Законодавча база

Стаття 6. Порядок врахування від'ємного значення об'єкта

оподаткування у результатах наступних податкових

періодів

6.1. Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа

резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення

об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних

відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню

до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного

податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками

півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням

від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у

складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим

підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

6.2. Податковий орган не може відмовити у прийнятті

податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта

оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

6.3. У разі коли від'ємне значення об'єкта оподаткування

декларується платником податку протягом чотирьох послідовних

податкових періодів, податковий орган має право провести

позачергову перевірку правильності визначення об'єкта

оподаткування. В інших випадках наявність від'ємного значення

об'єкта оподаткування не є достатньою підставою для проведення

такої позачергової перевірки.

( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР

від 18.11.97, в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від

24.12.2002 )

Стаття 7. Оподаткування операцій особливого виду

7.1. Оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій

7.1.1. Доходи та витрати від здійснення товарообмінних

(бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої

операції, але не нижчої за звичайні ціни. ( Підпункт 7.1.1 пункту

7.1 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

( Підпункт 7.1.2 пункту 7.1 статті 7 виключено на підставі

Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.2. Оподаткування страхової діяльності

7.2.1. Дохід від страхової діяльності юридичних осіб -

резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у

пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: ( Абзац

перший підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 в редакції Закону

N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок

виконання договорів з довгострокового страхування життя та

пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного

забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених

пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону"; ( Підпункт

7.2.1 пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом

N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок

виконання договорів з інших видів страхування. ( Підпункт 7.2.1

пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 1957-IV

( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

Для цілей оподаткування страхової діяльності під

оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів,

страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків),

одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного

періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на

території України або за її межами, зменшених на суму страхових

платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених

(нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з

резидентом. ( Абзац четвертий підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7

із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від

01.07.2004 )

7.2.2. Страховик здійснює окремий податковий облік операцій,

що відповідно до підпункту 7.2.1 цього пункту оподатковуються за

різними ставками за правилами, встановленими у порядку,

визначеному законом для встановлення форми відповідної податкової

декларації (розрахунку). ( Підпункт 7.2.2 пункту 7.2 статті 7 в

редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

7.2.3. Якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті,

що визначені у підпункті 7.2.1 цього пункту, такі доходи

оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10

цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з

одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені

страховиком під час здійснення операцій із страхування

(перестрахування). ( Абзац перший підпункту 7.2.3 пункту 7.2

статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV

( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

Інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення

коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в

частині, яка належить страховику. Частина інвестиційного доходу,

одержаного від розміщення коштів резервів із страхування життя, що

належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу,

одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із

страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи,

які не можуть перевищувати 15 відсотків отриманого інвестиційного

доходу.

Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із

страхування життя, то сума інвестиційного доходу, що належить

страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні

резерви, що не можуть перевищувати 85 відсотків суми

інвестиційного доходу, який належить страховику.

Доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від

перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму

здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового

відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик

несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом

договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному

порядку за ставкою, визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього

Закону.

7.2.4. У разі порушення вимог договору довгострокового

страхування життя, встановлених пунктом 1.37 цього Закону, або

договору недержавного пенсійного забезпечення, укладеного

відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне

забезпечення" ( 1057-15 ), в тому числі їх дострокового

розірвання, доходи, одержані страховиком за такими договорами,

оподатковуються за ставкою 3 відсотки у податковому періоді, в

якому відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені на суму

податкового боргу, розрахованої з початку податкового періоду,

наступного за податковим періодом, на який припадає отримання

таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу

такого страховика згідно із цим підпунктом. ( Абзац перший

підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 в редакції Законів N 889-IV

( 889-15 ) від 22.05.2003, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

Якщо договір довгострокового страхування життя чи з

недержавного пенсійного забезпечення розривається з будь-яких

причин до закінчення мінімального строку його дії або до настання

відповідного страхового випадку, встановлених цим Законом або

іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова

страхова виплата, виплата викупної суми або повне припинення

зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником

податку, то платник податку, який збільшив валові витрати згідно з

нормами підпункту 5.6.2 пункту 5.6 статті 5 цього Закону,

зобов'язаний включити до складу своїх валових доходів відповідного

звітного періоду суму таких попередньо сплачених платежів

(внесків, премій), збільшену на суму пені, нараховану на суму

податкового боргу, яка розраховується з початку податкового

періоду, наступного за періодом, в якому такий платник податку

вперше збільшив валові витрати на суму таких страхових платежів у

межах такого договору, до дня подання податкової декларації за

наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого

дострокового розірвання або порушення таких інших вимог. При цьому

викупна сума або її частина, яка повертається платнику податку

страховиком, не включається до складу валових доходів такого

платника податку. ( Абзац другий підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті

7 в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

Штрафні санкції за заниження об'єкта оподаткування у

випадках, визначених цим підпунктом, як до страховика, так і до

платника податку не застосовуються.

