Кириченко Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (2002)
11.9.2. Страхові підприємства
У міжнародній торгівлі завжди існує ризик небажаної для торговця події. Спеціально створене підприємство (страховик) бере на себе ризик, пов'язаний з цією "небажаною" подією. Воно зобов'язується компенсувати страхувальнику всі його втрати. В обмін на це страхувальник зобов'язаний виплачувати встановлені в договорі платежі (страхові премії). Такі умови вигідні для страхувальника, оскільки допомагають уникнути ризику.
Міжнародні страхові послуги. Сфера страхових послуг завжди мала значний міжнародний елемент, і роль цього елементу постійно і значно зростає. Наприклад, об'єктами страхування можуть бути:
- експортовані або імпортовані товари;
- морські й повітряні судна;
- міжнародні інвестиційні проекти;
- міжнародні лізингові проекти;
- життя або здоров'я людей, що їздять на роботу в іншу країну.
Страховка може знадобитися і на той випадок, якщо страхувальник сам завдасть шкоди третій особі. Страховик (страхова компанія) виплачує суму компенсації третій особі. Багато з тих, хто постійно або тимчасово перебуває за кордоном, потребує таких страховок.
Існує багато способів виходу на іноземний ринок страхових послуг, наприклад:
- страхова компанія може укладати угоди з іноземними страхувальниками безпосередньо (коли ці страхувальники знаходяться в країні страхової компанії);
- страхова компанія може укладати угоди зі страхувальниками через представників як вітчизняних, так і іноземних;
- страхова компанія або інша особа може створити в іншій країні страхову компанію.
Обмеження страхової діяльності. Неплатоспроможність страхової компанії дуже небезпечна для споживачів страхових послуг. Вона може значно вплинути на подальший розвиток підприємства-страхувальника або взагалі призвести до його краху.
У багатьох країнах діють юридичні вимоги до страхових компаній, без дотримання яких вони не мають права надавати страхові послуги. До числа таких вимог належать:
1) умови реєстрації страхової компанії, наприклад:
- мінімальний розмір статутного фонду;
- мінімальний розмір фондів для покриття страхової компанії;
- рівень освіти менеджерів та інші вимоги до кваліфікації керівників страхової компанії;
2) правила надання страхових послуг, у тому числі:
- заборона займатися будь-якою іншою діяльністю, крім надання страхових послуг;
- заборона страховим компаніям, що надають послуги зі страхування життя, надавати інші послуги;
3) вимоги підтримувати рівень статутного та інших обов'язкових фондів на визначеному рівні.
Крім вимог, що стосуються всіх страхових підприємств, у багатьох країнах діють особливі правила стосовно іноземних страхових компаній, у тому числі:
- більш жорсткі умови реєстрації іноземних страхових компаній;
- більш жорсткі правила надання страхових послуг;
- заборона іноземним страховикам надавати всі або деякі послуги на території країни;
- обмеження участі іноземців та іноземних підприємств у створенні вітчизняних страховиків;
- обмеження прав іноземних компаній на оскарження в суді відмови у видачі їм дозволу займатися страхуванням.
Багато країн зменшують або знімають подібні обмеження на основі взаємної домовленості, тобто в обмін на аналогічні поступки з боку інших країн. Такі поступки здійснюються не тільки на двосторонній, але й на багатосторонній основі. Наслідки таких поступок неоднозначні:
- з одного боку, страховики з країни, що одержала поступки, можуть вільніше розвивати свою справу;
- з іншого боку, надання таких поступок тільки деяким країнам створює нерівні умови для конкуренції із страховиками інших країн.
Мета цієї угоди тією мірою, якою вона стосується страхових послуг:
- домогтися зниження обмежень на міжнародну торгівлю страховими послугами;
- в тих випадках, коли якась країна зменшує обмеження, які торкаються страхових підприємств іншої країни або країн. Обмеження повинні, по можливості, зменшуватися щодо всіх країн - членів COT, без дискримінації.
ГАТС послужила поштовхом до багатосторонніх переговорів в рамках СОТ про зниження обмежень на міжнародну торгівлю послугами. Поки що мету ГАТС не реалізовано повною мірою. Щодо послуг страхування ще мають відбутися переговори.
Міжнародні страхові послуги. Сфера страхових послуг завжди мала значний міжнародний елемент, і роль цього елементу постійно і значно зростає. Наприклад, об'єктами страхування можуть бути:
- експортовані або імпортовані товари;
- морські й повітряні судна;
- міжнародні інвестиційні проекти;
- міжнародні лізингові проекти;
- життя або здоров'я людей, що їздять на роботу в іншу країну.
Страховка може знадобитися і на той випадок, якщо страхувальник сам завдасть шкоди третій особі. Страховик (страхова компанія) виплачує суму компенсації третій особі. Багато з тих, хто постійно або тимчасово перебуває за кордоном, потребує таких страховок.
Існує багато способів виходу на іноземний ринок страхових послуг, наприклад:
- страхова компанія може укладати угоди зі страхувальниками через представників як вітчизняних, так і іноземних;
- страхова компанія або інша особа може створити в іншій країні страхову компанію.
Обмеження страхової діяльності. Неплатоспроможність страхової компанії дуже небезпечна для споживачів страхових послуг. Вона може значно вплинути на подальший розвиток підприємства-страхувальника або взагалі призвести до його краху.
У багатьох країнах діють юридичні вимоги до страхових компаній, без дотримання яких вони не мають права надавати страхові послуги. До числа таких вимог належать:
1) умови реєстрації страхової компанії, наприклад:
- мінімальний розмір статутного фонду;
- мінімальний розмір фондів для покриття страхової компанії;
- рівень освіти менеджерів та інші вимоги до кваліфікації керівників страхової компанії;
2) правила надання страхових послуг, у тому числі:
- заборона займатися будь-якою іншою діяльністю, крім надання страхових послуг;
- заборона страховим компаніям, що надають послуги зі страхування життя, надавати інші послуги;
3) вимоги підтримувати рівень статутного та інших обов'язкових фондів на визначеному рівні.
Крім вимог, що стосуються всіх страхових підприємств, у багатьох країнах діють особливі правила стосовно іноземних страхових компаній, у тому числі:
- більш жорсткі умови реєстрації іноземних страхових компаній;
- заборона іноземним страховикам надавати всі або деякі послуги на території країни;
- обмеження участі іноземців та іноземних підприємств у створенні вітчизняних страховиків;
- обмеження прав іноземних компаній на оскарження в суді відмови у видачі їм дозволу займатися страхуванням.
Багато країн зменшують або знімають подібні обмеження на основі взаємної домовленості, тобто в обмін на аналогічні поступки з боку інших країн. Такі поступки здійснюються не тільки на двосторонній, але й на багатосторонній основі. Наслідки таких поступок неоднозначні:
- з одного боку, страховики з країни, що одержала поступки, можуть вільніше розвивати свою справу;
- з іншого боку, надання таких поступок тільки деяким країнам створює нерівні умови для конкуренції із страховиками інших країн.
Мета цієї угоди тією мірою, якою вона стосується страхових послуг:
- домогтися зниження обмежень на міжнародну торгівлю страховими послугами;
- в тих випадках, коли якась країна зменшує обмеження, які торкаються страхових підприємств іншої країни або країн. Обмеження повинні, по можливості, зменшуватися щодо всіх країн - членів COT, без дискримінації.
ГАТС послужила поштовхом до багатосторонніх переговорів в рамках СОТ про зниження обмежень на міжнародну торгівлю послугами. Поки що мету ГАТС не реалізовано повною мірою. Щодо послуг страхування ще мають відбутися переговори.
