Економіка підприємства

Натуральні і вартісні показники виробничої програми

Виробнича програма – це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.

Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асорти¬менту.

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на. основі обсягу поставок:

0В = ОП — Зн + Зк, (4.1)

де 0В — обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;

ОП — обсяг поставок в натуральних одиницях;

Зп, Зк — запаси продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового року, натуральних одиниць.



При аналізі виконання підприємством плану по номенклатурі і асортименту дається кількісна оцінка виконання плану шляхом обчислення фактичного випуску продукції в межах встановленого плану і порівняння його з плановими показниками.

Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів в певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно – чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Товарна продукція — економічний показник, що характеризує в грошовому виразі обсяг зробленої і готовий до реалізації продукції.

В її склад, зокрема, включається: вартість зроблених у даному періоді (зданих на склад) і призначених для реалізації на сторону (іншим організаціям і підприємствам) готових виробів, вартість робіт і послуг промислового характеру, виконуваних сторонніми організаціями, а також вартість напівфабрикатів свого виробництва, реалізованих на сторону.

формула

де N – обсяг виробництва продукції, в шт..;

Ц – ціна одного виробу;

ПП.Х – послуги промислового характеру, виконувані стороннім організаціям;

НФС.В. – вартість напівфабрикатів свого виробництва, реалізованих на сторону.

ТП = ВП + (НЗВП – НЗВК), (4.3)

де ВП – валова продукція;

НЗВ – незавершене виробництво;

Валова продукція — вартісний показник обсягу виробництва продукції, що характеризує загальний результат промислово-виробничої діяльності підприємства (фірми і т.п.) за визначений період. У її склад включається готова продукція, напівфабрикати, призначені для відпустки на сторону (іншим підприємствам і організаціям), вартість промислових робіт і послуг, вартість капітального ремонту, зміна (плюс чи мінус) залишків незавершеного виробництва, інструментів і пристосувань. Це єдиний оціночний показник діяльності підприємства, в обсяг якого включаються не тільки готові вироби, але і незавершене виробництво (заділи), зміна залишків напівфабрикатів.

формула

де ТП – товарна продукція;

НЗВП, НЗВК – незавершене виробництво на початок і кінець року відповідно;

ІП, ІК — вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Валовий оборот підприємства (ВО) — це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрізаводський оборот (ВЗО) — це та кількість про¬дукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки. Валову продукцію можна також обчислити:

ВП = ВО— ВЗО, (4.4)

Реалізована продукція (РП) — це продукція, яка відван¬тажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунко¬вий рахунок підприємства — постачальника або мають на¬дійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції об¬числюється за формулою:

РП = ТП + (Згп - Згк) + (Пвп - Пвк), (4.5)

де Згп, Згк — залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.;

Пвп, Пвк — залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав, і продукції на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і на кінець планового року, грн.

Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюється за формулою:

ЧП = ТП - (М + А), (4.6)

де М — матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

А — сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства і прибутку.

формула

де МВ% – вартість матеріальних витрат в товарній продукції;

Чиста продукція обчислюється різницею валової (товарної) продукції і зроблених матеріальних витрат або як сума заробітної платні та інших видів оплати праці, прибутку та других елементів чистого доходу.

Чиста продукція нарахована на основі нормативу по всій номенклатурі продукції називається нормативно чистою, а якщо вона ще враховує амортизаційні відрахування, то – умовно чистою.

Показник умовно-чистої продукції (УЧП) обчислюється:

УЧП = ЧП + А, (4.8)

Незавершене виробництво — продукція, виготовлення якої не закінчене на даному підприємстві (така продукція може знаходитися на різних стадіях виробничого процесу — від запуску сировини і матеріалів на першу операцію до прийняття її технічним контролем чи включення її в товарну продукцію, здачі замовнику); елемент оборотних коштів.

формула

де N – обсяг виробництва продукції, в шт..;

Ci – собівартість виробу i, грн.;

ТВЦ – тривалість виробничого циклу, дн.;

Кнз – коефіцієнт збільшення витрат;

Д – кількість робочих днів у році, дн.

Коефіцієнт наростаючих витрат характеризує частку витрат незавершеного виробництва на кінець розрахункового періоду у загальній собівартості продукції. Він потребує попередніх розрахунків. Всі розрахунки зводяться до розподілу витрат за днями виробничого циклу, коли визначаються разові витрати, що йдуть на закупівлю сировини та матеріалів, і витрати, що залучаються у виробництво поступово. Інколи витрати на заробітну плату та обслуговування виробництва важко розподілити за днями виробничого циклу. Тоді їх поділяють на рівномірні частини по всьому виробничому циклу.

формула1

формула2

де М — сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.;

— собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат грн.;

Со — одноразові витрати на початку циклу виготовленню продукції, грн.;

Сп — поточні витрати на виготовлення продукції, грн.