Економіка підприємства
Характеристика і структура інвестицій
Як показують розрахунки за тривалий період, у середньому приблизно третину обсягу фінансових коштів підприємств різних галузей економіки України становлять інвестиції (одноразові капітальні витрати).
Інвестиції — це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку).
Той, хто має капітал і вкладає його у ту або іншу комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення капіталу — інвестуванням. У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, тобто підприємства й окремі власники капіталу.
Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), розрізняють внутрішні та зовнішні інвестиції.
Внутрішні інвестиції — це вкладення капіталу (грошей) однієї країни в підприємства цієї самої країни.
Зовнішні інвестиції — це вкладення в підприємства іноземного капіталу. Усі внутрішні та зовнішні інвестиції можуть бути приватними або державними. У свою чергу, зовнішні інвестиції поділяються на прямі та портфельні.
Прямі — це вкладення капіталу за кордоном. Їх величина дорівнює не менш як 10% вартості того чи іншого проекту.
Портфельні — закордонні інвестиції розміром до 10% вартості капітального проекту, що здійснюється за їх допомогою.
Усі внутрішні інвестиції поділяються на фінансові і реальні.
Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що випускаються підприємством або державою.
Реальні інвестиції — це вкладення капіталу в різні сфери і галузі економіки з метою оновлення існуючих і створення нових благ. Такі інвестиції забезпечують одержання набагато більшого прибутку. Реальні інвестиції дістали ще назву виробничих, або капітальних, вкладень.
За функціональною спрямованістю розрізняють валові і чисті капіталовкладення.
Валові капітальні вкладення — це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури.
Чисті капітальні вкладення — витрати лише на розширене їх відтворення. Величину чистих капіталовкладень розраховують у такий спосіб: із загального обсягу капіталовкладень вилучаються амортизаційні відрахування, що використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства.
Згідно з існуючими на підприємствах системами планування та обліку до складу вартості капітальних вкладень входять:
1) вартість будівельно-монтажних робіт;
2) вартість придбання всіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю;
3) вартість усіх інших капітальних робіт та витрат:
? вартість придбання та обробітку земельних ділянок;
? вартість робіт з глибокого буріння нафти;
? вартість придбаних патентів, ліцензій та ін.
Залежно від специфіки виробництва капітальні витрати мають різну відтворювальну та елементно-технологічну структуру.
Елементно-технологічна структура — це виражене у відсотках співвідношення між різними елементами (напрямками вкладення) капіталовкладень. .
Відтворювальна структура являє собою співвідношення довгострокових витрат на просте та розширене відтворення основних фондів і витрат лише на розширене їх відтворення: на нове будівництво, розширення діючих підприємств, технічне переозброєння та реконструкцію. Іншими словами, відтворювальна структура капіталовкладень — це співвідношення між валовими та чистими капіталовкладеннями.
Інвестиції — це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку).
Той, хто має капітал і вкладає його у ту або іншу комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення капіталу — інвестуванням. У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, тобто підприємства й окремі власники капіталу.
Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), розрізняють внутрішні та зовнішні інвестиції.
Внутрішні інвестиції — це вкладення капіталу (грошей) однієї країни в підприємства цієї самої країни.
Зовнішні інвестиції — це вкладення в підприємства іноземного капіталу. Усі внутрішні та зовнішні інвестиції можуть бути приватними або державними. У свою чергу, зовнішні інвестиції поділяються на прямі та портфельні.
Прямі — це вкладення капіталу за кордоном. Їх величина дорівнює не менш як 10% вартості того чи іншого проекту.
Портфельні — закордонні інвестиції розміром до 10% вартості капітального проекту, що здійснюється за їх допомогою.
Усі внутрішні інвестиції поділяються на фінансові і реальні.
Реальні інвестиції — це вкладення капіталу в різні сфери і галузі економіки з метою оновлення існуючих і створення нових благ. Такі інвестиції забезпечують одержання набагато більшого прибутку. Реальні інвестиції дістали ще назву виробничих, або капітальних, вкладень.
За функціональною спрямованістю розрізняють валові і чисті капіталовкладення.
Валові капітальні вкладення — це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури.
Чисті капітальні вкладення — витрати лише на розширене їх відтворення. Величину чистих капіталовкладень розраховують у такий спосіб: із загального обсягу капіталовкладень вилучаються амортизаційні відрахування, що використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства.
Згідно з існуючими на підприємствах системами планування та обліку до складу вартості капітальних вкладень входять:
1) вартість будівельно-монтажних робіт;
2) вартість придбання всіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю;
3) вартість усіх інших капітальних робіт та витрат:
? вартість придбання та обробітку земельних ділянок;
? вартість робіт з глибокого буріння нафти;
? вартість придбаних патентів, ліцензій та ін.
Залежно від специфіки виробництва капітальні витрати мають різну відтворювальну та елементно-технологічну структуру.
Елементно-технологічна структура — це виражене у відсотках співвідношення між різними елементами (напрямками вкладення) капіталовкладень. .
Відтворювальна структура являє собою співвідношення довгострокових витрат на просте та розширене відтворення основних фондів і витрат лише на розширене їх відтворення: на нове будівництво, розширення діючих підприємств, технічне переозброєння та реконструкцію. Іншими словами, відтворювальна структура капіталовкладень — це співвідношення між валовими та чистими капіталовкладеннями.