( Пункт 7.2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 639/97-ВР від 18.11.97, в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )

від 24.12.2002 )

7.3. Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній

валюті

7.3.1. Доходи, отримані (нараховані) платником податку в

іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг)

протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним

валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на

дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають

перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом

такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником

податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті),

визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього

підпункту.

7.3.2. Витрати, понесені (нараховані) платником податку в

іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням

товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових

витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має

дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної

згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7,3.4, 7.3.6 цієї статті,

і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу

гривні протягом такого звітного періоду.

7.3.3. Балансова вартість заборгованості, основна сума якої

(без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті,

відображається у податковому обліку платника податку шляхом

перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом

Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування

(виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини),

вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її

балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої

заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним

(обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату

такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена

в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в

останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним)

курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При

цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному

звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини),

визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу

(погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього

підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від

такої операції, що розраховується як різниця між балансовою

вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного

періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від

того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої

заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При

цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує

валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати

платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого

перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора

та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду,

протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість

іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок

проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні

інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника

податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість"

розуміються:

основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового

кредиту, депозиту (вкладу);

сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового

кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату

закінчення звітного періоду;

вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового

лізингу;

платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати

яких минув на дату закінчення звітного періоду;

балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини

боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не

встановлено нормами цього Закону.

( Підпункт 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 в редакції Закону N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.3.4. У разі купівлі іноземної валюти за гривні валові

витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума

гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею

(без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що

здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника

податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну

валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається

на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана.

7.3.5. У разі продажу іноземної валюти за гривні валові

доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих

від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого

платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої

іноземної валюти.

7.3.6. Платник податку самостійно обирає метод оцінки

балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю

або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової

вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей

податкового обліку не дозволяється. ( Підпункт 7.3.6 пункту 7.3

статті 7 в редакції Законів N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, N

1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

( Абзац підпункту 7.3.6 статті 7 втратив чинність на підставі

Закону N 934-XIV ( 934-14 ) від 14.07.99, у зв'язку із закінченням

строку його дії )

7.3.7. До валових витрат платників податку - суб'єктів

валютного ринку відносяться також будь-які витрати, пов'язані з

оплатою послуг інших осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні)

операції за дорученням таких платників податку.

7.3.8. Банки здійснюють відмінний від інших платників

податку податковий облік результатів операцій з іноземною

валютою. ( Абзац перший підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 )

Облік операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, які

здійснюються за дорученням та за рахунок клієнтів таких банків,

ведеться окремо від обліку операцій з продажу або купівлі

іноземної валюти, здійснюваних за рішенням банку за рахунок інших

(власних) джерел.

При здійсненні операцій з продажу або купівлі іноземної

валюти за дорученням та за рахунок клієнтів до валових доходів

банку відносяться суми комісійних (брокерських) та інших подібних

видів винагород, одержаних (нарахованих) банком у зв'язку із

здійсненням таких операцій протягом звітного періоду, а до валових

витрат - витрати банку, понесені (нараховані) у зв'язку із

здійсненням таких операцій протягом звітного періоду. ( Абзац

третій підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 )

При здійсненні операцій з купівлі або продажу іноземної

валюти за рішенням банку до складу валових доходів або валових

витрат банку відноситься кінцевий фінансовий результат обмінних

(конверсійних) операцій за результатами звітного періоду.

Кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних)

операцій за результатами звітного періоду вираховується як сума

фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за

результатами кожного банківського дня. Фінансовим результатом

обмінних (конверсійних) операцій за результатами банківського дня

є різниця між валовими доходами, отриманими (нарахованими) банком

внаслідок продажу іноземної валюти протягом такого банківського

дня, та валовими витратами, понесеними (нарахованими) у зв'язку із

придбанням іноземної валюти протягом такого банківського дня.

У розрахунки фінансового результату обмінних (конверсійних)

операцій не беруться суми комісійних (брокерських) або інших

подібних винагород, сплачених або отриманих (нарахованих) банком у

зв'язку із здійсненням таких обмінних (конверсійних) операцій, які

відносяться до складу валових доходів або валових витрат банку у

загальному порядку.

( Абзац підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 виключено на

підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.4. Оподаткування операцій з пов'язаними особами

З метою оподаткування:

7.4.1. Доход, отриманий платником податку від продажу

товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи

із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари

(роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. ( Підпункт

7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 639/97-ВР від 18.11.97 )

7.4.2. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з

придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються

виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що

діяли на дату такого придбання.

7.4.3. Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на

операції з особами, які не є платниками податку, встановленого

статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за

іншими, ніж платник податку, ставками. ( Підпункт 7.4.3 пункту 7.4

статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV

( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

7.4.4. Витрати платника податку, понесені по сплаті процентів

по депозитах, орендних платежах, цивільно-правових договорах,

пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи із

договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за

звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит).

