Внутрішньо-економічний механізм підприємства

У ході запровадження науково-технічного прогресу, впровадження нової техніки та технології змінюються умови виробництва. Це, у свою чергу, викликає необхідність перегляду, постійного вдосконалення системи техніко-економічних нормативів, які є вихідними величинами для планування при застосуванні будь-якого методу планування.

У практиці планової роботи терміни «норма» і «норматив» чітко не розмежовуються, відмінності між ними є, по суті, умовними. Проте у більшості випадків зміст їх можна визначити так: норми - це максимально допустимі величини абсолютних затрат певних ресурсів на одиницю продукції (роботи); нормативи характеризують режими використання ресурсів.

Уся сукупність норм і нормативів підприємства створює його нормативну базу — надзвичайно важливу частину інформаційної, системи управління. Норми і нормативи визначають ступінь використання ресурсів підприємства, а отже, від їх якості істотно залежить наукова обґрунтованість розроблюваних планів. В аграрних підприємствах ця система включає такі групи:

нормативи з організації використання основних засобів виробництва;

нормативи з організації використання оборотних засобів виробництва;

норми затрат праці;

нормативи економічного впливу на виробництво (оплата праці, ціни, кредити тощо);

нормативи резервів (страхові фонди);

норми особистого споживання і матеріально-побутових послуг;

штатні нормативи інженерно-технічних працівників, службовців і молодшого

технічного персоналу.

Встановлення науково обґрунтованих техніко-економічних нормативів є найбільш складною і відповідальною ділянкою планової роботи. Від них значною мірою залежить якість внутрішньогосподарського планування.

Раціональна організація нормативної бази підприємства будується на таких основних принципах:

комплексне охоплення нормуванням усіх сфер діяльності підприємства і відповідно всіх розділів стратегічного і поточного планів;

методична єдність формування норм і нормативів за рівнями управління (дільниця, цех, завод), за періодами (місяць, рік) і відповідно забезпечення їх агрегування і дезагрегування;

забезпечення обґрунтованості норм і нормативів на основі застосування належних методів їх обчислення, своєчасного поновлення і коригування;

організація ефективної системи формування і використання норм і нормативів: оформлення, зберігання, пошук, оновлення тощо.

Норми і нормативи класифікують за певними ознаками, що дає змогу внести певну систему в їх розмаїтість. До таких ознак передусім належать вид нормованих ресурсів, термін дії норм, ступінь їх агрегування і метод розроблення.

Класифікація норм і нормативів за видами ресурсів подана в табл. 6.2. Норми затрат у натуральному виразі легко перетворюються у вартісні норми витрат множенням перших на грошові оцінки одиниці ресурсів або одиниці часу використання цих ресурсів.

КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМ І НОРМАТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ВИДАМИ НОРМОВАНИХ РЕСУРСІВ І ПРИЗНАЧЕННЯМ