Фінансовий облік на підприємствах України (2001)

Синтетичний облік надходження і використання виробничих запасів

Документи, що надійшли зі складів до бухгалтерії, перевіряють як з точки зору правильності їх оформлення, так і по суті відображених у них операцій. Прибуткові ордери звіряють з рахунками, що до них належать, транспортними документами, прийомними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляють з іншими примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на перекидання матеріалів, здані складами-відправниками, з примірниками тих же накладних, що надійшли зі складів-одержувачів, лімітні картки і вимоги відзначають у реєстрах видачі тощо.

Далі документи таксують за допомогою машин, тобто зазначені в них матеріали оцінюються за твердими обліковими цінами.

По кожному реєстру зданих документів після їх таксування підраховують обороти надходження або витрат матеріалів у розмірі номенклатурних груп.

На малих підприємствах підсумки підрахунків можна відображати в накопичувальних відомостях, групових оборотних відомостях. Обробляти документи можна на комп'ютерах.



Для обліку надходження й використання виробничих запасів використовують такі синтетичні інвентарні субрахунки рахунка № 20 "Запаси":

№ 201 "Сировина і матеріали"

№ 203 "Паливо"

№ 205 "Будівельні матеріали"

№ 207 "Запасні частини"

№ 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення"

№ 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"

№ 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та ін.

У зв'язку з виникненням різних господарських операцій стосовно обліку виробничих запасів слід враховувати також:

- знос малоцінних та швидкозношуваних предметів;

- переоцінку товарно-матеріальних цінностей;

- заготівлю і придбання матеріальних цінностей;

- транспортно-заготівельні витрати.

Основними завданнями обліку матеріалів є: контроль за виконанням плану матеріально-технічного забезпечення; відображення витрат на закупівлю й транспортування матеріалів, результатів постачання; виявлення відхилень ЕІІД планової собівартості придбаних матеріалів; контроль за залишками і рухом матеріалів на складах, наявністю і рухом матеріалів в процесі їх заготівлі; спостереження за станом складських запасів, за відповідністю їх нормативам, контроль за їх зберіганням; контроль за лімітом відпуску матеріалів на виробничі потреби, витрати і списуванням їх вартості у витрати виробництва: контроль за дотримуванням норм; правильний розподіл матеріалів за об'єктами калькуляції; виявлення непотрібних матеріалів, що підлягають реалізації.

3.6.1. Облік матеріалів, палива, запасних частіш (субрахунки № 201, 203, 207, 208, 21)

Субрахунок № 201 "Сировина і матеріали" призначений для обліку належних підприємству сировини, основних та допоміжних матеріалів, купованих напівфабрикатів, комплектуючих виробів та деталей, тари і тарних матеріалів, мінеральних добрив і отрутохімікатів, біопрепаратів і медикаментів, матеріалів, переданих для переробки на сторону. За назвами цих матеріальних цінностей можуть бути відкриті відповідні субрахунки.

У поточному бухгалтерському обліку матеріали можуть обліковуватися за різними обліковими цінами (договірними, середніми, купівельними) тощо, але на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) обов'язкове перерахування за фактичною собівартістю. Фактична собівартість матеріалів складається з вартості за цінами заготівлі, придбання та витрат по доставці цих матеріальних цінностей на підприємство. Давальницька сировина відображається по балансу за цінами, зазначеними у договорі.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається, виходячи з витрат на їх придбання, включаючи оплату процентів за придбання в кредит, наданий постачальником цих ресурсів, націнку (надбавки), комісійну винагороду, сплачену постачальникам і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на транспортування, зберігання і доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.

На субрахунку № 203 "Паливо" обліковують наявність та рух належного підприємству органічного та ядерного палива.

Органічне паливо - це горючі речовини, що можуть активно вступати в реакції з киснем і містять значну питому теплотворність. Найбільше значення мають такі види органічного палива:

- тверде: кам'яне та буре вугілля й відходи від переробки, антрацит і напівантрацит;

- рідке: мазут;

- газоподібне: природний газ;

- інші види палива: торф, горючі сланці, стабілізована нафта, горючі гази промисловості (доменний, коксовий), дрова тощо.

