Владимиров К.Н. Митне регулювання (2002)

Особливості визначення імпортного та експортного мита

Згідно з Наказом Державної митної служби України 23.07.1997 р. № 344 ввізне мито стягується при митному оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться (імпортуються) за ВМД до митної території України з метою вільного обертання цією територією.

Мито стягується за ставками, встановленими Законодавством України.

Згідно з законом України "Про Митний тариф" мито диференційованим.

До товарів, що походять і ввозяться з країн, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України застосовуються преференційні ставки Митного тарифу України. Преференційні ставки ввізного митного збору застосовуються тільки відносно товарів, що походять і ввозяться з країн, з якими Україна уклала договір про вільну торгівлю, і з країн, що входять до зони вільної торгівлі країн СНД, за умови виконання всіх умов, передбачених міжнародними договорами.

До товарів, які походять з країн або економічних союзів, ще користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом (наведені в Переліку країн, з якими укладене торгово-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму, затвердженого Законом України від 03.04.1997 р. № 170/97- ВР "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митним збором товарів і предметів, які ввозяться до митної території України"), застосовуються пільгові ставки Митного тарифу України.

Також пільгові ставки ввізного митного збору застосовуються у і невиконання правил щодо договору про вільну торгівлю, а також якщо товари входять до Переліку виключень з відповідного договору про вільну торгівлю.

До товарів, які походять з країн, які не увійшли до Переліку країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю і торгово-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму, а також щодо товарів, країну походження яких не встановлено, застосовуються повні ставки Митного тарифу

України.

Країна походження товарів визначається згідно зі статтею 18 Закону України "Про Митний тариф" і міжнародними угодами за участю України.

При встановленні в Україні на основі міжнародних угод пільгових умов обкладання ввізним митом товарів, в тому числі звільнення від сплати мита, що ввозяться або походять з країн, з якими підписані відповідні міжнародні угоди, порядок визначення країни походження, надання митним органам сертифікатів походження, а також підтвердження виконання правил "прямого відвантаження" і "прямої закупівлі" визначається особливими нормативними документами ДМСУ. Основою нарахування ввізного мита є:

при застосуванні адвалерної ставки ввізного мита - митна вартість товарів, визначена відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про Митний тариф";

- при застосуванні специфічної ставки ввізного мита - кількісні показники товарів відповідно до одиниць вимірювання товарів або кількісні характеристики товарів;

- при застосуванні комбінованої ставки ввізного мита - перераховують спочатку адвалерну частину, потім специфічну. Якщо під час перерахунку перша сума буде меншою від другої, за основу береться остання, оскільки комбінована ставка в Україні має альтернативний характер.

При нарахуванні ввізного мита за специфічними ставками розмір специфічного мита обчислюється в фіксованому грошовому розмірі за одиницю товару (або одиницю ваги, об'єму, іншим кількісних характеристик) і не залежить від митної вартості. Специфічна ставка, визначена в іноземній валюті, перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України встановленому на день подачі ВМД до митного оформлення.

Нарівні з імпортним митом на ряд товарів (шкури великої рогатої худоби, шкірсировина, насіння соняшника) встановлена відповідними законодавчими актами вивізне (експортне) мито.

Використана література: Владимиров К.Н. Митне регулювання: Навчальний посібник. - 2-ге видання - Херсон: Олді-плюс. / К.Н. Владимиров, В.Ю. Бардачова. — 2002. — 336 с.: іл.