Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)
Поняття процесу управління
Найбільш перспективним для управління на сучасному етапі розвитку суспільства є комплексний або інтегрований підхід до розгляду управління в соціальній системі. Складовою цього підходу є процесний підхід. Процесний підхід розглядає управління як безупинну серію взаємозалежних управлінських дій, кожна з яких сама по собі є процесом.
Процесний підхід в сучасному управлінні залишається одним з основних, тому що основу будь-якої діяльності становить процес, котрий задає її цілісність. Процес діяльності починається з усвідомлення потреби або проблеми і закінчується досягненням результату (задоволенням потреби, вирішенням проблеми).
Важливе значення в розвитку теорії управління має вивчення процесу управління. Однозначного уявлення щодо визначення та змісту процесу управління в науці управління не існує. Існують різні погляди на предмет дослідження і тому перспективним є кожний підхід до розгляду цього явища, який узагальнює і уточнює його.
Процес (від лат. processus - проходження, просування вперед) - 1) Послідовна зміна предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком. 2) Сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату, або закономірна, послідовна зміна явища, його перехід в інше явище.
З поняттям "процес" тісно пов'язане поняття "діяльність". Діяльність являє собою процес, у ході якого людина відтворює і творчо перетворює природу, роблячи себе суб'єктом, що діє, а освоювані ним явища природи - об'єктом своєї діяльності.
Поділ праці спричиняє виділення практичної та теоретичної форм діяльності. Залежно від різноманітності потреб людини і суспільства утворюється різноманітність конкретних її видів, кожний з
яких звичайно містить елементи зовнішньої і внутрішньої, практичної та теоретичної діяльності.
Виходячи з викладеного вище, для кожного суб'єкта управління організацією властиві специфічні види діяльності й процеси через які вони реалізуються.
Процесів існує багато: стосовно виконання основних функцій організації - процеси функціонування; загальних управлінських функцій - процеси управлінської діяльності.
Управління розглядається як процес, тому що робота з досягнення цілей є серією безперервних взаємопов'язаних дій. Кожна з цих дій є процесом. Вивчення управління як процесу досягнення мети є дуже важливим для з'ясування сутності та змісту соціального управління, що має велике методологічне значення.
Управлінську підсистему соціальної системи можна схарактеризувати такими складовими: 1) комплексний механізм управління, який складається зі структурно-функціонального, структурно-організаційного механізму і механізму управлінської діяльності; 2) процеси управління (управлінської діяльності).
Якщо механізми характеризують упорядкованість елементів і відносин, то процеси характеризують динаміку цих елементів і відносин у часі, тобто забезпечується необхідна динаміка системи.
Структурний і процесний підходи тісно пов'язані. У процесі управління взаємодіють елементи механізму. Процес,управління відображає динаміку всіх цих елементів, і в ньому дуже важливо виділити окремо динаміку суб'єкта управління, або процес управлінської діяльності. Процес управління В.М. Плішкін пропонує розглядати як функціонування системи соціального управління.
На процес управління завжди впливають три головні підсистеми суспільства - політична, економічна, культурна.
Процес управління відображає також певні елементи (характеристики) суб'єкта й об'єкта управління: потреби, цілі, інтереси, мотиви, моделі, принципи поведінки, волю, рішучість тощо.
Для теорії управління важливо розрізняти два поняття: "процес управлінської діяльності" та "процес управління".
Процес управління - сукупність логічно пов'язаних у просторі й часі управлінських циклів (проваджень), необхідних для досягнення поставлених цілей щодо виконання основних функцій системи.
Процес управлінської діяльності - сукупність логічно пов'язаних у просторі й часі управлінських дій суб'єкта управління, які необхідні для організації управління в системі з досягнення певних цілей і становлять управлінський цикл.
Тобто це не два визначення процесу управління, а два різні поняття, де процес управлінської діяльності суб'єкта управління в системі є складовим елементом (циклом) організації процесу управління в системі.
Механізм — це елементи системи, а процес управління - це життя (функціонування) системи, де елементи взаємодіють.
Процес управління в митній службі являє собою сукупність взаємопов'язаних і в певному порядку виконуваних дій, які можуть розглядатися як управлінські цикли. Цей процес визначає динаміку реалізації цілей управління через систему конкретних дій, які ставляться суб'єктом управління та виконуються підпорядкованими йому об'єктами за допомогою зв'язків. Разом з тим необхідно відзначити, що весь цей механізм пов'язаний із загальними цілями, що ставляться перед митною службою України з виконання митної справи, боротьби зі злочинністю, правопорушеннями, профілактичною діяльністю тощо.