Субрахунок № 203 "Паливо" призначений для обліку наявності та руху палива, придбаного або заготовленого для технологічних потреб, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії або для опалення приміщень.

Якщо деякі види палива використовуються одночасно - і як матеріали, і як паливо, їх можна обліковувати на субрахункух № 201 "Сировина і матеріали" або № 203 "Паливо" за ознакою переважного використання на даному підприємстві (організації).

Забудовники по капітальних вкладеннях можуть не користуватися рахунком № 203, а обліковувати паливо на рахунку № 205 "Будівельні матеріали".

Торговельні, постачальницькі, збутові та інші організації й підприємства, в яких палива становить незначну частку у складі їх виробничих запасів, можуть обліковувати паливо на субрахунку № 201 "Сировина і матеріали".

В облікових регістрах наявність і рух палива відображаються на субрахунках субрахунка № 203 "Паливо":

"Нафтопродукти";

"Тверде паливо";

"Інші види палива".

На субрахунку № 207 "Запасні частини" обліковуються готові деталі, вузли, запасні частини, що використовуються для заміни зношених при проведенні ремонту основних засобів.

На субрахунку № 207 "Запасні частини" обліковують наявність і рух придбаних або виготовлених для потреб основної діяльності запасних частин, призначених для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання,

транспортних засобів тощо, а також автомобільних шин у запасі та обігу.

Автомобільні шини (покришка, камера, вкладна стрічка), що знаходяться на колесах і в запасі при автомобілі й включаються до ціни, а відповідно і до інвентарної вартості, підлягають обліку у складі основних засобів.

При використанні запасних частин субрахунок № 207 для покращення основних засобів їхня вартість або амортизується, або включається до складу валових витрат у розмірах, що не перевищують 5% сукупної балансової вартості груп основних засобів або 9% балансової вартості груп 1 і З на початок звітного року, передбачених відповідно пп. 8.7 і 22.4 Закону України № 283/97-ВР "Про прибуток підприємств". Якщо вартість запасних частин, використаних на покращення основних засобів, включається до складу валових витрат (у розмірах, що не перевищують вищеназваних 5% або 9%), то така вартість увійде до складу валових витрат на підставі актів або інших документів на проведення покращення основних засобів. Важливо простежити, щоб вартість витрат на покращення основних засобів не була двічі включена до складу валових витрат.

Торговельні, постачальницькі, збутові й інші організації у тих випадках, коли запасні частини, автомобільна гума в запасі та обігу становлять невелику частку у складі виробничих запасів, обліковують відповідно на субрахунку № 201 "Сировина і матеріали", субрахунку № 209 "Інші матеріали" або субрахунку № 205 "Будівельні матеріали".

На субрахунку № 207 "Запасні частини" відображаються операції, пов'язані з наявністю і рухом обмінного фонду повнокомплектних машин, обладнанням двигунів, вузлів, агрегатів, що утворюються в установленому порядку в ремонтних підрозділах підприємств і організацій, на технічних обмінних пунктах або ремонтних заводах.

Порядок створення, використання й обліку обмінного фонду визначається чинним законодавством України та відповідними установчими документами.

Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведуть за групами, що підлягають відновленню, придатності до експлуатації, новими та поновленими.

На практиці для наближення бухгалтерського обліку до податкового і для аналізу діяльності й деталізації обліку на автотранспортних підприємствах відкривають такі субрахунки:

1) "Запасні частини" (окремо нові, відремонтовані й ті, що підлягають ремонту);

2) "Агрегати" (окремо нові, відремонтовані й ті, що підлягають ремонту);

3) "Автомобільні шини" (окремо нові й ті, що підлягають ремонту).

Можуть бути виділені окремі субрахунки до субрахунка № 207 "Запасні частини".для обліку запасних частин, шин тощо, виданих під звіт матеріально відповідальним особам.

