Міжнародне право
9. Захист цивільних об'єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
У період збройного конфлікту на території воюючих сторін розрізняють цивільні і військові об'єкти.
Відповідно до положень міжнародних норм, військові об'єкти — це ті об'єкти, що у силу свого розташування, призначення або використання вносять ефективний внесок у військові дії і руйнацію, захоплення або нейтралізація яких при існуючих обставинах дає явну військову перевагу.
Об'єкти, що не є військовими, вважаються цивільними. До них належать:
а) житла, споруди,засоби транспорту, використо вувані цивільним населенням;
б) місця, використовувані винятково цивільним населенням (притулки, лікарні та ін.);
в) джерела водопостачання, греблі, дамби, електро станції і т.п
Цивільні об'єкти не повинні бути об'єктами військового нападу.
Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року передбачає додаткові заходи із захисту культурних цінностей (тобто цінностей, що мають велике значення для культурної спадщини кожного народу). До них належать:
а) пам'ятники архітектури, мистецтва, історії, ру
кописи, книги, картини та ін.;
б) музеї, бібліотеки, архіви і т.п.;
в) центри, у яких є значна кількість культурних
цінностей.
Стосовно культурних цінностей забороняється: піддавати їх нападу або знищенню; робити культурні об'єкти об'єктом репресалій; вивозити їх за кордон, приводити в непридатність і т.п.
Відповідно до положень міжнародних норм, військові об'єкти — це ті об'єкти, що у силу свого розташування, призначення або використання вносять ефективний внесок у військові дії і руйнацію, захоплення або нейтралізація яких при існуючих обставинах дає явну військову перевагу.
Об'єкти, що не є військовими, вважаються цивільними. До них належать:
а) житла, споруди,засоби транспорту, використо вувані цивільним населенням;
б) місця, використовувані винятково цивільним населенням (притулки, лікарні та ін.);
в) джерела водопостачання, греблі, дамби, електро станції і т.п
Цивільні об'єкти не повинні бути об'єктами військового нападу.
Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року передбачає додаткові заходи із захисту культурних цінностей (тобто цінностей, що мають велике значення для культурної спадщини кожного народу). До них належать:
а) пам'ятники архітектури, мистецтва, історії, ру
кописи, книги, картини та ін.;
в) центри, у яких є значна кількість культурних
цінностей.
Стосовно культурних цінностей забороняється: піддавати їх нападу або знищенню; робити культурні об'єкти об'єктом репресалій; вивозити їх за кордон, приводити в непридатність і т.п.
