Внутрішньо-економічний механізм підприємства

Для оцінки продукції конкретного підрозділу при розробці його виробничої програми можна використовувати наступні методи:

Оцінка продукції за поточною вартістю

Поточна вартість = Кількість продукції х Ціна франко-склад виробника

Ціна франко-склад виробника визначається різницею між ринковою ціною продукції і витратами на її транспортування. Ціна франко-склад виробника є основою оцінки при визначенні вартості валової продукції певного виробничого процесу. Якщо транспортування товару до місця реалізації вимагає додаткових витрат виробника, то доцільно розглядати транспортні витрати як

пропорційно-спеціальні. У цьому випадку вартість валової виробленої продукції визначається на

основі діючих цін на ринку.

Поточна вартість визначається, як правило, лише для товарної продукції і послуг. З метою спрощення, при плануванні, поточна вартість визначається і для нетоварної продукції, наприклад у виробничих процесах тваринництва органічні добрива розглядаються як товар, оскільки вони використовуються для заміщення мінеральних добрив. Оцінка продукції за облагородженою вартість

Облагороджена вартість (капіталізований прибуток) показує приріст прибутку за допомогою використання певного продукту в середині підприємства.



Облагороджена вартість певного продукту дорівнює додатково отриманому доходу в результаті використання даного продукту в підприємстві за мінусом витрат облагородження.

Залежно від господарської ситуації витрати облагородження можуть бути різними. Якщо, наприклад, на підприємстві є вільна робоча сила, то з виробничо-економічної точки зору в процесі облагородження тут не виникнуть додаткові витрати праці і облагороджена вартість у цьому випадку буде істотно вищою, ніж у підприємстві, де наявність робочої сили обмежена і процес

облагороджування потребує альтернативних витрат, тобто робоча сила буде відлучена від інших виробничих процесів.

Оцінка продукції за вартістю заміщення

- відносна ціна покупки

Відносна ціна покупки певної продукції відповідає грошовій сумі, необхідній для придбання найдешевшого її замінника в еквівалентній кількості на ринку.

- відносна ціна продажу

Відносна ціна продажу певної продукції відповідає грошовій сумі, що могла б бути отримана у випадку реалізації найдешевшого її замінника власного виробництва в еквівалентній кількості на ринку.

- вартість заміни

Вартість заміни (вартість заміщення) певної продукції відповідає витратам на виробництво еквівалентної кількості найкращого з економічної точки зору замінника, як правило нетоварного продукту.

При визначенні справжньої вартості керуються наступними правилами:

Поточна вартість завжди є нижньою межею справжньої вартості. Якщо облагороджена вартість нижче поточної вартості, то оцінюваний продукт вигідніше реалізувати, ніж спожити на потреби підприємства. При низькій вартості заміщення продаж продукту є економічно обґрунтованим, оскільки використання взаємозамінного товару принесе більш високий економічний результат.

Облагороджена вартість є вищою границею справжньої вартості.

Це правило діє тільки в тому випадку, якщо облагороджена вартість вище поточної вартості продукту. У випадку, коли вартість заміщення вище облагородженої вартості, і поточної вартості, взаєозамінювання є економічно безглуздим, оскільки за товар замінник буде більше заплачено, ніж могло б бути отримано при його реалізації (споживанні в господарстві).

Вартість заміщення є справжньою вартістю, коли вона знаходяться між поточною вартістю і облагородженою вартістю продукту.

Якщо існують кілька вартостей заміщення, то справжньою вартістю найнижча. Якщо одна з вартостей заміщення знаходяться нижче рівня облагородженої вартості, то справжньою вартістю стає поточна вартість.