Конспект лекцій (2004) Бухгалтерський облік у банках

Загальні вимоги до обліку операцій в іноземній валюті

У міжнародній практиці досі не існує єдиної універсальної схеми обліку валютних операцій, і зарубіжні країни у своїх національних системах бухгалтерського обліку використовують різні методи відображення у фінансовій звітності операцій з іноземною валютою.

Найпоширеніші з них такі:

* метод обліку за курсом на дату закриття (с!озіп§ гаїе теїпосі), відповідно до якого всі операції з іноземною валютою відображаються в обліку за курсом на дату балансу;

* метод оборотно-необоротної оцінки (СиггепІ/Коп-сиггепІ; теІНосІ), відповідно до якого поточні активи та пасиви переоцінюються за курсом на дату балансу, а довгострокові — відображаються за історичною вартістю;

* монетарно-немонетарний метод (Мопеїагп/Коп-топеїагу теїпосі) — розподіл статей балансу на монетарні та немонетарні за грошовою ознакою;

«темпоральний метод (Тетрогаї теІЬос!) полягає в оцінці активів та пасивів за поточними (або майбутніми) цінами за курсом на дату звітності, а статті, що виражені за історичною вартістю, — відповідно за курсом на дату відображення в обліку.



Вибір методу обліку валютних операцій здійснюється країною самостійно, залежно від історичного розвитку, традицій, рівня розвитку науки й економіки та умов господарювання. Так, наприклад, у країнах з високим рівнем інфляції практикується оцінювання валютних коштів за поточним курсом.

В Україні діє Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України. Норми Положення (стандарту) 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Положення (стандарт) 21 не поширюється на:

^операції хеджування статей з іноземної валюти;

* відображення (перерахунок) показників статей фінансової звітності, наведених у валюті звітності, в іноземній валюті.

В основу бухгалтерського обліку валютних операцій в Україні покладено монетарно-немонетарний метод.

Реформа бухгалтерського обліку в банківських установах України охопила всі сфери банківської діяльності, у тому числі й операції на валютних ринках. Чинний план бухгалтерського обліку комерційних банків дає можливість повною мірою відобразити розрахунки в іноземній валюті й реально оцінити валютні активи та пасиви банку.

Передусім це стосується застосування принципу мультива-лютності, який полягає у відображенні операцій в іноземній валюті за тими самими рахунками, що й операції у гривні. Цей принцип реалізується за допомогою додаткової бази валютних параметрів, які на рівні синтетичних рахунків забезпечують інформацією у розрізі видів банківської діяльності (операцій). На рівні аналітичних рахунків формується деталізована інформація, яка є предметом статистичної звітності.

Балансова вартість іноземної валюти визначається як вартість іноземної валюти в грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним валютним курсом).

Усі статті балансу, за якими відображаються операції в іноземній валюті та валютні цінності, поділяються на монетарні та не-монетарні.

Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Для бухгалтерського обліку валютних операцій слід розрізняти такі поняття:

Офіційний валютний курс — курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Ринковий (комерційний) курс — курс, який установлюється банком для проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти.

Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Операції з іноземною валютою за балансовими рахунками відображаються за такими курсами:

а) за офіційним валютним курсом на дату валютування відображається іноземна валюта в подвійній оцінці — за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані,

отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунка, у тому числі внесок в іноземній валюті до статутного капіталу, куплена-продана іноземна валюта тощо);

б) за ринковим курсом гривні в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривні;

в) за офіційним валютним курсом гривні на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті. У разі здійснення виправних проведень за рахунками доходів і витрат сума в гривнях за проведенням сторно має дорівнювати сумі в гривнях за помилковим проведенням (приклад 1, 2);

г) за офіційним валютним курсом на дату укладення установчого договору в разі внеску в іноземній валюті до статутного капіталу гривні відображаються за рахунком 3630 «Внески за неза-реєстрованим статутним капіталом».

Різниця, що виникає при оцінці внеску за офіційним валютним курсом на дату внесення коштів в іноземній валюті та оцінці внеску за офіційним валютним курсом на дату укладення установчого договору у процесі формування статутного капіталу з участю іноземних інвесторів (а в разі збільшення статутного капіталу банку — на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу), відображається за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

ґ) за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу (попередньої оплати) гривні відображаються в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) та отримання робіт і послуг (приклад 3).

Приклад [

Нарахування доходів за кредитами на суму 100 дол. США.

Офіційний курс 1 дол. США становить 5,3 грн.

Д-т нараховані доходи;

К-т 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» — на суму 100 дол. США (530 грн);

Д-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

К-т процентні доходи (шостий клас) — на суму 530 грн.

У разі здійснення виправних проведень за рахунками доходів і витрат сума в гривнях за проведенням сторно має дорівнювати сумі в гривнях за помилковим проведенням.

2 Приклад

Сторнування помилково нарахованих у попередньому місяці доходів за кредитами на суму 100 дол. США (див. приклад 1).

Офіційний курс 1 дол. США на дату проведення сторно становить 5,4 грн.

Д-т процентні доходи (шостий клас);

К-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» — на суму 530 грн;

Д-т 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»;

К-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» — на суму 10 грн (на суму різниці між курсом нарахування і виправлення);

Д-т 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

К-т нараховані доходи на суму 100 дол. США (540 грн).

І| З Приклад

Придбання основних засобів за іноземну валюту.

І Банк придбав основні засоби за іноземну валюту:

* вартість основних засобів — 10 000 євро;

«офіційний валютний курс на дату передоплати — 6,10 грн;

«офіційний валютний курс на дату отримання автомобіля — 6,15 грн.

2. Передплата за основні засоби

Д-т 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

К-т 1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках» — на суму 10 000 євро (61 000 грн);

Д-т 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів»;

К-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» — на суму 61 000 грн.

З Погашення дебіторської заборгованості та оприбуткування основних засобів

Д-т 4400 (А) «Основні засоби»;

К-т 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів» — на суму 61 000 грн.

Дебіторська заборгованість з придбання основних засобів є немонетарною статтею і відображається за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу. Оприбуткування основних засобів здійснюється за курсом на день здійснення розрахунків.

Головною особливістю сучасного обліку валютних операцій банків, як уже згадувалося вище, є принцип мультивалютності. Зв'язок між операціями в іноземній валюті та національній забезпечується використанням технічних рахунків:

3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Технічний рахунок — рахунок, який не несе економічного навантаження і використовується для технічного здійснення операції. Формування фінансової звітності здійснюється без урахування залишків за технічними рахунками 3800 та 3801.

У кореспонденції з технічними рахунками відображаються операції банку, що впливають на розмір валютної позиції банку.

До операцій банку, що впливають на розмір відкритої валютної позиції, належать:

* купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти (банківських металів), у тому числі строкові операції, за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах (банківських металах), незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

* нарахування, отримання, сплата іноземної валюти у вигляді доходів та витрат;

* надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу; «погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;