Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання

1. 2. Предмет, зміст і завдання аналізу

Розглянуте вище дає підстави зробити висновок: економічний аналіз вивчає господарську діяльність підприємств і об'єднань з метою оцінювання її результатів і виявлення наявних резервів. Отже, предмет економічного аналізу - господарська діяльність підприємств і об'єднань у всій її багатогранності вираження у системі економічних показників, а також в інших джерелах інформації.

Таке визначення предмета економічного аналізу, напевно, найповніше і найадекватніше його змістові, але воно не є єдиним. В економічній літературі предмет економічного аналізу визначають по-різному. Найдоцільнішим з них, з нашої точки зору, є визначення, вміщене у підручнику "Экономический анализ деятельности предприятий и объединений" (за редакцією С. Б. Барнгольц і Г. М. Тація) (М., 1989).

Оцінюючи господарську діяльність підприємств (об'єднань), економічний аналіз, на відміну від інших економічних дисциплін, має на меті виявити умови, за яких вона здійснювалась, та їх вплив на результати цієї діяльності. Через це його об'єктами є всі сторони діяльності, а також інші процеси, пов'язані з нею, і стан засобів підприємства. Конкретні об'єкти і зміст економічного аналізу залежить від досліджуваних питань, глибини вивчення резервів (характеру порівнянь, періодичності та термінів проведення).



Залежно від аспектів дослідження виділяють фінансово-економічний і техніко-економічний аналізи. Фінансово-економічний аналіз спрямований на розкриття суті фінансових показників (реалізації, прибутку, рентабельності) у їх зв'язку з виробничими. Проте такий аспект дещо вузький, тому для виявлення впливу факторів техніки, технології, організації виробництва, якості продукції на зміни фінансових показників використовують техніко-економічний аналіз, спрямований на вивчення техніко-виробничих показників (використання техніки, матеріалів, сировини, якості продукції, продуктивності праці). Названі показники здебільшого аналізуються не загалом по підприємству, а відповідно до окремих цехів, дільниць, виробничих бригад. Матеріали техніко-економічного аналізу мають тісно пов'язуватися з даними фінансово-економічного аналізу, і їх використовують для комплексного оцінювання результатів господарської діяльності всього підприємства (об'єднання) і визначення його резервів.

Залежно від кола питань, які вивчають, виділяють повний і тематичний аналізи. Повний економічний аналіз охоплює всі сторони аналізованого об'єкта, а тематичний проводять за вузьким колом питань. Метою тематичного аналізу є виявлення, використання (враховуючи той чи інший показник) і визначення можливих резервів поліпшення фінансово-господарської діяльності. Прикладом тематичного аналізу може бути аналіз продуктивності праці, якості випущеної продукції, реалізації продукції та ін.

За широтою вивчення резервів і характером порівнянь економічний аналіз буває внутрішньоцеховий, внутрішньозаводський, галузевий і міжгалузевий. Найдетальнішим з них є внутрішньоцеховий аналіз.

Для оцінювання роботи окремих цехів і служб та їх внеску в загальні показники підприємства проводять внутрішньозаводський економічний аналіз. Його результати допомагають виявити передові і відстаючі і підрозділи. Міжзаводський галузевий і міжгалузевий аналізи проводять на базі зведених звітів господарських об'єднань. Основними їх завданнями є виявлення впливу одержаних результатів роботи окремих підприємств, що входять до складу даного промислового об'єднання. Порівняльний аналіз, який проводять під час вивчення показників передових і відстаючих підприємств, сприяє поширенню передового досвіду, виявленню і використанню резервів кожного з них.

Залежно від періодичності проведення виділяють щоденний, декадний, місячний, квартальний і річний аналізи. Найглибшими і найширшими є програми аналізу річних і квартальних результатів роботи підприємств. У результаті таких аналізів розробляють комплекс заходів, спрямованих на поліпшення діяльності в майбутньому.

Останнім часом дедалі більшого значення набуває щоденний (щозмінний), або, як його ще називають, оперативний економічний аналіз. Його результати одразу ж після робочого дня (зміни) дають можливість щодня впливати на хід виконання планів господарської діяльності. Особливістю щоденного економічного аналізу є те, що його проводять лише за основними (як правило, широкими) показниками, що мають найбільше значення в конкретних умовах роботи підприємств. Так, об'єктами оперативного економічного аналізу можуть бути показники випуску продукції, її якості, ритмічності виробництва, відвантаження і реалізації продукції. Його результати допомагають керівництву підприємств і об'єднань вчасно вживати відповідних заходів, спрямованих на ліквідацію відхилень у рівні виконання прогнозих завдань. Питання організації оперативного економічного аналізу вже розробили професори І. І. Каракоз, В. І. Стражев, С. І. Шкарабан та інші автори у виданих ними монографіях, підручниках.

Об'єктами економічного аналізу, як вказано у визначенні його предмета, є всі сторони діяльності підприємств. Їх відображають з допомогою системи показників, що характеризують кількісний та якісний аспекти стану економіки й ефективності виробництва.

При проведенні аналізу виникає необхідність встановити, за допомогою яких показників можна дати всебічну характеристику того чи іншого об'єкта аналізу і виявити фактори, що зумовили позитивні або негативні відхилення.

Система показників економічного аналізу безпосередньо пов'язана з системою показників планування, але не тотожна останній. Кількість показників, необхідна для всебічного аналізу і характеристики об'єкта, завжди буде більшою, ніж кількість показників планування.

Зауважимо, що система показників економічного аналізу, як і показників планування, потребує постійного вдосконалення. Над вирішенням цього завдання працюють вітчизняні вчені-економісти і фахівці-практики. Цими проблемами доведеться в недалекому майбутньому займатись і теперішнім студентам - майбутнім економістам вищої кваліфікації. Для цього вже у стінах вузу необхідно глибоко і всебічно вивчити багатогранну економічну (господарську) діяльність, методи управління народним господарством на всіх його ланках.