У випадку надходження запасних частин у комплекті з придбаними основними засобами, перелік яких зазначений у технічній документації до автомобіля, їхня вартість включається до ціни його придбання, в подальшому обліковується на субрахунку "Автотранспорт, меблі, прилади" рахунка № 10 "Основні засоби" й до складу валових витрат підприємства вартість таких запасних частин не відноситься.

Вартість придбаних запасних частин у момент оприбуткування, як і інших матеріальних ресурсів, підприємство одразу відносить до складу своїх валових витрат.

При проведенні ремонтів автотранспорту вартість необхідних запасних частин і агрегатів списується записом:

Дебет рахунка № 23 "Виробництво"

Кредит рахунка № 207 "Запасні частини". Але при цьому необхідно на суму запчастин, які списуються, зменшити валові витрати виробництва, щоб уникнути повторного формування за рахунок тих самих джерел (методом- червоного сторно).

В обліку підприємства-покупця за умови попередньої оплати виробничих запасів, які ще не надійшли на це підприємство, проводки, з урахуванням податкового обліку, такі:

1. Оплата відповідно до суми в платіжному дорученні, списаної з поточного рахунка (з ПДВ):

Дебет рахунка № 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Кредит рахунка № 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

2. Оприбуткування матеріальних цінностей (за договором постачання):

Дебет рахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Дебет рахунка № 203 "Паливо" та ін.

Дебет субрахунка № 644 "Розрахунки з податкового кредиту" (на суму податку на додану вартість)

Кредит рахунка № 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Оприбуткування раніше не врахованих на балансі виробничих запасів:

Дебет рахунка № 20 "Виробничі запаси"

Кредит рахунка № 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

Безоплатно отримані виробничі запаси:

Дебет рахунка № 20 "Виробничі запаси"

Кредит рахунка № 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

Отримані виробничі запаси в обмін на інші активи:

Дебет рахунка № 20 "Виробничі запаси"

Кредит рахунка № 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів".

Якщо при одержанні виробничих запасів виявляють нестачі, то на підставі прийомних актів вартість матеріалів, яких бракує, за оптовими цінами відображають записом:

Дебет рахунка № 374 "Розрахунки за претензіями".

Кредит рахунка № 20 "Виробничі запаси"

У тих випадках, коли при прийманні матеріалів виявився лишок порівняно з визначеним у документах постачальників, вартість лишків матеріалів, що надійшли за оптовими цінами, відображають записом:

Дебет рахунків матеріальних цінностей № 20 "Виробничі запаси"

Кредит рахунка № 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Аналогічно обліковують і надходження матеріалів без рахунків-фактур постачальників (невідфактуровані поставки). Після одержання рахунків від постачальників записи, зроблені на основі актів за обліковими (умовними) цінами, сторнуються, а на суму одержаних рахунків робиться запис у тій же кореспонденції.

Усі матеріальні цінності, що надійшли на підприємство від постачальників, при журнально-ордерній формі обліку обліковуються в журналі-ордері № 6. У ньому здійснюється облік розрахунків з усіма постачальниками. Тому доцільно відкривати два журнали-ордери: один для розрахунків з постачальниками матеріальних цінностей, другий - по розрахунках за послуги і роботи.

Журнал-ордер № 6 ведеться лінійно-позиційним способом, тобто для кожного документа відводиться один рядок. Надалі при оплаті рахунка або при надходженні матеріалів по даному платіжному документу записи виконуються у відповідних графах, але в цьому ж рядку.

Розрахунки з постачальниками при планових платежах обліковуються в окремій відомості № 5, загальні підсумки якої також переносяться до журналу-ордера № 6.

При надходженні на склад підприємства матеріальних цінностей з інших джерел (крім постачальників) роблять такі записи:

Напівфабрикати власного виробництва:

Дебет рахунка № 25 "Напівфабрикати"

Кредит рахунка № 23 "Виробництво".

Матеріали (напівфабрикати), вироблені підприємством для власних потреб:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Дебет субрахунка № 207. "Запасні частини" та ін.

Кредит рахунка № 23 "Виробництво".

