Міжнародне публічне право

4. Уніфікація правових актів, які регулюють міжнародні торгові відносини.

Необхідність уніфікації продиктована тим, що в міжнародній торгівлі істотну участь беруть юридичні особи. Юридичною базою діяльності цих осіб є різні національні правові системи. Ці системи далеко неоднозначні в регулюванні однотипних питань міжнародної торгівлі, і до того ж, вони нерідко дуже істотно розходяться з положеннями міжнародного торговельного права в таких питаннях.

У зв'язку з цим, із мстою усунення складностей, пов'язаних із розбіжністю в регламентації аналогічних ситуацій, і спрощення міжнародно-правових відносин у торгівлі, прийнято, в міру можливості, усувати суперечності в різних правових положеннях шляхом їхньої уніфікації. Під такою уніфікацією розуміється "створення за допомогою міжнародних договорів однакових норм, що підлягають сприйняттю правом держав і таким чином забезпечують подолання розбіжностей у регулюванні міжнародних торговельних зв'язків". У цьому плані уніфікація міжнародних і національних правових норм, що регулюють міжнародну торгівлю - це сфера міжнародного приватного права.

Питаннями уніфікації займається ряд міжнародних організацій. Серед них - Гаазька конференція з міжнародного приватного права. У 1955 р. нею була підготовлена й ухвалена Гаазька конвенція про право, застосовне в міжнародному кушвлі-продажу товарів. У 1986 р. ця Конвенція була замінена іншою - Конвенцією про право, застосовне до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.

У Римі на постійній основі працює Міжнародний інститут з уніфікації приватного права. У 1964 р. у Гаазі були ухвалені підготовлені цим інститутом "Конвенція про однаковий закон про міжнародну купівлю-продаж товарів" і "Конвенція про однаковий закон про укладання договорів міжнародної купівлі-продажу товарів".

У 1966 р. під егідою ООН була заснована Комісія ООН із права міжнародної торгівлі "ЮНСІТРАЛ". Основними завданнями Комісії є гармонізація й уніфікація права міжнародної торгівлі і сприяння кодифікації міжнародних торговельних звичаїв. ЮНСІТРАЛ підготувала ряд проектів міжнародних конвенцій із різних питань міжнародної торгівлі, що були ухвалені. Серед них - Міжнародна конвенція про морське перевезення вантажів (Гамбург, 1978 р.) і Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. Конвенція про морське перевезення вантажів значною мірою уніфікувала раніш існуючі та регламентовані рядом правових актів правовідносини у сфері морських вантажоперевезень. Проте особливе значення для уніфікації норм міжнародного торговельного права має Віденська конвенція 1980 p., оскільки вона сприяла усуненню розбіжностей у різних міжнародно-правових актах, ухвалених різними міжнародними органами й існуючих у різних правових системах. Як відзначено в преамбулі Віденської конвенції, її положення будуть сприяти усуненню правових бар'єрів у міжнародній торгівлі і створенню сприятливих умов для її розвитку.

Таким чином, міжнародне торговельне право - це сукупність міжнародно-правових положень (договорів, угод), що регулюють різні правовідносини суб'єктів міжнародного права у сфері торгівлі.

Основним принципом міжнародного торговельного права слід вважати принцип, взятий із ГАТТ - принцип найбільшого сприяння в торгівлі, що, у свою чергу, передбачає принципи:

- неприпустимості дискримінації в торгівлі;

- поступового і неухильного зниження тарифів;

- лібералізації зовнішніх торговельних відносин;

- поступового зняття обмежень в імпорті товарів.

Поряд із цими, специфічними, принципами, і як основні у міжнародному торговельному праві, діють принципи, що випливають зі змісту основних принципів сучасного міжнародного права:

- принцип рівності і взаємної вигоди держав у торговельних взаємовідносинах;

- принцип розвитку співробітництва у сфері торгівлі;

- принцип установлення національного режиму для іноземних партнерів;

- принцип взаємності і доброзичливості в торговельних відносинах.