Фінансовий облік на підприємствах України (2001)
Облік витрат виробничої собівартості продукції
Фактична собівартість продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) формується у системі нижчезазначених рахунків.
Для визначення виробничої собівартості випущеної з виробництва продукції (ВСП) слід користуватися формулою:
ВСП = НВп + ВВп - 3В - ПП - СП ± БП - НВк , грн.,
де НВп - незавершене виробництво' на початок калькуляційного періоду, грн.;
ВВП - виробничі витрати періоду (місяць, квартал, сезон, рік), грн.;
3В - зворотні витрати і відходи, грн.; ПП - побічна продукція, грн.;
СП - супутна продукція, грн.;
БП - брак продукції (технологічний і з вини працівника), грн.;
НВк - незавершене виробництво на кінець калькуляційного періоду, грн.
Виробничу собівартість одиниці вироблюваної продукції (1 т хлібобулочних виробів, 1 т цукру, 1 дал спирту тощо) одержуємо за формулою
СП= ВСП\К, грн.\т
де СП - виробнича собівартість виробленої продукції, грн.; К — кількість виробленої продукції, т; дал тощо.
5.4.1. Облік витрат основного і допоміжних виробництв (рах. № 23)
На дебеті рахунка № 23 "Виробництво" групуються всі витрати, що складають собівартість основної продукції.
На кредиті рахунка № 23 "Виробництво" відображають собівартість готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, відходів і побічної продукції, одержаних у процесі виробництва.
Облік витрат на рахунку № 23 "Виробництво" за
звітний період:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво"
Кредит рахунка № 201 "Сировина і матеріали"
Кредит рахунка № 203 "Паливо"
Кредит рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці"
Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" та ін.
Кредит рахунків № 80, 81, 82, 83, 84 (клас 8)
Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками й
платежами"
Кредит рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати"
З рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" списуються виробничі накладні витрати, витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництв, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування.
Допоміжні виробництва на підприємствах різних галузей призначені для обслуговування виробництва основної продукції інструментами, пристосуваннями, штампами, моделями, транспортними послугами, запасними частинами для ремонту обладнання, інших основних засобів; різними видами енергії (електроенергією, повітрям, парою, газом тощо).
Для забезпечення найбільш доцільної та економічної роботи допоміжних виробництв необхідно знати склад витрат і собівартість продукції по кожному з допоміжних виробництв за калькуляційними статтями.
Собівартість одиниці виробу одержуємо шляхом ділення всіх витрат на кількість випущених за місяць виробів.
На дебеті рахунка № 23 "Допоміжні виробництва" (№ 23 "Виробництво") відображаються прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також непрямі витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням допоміжних виробництв, і збитки від браку. Прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, списуються на рахунок № 23 з кредиту рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з персоналом по оплаті праці та ін.
На кредиті рахунка № 23 субрахунку "Допоміжні виробництва" відображають суми фактичної собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Ці суми списуються з кредиту субрахунка рахунка № 23 в дебет відповідних рахунків записом:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво" (основне)
Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"
Кредит рахунка № 23 "Виробництво"
Залишок - на дебеті рахунка № 23 "Виробництво", субрахунок № 23 "Допоміжні виробництва"
Аналітичний облік рахунка № 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв.
5.4.2. Облік загальновиробничих і адміністративних витрат (рах. № 91, 92)
Облік витрат, пов'язаних з утриманням і експлуатацією машин та обладнання (рах. № 91, замість рах.
№ 24), здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. До таких витрат належать: витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт машин і обладнання, засобів внутрішньовиробничого транспорту, витрати на їх ремонт тощо.
Підприємства, організації обліковують витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання по окремих цехах (підрозділах), всередині них - по статтях, передбачених у галузевих інструкціях. На підприємствах з безцеховою структурою управління зазначені витрати відображаються у цілому по підприємству.
