Мумінова-Савіна Судово-бухгалтерська експертиза (2004)

4.3. Порядок атестації судових експертів та основні кваліфікаційні умови до них

4.3. ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ

ТА ОСНОВНІ КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО НИХ

В Україні застосовується атестація судових експертів узагалі та експертів-бухгалтерів зокрема. Метою атестації судо-вого експерта є забезпечення належного професійного рівня кері-вних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судо-вих експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюють кваліфікацію судового експерта з до-зволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що про-водять судові експертизи. Відповідно до ст. 9 і 16 Закону України «Про судову експертизу» наказами Міністерства юстиції затвер-джені Положення про кваліфікаційні класи судових експертів (№ 360/6 від 30.11.1995), Положення про Державний реєстр атес-тованих судових експертів державних та підприємницьких стру-ктур та громадян (149/7 від 15.04.1997) і Положення про експерт-но-кваліфікаційні комісії та атестації судових експертів (№ 285/7-А від 15.07.1997).



Відповідно до цих документів у системі Міністерства юстиції України створюються:

• експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;

• Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК).

Саме визначення рівня професійної підготовки співробітників інститутів через їхню атестацію для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу судового експерта є головним завдан-ням експертно-кваліфікаційних комісій науково-дослідних ін-ститутів судових експертиз.

Експертно-кваліфікаційна комісія створюється у складі:

 керівника інституту або його заступника;

 керівників структурних підрозділів;

 найдосвідченіших спеціалістів, які мають кваліфікацію су-дових експертів та стаж наукової та практичної роботи за спеціа-льністю не менше п’яти років;

 спеціалістів з процесуальних питань судової експертизи.

Серед таких спеціалістів має бути не менше двох фахівців тієї спеціальності й того класу, з яких комісія проводить атестацію.

Комісії формується з постійних членів та змінного складу.

До постійного складу комісії входять:

• голова;

• заступник голови;

• секретар;

• фахівці з процесуальних питань.

До змінного складу комісії входять не менше двох фахівців тих експертних спеціальностей, за якими комісія присвоює ква-ліфікацію або кваліфікаційний клас судового експерта.

ЕКК відповідно до покладених на неї завдань:

 розглядає подання, складене безпосереднім керівником екс-перта, який підлягає атестації, та документи, що додаються (харак-теристика, копія диплома про освіту, витяг з трудової книжки);

 організує попереднє рецензування поданих рефератів та проектів висновків експертів;

 допускає експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;

 приймає кваліфікаційний іспит.

Кандидати на одержання кваліфікації експерта-бухгалтера складають письмовий (реферат і проекти висновків експерта) та усний (співбесіда) іспити з питань бухгалтерського, податкового обліку, економічному аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи, кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.

За наслідками іспиту та перегляду відповідних документів за-лежно від рівня професійних знань, стажу і досвіду експерта ЕКК ухвалює одне з таких рішень:

• про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та ква-ліфікації судового експерта;

• про підтвердження раніше присвоєного кваліфікаційного класу та кваліфікації;

• про пониження кваліфікаційного класу судового експерта;

• про позбавлення кваліфікаційного класу та кваліфікації су-дового експерта;

• про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта.

Результати атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта заносять до атестаційного листка, що підпису-ється головуючим на засіданні ЕКК, секретарем та членами комі-сії, які брали участь у засіданні, і повідомляються працівнику, котрий атестувався, одразу після проведення засідання.

Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечен-ня діяльності експертно-кваліфікаційних комісій покладається на інститути, в яких працюють комісії. ЕКК користується штампом і печаткою інституту, в якому працює.

Основні завдання Центральної експертно-кваліфікаційної ко-місії Міністерства юстиції:

 проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судо-вого експерта фахівцям підприємницьких структур і громадянам;

 розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що працюють у державних, підприємницьких структу-рах або одноособово;

 визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судо-вих експертів.

Для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу фахівці державних установ повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи, знати чинне законодавст-во та інші нормативні акти, що регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз.

На підставі рішення комісії фахівцю видається, відповідно, Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта. Свідоцтво підписується головою комісії і секретарем, засвідчується печаткою ЦЕКК, реєструється в журналі, який веде секретар ко-місії.

Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта дій-сне протягом п’яти років для працівників інститутів та інших державних експертних структур і трьох років — для громадян, що працюють у підприємницьких структурах або проводять су-дові експертизи за разовими договорами. Термін дії свідоцтва подовжується після підтвердження експертом своєї кваліфікації, про що ставиться відповідна позначка у свідоцтві.

Кандидати на одержання кваліфікації за спеціальністю еконо-мічної експертизи можуть атестуватися за такими експертними спеціальностями:

1. Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності.

2. Дослідження документів про фінансово-кредитні операції.

3. Дослідження документів про економічну діяльність підпри-ємств і організацій.

Фахівці, яким присвоєна кваліфікація судового експерта, вно-сяться до Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян відповідно до чинного за-конодавства України.

