Савченко Аудит
Аудит обліку нематеріальних активів
Під аудиторською перевіркою нематеріальних активів розуміють дослідження прав підприємства на користування природними надрами, майном, землею, авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва, об'єктами промислової власності тощо.
Мета аудиту нематеріальних активів - установлення дотримання підприємством методики обліку вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи". Досліджуються питання документального оформлення наявності об'єктів нематеріальних активів, правильності відображення їх початкової балансової вартості, організації, аналітичного і синтетичного обліку нематеріальних активів нарахування їх зносу, а для цього слід використати рахунок 12 "Нематеріальні активи", який призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух їх.
Належна увага приділяється і правильності списання об'єктів нематеріальних активів з балансу, відповідності показників синтетичного й аналітичного видів обліку та їх зносу залишкам, записаним у Головній книзі і балансі. До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.
Для проведення експертизи нематеріальних активів і юридичного аналізу первинних бухгалтерських документів, що підтверджують право на їх власність, залучають відповідних фахівців.
З початку аудиту необхідно перевірити факт наявності нематеріальних активів за документами, де описано сам об'єкт, або документи, в котрих підтверджується створення об'єкта.
Правильність визначення вартісної інтелектуальної власності має велике значення для аудитора.
Розкриття інформації про нематеріальні активи визначені П(С)БО - (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) 8 "Нематеріальні активи". Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться стосовно кожного об'єкта за групами, тобто за сукупністю однотипних за призначенням і умовами використання. У плані рахунків передбачений синтетичний рахунок 12 "Нематеріальні активи", який має відповідні субрахунки: "Права користування природними ресурсами"; "Права користування майном"; "Права на знаки для товарів і послуг"; "Права на об'єкти промислової власності"; "Авторські суміжні з ними права"; "Гудвіл" та "Інші нематеріальні активи". Важливо підкреслити, що П(С)БО 8 не поширюються на гудвіл, який виникає внаслідок об'єднання підприємств, і на операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими П(С)БО.
Також необхідно встановити: чи правильно отриманий або придбаний нематеріальний актив відображається в балансі, чи відповідає встановленим критеріям спосіб зарахування нематеріальних активів на баланс (активи повинні зараховуватися за первісною вартістю), чи збільшувалась на підприємстві первісна вартість, які витрати на придбання (створення) мало підприємство, на якому рахунку ці витрати нагромаджуються у разі придбання нематеріальних активів в обмін на корпоративні права, у який спосіб визначається залишкова справедлива вартість.
Мета аудиту нематеріальних активів - установлення дотримання підприємством методики обліку вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи". Досліджуються питання документального оформлення наявності об'єктів нематеріальних активів, правильності відображення їх початкової балансової вартості, організації, аналітичного і синтетичного обліку нематеріальних активів нарахування їх зносу, а для цього слід використати рахунок 12 "Нематеріальні активи", який призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух їх.
Належна увага приділяється і правильності списання об'єктів нематеріальних активів з балансу, відповідності показників синтетичного й аналітичного видів обліку та їх зносу залишкам, записаним у Головній книзі і балансі. До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.
Для проведення експертизи нематеріальних активів і юридичного аналізу первинних бухгалтерських документів, що підтверджують право на їх власність, залучають відповідних фахівців.
З початку аудиту необхідно перевірити факт наявності нематеріальних активів за документами, де описано сам об'єкт, або документи, в котрих підтверджується створення об'єкта.
Правильність визначення вартісної інтелектуальної власності має велике значення для аудитора.
Розкриття інформації про нематеріальні активи визначені П(С)БО - (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) 8 "Нематеріальні активи". Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться стосовно кожного об'єкта за групами, тобто за сукупністю однотипних за призначенням і умовами використання. У плані рахунків передбачений синтетичний рахунок 12 "Нематеріальні активи", який має відповідні субрахунки: "Права користування природними ресурсами"; "Права користування майном"; "Права на знаки для товарів і послуг"; "Права на об'єкти промислової власності"; "Авторські суміжні з ними права"; "Гудвіл" та "Інші нематеріальні активи". Важливо підкреслити, що П(С)БО 8 не поширюються на гудвіл, який виникає внаслідок об'єднання підприємств, і на операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими П(С)БО.
Також необхідно встановити: чи правильно отриманий або придбаний нематеріальний актив відображається в балансі, чи відповідає встановленим критеріям спосіб зарахування нематеріальних активів на баланс (активи повинні зараховуватися за первісною вартістю), чи збільшувалась на підприємстві первісна вартість, які витрати на придбання (створення) мало підприємство, на якому рахунку ці витрати нагромаджуються у разі придбання нематеріальних активів в обмін на корпоративні права, у який спосіб визначається залишкова справедлива вартість.
