Стеченко Державне регулювання економіки (2006)

9.2. Національний рівень державного регулювання охорони природи та природокористування

На національному рівні до функцій управління природоохоронною діяльністю належать такі:

розроблення методологічного, нормативно-методичного та правового забезпечення; m

проведення державної екологічної експертизи та її виконання на національному рівні;

створення економічного механізму природокористування;

регулювання використання природних ресурсів і запобігання забрудненню навколишнього середовища;

державна політика щодо зон надзвичайних екологічних ситуацій;

визначення нормативів якісного стану природних ресурсів;

формування та використання державних позабюджетних фондів охорони навколишнього середовища;

регулювання використання ресурсів державного значення;

державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, зокрема ядерної та радіаційної безпеки;

організація взаємодії з іншими міністерствами та відомствами стосовно виконання вимог природоохоронного законодавства;



здійснення єдиної науково-технічної політики щодо охорони та раціонального використання природних ресурсів;

реалізація державної політики щодо збереження біо-різноманіття;

забезпечення екологічної безпеки як складової національної безпеки України;

реалізація міжнародних угод та виконання Україною взятих на себе в межах цих угод зобов'язань і підтримка міждержавних відносин у природоохоронній сфері;

запровадження єдиної державної політики та забезпечення процесу прийняття державних рішень екологічною інформацією (організація моніторингу, впровадження інформаційних технологій, введення обліку забруднень, прогнозування);

екологічна освіта та виховання населення.

Органами регулювання відносин у сфері природокористування на національному рівні є Верховна Рада України та Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України та уряд Автономної Республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки, Міністерство економіки України, Міністерство України у справах науки та технологій, Держкомстат, Державний комітет зі стандартизації, метрології та сертифікації, Державний комітет з гідрометеорології, Держкомводгосп, Мінлісгосп, Державний комітет з геології та використання надр, Держкомзем, Мінрибгосп, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство юстиції України.

На Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України покладаються функції збереження і відтворення природних ресурсів, а також гарантування екологічної безпеки. Зазначеному Міністерству надається спеціальний статус щодо суміжних міністерств, який законодавчо закріплює контрольно-інспекційні функції з екологічної безпеки.

При Міністерстві створено Технічний комітет зі стандартизації, який функціонує під методичним керівництвом Держстандарту України.

Забезпечення системи вимог до природокористувачів передбачає такі основні завдання: створення єдиної системи стандартів для охорони навколишнього природного середовища та визначення можливості впровадження міжнародних стандартів якості довкілля;

розроблення концепції екологічного нормування;

визначення об'єктів нормування та їх пріоритетності;

розроблення Програми впровадження екологічних нормативів;

участь у міжнародному співробітництві з питань екологічного нормування;

створення інформаційних баз та екологічного нормування в галузі охорони довкілля.

Організаційні заходи щодо природоохоронної діяльності підтримуються відповідним організаційно-технічним забезпеченням. Насамперед це створення системи державного моніторингу навколишнього середовища — загальнодержавної системи спостережень, оцінювання й прогнозування його стану.

Ключовими завданнями системи державного моніторингу навколишнього середовища є такі:

спостереження за стано"м природного середовища, рівнем і джерелами забруднення;

оцінювання існуючого стану;

прогнозування змін і оцінювання можливого стану довкілля;

забезпечення органів державного управління систематичною та оперативною інформацією про стан навколишнього середовища, рівень його забруднення, прогнози і запобігання можливим змінам цих рівнів;

забезпечення взаємодії міністерств і відомств, які входять до системи державного моніторингу навколишнього природного середовища.

Екологічний моніторинг є однією з основних функцій органів Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України. Водночас моніторинг стану природного середовища за окремими його напрямками здійснюють органи галузевої та деякі органи міжгалузевої компетенції: Держводгосп, Мінлісгосп, Держкомзем, Мінрибгосп, Міністерство охорони здоров'я, Держкомгео-логія та ін.

В Україні чітко не розмежовано функції моніторингу для створення єдиної скоординованої системи збирання, обробки та аналізу стану навколишнього середовища і його природних ресурсів. Щоб розв'язати цю проблему, потрібно виконати комплекс досліджень з метою визначення чинників спостереження за довкіллям; створити систему приладів та устаткування для постійного спостереження за довкіллям; розробити метрологічні нормативи для ефективного здійснення спостережень; створити раціональну систему збирання, передавання і нагромадження інформації; створити систему аналізу, інтерпретації, синтезу та прогнозування екологічного стану з метою інформаційного забезпечення державних органів управління під час прийняття рішень на будь-якому рівні.

На національному рівні укладаються угоди щодо законодавчого забезпечення охорони навколишнього середовища, розроблення та впровадження еколого-економічних норм і нормативів, організаційного та економічного механізмів природокористування, виділення бюджетних коштів на природоохоронні цілі, прийняття та фінансування державних екологічних програм, надання природо-користувачам пільг і створення системи обмежень у використанні природноресурсного потенціалу і т. ін.