Матеріальні цінності, які надійшли на склад від забракованих виробів, що можуть бути використані як матеріали, паливо і запасні частини:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Дебет субрахунка № 203 "Паливо"

Дебет субрахунка № 207 "Запасні частини"

Кредит рахунка № 24 "Брак у виробництві".

Матеріальні цінності, що надійшли безкоштовно:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Дебет субрахунка № 203 "Паливо"

Дебет субрахунка № 207 "Запасні частини"

Кредит субрахунка № 745 "Дохід від безкоштовно отриманих активів".

Аналогічно відображають у системі рахунків матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, що надійшли на склад.

Якщо на склад надійшли лом і ганчір'я від вибулих внаслідок зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, то їх відображають на дебеті відповідних рахунків обліку матеріальних цінностей, тобто:

Дебет субрахунка № 20 "Виробничі запаси"

Кредит рахунка № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (терміном експлуатації до 1 року).

Прийняті на склад цінні відходи обліковують записом:

Дебет субрахунка № № 201 "Сировина і матеріали"

Кредит рахунка № 23 "Виробництво".

При використанні електронно-обчислювальних машин по дебету і кредиту кожного з рахунків складають машинограми за обліковими цінами.

Усі операції, пов'язані з розрахунками за придбання матеріальних цінностей, відображають на рахунку № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" незалежно від того, одночасно або попередньо провадилась оплата пред'явленого рахунка-фактури:

без суми ПДВ:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";

на суму ПДВ:

Дебет субрахунка № № 644 "Податковий кредит"

Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Рахунок № 63 кредитується на вартість товарно-матеріальних цінностей, що фактично надійшли. У синтетичному обліку він кредитується згідно з розрахунковими документами постачальника у межах сум акцепту незалежно від оцінки товарно-матеріальних цінностей в аналітичному обліку.

При надходженні товарно-матеріальних цінностей, на які не одержано розрахункові документи постачальників, бухгалтерія підприємства зобов'язана перевірити, чи обліковується вартість цінностей, що надійшли, як дебіторська заборгованість.

Рахунок № 63 дебетується на суми оплати рахунків (у кореспонденції з рахункуми обліку грошових коштів); на суми заліків за попередньо виданими в установленому порядку авансами. Запис у обліку такий:

Дебет рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та І-підрядниками"

Кредит рахунка № 31 "Рахунки в банках"

Кредит субрахунка № 681 "Розрахунки за авансами одержаними".

Якщо наприкінці місяця по відфактурованих і оплачених матеріальних цінностях вантаж не надійшов, то рахунок № 63 кредитується на суму оплати як за матеріали в дорозі або не вивезені зі складів постачальників записом:

Дебет рахунка № 201 "Сировина і матеріали" та ін.

Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

На початку наступного місяця ці суми сторнуються, а суми оплати продовжують рахуватися як дебіторська заборгованість. Аналітичний облік на рахунку № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", крім розрахунків у порядку планових платежів, ведеться по кожному окремо виставленому рахунку, а розрахунки в порядку планових платежів - по кожному постачальнику і підряднику.

Побудова аналітичного обліку на рахунку № 63 має забезпечити одержання необхідних даних по постачальниках, акцентованих й інших розрахункових документах, строк оплати яких не настав; постачальниках по невідфактурованих поставках; постачальниках по неоплачених у строк розрахункових документах.

Придбані матеріали підзвітною особою для власного вирббництва і прийняті на склад:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали" Дебет субрахунка № 203 "Паливо" Дебет субрахунка № 207 "Запасні частини"

Дебет субрахунка (на суму ПДВ) № 644 "Податковий кредит"

Кредит субрахунка № 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Погашення дебіторської заборгованості:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Дебет субрахунка № 203 "Паливо"

Дебет субрахунка № 207 "Запасні частини"

Кредит субрахунка № 377 "Розрахунки з іншими дебіторами".