У випадках, коли витрати на утримання цехового транспорту становлять у собівартості значну частку, вони обліковуються на рахунку № 23 "Виробництво" за окремою статтею "Внутрішньозаводське переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів і продукції" і на рахунку № 91 "Загальнови-робничі витрати" не відображаються.
До витрат на утримання та експлуатацію машин і механізмів у сільському господарстві відносяться також витрати на утримання та експлуатацію тракторів (на всіх видах робіт, включаючи транспортні), комбайнів та інших самохідних, навісних і причіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробки ґрунту, вирощування й збирання сільськогосподарських культур та інших робіт машинно-тракторного парку. Включення перелічених витрат до собівартості сільськогосподарської продукції здійснюється відповідно до Основних положень по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості сільськогосподарської продукції.
Витрати на управління підприємством поділяють на дві групи: управління виробничими структурними підрозділами - загальновиробничі (бригадою, дільницею, підрозділом, технологічною лінією - фазою, переділом тощо) та господарством у цілому - загальногосподарські. Для обліку першої групи витрат планом рахунків передбачено рахунок № 91 "Загальновиробничі -витрати", на якому для кожного структурного підрозділу відкривають окремий субрахунок. Для обліку другої групи - рахунок № 92 "-Адміністративні витрати".
На дебеті рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" відображають такі витрати звітного періоду: на утримання апарату управління цехом (підрозділом тощо); ремонт будівель, споруд, інвентарю, що обліковуються у складі основних засобів цеху; вартість матеріалів та виробів, використаних на проведення дослідів, заробітна плата і відрахування на соціальне страхування робітників, зайнятих на цих роботах; витрати на охорону праці; вартість малоцінного та швидкозношуваного інвентарю терміном експлуатації до 1 року, інші витрати; збитки від простоїв; збитки від псування матеріальних цінностей при зберіганні в цехах; збитки від недовикористання деталей, вузлів та технологічної оснастки; нестачі матеріальних цінностей; інші непродуктивні витрати (наприклад, допомога з непрацездатності, що виникла внаслідок виробничої травми і виплачується на підставі судових рішень), витрати майбутніх періодів, довгострокові і короткострокові позики, витрати рахунків № 80, 81, 82, 83, 84 класу 8.
На дебеті рахунка № 92 "Адміністративні витрати" відображають загальногосподарські витрати звітного періоду, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, тобто: заробітна плата апарату управління підприємством; витрати на всі види відряджень працівників управління; позавідомча пожежна охорона (суми витрат на підставі укладених договорів); інші витрати по управлінню (канцелярські, типографські, поштово-телефонні витрати заводоуправління) цехів основного та допоміжного виробництв; витрати на утримання телефонних станцій, комутаторів тощо; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів загальногосподарського призначення, в т.ч. відрахування амортизації будівель і приміщень, використовуваних управлінням підприємства, а також для ведення культурно-просвітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників підприємства та членів їхніх сімей; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів, наданих підприємствам громадського харчування, утримання і ремонт будівель, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення, витрати рахунків класу 8.
Методика та техніка обліку всіх видів витрат на управління єдина, тобто витрати формуються у межах кожного підрозділу, кожного субрахунка в розрізі елементів витрат та номенклатури статей кошторису. Але наприкінці місяця розподіл, перерозподіл та списання витрат на управління по кожному з рівнів управління мають свої особливості.
Витрати на рівні бригади усередині (дільниці або цеху) розподіляють та списують простим методом, тобто тільки за видами продукції.
Нормативний метод обліку витрат на управління структурними підрозділами здійснюється аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин і обладнання, тобто зібрані на дебеті рахунка витрати у розрізі елементів витрат та статей кошторису за загальною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за напрямками та відображаються на рахунках обліку виробництва № 23 "Виробництво", субрахунку рахунка № 23 "Допоміжні виробництва", № 39 "Витрати майбутніх періодів".
Обліковані витрати, відображені на дебеті рахунка № 92 "Адміністративні витрати", за Інструкцію "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку" № 291 від 30.11.99 р. списуються в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".
