Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)

Головні етапи опису системи:

1) визначення основних рис і напрямків розвитку всіх надсистем, яким належить ця система, зокрема формулювання їх цілей та суперечностей між ними;

2) визначення ролі досліджуваної системи в кожній надсистемі, врахування цієї ролі як засобу досягнення цілей надсистеми. При цьому варто розглянути два аспекти:

а) ідеалізовану, очікувану роль системи з погляду надсистеми, тобто ті функції, які варто було б виконувати для реалізації цілей надсистеми;

б) реальну роль системи в досягненні цілей надсистеми.

Прикладом подібного двостороннього підходу може бути оцінка потреб споживачів певних послуг, скажімо, щодо забезпечення зовнішньоекономічної діяльності державою, їх якості та кількості, а з іншого боку — оцінка параметрів послуг, які реально надаються певним органом митної служби. Визначення очікуваної ролі організації у середовищі та її реальної ролі, а також їх порівняння дають можливість зрозуміти багато причин успіху або невдач організації, особливостей її роботи, передбачати реальні риси її майбутнього розвитку.

Визначення й опис суспільних функцій системи митної служби і є тим елементом, який описує та аналізує підсистеми, до яких належить система митної служби.

Складні штучні системи, які створені й розвинені людьми (а саме до цього типу належить митна служба), - це, насамперед, функціональні системи. Іншими словами, вони виконують у соціально-економічній системі ряд об'єктивно необхідних функцій, обумовлених їх призначенням.

Визначення суспільних або цільових функцій митної служби становить сутність функціонального підходу до дослідження митної системи.

Сутність держави розкривається й реалізується у її взаємодії із суспільством, у тому, що і як вона робить для впорядкування й удосконалення приватної, колективної та суспільної життєдіяльності людей. Ця діяльність характеризується поняттям "функції держави" (що означає виконання, обов'язок, коло діяльності). Відомий вислів І. Гете: "Функція - це існування, мислиме нами в дії". Функція — відношення, за допомогою якого одна сторона, у даному випадку держава, переносить свою сутність (силу, потенціал) на іншу - суспільство. Мова йде про суспільні функції держави, оскільки держава поза взаємодією із суспільством втрачає всякий сенс, а її суспільна сутність (природа) пізнається також через ці функції. Аналіз суспільних функцій держави дає можливість побачити реальне буття держави .

Можна виділити кілька суспільних функцій держави стосовно митної діяльності, які притаманні їй у сучасний період.

Друга половина 20 ст. змінила відносини між державою та економікою. Становлення світового ринку, посилення конкуренції на базі високих технологій, необхідність розвитку людського потенціалу як основного компонента продуктивних сил, розширення технотронних небезпек тощо, зовсім нові обставини життя призвели до того, що держави стали відігравати особливу роль в економічній сфері суспільства. Майже повсюдно спостерігається зближення глобальних інтересів національної держави і національного бізнесу. Сучасна держава не послаблює, а, навпаки, посилює свою економічну функцію, яка полягає у створенні організаційно-правових передумов, необхідних для впорядкованої та ефективної економічної діяльності суспільства.

Держава виконує, нарешті, і таку, тільки їй властиву суспільну функцію, як підтримка свободи, суверенітету й історичного існування народів своєї країни в рамках світового співтовариства.

Держава покликана здійснювати свою зовнішню функцію в стратегічних параметрах, уміло будувати взаємозв'язки по всьому периметру своїх кордонів, зберігати і зміцнювати співробітництво з якомога більшою кількістю держав, усіляко сприяти розвитку міжнародних структур, що підтримують мир і спокій у глобальному й регіональному масштабах.

На сьогоднішній день значення митної діяльності держави значно розширилося, навіть важко перелічити ті сфери суспільного й державного життя, на які мають вплив результати цієї діяльності: це й економіка, і внутрішня та зовнішня політика, екологія, соціальна сфера, військова безпека тощо.

Безумовно, управління органами, які виконують функції держави у сфері реалізації митної політики, є частиною державного управління, яке, у свою чергу, є частиною соціального управління.

Управління в митній службі як різновид державного управління повинно забезпечувати взаємодію підсистем, підрозділів митної служби як єдиного цілого з метою виконання поставлених перед ними завдань у сфері реалізації митної політики держави.

Відповідно до функцій митної політики, визначених С.В. Ківаловим та Б.А. Кормичем, доцільно виділити основні суспільні функції митної служби: регулятивну, захисну та фіскальну. Ми розташували ці функції за їх пріоритетністю.

Регулятивна функція. Передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та неекономічного (адміністративного) характеру з метою регулювання цих відносин для забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників і створення для них сприятливих умов, забезпечення виконання державної політики у сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов'язань держави. При цьому митна служба виконує роль економічного інструмента зовнішньоторговельної політики держави. Подібне регулювання здійснюється за допомогою стимулів та обмежень (установлення ставок мита і митних зборів, ліцензування, квотування та встановлення інших нетарифних обмежень) щодо виходу на національний ринок або експорту товарів на зовнішній ринок. Митна служба відіграє значну роль у системі валютного регулювання.

