Губський Цивільна оборона (1995)
Простіші укриття - щілини
Вимогам найпростіших сховищ відповідають звичайні траншеї. На мал.39 показано щілину без одежі крутості (а) і щілину, перекриту залізобетонною плитою (б).
Роль та значення щілини у війні з застосуванням ядерної зброї аоо при аварії на АЕС підвищується. Вона може бути відкрита та прикрита, з одежею крутостей та без неї. Якщо люди переховуються у простих, і перекритих щілинах, то можливість їх ураження ударною хвилею, світло випромінюванням зменшиться у 1,5-2 рази у порівнянні з місцем знаход на відкритій місцевості. Можливість опромінення внаслідок радіоакі забруднення місцевості зменшиться у 2-3 рази.
Захист людей у перекритій щілині від світлового опромінювання буде повним, від ударної хвилі збільшиться у 2,5-3 рази, а від проникаючої радіації і радіоактивного опромінювання при шарі перекриття 60 см грунту — у 200 разів. Перекрита щілина захистить людей від безпосереднього попадання на шкіру та одяг радіоактивних, отруйних речовин і біологічних засобів. Слід мати на увазі, шо щілини не забезпечують захист від отруйних речовин і біологічних засобів. У разі застосування цієї зброї потрібно користуватися засобами індивідуального захисту органів дихання і шкіри.
Найпростіші сховища будуються на території підприємств, навчальних закладів, колективних господарств, у місцях евакуації населення.
Будування щілини без одежі крутості
Спочатку щілину будують відкритою. Потім її перекривають та обладнують захисним входом. Таку щілину можна побудувати в будь-якому грунті (крім сипучого). її копають на глибину 170-180 см, дно — 80 см. Такі розміри щілини забезпечують мінімальні умови розташування в ній людей і найбільшу її стійкість при дії на неї ударної хвилі. Довжина щілини визначається кількістю людей. При розміщенні людей сидячи, довжина щілини визначається з розрахунку 0,5-0,6 м на одну людину. У щілинах можна передбачити місця для лежання з розрахунку 1,5—1,8 nor. м на одну людину. У щілині на 10 чоловік можна мати 7 місць для сидіння та 3 місця для лежання. Довжина такої щілини 8-10 м. Нормальна місткість щілини 10-15 чоловік, найбільша — 50 чоловік.
Для послаблення ураження ударною хвилею людей щілину роблять зигзагоподібною або ламаною. Довжина прямої ділянки має бути не більше, як 15 м. Віддаль між щілинами не менше 10 м.
Щілини посилюються шляхом перекриття їх колодами, залізобетонними плитами і т.п.
Для викопання щілини вручну місткістю на 10' чоловік (потрібно викопати 12-15 м3 грунту) необхідно витратити 25-30 людино-годин, тобто З чоловік можуть викопати щілину за 10-12 год. Для виконання робіт по обладнанні одежі крутостей та перекриття для цього укриття потрібно стільки ж часу та робітників. Таким чином дві групи робітників можуть побудувати перекриту щілину на 10 чоловік протягом доби: Щілину на 20 чоловік з одежею крутості та перекриття із залізобетонних плит бригада з 10 чоловік і з одним автокраном може зробити за 13-14 год. Лісоматеріалів може бути використано до 4 м3, залізобетонних плит — 10 м, грунту до 15-20 м3.
Приведення захисних споруд у готовність до прийому людей. У сховища місткістю більше як 50, чоловік призначають комендантів та ланки по обслуговуванню сховищ. У ПРУ місткістю більше як 50 чоловік призначають старших із числа людей, які знаходяться в укритті. Приведення захисних споруд у готовність покладається на організації, які експлуатують захисні споруди у звичайних умовах, а також комендантів та ланки по їх обслуговуванню.
Роботи проводяться під контролем та керівництвом відповідних штабів цивільної оборони. Перевіряється готовність захисних споруд та вживаються заходи до швидкого усунення недоліків. Захисні споруди, які зайняті під гаражі, склади і спортзали негайно звільняють, всі неполадки внутрішнього обладнання усувають, перевіряють герметичність, встановлюють і підключають телефон та динамік для прослуховувания радіотрансляції, доукомплектовують необхідним інструментом.
На підходах до сховища (укриття) встановлюють дороговкази і світлові си гнал и" В XІД".
