси
В 2011 году рейтинговые агенства вступили в конкурентную борьбу с бывшими рейтинговыми монополистами. Дело в том, что в начале 2010 года Государственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку после длинных затягиваний наконец включила в Реестр полномочий рейтинговых агенств три организации: РА "ІВІ-рейтинг", РА "Рюрик" и РА "Эксперт-рейтинг". Раньше же до 2004 годом единственным рейтинговом агенством было РА "Кредит-рейтинг".