7.5. До валового доходу платника податку включається прибуток

від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або

нематеріальних активів, що підлягають амортизації, визначений

згідно із статтею 8 цього Закону.

7.6. Оподаткування операцій з цінними паперами та

деривативами ( Абзац перший пункту 7.6 статті 7 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.6.1. Платник податку веде окремий податковий облік

фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі

іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з

фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з

нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних

паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік

операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери,

корпоративними правами. ( Абзац перший підпункту 7.6.1 пункту 7.6

статті 7 в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з

окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені

(нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані

(нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або

деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду,

від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення

фінансових результатів від операцій з цінними паперами або

деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку,

визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з

окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані

(нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені

(нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів

або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з

урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з

цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів),

прибуток включається до складу валових доходів такого платника

податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім

витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними

правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть

участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку

на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії

корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються

платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення

таким платником податку.

( Підпункт 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 в редакції Закону N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.6.2. Норми цього пункту поширюються на платників податку -

торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких

інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі

цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з

придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

( Підпункт 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 в редакції Закону N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.6.3. Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або

вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю

цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої

заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

7.6.4. Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або

вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від

продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та

деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних

цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику

податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

( Абзац перший підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

До складу доходів включається також сума будь-якої

заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким

продажем, обміном або відчуженням.

7.6.5. Норми цього пункту поширюються також на визначення

балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від

операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні

папери, формах.

( Підпункт 7.6.6 пункту 7.6 статті 7 виключено на підставі

Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.7. Оподаткування спільної діяльності на території України

без створення юридичної особи

7.7.1. Спільна діяльність без створення юридичної особи

провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що

передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення

спільної господарської мети.

7.7.2. Облік результатів спільної діяльності ведеться

платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з

умовами договору, окремо від обліку господарських результатів

такого платника податку.

7.7.3. Виплата частини прибутку, отриманого учасниками

спільної діяльності, оподатковується за ставкою, встановленою

пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, особою, уповноваженою вести

облік результатів спільної діяльності до або під час такої

виплати. ( Підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, в

редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

7.7.4. У разі коли прибуток від спільної діяльності не

розподіляється протягом звітного періоду з метою оподаткування,

він вважається розподіленим між учасниками згідно з умовами

договору про спільну діяльність на кінець такого звітного періоду

і підлягає оподаткуванню згідно з підпунктом 7.7.3 цієї статті.

( Підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 в редакції Закону N 1957-IV

( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

7.7.5. У разі коли протягом звітного періоду витрати,

понесені платником податку в зв'язку із проведенням спільної

діяльності, перевищують доходи, отримані від таких операцій,

балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх

податкових періодів від такої спільної діяльності протягом

строків, визначених статтею 6 цього Закону.

7.7.6. Для цілей оподаткування господарські відносини між

учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі

окремих цивільно-правових договорів.

7.7.7. Порядок податкового обліку та звітності результатів

спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом.

7.8. Оподаткування дивідендів

7.8.1. У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів

емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди,

провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав

пропорційно частці його в статутному фонді підприємства -

емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була

діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом

звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати

дивидендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований

за правилами податкового обліку, чи ні. ( Підпункт 7.8.1 пункту

7.8 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.8.2. Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього

пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про

виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та

вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у

розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону,

нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без

зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений

авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою

дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової

(крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою

для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього

підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними

цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього

податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою

покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є

резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач

дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі

сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими

законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку

іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім

платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2

статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані,

казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми

дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або

місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі

підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Якщо згідно із законодавством цей податок є складовою

частиною єдиного податку (спеціального торгового патенту), то

особа - платник такого єдиного податку (спеціального торгового

патенту) зобов'язана при виплаті дивідендів нараховувати та

сплачувати до бюджету, до якого зараховується такий єдиний податок

(вартість спеціального торгового патенту) внесок за правилами,

встановленими цим підпунктом для сплати авансового внеску з

податку на прибуток, без права застосування норм підпункту 7.8.3

цього пункту.

При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається

дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті

згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому

абзацах цього підпункту, незалежно від того, чи є особа платником

податку на прибуток, чи ні.

( Підпункт 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.8.3. Платник податку - емітент корпоративних прав, державне

некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму

нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму

авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного

періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом

7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку

з податком, передбаченим пунктом 7.2 статті 7 чи пунктом 10.2

статті 10 цього Закону.

( Підпункт 7.8.3 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.8.4. У разі коли за наслідками звітного періоду сума

податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення,

сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого

звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у

збільшення такого від'ємного значення.

