Депутат Цивільна оборона (2000)

Під стійкістю роботи ОГД розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності розуміють їх спроможність виконувати свої функції в умовах НС.

На стійкість роботи ОГД в умовах НС впливають наступні фактори:

надійність захисту робітників та службовців;

спроможність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти у визначеному ступеню уражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;

захищеність об'єкта від вторинних уражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);

надійність системи забезпечення об'єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами і деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);

стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО;

— підготовленість об'єкта до ведення РІНР та робіт щодо порушеного

виробництва.

Перелічені фактори є основними загальними для усіх ОГД шляхи підвищення стійкості роботи в умовах НС, а саме:

забезпечення надійного захисту робітників та службовців від уражаючих факторів сучасної зброї, аварії, катастрофи і стихійного лиха;

захист основних виробничих факторів від уражаючих факторів, в тому числі і від вторинних, які виникають в умовах НС;

стійке забезпечення всім необхідним для випуску запланованої продукції;

підготовка до відновлення порушеного виробництва;

підвищення надійності та оперативності управління виробництвом та ЦО. Захист робітників та службовців досягається чотирма основними способами:

укриття людей в захисних спорудах;

проведення евакозаходів;

радіаційно-хімічний захист;

медичний і біологічний захист.

Надійно захистити виробничий персонал об'єкта можливо лише при комплексному використанні усіх основних способів захисту.

Захист виробничих фондів полягає у підвищенні протидії будинків, споруд і конструкції об'єкта до уражаючих факторів та захисті технологічного обладнання, верстатів, систем і комунікацій та інших засобів, що формують основу виробничого процесу.

Створення надійних систем електро-, водо- та теплозабезпечення об'єктів:

а) підвищення стійкості електрозабезпечення:

— розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини;

закільцювання електромереж та підключення їх до декількох джерел енергозабезпечення;

створення резерву дизельних електростанцій;

б) підвищення стійкості систем водопостачання:

водопостачання від двох незалежних джерел, одне з яких підземне;

захист вододжерел та резервуарів чистої води;

створення обвідних (байпасних) ліній навколо водонапірних веж;

в) підвищення стійкості систем газо, тепло- та паливо- забезпечення:

розподільні газопроводи робити підземними та передбачати їх кільцювання:

газорозподільні станції та опорні пункти обвідних газопроводів передбачати в підземному варіанті;

— встановлювати в основних вузлових точках систем газозабезпеченнй

автоматичні вимикаючі пристрої, як. спрацьовують при аваріях.

Підвищення протилежної стійкс^і:

максимальне скорочення запасів паливо та вибухонебезпечних речовин;

проведення профілактичних протипожежних заходів;

підготовка сил і засобів пожежогасіння.

Створення стійкості системи матеріально-технічного постачання.На ОГД створюють запаси сировини, палива, комплектуючих вузлів і деталей, обладнання,! які дозволяють продовжувати роботу на випадок дезорганізації постачання.

Створення стійкості системи управління:

підготовка ПУ (захищених);

забезпечення ПУ засобами зв'язку;

використання автоматизованої системи управління. Підготовка до прискореного (негайного) відновлення порушеного виробництва:5

розробка необхідної технічної та технологічної документації;

створення запасів матеріальних засобів для встановлення робіт;

розробка розрахунків сил і засобів для відновлюючих робіт;

— визначення вірогідної черговості робіт по відновленню виробництва з ураху-,

ванням наявних ресурсів та місцевих умов.

Крім того, на стійкість роботи ОГД буде впливати наявність підготовленої робочої сили.

Підвищення надійності та оперативності управління виробництвом:

створення на об'єкті стійкої системи зв'язку;

висока підготовка керівного складу;

своєчасне прийнятті ,ірних рішень та постановка завдань підлеглим у від повідності до обстановки, що склалася.

Підвищення стійкості роботи ОГД досягається завчасним проведення»! комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження дії уражаючих факторів і створення умов для ліквідації наслідків АС.

Інженерно-технічні заходи — це комплекс робіт, що забезпечують підвищення стійкості виробничих будинків і споруд, обладнання, комунально-енергетичних, систем.

Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості роботи об'єкті шляхом зміни технологічного процесу, що сприяє спрощенню виробництва продукції та усуває можливість виникнення вторинних уражаючих факторів'.

Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій керівного командно-начальницького складу ш-абу, служб і формування СО при захис| робітників і службовців, проведенні і' та ІНР, відновленні виробництва.