Єрьомін Розміщення продуктивних сил (2003)

Чорна металургія

Чорна металургія є головний споживач палива, електроенергії, води. До її складу входять видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих, хромітових руд, виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, металів промислового значення, вторинна переробка чорних металів та коксування вугілля, видобуток допоміжних матеріалів. Розвиток чорної металургії перед визначає розвиток залізорудної та кам’яновугільної промисловості, видобуток мінеральної сировини. 98% чавуну та 97% сталі виробляється на підприємствах з річним виплавленням понад 1 млн. тон, що свідчить про високу концентрацію чорної металургії.

На металургійних комбінатах комбінують коксування вугілля та металургійну переробку. Металургія повного циклу, переробна металургія та “мала металургія” у розміщенні досить подібні. При розміщенні металургії повного циклу пріоритетом є сировина і паливо. У переробній промисловості використовують ресурси металевого брухту, орієнтир іде на місця споживання готової продукції (джерело металобрухту). “Мала металургія” орієнтується на великі машинобудівні центри, які спеціалізуються на металургійній продукції.

Запаси залізних руд України становлять 27,4 млрд. т. (кварцити – 1,9 млрд. т., бідних – 24,1 млрд. т., бурих залізняків – 1,4 млрд. тон).

У 1995 році в Україні добуто 50,7 млн. тон залізної, 3,2 млн. тони марганцевої руди. У Криворізькому басейні 75% залізної руди добувається відкритим способом.



Їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому гірничо-збагачувальних комбінатах. Після збагачення утворюється когламерат з вмістом заліза 62%, який надходить на агломераційні фабрики, далі – у домни. 30 млн. тон збагаченої залізної руди поставляється на металургійні заводи Росії, Словаччини, Урогщини, Польщі.

Керченський залізорудний басейн містить 1,4 млрд. тон руд з вмістом заліза 30 – 40%, що складає 4,2% загального видобутку України.

Кременчуцький залізорудний басейн освоюється, його запаси складають 4,5 млрд. тон.

Марганцеворудною базою чорної металургії є Нікопольський район Придніпровського марганцеворудного басейну (0,23 – відкритим способом).

У Донбасі і Придніпров’ї розміщені і коксохімічні комбінати. Вогнетривкі глини добувають у Часівярському, Новорайському та Веселинівському родовищах Донецької області. Високоякісні флюсові вапняки та доломіти добувають у Донецькій, Дніпропетровській областях та Автономній республіці Крим. Вогнетривкі матеріали є основою виробництва вогнетривкої цегли, будівництва домн.

Виділяють у структурі чорної металургії наступні центри:

Дніпропетровський металургійний вузол;

Запорізький металургійний вузол;

Криворізький металургійний вузол;

Кременчуцький вузол чорної металургії;

Донецький металургійний район, куди входять Донецький Маніївський, Єнакіївський, Апчевсько – Алмазнянський металургійні вузли;

Приазовський район чорної металургії.