Брак - це непродуктивні витрати матеріальних цінностей та праці, навіть у тих випадках, коли є можливість переробити забраковану продукцію у новий продукт праці або виправити недоліки.
Для побудови обліку браку його кваліфікують за такими ознаками:
місцем виявлення - внутрішній, тобто виявлений до відвантаження (або передачі) покупцеві, та зовнішній, який виявлено уже в покупця;
характером дефектів - остаточний, який вже неможливо виправити, та такий, який ще можна виправити;
причинами виникнення - неякісні матеріали, нестача електроенергії, некваліфікованість працівника тощо;
винуватцями - робітник, постачальник, служба постачання тощо.
Виникнення браку у виробництві документально оформлюють Актом на брак. Повідомленням або Листком на брак. У цих документах зазначають дані про забраковану продукцію, винуватця причини браку, використані матеріали або працю та інші витрати.
Для обліку втрат від забракованої продукції передбачено рахунок № 24 "Брак у виробництві".
На дебеті рахунка № 24 "Брак у виробництві" обліковують витрати на остаточно забраковану продукцію або витрати на виправлення браку. З кредиту списують (в дебет рахунків № 23, 25, 201 тощо) вартість матеріалів або відходів від забракованої продукції, утримання із заробітної плати винуватців та остаточні втрати, які включають до собівартості продукції.
Витрати обслуговуючих виробництв і господарств пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг. До обслуговуючих виробництв та господарств на підприємстві належать: житлово-комунальне господарство, водопостачання, освітлення, каналізація, газ, опалення та ін.
Аналітичний облік ведеться окремо по кожному обслуговуючому виробництву та господарству.
Витрати майбутніх періодів (рах. № 39) - це витрати, здійснені в даному звітному періоді, але віднесені до майбутніх звітних періодів. Вони можуть погашатися протягом року або іншого терміну. До таких витрат належать: витрати на освоєння виробництва нових видів продукції, гірничопідготовчі роботи, сплачені наперед податки та збори, суми передплат періодичних видань тощо.
Відображення витрат майбутніх періодів в обліку: Дебет рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів" Кредит рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці" Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" Кредит рахунка № 68 "Розрахунки за іншими операціями" Кредит рахунка № 207 "Запасні частини" та ін. Списання витрат майбутніх періодів, відображених на дебеті рахунка № 39, згідно з регулюючими законодавчими та іншими нормативними актами, здійснюється такими записами: Дебет рахунка № 23 "Виробництво" Дебет субрахунка № 23 "Допоміжні виробництва" Дебет рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" Дебет рахунка № 92 "Адміністративні витрати" Дебет рахунків № 93 "Витрати на збут", № 94 "Інші операційні витрати" ' Кредит рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів".
Витрати на оплату праці виробничого персоналу підприємства (рах. № 66), а також витрати на оплату праці тих працівників, що не перебувають у штаті підприємства, але чия праця належить до основної діяльності, обліковуються на рахунку № 66 "Розрахунки з оплати праці". На цьому ж рахунку обліковуються: вартість продукції, що видається як натуральна оплата працівникам, зайнятим у сільському господарстві (а, можливо, і в інших); різноманітні надбавки й доплати до тарифних ставок, окладів, у т.ч. за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування; витрати по оплаті наданих працівникам згідно з чинним законодавством безоплатного житла, комунальних послуг тощо; оплата, пільгових годин підліткам; оплата вихідних та святкових днів, позаурочного часу, оплата простоїв; оплата робіт за трудовою угодою та ін.
Витрати на додаткову заробітну плату виробничих робітників, пов'язану з оплатою, відповідно до чинного законодавства, чергових (щорічних) та додаткових відпусток (компенсація за невикористану відпустку), пільгових годин підлітків, перерв у роботі годуючих матерів (до одного року), а також часу, пов'язаного з виконанням державних, громадських обов'язків, та ін.