Списування транспортно-заготівельних витрат на вартість матеріальних цінностей:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали" Дебет субрахунка № 203 "Паливо" Дебет субрахунка № 207 "Запасні частини" Кредит субрахунка №685 "Інші розрахунки". Важливою- умовою нормальної господарської діяльності є постійний контроль за виконанням договорів і замовлень на поставку виробничих запасів та їх облік. Порушення умов договору-поставки або замовлення на поставку виробничих запасів породжує відповідальність постачальника у вигляді штрафних санкцій і відшкодування збитку, завданого покупцеві. Умови поставок і санкцій за їх порушення визначаються в договорі.

Оперативний облік виконання договорів можна вести за допомогою ЕОМ, контроль здійснювати через одержану

інформацію безпосередньо з екрана дисплея або в спеціальних картках, у яких на основі одержаних від постачальників документів, рахунків, товарно-транспортних накладних записують терміни, обсяги та асортимент поставок, а також щоденно відзначають фактичне їх виконання.

Водночас з проводками по рахунку обліку розрахунків з постачальниками можна організувати бухгалтерський облік виконання договорів на забалансових рахункух. У забалансовому обліку можна відкрити два парних рахунки: "Договори на поставку виробничих запасів" і "Надходження виробничих запасів".

Запис в обліку на основі договорів і замовлень за договорами або поточними ринковими цінами:

Дебет рахунка "Договори на поставку виробничих запасів"

Кредит рахунка "Надходження виробничих запасів".

Надходження на підприємство виробничих запасів у рахунок виконання договорів і замовлень на поставку відображається записом:

Дебет рахунка "Надходження виробничих запасів"

Кредит рахунка "Договори на поставку виробничих запасів".

У практиці можливі випадки, коли покупцем оплачені закуплені матеріальні цінності (матеріали, паливо, запасні частини тощо), але не доставлені транспортною організацією до місця призначення, хоч і передані йому вантажовідправником. У покупця виникає відволікання коштів на оплату активів, якщо фізичні предмети відсутні. Такі активи називаються "Матеріальні цінності в дорозі" і показують їх у балансі окремою статтею. Обліковуються матеріальні цінності в дорозі, за кожним їх видом і кожним платіжним документом окремо.

Матеріальні цінності в дорозі для підприємства-покупця є дебіторською заборгованістю і обліковується вона за окремими об'єктами обліку:

Дебет рахунка № 37 "Розрахунки з різними дебіторами"

Кредит рахунка № 31 "Рахунки в банках".

Дебіторська заборгованість вимагає постійного контролю за надходженням недоставлених вантажів, а також результатами розшуку недоставлених вантажів. Особлива увага має приділятися платіжним документам, за якими вантажі відправлено підприємству-покупцю понад шість місяців тому. Такі вантажі уже не можуть виступати як матеріальні цінності в дорозі тому, що по них уже минули терміни позовної давності для висунення претензій транспортним організаціям, що перевозять вантажі.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" визначає методологічні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

Існують:

Поточна дебіторська заборгованість - виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Довгострокова дебіторська заборгованість - не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або щодо якої минув термін позовної давності.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує сумнів у погашенні боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством економічних переваг та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робот, послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію,

товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності як правило зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням витрат у складі інших операційних витрат.

Пред'явлені претензії постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за визнаними штрафами, пенею, неустойками:

Дебет субрахунка № 374 "Розрахунки за претензіями"

Кредит рахунка № 20 "Виробничі запаси".

Повернення коштів в обліку підприємства-покупця у зв'язку з висуненням претензій відображають записом:

Дебет рахунка № 31 "Рахунки в банках"

Кредит субрахунка № 374 "Розрахунки за претензіями".

Матеріальні цінності, що надійшли на підприємство помилково, не оформлюються відповідними прибутковими документами, але потрапляють до облікової рубрики "Матеріальні цінності в дорозі".

Такі, начебто помилкові, операції сприяють розкраданню неоприбуткованих цінностей матеріально відповідальними особами, їх необхідно своєчасно виявляти й, контролюючи платіжні та транспортні документи, оприбутковувати на склад. Звичайно, такі платіжні документи не мають ніякого відношення до матеріальних цінностей в дорозі.

Основним напрямком вибуття матеріалів зі складів є їх відпуск (передача) на виробництво. Крім того, може мати місце внутрішнє переміщення матеріалів, і в окремих випадках реалізація на сторону.

