Крвавич (частина перша) Українське мистецтво (2004)

Українське мистецтво у діалозі культур

Проблема сучасного навчально-методичного забезпечення українських вищих закладів освіти належить до особливо актуальних в теоретичному і практично-педагогічному відношенні. Передусім йдеться про світоглядно-гуманітарні дисципліни, надзвичайно важливі для духовного зростання студентської молоді. Відтак навчальний посібник, присвячений історії та теорії українського мистецтва, необхідний з погляду міждисциплінарної людинознавчої методології, концептуальних засад гуманітарно-культуротворчої філософії освіти.

Як відомо, у тоталітарний період історичні науки, в тому числі мистецькі, під гаслом так званої наукової принциповості, зазнали глибоких трансформацій — Істина підпорядковувалась політико-ідеологічним настановам. Так сталося, що впродовж ХІХ~ХХ століть світова мистецтвознавча наука "не бачила" українського мистецтва передусім як мистецтва недержавної нації. Мистецькі досягнення України переважно приписувались здобуткам народів-сусідів — Заходу, Півночі чи навіть Півдня.

Об'єктивний науковий аналіз зобов'язував авторів навчального посібника висвітлювати український мистецький процес таким, яким він насправді є у світовій історії.

Автори намагались розглянути розвиток мистецтва нашого краю в гуманітарному полікультурному контексті — історичному діалозі, співдії, взаємостосунках зі світовим художнім, духовним, ідеологічним процесом. Рецепція світових культурно-мистецьких явищ безпосередньо чи опосередковано виявляється на українських землях, а модифіковані художні традиції впливають на стилістичний характер творчості.

Географічне положення України — між: Сходом і Заходом — є саме таким, що через її землі впродовж V-HI тис. до н.е. прокочували всі народи теперішньої Західної Європи.

Автори посібника логічно простежили мистецьку творчість народів кочівних, напівкочівних та осілих, котрі історично мігрували на теренах України. Показано, як український етнос, виходець із пракорінних індоєвропейських етносів, зробив історичний вибір щодо аграрного статусу осілого господарювання — гаранта тяглості власного подальшого розвитку. Всесвітньо відома пам'ятка — Кам'яна Могила (Запорізька обл.) — свідчення цієї історичної тяглості: від палеоліту — печерне наскельне мистецтво фіксу є образи мамонтів, ведмедів, бізонів; згодом неоліту — петрогліфи зберегли зображення коней, запряги волів та ін.

Основним показником на цьому історичному тлі виявляється трансформація мистецької творчості людини, її бажання і спроможність художньо втілити естетичні почуття, космогонічні уявлення, духовність спільноти й красу довкілля.

Авторами розглянуто концепції українських науковців (Д.Антонович, М.Грушевський, В.Залозецький, В.Даниленко, М.Чмихов та ін.), міждисциплінарні дослідження (Л.Гумільов, К.Леві-Строс, І.Пригожин, П.Сорокін, А.Столяр, П.Флоренський), що дають змогу з позицій нашого часу осягнути розвиток мистецтва минулих епох.

У посібнику проаналізовано причини політичних катаклізмів, соціально-економічних, ідеологічних та релігійних зрушень, які позначились на історичному розвиткові українського мистецтва. Розглянуто властиві нашій художній традиції феноменальні мистецькі явища, що становлять шедеври світового значення. Йдеться про мистецтво Трипілля, золотарство Скіфії, духовні здобутки тавро-русів, архітектуру, мозаїки і фрески Київської Русі, мистецтво українського Ренесансу, бароко,рококо,класицизму і романтизму, яскравий український авангард, зяким суттєво пов'язано художнє мислення XX століття, творчість митців українського зарубіжзюя.

Доцільно наголосити, що плідна співтворчість авторського колективу існує понад десять років. До його складу належать відомі в Україні науковці та педагоги.

Видання навчального посібника "Українське мистецтво" ініціювала Світлана Черепанова, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Дрогобицького дероісавного педагогічного університету ім. І.Франка (1990-1994), тепер — провідний науковий

фесійної освіти АПН України (Львівський науково-практичний цегітр) разом з іншими реалізованими проектами. З-поміж них колективні навчальні посібники "Українська культура: історія і сучасність", "Лекції з історії світової та вітчизняної культури" (обидва львівського видавництва "Світ", 1994); збірники наукових праць — Діалог культур: Україна у світовому контексті (Львів, вип. 1~2, 1996; фахові видання з філософських, педагогічних наук та мистецтвознавства — Бюлетень ВАК України. — 1998. — № 4); Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта; Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти (Львів, вип. 3~8, 1998-2002; фахові видання з мистецтвознавства та педагогічних наук. — Бюлетень ВАК України. — 2000. — № 2). Концептуально прийнятна авторська аргументація, що саме гуманітарна філософія освіти в єдності системоутворюючих складових: людина—культура—мистецтво—стиль мислення має визначати стратегію підготовки нового покоління фахівців як творчих суб'єктів культури Когорту вчених-енциклопедистів представляють: Дмитро Крвавич — скульптор і педагог, Народний художник України, професор Львівської академії мистецтв, лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка, теоретик мистецтва; Володимир Ов-сійчук — Заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор, лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка і академічної премії імені І.Франка, завідувач відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України, член-кореспондент Академії мистецтв України. Високоповажні професори є дописувачами зазначених проектів, входять до складу редколегії збірників наукових праць, брали участь у міжнародних читаннях "Діалог культур...". їхні ґрунтовні теоретичні дослідження підносять українську мистецтвознавчу науку на європейський і світовий рівень.

Достатньо назвати видання останніх років: Овсій-чук В.А. Українське малярство X-XVIII століть. Проблеми кольору. — Львів, 1996. — 480 с іл.; Крвавич Д.П. Українська скульптура періоду рококо //Записки Наукового Товариства імені Шевченка. Том CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С.127-154. іл.; Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. — Львів: Інститут народознавства НАН

України, 2000. — 397 с. іл.; Овсійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. — Київ, 2001. — 448 с. іл.

Посібник ознайомлює студентів з безперервним українським мистецьким процесом, закономірностями еволюції та модифікації стилевого характеру, вміщує три частини, має численні ілюстрації, що особливо підвищує його пізнавальну і виховну цінність.

Видання буде корисне студентам педагогічних, художніх, інших гуманітарних і технічних вищих закладів освіти різних рівнів акредитації. Воно розвиватиме вміння сприймати естетичну і духовну сутність мистецьких творів, здатність вживатися в епоху їх творення, сприятиме вихованню національної самосвідомості нової генерації фахівців незалежної України.


← prev content next →