Витрати по "Відрахуванню на соціальні заходи" (рах. № 65) відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97р. нараховуються за ставками збору, визначеними пп. 1 та 2 ст. І цього Закону, п.3 ст. І - 32% від вартості об'єкта оподаткування (ст. 2) і 4% від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів (за рішенням ВР України можливі зміни).
Проводка така:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво"
Дебет рахунка № 94 "Інші операційні витрати".
Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" за відповідними субрахунками.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (у т.ч. на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) збір для платників податку становить - 5,5% від вартості об'єкта оподаткування, у т.ч. 1,5% від вартості об'єкта оподаткування на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, 0,5% від вартості об'єкта оподаткування фізичних осіб. Запис в обліку:
а) збір і перерахування платниками збору 4% до Фонду соціального страхування і 1,5% до Державного бюджету України:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво та ін. - 5,5% Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" - 4% Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками й платежами" - 1,5%;
б) збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття — 0,5% до Державного бюджету України (із оплати праці працюючих):
Дебет рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці" Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками і платежами".
Зворотні відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що виникли в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), які втратили повністю або частково свої споживчі якості як висхідного ресурсу (хімічні чи фізичні якості), а тому не можуть бути використані за прямим призначенням. Але залишки, які за встановленою технологією передаються до інших цехів для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг), - не належать до зворотних відходів. Оцінюються зворотні відходи за ціною їх можливого використання, за діючими цінами на відходи тощо. Запис у бухгалтерському обліку на зворотні відходи.
а) Якщо відходи оприбутковуються як матеріали: Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали" або ін.
б) Якщо відходи оприбутковуються як готовий продукт:
Дебет рахунка № 26 "Готова продукція" та ін.
в) Якщо відходи реалізуються:
Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"
Кредит рахунка (у всіх випадках) № 23 "Виробництво".
Облік всіх витрат і результатів виробничої діяльності підприємства здійснюється у журналі-ордері № 10.
Журнал-ордер № 10 має 3 розділи: І - "Витрати виробництва", II - "Розрахунок витрат за економічними елементами", "Собівартість товарної продукції".
Розділ І заповнюється за даними відомостей № 12 і № 15 в розрізі кореспондуючих рахунків. Тут визначається вся сума витрат звітного місяця.
У розділі II здійснюється розрахунок витрат на виробництво за економічними елементами з коригуванням внутрішньозаводського обігу.
У розділі III здійснюється розрахунок собівартості товарної продукції за статтями калькуляції. Тут показуються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець місяця, окремо фактична собівартість продукції основного та допоміжного виробництв, а також фактична собівартість всієї товарної продукції.
Для визначення виробничої собівартості випущеної з виробництва продукції (ВСП) слід користуватися формулою:
ВСП = НВп + ВВп - 3В - ПП - СП ± БП - НВк , грн.,
де НВп - незавершене виробництво' на початок калькуляційного періоду, грн.;
ВВП - виробничі витрати періоду (місяць, квартал, сезон, рік), грн.;
3В - зворотні витрати і відходи, грн.; ПП - побічна продукція, грн.;
СП - супутна продукція, грн.;
БП - брак продукції (технологічний і з вини працівника), грн.;
НВк - незавершене виробництво на кінець калькуляційного періоду, грн.
Виробничу собівартість одиниці вироблюваної продукції (1 т хлібобулочних виробів, 1 т цукру, 1 дал спирту тощо) одержуємо за формулою
де СП - виробнича собівартість виробленої продукції, грн.; К — кількість виробленої продукції, т; дал тощо.
5.4.1. Облік витрат основного і допоміжних виробництв (рах. № 23)
На дебеті рахунка № 23 "Виробництво" групуються всі витрати, що складають собівартість основної продукції.
На кредиті рахунка № 23 "Виробництво" відображають собівартість готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, відходів і побічної продукції, одержаних у процесі виробництва.
Облік витрат на рахунку № 23 "Виробництво" за
звітний період:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво"
Кредит рахунка № 201 "Сировина і матеріали"
Кредит рахунка № 203 "Паливо"
Кредит рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці"
Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" та ін.
