Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті (2003)

У ході реалізації описаної технології навчання переорієнтовуються й перебудовуються всі форми навчальної діяльності студентів: лекції і семінари, організація самостійної роботи, система контролю й оцінювання студентів, заліків і екзаменів, взаємини викладачів і студентів. Так, на етапі реалізації базової загальнотеоретичної освіти доцільно враховувати основні тенденції нової освітянської парадигми, серед яких фундаменталізація освіти на всіх рівнях та впровадження концепції випереджаючої освіти, орієнтованої на адаптацію фахівця до швидкозмінюваних умов інформаційно-технологічного середовища. Відповідно до цього нові підходи до активізації навчання студентів передбачають попереднє самостійне ознайомлення їх з основами теорії з теми та самоконтроль розуміння матеріалу; продуктивне засвоєння нормативного матеріалу під час традиційних аудиторних лекційних і практично-семінарських занять або самостійне його вивчення за першоджерелами; інтегроване поєднання знань базових концепцій, положень, підходів до пояснення сутності економічних проблем; вияв причинно-наслідкових зв’язків та взаємозв’язків у економічних моделях та реальних ситуаціях на аналітичних лекціях, у ході дискусій, поглиблення знань та умінь у процесі виконання курсових, дипломних, випускних і дисертаційних робіт.

При цьому лекції інформативного характеру втрачають те виняткове значення, яке вони мають в умовах традиційного навчання. Лекція передбачає формальний виклад інформації з використанням ТЗН або без них. Такі форми роботи проводяться серед великих груп добре підготовлених слухачів для надання великої кількості інформації, коли потрібно заохочувати, надихати, стимулювати студентів, інструктувати їх з певних питань для подальшого детального аналізу останніх. Для підвищення якості заняття викладач повинен продумати зміст діяльності студентів протягом 80—90 хв. Зазначимо, що лекція не тотожна простому диктуванню текстів, хоча іноді студенти й очікують від викладача вказівок: «...записуйте все...», «...конспектуйте тільки теоретичні положення...», «...приклади можна не писати...», «...пишіть усе, що на слайдах...» тощо.

У сучасній економічній освіті перевага надається концептуально-аналітичним, проблемним, оглядовим та настановчим лекціям. Широко використовуються такі типи лекцій: лекції-бесіди (діалог з аудиторією), гостьові лекції, лекції з елементами колективного дослідження, лекції з аналізом конкретних ситуацій та ін. Надзвичайно важливе значення лекцій полягає в тому, що вони не тільки дають нові знання, а й певною мірою сприяють формуванню та підтриманню «студентської» корпоративної культури. А застосування прийомів активізації навчальної діяльності студентів під час лекційних занять дає змогу виявити наявний рівень знань і досвіду, підвищити ефективність сприйняття, забезпечує розвиток аналітичного мислення, зв’язок теорії з практикою. Набувають значного поширення й інші різновиди лекцій, які описано далі.