Міжнародне публічне право
1. Поняття права об'єктів спільної спадщини людства.
Правомірність визначення такої особливої групи норм традиційної системи міжнародного права почав відзначати І, І. Лукашук. Відповідно до його визначення "право спільної спадщини людства" являє собою "сукупність принципів і норм, що визначають основи правового режиму міжнародних просторів і ресурсів, які перебувають в розпорядженні міжнародного співтовариства в цілому". У цілому, якщо вживати вираз І. 1. Лукашука, це визначення справедливе. Однак далі, де автор відмовляє цій сукупності принципів і норм у її класифікації як галузі міжнародного права, з цим навряд чи можна погодитися. І аргументації цієї відмови у вигляді посилання на такі істотні галузі міжнародного права як морське, повітряне, космічне, екологічне і ін. навряд чи можна визнати переконливими. Чому? Вочевидь, тому, що в кожному окремому випадку така сукупність настільки особлива і специфічна, що поширювати на неї принципи і норми тієї або іншої галузі міжнародного права повною мірою не уявляється можливим. 1 це очевидно, як очевидно і те, що в основі правового статусу і режиму використання, наприклад, міжнародного району морського дна або Антарктики, або космічного простору, або інших об'єктів спільної спадщини людства лежать інші принципи і норми, ніж у традиційних галузях міжнародного публічного права.
З огляду на це. а також приймаючи за основу визначення, дане І. І. Лукашуком, здається. що сукупність принципів і норм, які визначають основу правового статусу і режиму використання міжнародних просторів і ресурсів, що перебувають в розпорядженні міжнародного співтовариства, можна визначити як "право об'єктів спільної спадщини людства", а в питаннях, чи заслуговує не право на класифікацію його як галузі міжнародного права, поки не будемо загострювати увагу і пошлемося на час - він покаже.
З урахуванням цих міркувань і беручи до уваги те, що до цього часу, більш ніж відносно до інших об'єктів спільної спадщини людства, сучасне міжнародне право визначилося щодо Міжнародного району морського дна, Антарктики і вод відкритого моря, зупинимося на причинах такої уваги до них.
З огляду на це. а також приймаючи за основу визначення, дане І. І. Лукашуком, здається. що сукупність принципів і норм, які визначають основу правового статусу і режиму використання міжнародних просторів і ресурсів, що перебувають в розпорядженні міжнародного співтовариства, можна визначити як "право об'єктів спільної спадщини людства", а в питаннях, чи заслуговує не право на класифікацію його як галузі міжнародного права, поки не будемо загострювати увагу і пошлемося на час - він покаже.
З урахуванням цих міркувань і беручи до уваги те, що до цього часу, більш ніж відносно до інших об'єктів спільної спадщини людства, сучасне міжнародне право визначилося щодо Міжнародного району морського дна, Антарктики і вод відкритого моря, зупинимося на причинах такої уваги до них.