Для відображення у бухгалтерському обліку вибуття матеріалів зі складів за будь-якими напрямками складають спеціальну Розроблювальну таблицю № 1 "Витрати матеріалів за напрямками та шифрами виробничих витрат". При використанні ЕОМ складають аналогічного змісту машинограми. І в розроблюваній таблиці, і в машинограмах переліку зазначаються рахунки, субрахунки і статті витрат (знаменник), а в підзаголовку - рахунки матеріалів, субрахунки, склади й інші місця зберігання матеріалів (чисельник).

На вартість виробничих запасів за твердими обліковими цінами, які відпущені на виробництво, робляться такі записи:

Дебет рахунка № 23 "Виробництво" (на вартість сировини, матеріалів, призначених для випуску готової продукції)

Дебет рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" (на вартість матеріалів, використаних цехами на господарські потреби)

Дебет рахунка № 92 "Адміністративні витрати" (на вартість матеріалів, використаних заводоуправлінням, та інші рахунки)

Дебет субрахунка № 941 "Витрати на дослідження і розробки" (здійснення досліджень та розробок)

Дебет субрахунка № 949 "Інші витрати операційної діяльності" (утримання об'єктів житлово-комунального призначення)

Дебет рахунка № 93 "Витрати на збут" (забезпечення збуту продукції)

Дебет рахунка № 24 "Брак у виробництві" (виправлення браку)

Дебет рахунка № 15 "Капітальні інвестиції" (для потреб капітального будівництва)

Кредит рахунка № 20 "Виробничі запаси".

Потім додатково розраховують і списують на відповідні рахунки частку транспортно-заготівельних витрат або відхилень від облікових цін.

Непотрібні виробничі запаси підприємства реалізують.

При відправці цих матеріалів покупцям складають бухгалтерський запис:

Дебет субрахунка № 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів"

Кредит субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Кредит субрахунка № 203 "Паливо"

Кредит субрахунка № 207 "Запасні частини".

Втрати матеріальних цінностей внаслідок стихійного лиха відносять на збитки:

Дебет субрахунка № 991 "Втрати від стихійного лиха"

Кредит субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

а потім:

Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати"

Кредит рахунка № 99 "Надзвичайні витрати".

Для контролю за витратами сировини на виробництво, наприклад, на хлібозаводах, використовують норми витрат борошна, що залежать від виду виробу, вологості борошна, способу випічки, розвантажування. В основу нормування борошна на випікання хлібобулочних виробів покладено встановлені норми виходів. Витрати визначають відношенням маси хлібобулочних виробів до витраченого борошна у процентах. Норми виходу встановлюють, виходячи з базовоївологості борошна - 14,5%. Із зменшенням вологості борошна змінюється і норма виходу.

Для коригування норми виходу на фактичну вологість борошна використовують формулу:

Вф = (Вб х 100) / 100(14,5 –М)

де Вф, В6 - норма виходу хліба при фактичній і базисній вологості борошна, М - фактична вологість.

Наприклад, норми виходу хліба формового масою 0,850 кг такі:

Вологість, % Норми виходу, %

14,6 141,6

14,5 (базова) 141,7

13,6 143,0

Бухгалтерія здійснює контроль за правильними витратами сировини за допомогою рецептури і норми виходів.

Сировину для виробництва відпускає комірник представникові виробництва (наприклад, старшому майстрові), який складає звіт, де зазначає витрати основної і допоміжної сировини відповідно до наведених вище рецептур.

Крім того, у звіті списують за нормами паливо, витрачене на випуск продукції.

Наприклад, норми витрат пічного палива на хлібокомбінаті такі (кг/т хлібобулочних виробів):

хліб фермовий і подовий - по 75; булки - 107; бублики - 210.

