Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)
Поняття управління в митній службі
Для успішного розвитку соціально-політичної та економічної Сфер важливе значення мають захисна, правоохоронна і фіскальна діяльність держави, у тому числі Й та, яку здійснює митна служба яка є підсистемою системи органів виконавчої влади і важливим важелем державного управління. При цьому митна служба постає у ролі елемента керівної системи і виконує відповідні функції держави.
Необхідною методологічною вимогою при описі будь-якої підсистеми державного управління (і будь-якої її ланки) - від керованого об'єкта (організації, установи тощо) до вищого рівня державної влади - є охоплення всього різноманіття взаємодіючих елементів та подання їх у вигляді єдиної взаємообумовленої конструкції (об'єктивної системи).
Для управління митною службою системне уявлення про її компоненти, елементи і їх взаємозв'язки має велике теоретичне та методологічне значення.
Слід виділити три логічні схеми, за допомогою яких розкриваються різні аспекти системи управління митною службою.
Перша схема - зовнішнє управління стосовно митної служби.
Суб'єктом управління є органи державної влади або їх посадові особи, яким підпорядкована митна служба, зв'язками є створювані ними керівні управлінські впливи на об'єкт управління - систему органів митної служби або її керівників та інформація про стан об'єкта управління і виконання ним поставлених завдань.
Безпосередніми суб'єктами управління митною системою є Президент України та Кабінет Міністрів України. Опосередковано суб'єктом управління є також Верховна Рада України.
Друга - управління суспільними процесами з боку митної служби.
Суб'єктом є працівники органів митної служби, які виконують основні функції, покладені на митну службу, в силу виконання своїх посадових функціональних обов'язків.
Об'єктом є суспільні відносини у сфері здійснення митної справи.
Суб'єкт управління (органи митної служби як керівна підсистема) — взаємодії (підсистема прямих і зворотних зв'язків) - суспільна система (підсистема компонентів суспільства, підданих управлінню). У такій системі суб'єкт управління (державний орган) обумовлює державно-владний характер і переважно правову форму взаємозв'язку та взаємодії відповідних сторін. Суспільна система формує головним чином зміст взаємодії як діалектичне сполучення закономірностей, потреб та інтересів суспільної системи і можливостей (організуюче-регулюючих потенцій) суб'єкта управління через реалізацію митної політики держави. Тут особлива увага приділяється закономірностям, потребам та інтересам суспільної життєдіяльності.
Третя - внутрішнє управління в системі митної служби, тобто забезпечення організації та функціонування системи.
Суб'єктом є керівні підрозділи або посадові особи митної служби, які діють на відповідних рівнях і складають у своїй сукупності керівну підсистему всієї системи цих органів у цілому і кожного з них окремо та на які покладено виконання функцій управлінської діяльності.
Об'єктом є співробітники, служби, підрозділи, органи та діяльність підрозділів або окремих співробітників.
Зв'язками є створювані суб'єктом керівні управлінські впливи на об'єкт управління та інформація про стан об'єкта управління і виконання ним поставлених завдань.
При першій і третій схемі управління система суб'єктно-об'єктних залежностей передбачає: суб'єкт управління - впливи - керовані об'єкти, де перевага на боці суб'єкта управління, а керовані об'єкти сприймають його рішення та дії й використовують їх у процесі власного функціонування. У другій схемі безпосередні впливи виключаються з взаємодій і беруться в готовому, сформованому вигляді; у суспільній системі також виділяються тільки ті її сторони і прояви, що підлягають державно-керівним впливам.
Особливістю управління митною службою є державно-владний характер і переважно правова форма взаємозв'язку та взаємодії суб'єкта й об'єкта управління.
Предметом нашого розгляду є внутрішнє управління або управління в митній службі України. Проте внутрішнє управління завжди пов'язане з першими двома і розглядається в комплексі та взаємній залежності.
Зміст управління в митній службі можна визначити, розглядаючи сутність і зміст соціального управління. Соціальне управління - це діяльність, яка здійснюється на організаційній або правовій основі, необхідна для коригування природного руху (поведінки, діяльності, динаміки системи), що визначається початковими умовами (структурою, технологією, соціальними відносинами, політичною системою, енергетичним станом тощо) та обмінними процесами (енергетично-матеріально-інформаційним обміном) у системі та із середовищем і надання об'єкту (системі) якостей або станів, необхідних для досягнення мети.
Розглядаючи управління в митній службі можна виділити такі основні об'єкти управлінського виливу: 1) організаційна й функціональна структури митної служби та її підрозділів; 2) основна діяльність митної служби (технологічні процеси і схеми); 3) забезпечуюча діяльність митної служби (кадрове, інформаційне, матеріально-технічне, фінансове, документаційне та правове забезпечення); 4) процеси розвитку і модернізації системи та діяльності митної служби; 5) поведінка працівників митної служби;
6) соціальні процеси та відносини всередині системи митної служби.
Відповідно управління в митній службі передбачає: визначення цілей, завдань і функцій митної служби (органу, підрозділу, співробітника); розробку й удосконалення їх організаційної та функціональної структури; забезпечення трудовими, матеріально-технічними, інформаційними та іншими ресурсами; підготовку прийняття і реалізацію управлінських рішень; забезпечення координованості дій органів, служб, підрозділів, співробітників; peгyлювання і організовування їх функціонування з урахуванням оперативної обстановки та відхилень від намічених цілей; забезпечення розвитку і модернізації системи та діяльності митної служби й інші види діяльності.