У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму

податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав

за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця

переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного

податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення

податкового зобов'язання такого наступного періоду - на зменшення

податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

( Підпункт 7.8.4 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.8.5. Авансовий внесок, передбачений підпунктом 7.8.2 цього

пункту, не справляється у разі виплати дивідендів у вигляді акцій

(часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке

нараховує дивіденди, за умови, що така виплата ніяким чином не

змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у

статутному фонді підприємства-емітента, незалежно від того чи були

такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені

у зміні до статутних документів) чи ні, а також у разі виплат

дивідендів на користь інститутів спільного інвестування.

( Підпункт 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 із змінами, внесеними згідно

із Законами N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, N 2831-III

( 2831-14 ) від 29.11.2001, в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )

від 24.12.2002 )

7.8.6. Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди,

не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних

представництв нерезидентів).

Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом з

джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає

суму отриманих дивідендів до складу валового доходу за наслідками

податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів.

Порядок оподаткування дивідендів, що отримуються фізичними

особами, визначається за правилами, встановленими законом з питань

оподаткування доходів фізичних осіб.

( Підпункт 7.8.6 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.8.7. Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому

числі нерезидентів) за акціями (іншими корпоративними правами),

які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає

виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за

суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне

право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою

оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним

оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат

платника податку.

При цьому авансовий внесок, визначений підпунктом 7.8.2 цього

пункту, не справляється, а така виплата не підлягає оподаткуванню

як дивіденд згідно з нормами закону з питань оподаткування доходів

фізичних осіб.

( Підпункт 7.8.7 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.8.8. Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств,

сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є

частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися

як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх

сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього

Закону або міжнародних договорів України.

( Підпункт 7.8.8 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV

( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.8.9. У разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією

коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник

корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна -

звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених

таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума

такого перевищення включається до складу валових доходів такого

платника податку, а від'ємна сума включається до складу його

валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою

дивідендів.

( Пункт 7.8 статті 7 доповнено підпунктом 7.8.9 згідно із Законом

N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

7.9. Оподаткування операцій з борговими вимогами та

зобов'язаннями

7.9.1. З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом,

не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню

кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з:

отриманням платником податку фінансових кредитів від інших

осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових

кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам,

отриманням частини консолідованої іпотечної заборгованості

власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки

консолідованої іпотечної заборгованості на іншу; ( Абзац другий

підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 в редакції Закону N 1957-IV

( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

залученням платником податку коштів або майна в довірче

управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску

ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з

фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки, в

тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, а також поверненням

платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також

основної суми депозиту (вкладу), в тому числі шляхом погашення

(викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів

з фіксованою дохідністю), або з інших строкових чи довірчих

рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника

податку, в тому числі шляхом погашення облігацій; ( Абзац третій

підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 в редакції Закону N 977-XIV

( 977-14 ) від 15.07.99, із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2831-III ( 2831-14 ) від 29.11.2001, N 349-IV ( 349-15 ) від

24.12.2002, в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від

01.07.2004 )

залученням платником податку майна на підставі договору

концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову

(відповідального зберігання), а також згідно з іншими

цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права

власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6

цього пункту. ( Абзац четвертий підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті

7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від

24.12.2002 )

7.9.2. З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом,

не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником

податку у зв'язку з:

поверненням платником податку основної суми кредиту, в тому

числі частини консолідованого іпотечного боргу при погашенні

іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за

придбання такого сертифіката, іншим особам-кредиторам, а також з

наданням кредиту іншим особам-дебіторам, викупу (заміни) однієї

частки консолідованого іпотечного боргу на іншу відповідно до

закону;

поверненням платником податку коштів або майна з довірчого

управління, основної суми депозитів (вкладів), у тому числі

залучених шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів,

іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або коштів з інших

строкових чи довірчих рахунків, у тому числі шляхом погашення

(викупу) облігацій, а також розміщенням платником податку коштів

або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому

числі шляхом придбання ощадних (депозитних) сертифікатів,

іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або на інші

строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника

податку, в тому числі шляхом придбання облігацій;

наданням платником податку майна на підставі договорів

концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову

(відповідального зберігання) або згідно з іншими

цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права

власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень

підпункту 7.9.6 цього пункту.

Під терміном "основна сума" слід розуміти суму наданого

кредиту або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування

процентів (фіксованих виплат, премій, виграшів), суму

консолідованого іпотечного боргу в частині, яка відповідає ціні

зобов'язання.

( Підпункт 7.9.2 пункту 7.9 статті 7 із змінами, внесеними згідно

із Законами N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, N 2831-III

( 2831-14 ) від 29.11.2001, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, в

редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

7.9.3. За процентними цінними паперами, емітованими платником

податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат

у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути

здійснена виплата таких процентів. За дисконтними цінними

паперами, емітованими платником податку, балансові збитки від їх

розміщення відносяться до складу його валових витрат у податковий

період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних

паперів.

Платник податку, який здійснює довірчі опера