Цей Реєстр є офіційною автоматизованою системою обліку спеціалістів, яким органи дізнання, досудового слідства, суда мають переважно доручати проведення судових експертиз.

До Реєстру атестованих судових експертів державних та під-приємницьких структур і громадян вносять такі дані про спеціа-лістів:

 реєстраційний номер;

 прізвище, ім’я та по батькові судового експерта;

 дата включення до Реєстру;

 вид експертизи, експертна спеціальність;

 адреса, телефон, факс судового експерта державної, підпри-ємницької структури або судового експерта-громадянина;

 назва експертно-кваліфікаційної комісії, дата та номер її рішення;

 номер та термін дії свідоцтва;

 кваліфікаційний клас судового експерта.

Кожному судовому експерту в Реєстрі присвоюється особис-тий реєстраційний номер, що складається з:

• букви Д — для судових експертів державних структур; П — для судових експертів підприємницьких структур; Г — для судо-вих експертів—громадян;

• порядкового номера державної реєстрації;

• року реєстрації.

Підставою для виключення з Реєстру є рішення експертно-кваліфікаційної комісії державної структури:

 про позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфі-каційного класу;

 про скасування свідоцтва про присвоєння кваліфікації судо-вого експерта через визнання судового експерта недієздатним або його засудження.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законо-давством, може бути притянутий до відповідальності:

• дисциплінарної;

• матеріальної;

• адміністративної;

• кримінальної.

Центральна експертно-кваліфікаційна комісія виступає як апеляційна комісія з розгляду скарг фахівців науково-дослідних ін-ститутів судових експертиз на рішення експертно-кваліфікаційних комісій інститутів.

Основними завданнями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України є:

 проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судо-вого експерта фахівцям підприємницьких структур та громадя-нам;

 розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів;

 визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судо-вих експертів.

Судово-експертна діяльність (яка до 2000 року підлягала ліцензуванню) може здійснюватись на підприємницьких засадах, а та-кож окремими громадянами за разовими договорами. Скасування ліцензування судово-експертної діяльності, яка була зафіксована в Законі України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», призвело до того, що до сфери судової експертизи приєдналась велика кількість експертів-підприємців. Вони, з од-ного боку, надають певну допомогу в забезпеченні правосуддя додатковою кількістю експертиз у кримінальних та цивільних справах, а з іншого — їх дослідження без належного нагляду з боку Міністерства юстиції можуть заподіяти шкоду інтересам правосуддя.

Тому згідно з Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим Указом Президента України від 30.12.1997 р., ос-новними завданнями Міністерства юстиції є: організація експер-тного забезпечення правосуддя, формування державного замов-лення на науково-дослідні роботи в галузі судової експертизи, контроль за діяльністю підвідомчих науково-дослідних інститу-тів судових експертиз, координація роботи відповідних держав-них органів з питань розвитку судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю та ведення Реєстру атестованих судових експертів. Органи дізнання, досудового слідства та суди зобов’язані доручати проведення судової експертизи переважно спеціалістам, унесеним у цей Реєстр.

У випадках, коли проведення експертизи доручається праців-нику підприємницької структури, суд або інший орган, який при-значив експертизу, має перевірити, чи є в спеціаліста свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації експерта з відповідної спеціа-льності.

Проведення експертизи за разовим договором може мати міс-це в тих випадках, коли провести її за інших умов неможливо. При цьому в договорі мають бути вказані строки виконання екс-пертизи, розмір винагороди експерту та порядок їх виплати.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» та ст. 48 Кримінально-процесуального кодексу України на підставі заяв адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої ін-тереси, в експертних установах можуть виконуватись досліджен-ня, результати яких викладаються в письмових висновках спеці-алістів. Причому експертизи та висновки спеціалістів проводяться експертними закладами відповідно до регіональних зон їх обслуговування.

Основою для проведення експертиз в експертному закладі є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на це особою (органом). Інші дослідження проводяться на підставі письмової заяви замовника з обов’язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають вирішенню.

Ст. 10 Закону України «Про аудиторську діяльність» для деяких підприємств передбачене обов’язкове проведення ауди-ту, за результатами якого складається аудиторський висновок. Проте слідчим та судам, особливо господарським, слід мати на увазі, що аудиторський висновок не є висновком судової екс-пертизи, яка може бути призначена тільки після початку про-вадження у справі. Крім того, сертифікат на аудиторську дія-льність не дає права їх власникам займатися судово-експертною діяльністю.

Таким чином, метою атестації судових експертів є забез-печення належного професійного рівня фахівців, які підтверджують свою кваліфікацію за відповідними спеціальнос-

тями.

На жаль, цільову підготовку спеціалістів із судово-бухгалтерської та судово-економічної експертизи в системі вищої освіти України поки ще не проводять, хоч необхідність у таких фахівцях постійно зростає. Велика кількість кримінальних справ з еконо-мічних злочинів та господарських спорів розглядається судами без залучення експертів, а це не завжди гарантує повне висвіт-лення причин економічних правопорушень.