Кредит рахунків № 80, 81, 82, 83, 84 (клас 8)
Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками й
платежами"
З рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" списуються виробничі накладні витрати, витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництв, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування.
Допоміжні виробництва на підприємствах різних галузей призначені для обслуговування виробництва основної продукції інструментами, пристосуваннями, штампами, моделями, транспортними послугами, запасними частинами для ремонту обладнання, інших основних засобів; різними видами енергії (електроенергією, повітрям, парою, газом тощо).
Для забезпечення найбільш доцільної та економічної роботи допоміжних виробництв необхідно знати склад витрат і собівартість продукції по кожному з допоміжних виробництв за калькуляційними статтями.
Собівартість одиниці виробу одержуємо шляхом ділення всіх витрат на кількість випущених за місяць виробів.
На дебеті рахунка № 23 "Допоміжні виробництва" (№ 23 "Виробництво") відображаються прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також непрямі витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням допоміжних виробництв, і збитки від браку. Прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, списуються на рахунок № 23 з кредиту рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з персоналом по оплаті праці та ін.
На кредиті рахунка № 23 субрахунку "Допоміжні виробництва" відображають суми фактичної собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Ці суми списуються з кредиту субрахунка рахунка № 23 в дебет відповідних рахунків записом:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво" (основне)
Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"
Кредит рахунка № 23 "Виробництво"
Залишок - на дебеті рахунка № 23 "Виробництво", субрахунок № 23 "Допоміжні виробництва"
Аналітичний облік рахунка № 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв.
5.4.2. Облік загальновиробничих і адміністративних витрат (рах. № 91, 92)
Облік витрат, пов'язаних з утриманням і експлуатацією машин та обладнання (рах. № 91, замість рах.
№ 24), здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. До таких витрат належать: витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт машин і обладнання, засобів внутрішньовиробничого транспорту, витрати на їх ремонт тощо.
Підприємства, організації обліковують витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання по окремих цехах (підрозділах), всередині них - по статтях, передбачених у галузевих інструкціях. На підприємствах з безцеховою структурою управління зазначені витрати відображаються у цілому по підприємству.
У випадках, коли витрати на утримання цехового транспорту становлять у собівартості значну частку, вони обліковуються на рахунку № 23 "Виробництво" за окремою статтею "Внутрішньозаводське переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів і продукції" і на рахунку № 91 "Загальнови-робничі витрати" не відображаються.
До витрат на утримання та експлуатацію машин і механізмів у сільському господарстві відносяться також витрати на утримання та експлуатацію тракторів (на всіх видах робіт, включаючи транспортні), комбайнів та інших самохідних, навісних і причіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробки ґрунту, вирощування й збирання сільськогосподарських культур та інших робіт машинно-тракторного парку. Включення перелічених витрат до собівартості сільськогосподарської продукції здійснюється відповідно до Основних положень по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості сільськогосподарської продукції.
Витрати на управління підприємством поділяють на дві групи: управління виробничими структурними підрозділами - загальновиробничі (бригадою, дільницею, підрозділом, технологічною лінією - фазою, переділом тощо) та господарством у цілому - загальногосподарські. Для обліку першої групи витрат планом рахунків передбачено рахунок № 91 "Загальновиробничі -витрати", на якому для кожного структурного підрозділу відкривають окремий субрахунок. Для обліку другої групи - рахунок № 92 "-Адміністративні витрати".
На дебеті рахунка № 92 "Адміністративні витрати" відображають загальногосподарські витрати звітного періоду, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, тобто: заробітна плата апарату управління підприємством; витрати на всі види відряджень працівників управління; позавідомча пожежна охорона (суми витрат на підставі укладених договорів); інші витрати по управлінню (канцелярські, типографські, поштово-телефонні витрати заводоуправління) цехів основного та допоміжного виробництв; витрати на утримання телефонних станцій, комутаторів тощо; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів загальногосподарського призначення, в т.ч. відрахування амортизації будівель і приміщень, використовуваних управлінням підприємства, а також для ведення культурно-просвітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників підприємства та членів їхніх сімей; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів, наданих підприємствам громадського харчування, утримання і ремонт будівель, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення, витрати рахунків класу 8.
