Основи економічної теорії: політ економічний аспект

Фактори, що визначають попит пропозицію

Коливання ринкового попиту і пропозиції зумовлюються багатьма факторами. Класифікація їх дає змогу не тільки проаналізувати причини змін ринкової кон'юнктури, що відбулися, а й передбачи-ти можливі зміни залежно від пануючих тенденцій. Систематиза-ція факторів створює теоретичні передумови для свідомого управ-ління динамікою попиту і пропозиції та широко використовується в сучасній практиці маркетингу на мікроеконом,ічному рівні. Ви-значальні фактори формування попиту і пропозиції на ринку наве-дено в табл. 4, де принципово виділяються дві великі групи факто-рів: об'єктивні та суб'єктивні. Відмінність між цими факторами, класифікованими за певними ознаками, полягає у сфері дії, інтен-сивності впливу, ступені керованості з боку господарюючих суб'єк-тів. Розподіл факторів попиту і пропозиції має дещо умовний ха-рактер. Це пояснюється відносною самостійністю попиту і пропо-зиції як ринкових характеристик, органічною взаємозалежністю їх. Сукупність факторів, що є провідною для ринкового попиту, визначає також кількісні та якісні характеристики ринкової про-позиції товарів та послуг, хоча механізм впливу однойменних фак-торів на попит і пропозицію може дещо відрізнятися.

У наведеній класифікації однойменні фактори, що впливають на ринкові попит і пропозицію, подані переважно суб'єктивними (пси-холого-традиційними, естетичними) і природно-кліматичними фак-торами, які є загальними неекономічними факторами. На попит і пропозицію суттєво впливають уподобання та смаки людей, мода, місцеві традиції та релігія, а також особливості погоди, природні ресурси, рельєф тощо.

Вирішальними і для попиту, і для пропозиції є економічні та соціальні фактори. Це пояснюється сталими особливостями фор-мування виробничих і соціальних відносин у сфері виробництва й

обігу.



Якщо для ринкового попиту визначальними економічними фак-торами є базовий рівень розвитку потреб і задоволення їх, рівень доходів, принципи їх розподілу та структура цін, то пропозиція найчутливіше реагує на зниження витрат виробництва. Це перед-усім рівень автоматизації, механізації та комп'ютеризації проце-сів, здешевлення і заміна компонентів виробництва, розвине-ність інфраструктури, характер державного регулювання підприєм-ництва.

Соціальні фактори, впливу яких зазнають на собі попит і пропо-зиція, є, врешті-решт, похідними від класово-професійної структу-ри суспільства, стану культури та освіти. Їхній вплив має довго-строковий характер і відзначається інерційністю. Частка коштів на культуру, науку і освіту, яку виділяють держава і підприємства, на роки вперед може визначити процвітання чи відставання на-ціональних сфер (галузей) виробництва і споживання. Формуван-ня відповідних ринкових пропорцій у цьому випадку буде від-дзеркаленням дії цих факторів суспільне значущих за своєю при-родою.

Тісно пов'язані з соціальними демографічні фактори. Це чисель-ність і склад населення, народжуваність і відтворення працездат-ного населення, формування і розміри сім'ї. Вони є первинними для пропорцій суспільного виробництва і ринкових співвідношень.

Механізм впливу найдієвіших факторів попиту і пропозиції по-кладений в основу маркетингу. Визначення життєвого циклу ок-ремих товарів та планування їх збуту грунтується на так званій сегментації ринків. Відповідно до частки факторів формується мо-дель з системою ринків-сегментів: географічним (площа місцевості, клімат, щільність населення і компактність проживання), психоло-гічним (співвідношення суспільних груп, спосіб життя, характерні типи особистості), демографічним (статевовікова структура, розмі-ри сім'ї) тощо. Сегментація ринку сприяє ефективній організації його, зменшенню суспільних та індивідуальних витрат виробни-цтва тощо.