Таким чином, управління в митній службі можна визначити як особливий вид діяльності спеціально створених апаратів та посадових осіб, наділених певними повноваженнями щодо упорядкування системи митної служби, забезпечення її оптимального функціонування і розвитку з метою ефективного вирішення завдань з реалізації митної політики держави.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
Необхідною методологічною вимогою при описі будь-якої підсистеми державного управління (і будь-якої її ланки) - від керованого об'єкта (організації, установи тощо) до вищого рівня державної влади - є охоплення всього різноманіття взаємодіючих елементів та подання їх у вигляді єдиної взаємообумовленої конструкції (об'єктивної системи).
Для управління митною службою системне уявлення про її компоненти, елементи і їх взаємозв'язки має велике теоретичне та методологічне значення.
Слід виділити три логічні схеми, за допомогою яких розкриваються різні аспекти системи управління митною службою.
Перша схема - зовнішнє управління стосовно митної служби.
Суб'єктом управління є органи державної влади або їх посадові особи, яким підпорядкована митна служба, зв'язками є створювані ними керівні управлінські впливи на об'єкт управління - систему органів митної служби або її керівників та інформація про стан об'єкта управління і виконання ним поставлених завдань.
Безпосередніми суб'єктами управління митною системою є Президент України та Кабінет Міністрів України. Опосередковано суб'єктом управління є також Верховна Рада України.
Друга - управління суспільними процесами з боку митної служби.
Суб'єктом є працівники органів митної служби, які виконують основні функції, покладені на митну службу, в силу виконання своїх посадових функціональних обов'язків.
Об'єктом є суспільні відносини у сфері здійснення митної справи.
Третя - внутрішнє управління в системі митної служби, тобто забезпечення організації та функціонування системи.
Суб'єктом є керівні підрозділи або посадові особи митної служби, які діють на відповідних рівнях і складають у своїй сукупності керівну підсистему всієї системи цих органів у цілому і кожного з них окремо та на які покладено виконання функцій управлінської діяльності.
Об'єктом є співробітники, служби, підрозділи, органи та діяльність підрозділів або окремих співробітників.
Зв'язками є створювані суб'єктом керівні управлінські впливи на об'єкт управління та інформація про стан об'єкта управління і виконання ним поставлених завдань.
При першій і третій схемі управління система суб'єктно-об'єктних залежностей передбачає: суб'єкт управління - впливи - керовані об'єкти, де перевага на боці суб'єкта управління, а керовані об'єкти сприймають його рішення та дії й використовують їх у процесі власного функціонування. У другій схемі безпосередні впливи виключаються з взаємодій і беруться в готовому, сформованому вигляді; у суспільній системі також виділяються тільки ті її сторони і прояви, що підлягають державно-керівним впливам.
Особливістю управління митною службою є державно-владний характер і переважно правова форма взаємозв'язку та взаємодії суб'єкта й об'єкта управління.
Предметом нашого розгляду є внутрішнє управління або управління в митній службі України. Проте внутрішнє управління завжди пов'язане з першими двома і розглядається в комплексі та взаємній залежності.
Зміст управління в митній службі можна визначити, розглядаючи сутність і зміст соціального управління. Соціальне управління - це діяльність, яка здійснюється на організаційній або правовій основі, необхідна для коригування природного руху (поведінки, діяльності, динаміки системи), що визначається початковими умовами (структурою, технологією, соціальними відносинами, політичною системою, енергетичним станом тощо) та обмінними процесами (енергетично-матеріально-інформаційним обміном) у системі та із середовищем і надання об'єкту (системі) якостей або станів, необхідних для досягнення мети.
Розглядаючи управління в митній службі можна виділити такі основні об'єкти управлінського виливу: 1) організаційна й функціональна структури митної служби та її підрозділів; 2) основна діяльність митної служби (технологічні процеси і схеми); 3) забезпечуюча діяльність митної служби (кадрове, інформаційне, матеріально-технічне, фінансове, документаційне та правове забезпечення); 4) процеси розвитку і модернізації системи та діяльності митної служби; 5) поведінка працівників митної служби;
6) соціальні процеси та відносини всередині системи митної служби.
Відповідно управління в митній службі передбачає: визначення цілей, завдань і функцій митної служби (органу, підрозділу, співробітника); розробку й удосконалення їх організаційної та функціональної структури; забезпечення трудовими, матеріально-технічними, інформаційними та іншими ресурсами; підготовку прийняття і реалізацію управлінських рішень; забезпечення координованості дій органів, служб, підрозділів, співробітників; peгyлювання і організовування їх функціонування з урахуванням оперативної обстановки та відхилень від намічених цілей; забезпечення розвитку і модернізації системи та діяльності митної служби й інші види діяльності.
Таким чином, управління в митній службі можна визначити як особливий вид діяльності спеціально створених апаратів та посадових осіб, наділених певними повноваженнями щодо упорядкування системи митної служби, забезпечення її оптимального функціонування і розвитку з метою ефективного вирішення завдань з реалізації митної політики держави.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