Методика та техніка обліку всіх видів витрат на управління єдина, тобто витрати формуються у межах кожного підрозділу, кожного субрахунка в розрізі елементів витрат та номенклатури статей кошторису. Але наприкінці місяця розподіл, перерозподіл та списання витрат на управління по кожному з рівнів управління мають свої особливості.
Витрати на рівні бригади усередині (дільниці або цеху) розподіляють та списують простим методом, тобто тільки за видами продукції.
Нормативний метод обліку витрат на управління структурними підрозділами здійснюється аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин і обладнання, тобто зібрані на дебеті рахунка витрати у розрізі елементів витрат та статей кошторису за загальною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за напрямками та відображаються на рахунках обліку виробництва № 23 "Виробництво", субрахунку рахунка № 23 "Допоміжні виробництва", № 39 "Витрати майбутніх періодів".
Обліковані витрати, відображені на дебеті рахунка № 92 "Адміністративні витрати", за Інструкцію "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку" № 291 від 30.11.99 р. списуються в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".
Брак - це непродуктивні витрати матеріальних цінностей та праці, навіть у тих випадках, коли є можливість переробити забраковану продукцію у новий продукт праці або виправити недоліки.
Для побудови обліку браку його кваліфікують за такими ознаками:
місцем виявлення - внутрішній, тобто виявлений до відвантаження (або передачі) покупцеві, та зовнішній, який виявлено уже в покупця;
характером дефектів - остаточний, який вже неможливо виправити, та такий, який ще можна виправити;
причинами виникнення - неякісні матеріали, нестача електроенергії, некваліфікованість працівника тощо;
винуватцями - робітник, постачальник, служба постачання тощо.
Виникнення браку у виробництві документально оформлюють Актом на брак. Повідомленням або Листком на брак. У цих документах зазначають дані про забраковану продукцію, винуватця причини браку, використані матеріали або працю та інші витрати.
Для обліку втрат від забракованої продукції передбачено рахунок № 24 "Брак у виробництві".
На дебеті рахунка № 24 "Брак у виробництві" обліковують витрати на остаточно забраковану продукцію або витрати на виправлення браку. З кредиту списують (в дебет рахунків № 23, 25, 201 тощо) вартість матеріалів або відходів від забракованої продукції, утримання із заробітної плати винуватців та остаточні втрати, які включають до собівартості продукції.
Витрати обслуговуючих виробництв і господарств пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг. До обслуговуючих виробництв та господарств на підприємстві належать: житлово-комунальне господарство, водопостачання, освітлення, каналізація, газ, опалення та ін.
Аналітичний облік ведеться окремо по кожному обслуговуючому виробництву та господарству.
Витрати майбутніх періодів (рах. № 39) - це витрати, здійснені в даному звітному періоді, але віднесені до майбутніх звітних періодів. Вони можуть погашатися протягом року або іншого терміну. До таких витрат належать: витрати на освоєння виробництва нових видів продукції, гірничопідготовчі роботи, сплачені наперед податки та збори, суми передплат періодичних видань тощо.
Відображення витрат майбутніх періодів в обліку: Дебет рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів" Кредит рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці" Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" Кредит рахунка № 68 "Розрахунки за іншими операціями" Кредит рахунка № 207 "Запасні частини" та ін. Списання витрат майбутніх періодів, відображених на дебеті рахунка № 39, згідно з регулюючими законодавчими та іншими нормативними актами, здійснюється такими записами: Дебет рахунка № 23 "Виробництво" Дебет субрахунка № 23 "Допоміжні виробництва" Дебет рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" Дебет рахунка № 92 "Адміністративні витрати" Дебет рахунків № 93 "Витрати на збут", № 94 "Інші операційні витрати" ' Кредит рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів".