Облік тари. У бухгалтерському обліку тара розподіляється на такі види:

- тканина мішкова - мішки та ін.;

- скляна - пляшки, банки тощо;

- інша жорстка тара, папір, деревоволокнисті і деревостружкові матеріали, деревина і комбіновані матеріали на їхній основі з полімерним синтетичним, металевим покриттям (ящики, діжки, гофровані ящики, коробки та ін.);

- металева комбінована на основі металу з полімерним синтетичним покриттям (бідони, діжки тощо).

До тари відносять також деталі, матеріали, призначені Для виготовлення або ремонту тари, що використовується для пакування продукції (деталі для збирання ящиків, діжкова клепка, залізо обручне, пробка коркова і поліетиленова, ковпачки віскозні, фольга тощо).

Розрізняють тару:

1) одноразового використання (паперова, картонна та ін.), що не підлягає обов'язковому поверненню, вартість якої як правило включається до оптово-відпускної вартості продукції. При повторному використанні цієї тари її вартість за ціною можливого використання виключається з вартості матеріалів, які в неї були упаковані;

2) багаторазового використання, що підлягає обов'язковому поверненню (незаставна), - дерев'яні ящики, діжки, мішки із тканини та ін. Вартість цієї тари залежно від умов поставки продукції включається до відпускної вартості продукції повністю, частково або оплачується покупцем понад вартість продукції. Але вартість металевої поворотної тари (бідони, діжки) як правило не включається до собівартості затареної в неї продукції;

3) заставну (діжки, пляшки, банки тощо), що підлягає-обов'язковому поверненню. Розрахунки за цю тару між постачальником продукції і покупцем здійнюються за заставними цінами. Вартість цієї тари сплачується покупцем понад вартість затареної в неї продукції. Тому вартість заставної тари в обліку показують окремо, а в балансі заставна тара відображується за заставною вартістю.

Облік тари має вестися бухгалтерією (на підставі одержаних зі складу прибуткових і витратних документів) за кожною групою тари у вартісному виразі по складах і коморах, матеріально відповідальних особах і видах тари.

Синтетичний облік тари здійснюється на активному рахунку № 20 "Виробничі запаси", субрахунку № 204 "Тара і тарні матеріали" (за фактичною собівартістю або заставною вартістю). На цьому субрахунку обліковують усі види тари, включаючи тару свого виробництва, а також матеріали і деталі, призначені для її виготовлення і ремонту (діжкова плівка, залізо обручне, деталі для збирання ящиків тощо).

Фактична собівартість тари складається з усіх витрат по заготівлі й доставці її на склад підприємства, тобто:

- відпускної вартості згідно з рахунками постачальників;

- націнки, сплаченої збутовим (постачальницьким) організаціям;

- транспортних витрат (провізної плати) з усіма додатковими зборами;

- витрат на доставку тари до складу підприємства, розвантаження (оплата постійних складських працівників до цих витрат не включається);

- відрядних витрат на заготівлю тари.

Надходження тари, матеріалів і деталей, призначених для 'її виготовлення і ремонту, від постачальників в обліку підприємства-покупця відображається записом (без суми ПДВ):

Дебет рахунка № 20 "Виробничі запаси", субрахунок № 204 "Тара і тарні матеріали".

Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками").

Розрахунки з податкового кредиту на суму ПДВ:

Дебет рахунка № 64 "Розрахунки за податками й платежами", субрахунок № 644 "Податковий кредит"

Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Різниця між заставною і оптовою цінами списується:

Дебет рахунка № 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"

Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Вартість тари одноразового використання і пакування для затарювання продукції у цехах відноситься на фактичну собівартість затареної в неї продукції:

Дебет рахунка № 23 "Виробництво"

Кредит субрахунка № 204 "Тара і тарні матеріали"

Втрати тари в межах норм:

Дебет рахунка № 23 "Виробництво"

Кредит рахунка № 20 "Виробничі запаси", субрахунок № 204 "Тара і тарні матеріали".

Списування щербленої пляшки тарним цехом:

Дебет рахунка № 93 "Витрати на збут"

Кредит рахунка № 20 "Виробничі запаси", субрахунок № 204 "Тара і тарні матеріали".