Захисну функцію ще називають правоохоронною. Ця функція в першу чергу спрямована на захист держави від зовнішніх загроз і в широкому розумінні включає: захист національної безпеки держави; підтримання миру та міжнародної безпеки, суспільного порядку, моральності; захист внутрішнього ринку; забезпечення екологічної безпеки, захист інтересів споживачів; створення умов для підтримання законного порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів; ефективну боротьбу з контрабандою та іншими порушеннями митних правил; сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом, злочинністю тощо. Велика частина подібних завдань реалізується в процесі виконання митними органами контрольних функцій, як-от: митний контроль, перевірка документації щодо проведення екологічного, ветеринарного, медико-санітарного та інших видів контролю, а також при виконанні завдань стосовно боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Фіскальна функція. Полягає у виконанні митними органами в зоні своєї діяльності функцій щодо стягнення до державного бюджету платежів: мита, податку на додану вартість, акцизного збору з товарів та інших предметів при переміщенні через митний кордон. Від перелічених вище стягнень слід відрізняти такі митні платежі, як: збір за митне оформлення, плата за зберігання товарів на митних складах, митне супроводження тощо. Ці платежі є платою за послуги митниці й теж перераховуються до державного бюджету.

Задля виконання державою своїх функцій у рамках митної політики існують певні засоби впливу на відповідну групу суспільних відносин, що входять до одного специфічного інституту держави, який визначається поняттям "митна справа". Вони поділяються на дві великі групи - засоби тарифного і нетарифного регулювання. Подібні засоби державного впливу в більшості випадків реалізуються під час переміщення фізичними та юридичними особами товарів і транспортних засобів через митний кордон України; вони закріплюються відповідними нормами законодавства, мають загальнообов'язковий характер і забезпечуються примусовою силою держави. У процесі реалізації митної політики кожен з її інструментів може виконувати не одну окрему функцію, а декілька, наприклад, сплата мита виконує фіскальну й регулятивну функції; адміністративне стягнення за порушення митних правил у вигляді штрафу виступає як покарання щодо суб'єкта правопорушення та як компенсація державному бюджету платежів, що не були стягнені в результаті цього правопорушення. Таким чином, окремі інструменти реалізації митної політики, об'єднуючись у специфічному державному інституті під назвою "митна справа", кінцевою метою свого застосування мають реалізацію головної функції митної

політики України - захист національних інтересів та національної безпеки .

Отже, митниця бере участь у державному регулюванні ЗЕД

(зовнішньоекономічної діяльності) засобами митного регулювання, які виступають:

- інструментом реалізації зовнішньоекономічної стратегії та захисту національних економічних інтересів громадян і держави;

- суттєвим елементом механізму регулювання ЗЕД, найважливішою структурною складовою частиною національної бюджетно-фінансової системи.

У рамках своїх функцій митниця здійснює економічну, правоохоронну, оперативно-технологічну діяльність, відповідно до політики держави в цій сфері, що формує простір діяльності митних органів, у якому визначена структура правил усіх видів діяльності й комунікації, які забезпечують їх реалізацію .

Реалізація митної політики - процес досягнення і скоординована діяльність митниці, органів виконавчої влади й інститутів суспільства з досягнення сформульованої у ній мети. Це передбачає наявність: необхідних ресурсів, організаційних структур і механізмів; правил, процедур їхньої реалізації, нормативно-правових актів, які регламентують діяльність і взаємини організацій; координації діяльності структур.

С.В. Ківалов і Б.А. Кормич відзначають, що соціальне значення діяльності з реалізації митної політики, її обсяги та зміст постійно змінюються і мають тимчасовий характер .

Залежно від політики Уряду в розвитку економіки країни, зовнішньоторговельної діяльності, розвитку міжнародних економічних зв'язків і міжнародного торгового співробітництва, а також тенденцій розвитку міжнародних політичних зв'язків на певних відрізках часу можуть переважати фіскальні функції митної системи, або її правоохоронні функції, чи комплекс заходів нетарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності або ж інші окремі аспекти митної справи. Усі вони, природно, мають свої процедурні

й технологічні особливості та висувають відповідні вимоги до забезпечення якості результатів.

Концентрація діяльності митниці на виконанні фіскальної функції та орієнтація її правоохоронної діяльності переважно на забезпечення повноти надходжень митних платежів і зборів у бюджет обумовлюють появу серйозних диспропорцій у визначенні пріоритетів завдань, вирішення яких об'єктивно необхідне для гармонійного розвитку митної служби. Усе це суттєво обмежує соціальну базу митниці й соціальну спрямованість її діяльності.

Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.