Витрати на оплату праці виробничого персоналу підприємства (рах. № 66), а також витрати на оплату праці тих працівників, що не перебувають у штаті підприємства, але чия праця належить до основної діяльності, обліковуються на рахунку № 66 "Розрахунки з оплати праці". На цьому ж рахунку обліковуються: вартість продукції, що видається як натуральна оплата працівникам, зайнятим у сільському господарстві (а, можливо, і в інших); різноманітні надбавки й доплати до тарифних ставок, окладів, у т.ч. за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування; витрати по оплаті наданих працівникам згідно з чинним законодавством безоплатного житла, комунальних послуг тощо; оплата, пільгових годин підліткам; оплата вихідних та святкових днів, позаурочного часу, оплата простоїв; оплата робіт за трудовою угодою та ін.
Витрати на додаткову заробітну плату виробничих робітників, пов'язану з оплатою, відповідно до чинного законодавства, чергових (щорічних) та додаткових відпусток (компенсація за невикористану відпустку), пільгових годин підлітків, перерв у роботі годуючих матерів (до одного року), а також часу, пов'язаного з виконанням державних, громадських обов'язків, та ін.
Витрати по "Відрахуванню на соціальні заходи" (рах. № 65) відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97р. нараховуються за ставками збору, визначеними пп. 1 та 2 ст. І цього Закону, п.3 ст. І - 32% від вартості об'єкта оподаткування (ст. 2) і 4% від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів (за рішенням ВР України можливі зміни).
Проводка така:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво"
Дебет рахунка № 94 "Інші операційні витрати".
Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" за відповідними субрахунками.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (у т.ч. на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) збір для платників податку становить - 5,5% від вартості об'єкта оподаткування, у т.ч. 1,5% від вартості об'єкта оподаткування на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, 0,5% від вартості об'єкта оподаткування фізичних осіб. Запис в обліку:
а) збір і перерахування платниками збору 4% до Фонду соціального страхування і 1,5% до Державного бюджету України:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво та ін. - 5,5% Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" - 4% Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками й платежами" - 1,5%;
б) збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття — 0,5% до Державного бюджету України (із оплати праці працюючих):
Дебет рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці" Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками і платежами".
Зворотні відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що виникли в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), які втратили повністю або частково свої споживчі якості як висхідного ресурсу (хімічні чи фізичні якості), а тому не можуть бути використані за прямим призначенням. Але залишки, які за встановленою технологією передаються до інших цехів для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг), - не належать до зворотних відходів. Оцінюються зворотні відходи за ціною їх можливого використання, за діючими цінами на відходи тощо. Запис у бухгалтерському обліку на зворотні відходи.
а) Якщо відходи оприбутковуються як матеріали: Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали" або ін.
б) Якщо відходи оприбутковуються як готовий продукт:
Дебет рахунка № 26 "Готова продукція" та ін.
в) Якщо відходи реалізуються:
Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"
Кредит рахунка (у всіх випадках) № 23 "Виробництво".
Облік всіх витрат і результатів виробничої діяльності підприємства здійснюється у журналі-ордері № 10.
Журнал-ордер № 10 має 3 розділи: І - "Витрати виробництва", II - "Розрахунок витрат за економічними елементами", "Собівартість товарної продукції".
Розділ І заповнюється за даними відомостей № 12 і № 15 в розрізі кореспондуючих рахунків. Тут визначається вся сума витрат звітного місяця.
У розділі II здійснюється розрахунок витрат на виробництво за економічними елементами з коригуванням внутрішньозаводського обігу.
У розділі III здійснюється розрахунок собівартості товарної продукції за статтями калькуляції. Тут показуються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець місяця, окремо фактична собівартість продукції основного та допоміжного виробництв, а також фактична собівартість всієї товарної продукції.