При відсутності фільтровентиляційного обладнання закривають притомні повітровходи металевими заглушками з гумовими прокладками (при можливості їх прикріплюють гвинтами). Перевіряють справність систем водопроводу, електромережі, опалення, каналізації і відключаючих пристроїв. Оснащують приміщення лавками та іншими меблями.
Штабом цивільної оборони підприємства встановлюються правила поведінки людей у захисних спорудах і порядок дій при виході з них.
Роль та значення щілини у війні з застосуванням ядерної зброї аоо при аварії на АЕС підвищується. Вона може бути відкрита та прикрита, з одежею крутостей та без неї. Якщо люди переховуються у простих, і перекритих щілинах, то можливість їх ураження ударною хвилею, світло випромінюванням зменшиться у 1,5-2 рази у порівнянні з місцем знаход на відкритій місцевості. Можливість опромінення внаслідок радіоакі забруднення місцевості зменшиться у 2-3 рази.
Захист людей у перекритій щілині від світлового опромінювання буде повним, від ударної хвилі збільшиться у 2,5-3 рази, а від проникаючої радіації і радіоактивного опромінювання при шарі перекриття 60 см грунту — у 200 разів. Перекрита щілина захистить людей від безпосереднього попадання на шкіру та одяг радіоактивних, отруйних речовин і біологічних засобів. Слід мати на увазі, шо щілини не забезпечують захист від отруйних речовин і біологічних засобів. У разі застосування цієї зброї потрібно користуватися засобами індивідуального захисту органів дихання і шкіри.
Найпростіші сховища будуються на території підприємств, навчальних закладів, колективних господарств, у місцях евакуації населення.
Будування щілини без одежі крутості
Спочатку щілину будують відкритою. Потім її перекривають та обладнують захисним входом. Таку щілину можна побудувати в будь-якому грунті (крім сипучого). її копають на глибину 170-180 см, дно — 80 см. Такі розміри щілини забезпечують мінімальні умови розташування в ній людей і найбільшу її стійкість при дії на неї ударної хвилі. Довжина щілини визначається кількістю людей. При розміщенні людей сидячи, довжина щілини визначається з розрахунку 0,5-0,6 м на одну людину. У щілинах можна передбачити місця для лежання з розрахунку 1,5—1,8 nor. м на одну людину. У щілині на 10 чоловік можна мати 7 місць для сидіння та 3 місця для лежання. Довжина такої щілини 8-10 м. Нормальна місткість щілини 10-15 чоловік, найбільша — 50 чоловік.
Для послаблення ураження ударною хвилею людей щілину роблять зигзагоподібною або ламаною. Довжина прямої ділянки має бути не більше, як 15 м. Віддаль між щілинами не менше 10 м.
Щілини посилюються шляхом перекриття їх колодами, залізобетонними плитами і т.п.
Для викопання щілини вручну місткістю на 10' чоловік (потрібно викопати 12-15 м3 грунту) необхідно витратити 25-30 людино-годин, тобто З чоловік можуть викопати щілину за 10-12 год. Для виконання робіт по обладнанні одежі крутостей та перекриття для цього укриття потрібно стільки ж часу та робітників. Таким чином дві групи робітників можуть побудувати перекриту щілину на 10 чоловік протягом доби: Щілину на 20 чоловік з одежею крутості та перекриття із залізобетонних плит бригада з 10 чоловік і з одним автокраном може зробити за 13-14 год. Лісоматеріалів може бути використано до 4 м3, залізобетонних плит — 10 м, грунту до 15-20 м3.
Приведення захисних споруд у готовність до прийому людей. У сховища місткістю більше як 50, чоловік призначають комендантів та ланки по обслуговуванню сховищ. У ПРУ місткістю більше як 50 чоловік призначають старших із числа людей, які знаходяться в укритті. Приведення захисних споруд у готовність покладається на організації, які експлуатують захисні споруди у звичайних умовах, а також комендантів та ланки по їх обслуговуванню.
На підходах до сховища (укриття) встановлюють дороговкази і світлові си гнал и" В XІД".
При відсутності фільтровентиляційного обладнання закривають притомні повітровходи металевими заглушками з гумовими прокладками (при можливості їх прикріплюють гвинтами). Перевіряють справність систем водопроводу, електромережі, опалення, каналізації і відключаючих пристроїв. Оснащують приміщення лавками та іншими меблями.
Штабом цивільної оборони підприємства встановлюються правила поведінки людей у захисних спорудах і порядок дій при виході з них.
