Аудит суб'єктів господарювання

Аудит фінансових результатів роботи підприємства

Узагальнюючим показником роботи підприємства є прибу­ток, який характеризує ефективність його діяльності. Тому аудит прибутку та аналіз фінансового стану підприємства є найбільш складною ділянкою контрольної роботи.

Слід зауважити, що нормативно-правові акти України з фінансових питань виділяють два види прибутку: чистий (балан­совий) та прибуток, який є об'єктом оподаткування. Оскільки ос­новним джерелом для аналізу фінансового стану підприємства є форми фінансової звітності, першою з яких як за номером, так і за значенням є баланс підприємства, то в цьому розділі будуть розг­лянуті саме питання перевірки балансового (чистого) прибутку. Формування прибутку як об'єкта оподаткування та питання по­даткового обліку будуть проаналізовані у шостому розділі підручника.

Взагалі ж існування двох паралельних видів обліку - бухгал­терського та податкового - для визначення різних показників при­бутку є негативною рисою сучасного стану економічної роботи в нашій державі. Але Програма реформування системи бухгалтерсь­кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже­на постановою КМУ від 28.10.98 р, передбачає створення "моделі взаємодії системи бухгалтерського обліку та оподаткування", що позитивно вплине на якість фінансової звітності та сприятиме зменшенню трудомісткості облікового процесу. Тому питання пе­ревірки балансового (чистого) прибутку будуть розглянуті в цьо­му розділі з позицій національних Положень (стандартів) бухгал­терського обліку, більшість з яких на момент написання посібника вже була затверджена Міністерством фінансів України.



Згідно з цими Положеннями (стандартами), балансовий прибуток визначається як сума, відносно якої доходи підприємства перевищують витрати.

Термін витрати означає зменшення економічних вигод у ви­гляді вибуття чи збільшення зобов'язань, які призводять до змен­шення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Доходи підприємства - це збільшення економічних вигод у ви­гляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які при­зводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Основними джерелами чистого (балансового) прибутку (збитку) є фінансові результати від операційної діяльності, яку розглядають як основну діяльність підприємства, а також від інших видів діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Визначається фінансовий результат від операційної діяль­ності як сума чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зменшена на собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), витрат на збут, адміністратив­них та інших операційних витрат.

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається із загального доходу від реалізації (тобто доходу без вирахування наданих знижок, повернення про­даних товарів та податків з продажу) податку на додану вартість та акцизного збору, які враховані у складі виручки від реалізації продукції та інших зборів і податків з обороту. Залежно від цього на першому етапі аудиту чистого (балансового) прибутку слід пе­ревірити повноту відображення в бухгалтерському обліку підприємства доходів (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У складі собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерсь­кого обліку відображається тільки виробнича собівартість ре­алізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізова­них товарів. На цьому етапі контролю фінансових результатів ау­дитор має перевірити правильність розрахунків виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

Аудит виробничої собівартості включає перевірку ор­ганізації виробництва та технологічних процесів, якості про­дукції, а також питань нормування праці та витрат матеріальних ресурсів. Аудитор повинен впевнитися, що звітні дані про собівартість продукції відповідають фактичним витратам підприємства з кожного елементу і кожної статті калькуляції.

До інших операційних доходів підприємства включають такі види доходів:

o доход від операційної оренди активів;

o доход від операційних курсових різниць;

o відшкодування раніше списаних боргів;

o доход від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

До адміністративних витрат відносять загальногоспо­дарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Витрати на збут продукції включають витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витра­ти на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам. У складі інших операційних витрат відображають собівартість реалізова­них виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; виз­нані економічні санкції; відрахування з метою забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, які виника­ють у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат,

що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг). Тому аудитор має перевірити відповідність цих витрат норматив­но-правовим документам про їх склад. Прибуток (збиток) від опе­раційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністратив­них витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

На наступному етапі ревізор повинен перевірити пра­вильність формування прибутку (збитку) від звичайної діяль­ності. Звичайна діяльність - це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. Прибуток (збиток) від звичайної діяль­ності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибут­ку (збитку) від операційної діяльності, доходу від участі в капіталі, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Доход від участі в капіталі включає доход, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі. Метод участі в капіталі є методом обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інве­стицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.

Інші фінансові доходи включають дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). У складі інших доходів підприємства відображаються доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових ком­плексів; доходи від неопераційних курсових різниць та інші дохо­ди, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю.

Втрати від участі в капіталі відображають збиток, спричи­нений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства. Фінансові витрати - це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу. Інші витрати підприємства включають собівартість ре­алізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю.

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та су­мою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

На заключному етапі аудитору слід перевірити формування чистого прибутку (збитку) підприємства, який розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з над­звичайного прибутку.

До надзвичайних доходів і надзвичайних витрат відносять­ся відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкоду­вання та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибутки або збитки від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій. До надзвичай­них подій відносяться такі операції, яких не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному наступному звітному періоді. Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. Аудитор має пе­ревірити також, щоб зміст і вартісна оцінка доходів або витрат від кожної надзвичайної операції були окремо розкриті в примітках до фінансових звітів підприємства.

Складовою частиною ревізії фінансових результатів є аналіз фінансового стану підприємства, у процесі якого слід дати оцінку фінансової стійкості й платоспроможності, зокрема розра­хувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової актив­ності. Отримані коефіцієнти необхідно порівняти із встановлени­ми оптимальними критеріями, з даними за попередній період і аналогічними показниками на споріднених підприємствах або із середньогалузевими даними. Таким чином, ревізія фінансових ре­зультатів иає виявити внутрішні резерви поліпшення фінансово­го стану підприємства, сприяти попередженню банкрутства та

визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах ринко­вих відносин.