Транспортно-заготівельні витрати по тарі:

Дебет рахунка № 204 "Тара і тарні матеріали"

Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

При повторному використанні одноразової тари або її реалізації (за цінами можливої реалізації або її використання):

Дебет субрахунка № 93 "Витрати на збут"

Кредит рахунка № 204 "Тара і тарні матеріали".

Списання тари, що вибула з експлуатації внаслідок природного зносу (витрати по ремонту поворотної і багатоповоротної тари), відображається проводкою:

Дебет субрахунка № 946 "Втрати від знецінення запасів"

Кредит рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці", субрахунок № 661 "Розрахунки за заробітною платою" та ін.

Кредит рахунка № 20 "Виробничі запаси", субрахунок № 204 "Тара і тарні матеріали".

При переоцінці товарно-матеріальних цінностей:

- на суми дооцінки:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Дебет субрахунка № 203 "Паливо"

Дебет субрахунка № 207 "Запасні частини" та ін.

Кредит субрахунка № 423 "Дооцінка активів".

— на суми уцінки:

Дебет рахунка № 946 "Втрати від знецінення запасів" Кредит субрахунка № 201 "Матеріали" Кредит субрахунка № 203 "Паливо" Кредит субрахунка № 207 "Запасні частини" та ін. Результат переоцінки товарно-матеріальних цінностей:

— на суму кредитового сальдо на субрахунка № 423:

Дебет рахунка № 423 "Дооцінка активів"

Кредит рахунка № 74 "Інші доходи" (на суму доходів)

— на суму дебетового сальдо на субрахунка № 423: Дебет рахунка № 48 "Цільове фінансування і цільові

надходження"

Кредит субрахунка № 423 "Дооцінка активів" (на суму

уцінки).

3.6.2. Облік будівельних матеріалів (субрах. № 205)

На субрахунка № 205 забудовники по капітальних вкладеннях відображають рух основних будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

Наявність і рух будівельних матеріалів та обладнання відображаються на відповідних субрахунках:

- "Матеріали"

- "Конструкції та деталі"

- "Обладнання до встановлення вітчизняне"

- "Обладнання до встановлення імпортне".

На субрахунка "Матеріали" обліковуються будівельні матеріали, що використовуються безпосередньо у процесі будівельних і монтажних робіт або для виготовлення будівельних деталей і для зведення конструкцій та частин будов і споруд. До таких будівельних матеріалів належать: силікатні матеріали

(цемент, пісок, вапно, камінь, цегла, черепиця тощо); лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо); будівельні матеріали (залізо, жерсть, сталь, цинк листовий тощо); металовироби (цвяхи, гайки, болти тощо); санітарно-технічні матеріали (крани, муфти, трійники, фланці тощо); електротехнічні матеріали (кабель, лампи, патрони, шнури, провід); хімічно-москательні (асфальт, азбест, кислоти, фарби, рубероїд, толь тощо) та ін.

Сільськогосподарські підприємства на субрахунку "Матеріали" обліковують також посадковий матеріал (придбаний і власного виробництва), призначений для закладення садів, ягідників, виноградників, лісопарків тощо за планом капітальних вкладів (посадковий матеріал, вирощений для продажу, обліковується на рахунку № 27 "Продукція сільгоспвиробництва").

На субрахунку "Конструкції та деталі" відображаються будівельні конструкції та деталі, до яких належать: металеві, залізобетонні, дерев'яні конструкції; блоки та збірні частини будівель і споруд; збірні елементи; обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем (опалювальні котли, радіатори, калорифери тощо), а також рейки, шпали, стрілочні переводи та ін.

На субрахунку "Обладнання до встановлення вітчизняне й імпортне" обліковують вітчизняне та імпортне технологічне, енергетичне й виробниче обладнання (у т.ч. обладнання для майстерень, дослідних установок і лабораторій), що потребують монтажу й призначені до установки.

Оприбуткування обладнання, внесеного засновниками в рахунок їхніх вкладів до Статутного капіталу підприємства, відображається записом:

Дебет рахунка № 205 "Будівельні матеріали"

Кредит рахунка № 46 "Неоплачений капітал".

Придбання обладнан