Залежно від ролі, яку відіграє мета у процесі управління, виділяють кілька типів процесу управління. У митній службі найчастіше застосовується управління за відхиленнями, програмно-цільове управління.
Управління за відхиленнями має місце на всіх рівнях ієрархії управління митною службою, тому що воно будується, головним чином, за ситуаціями, які складаються. Для цього типу управління мета не має великого значення.
Програмно-цільове управління ґрунтується на ретельній розробці заданої програми, з розчленуванням її за рівнями системи управління і зазначенням послідовності її виконання.
Цей тип управління найчастіше застосовується в управлінні митною службою. Найбільш рельєфно цей тип управління проглядається у вирішенні фіскально-контрольних завдань з формування дохідної частини бюджету, у розвитку інфраструктури митної служби тощо.
Таким чином, переваги програмно-цільового управління такі-висока аналітичність при визначенні проблем управління; суворе і чітке формулювання мети управління; структуризація проблем управління; побудова "віяла" і "дерева" цілей; суворе узгодження "дерева цілей" з "деревом завдань"; досить висока кореляція між "деревом цілей", "деревом завдань" і організаційною структурою управління митною службою.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
Процесний підхід в сучасному управлінні залишається одним з основних, тому що основу будь-якої діяльності становить процес, котрий задає її цілісність. Процес діяльності починається з усвідомлення потреби або проблеми і закінчується досягненням результату (задоволенням потреби, вирішенням проблеми).
Важливе значення в розвитку теорії управління має вивчення процесу управління. Однозначного уявлення щодо визначення та змісту процесу управління в науці управління не існує. Існують різні погляди на предмет дослідження і тому перспективним є кожний підхід до розгляду цього явища, який узагальнює і уточнює його.
Процес (від лат. processus - проходження, просування вперед) - 1) Послідовна зміна предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком. 2) Сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату, або закономірна, послідовна зміна явища, його перехід в інше явище.
З поняттям "процес" тісно пов'язане поняття "діяльність". Діяльність являє собою процес, у ході якого людина відтворює і творчо перетворює природу, роблячи себе суб'єктом, що діє, а освоювані ним явища природи - об'єктом своєї діяльності.
Поділ праці спричиняє виділення практичної та теоретичної форм діяльності. Залежно від різноманітності потреб людини і суспільства утворюється різноманітність конкретних її видів, кожний з
яких звичайно містить елементи зовнішньої і внутрішньої, практичної та теоретичної діяльності.
Виходячи з викладеного вище, для кожного суб'єкта управління організацією властиві специфічні види діяльності й процеси через які вони реалізуються.
Процесів існує багато: стосовно виконання основних функцій організації - процеси функціонування; загальних управлінських функцій - процеси управлінської діяльності.
Управління розглядається як процес, тому що робота з досягнення цілей є серією безперервних взаємопов'язаних дій. Кожна з цих дій є процесом. Вивчення управління як процесу досягнення мети є дуже важливим для з'ясування сутності та змісту соціального управління, що має велике методологічне значення.
Якщо механізми характеризують упорядкованість елементів і відносин, то процеси характеризують динаміку цих елементів і відносин у часі, тобто забезпечується необхідна динаміка системи.
Структурний і процесний підходи тісно пов'язані. У процесі управління взаємодіють елементи механізму. Процес,управління відображає динаміку всіх цих елементів, і в ньому дуже важливо виділити окремо динаміку суб'єкта управління, або процес управлінської діяльності. Процес управління В.М. Плішкін пропонує розглядати як функціонування системи соціального управління.
На процес управління завжди впливають три головні підсистеми суспільства - політична, економічна, культурна.
Процес управління відображає також певні елементи (характеристики) суб'єкта й об'єкта управління: потреби, цілі, інтереси, мотиви, моделі, принципи поведінки, волю, рішучість тощо.
Для теорії управління важливо розрізняти два поняття: "процес управлінської діяльності" та "процес управління".
Процес управління - сукупність логічно пов'язаних у просторі й часі управлінських циклів (проваджень), необхідних для досягнення поставлених цілей щодо виконання основних функцій системи.
Процес управлінської діяльності - сукупність логічно пов'язаних у просторі й часі управлінських дій суб'єкта управління, які необхідні для організації управління в системі з досягнення певних цілей і становлять управлінський цикл.
Тобто це не два визначення процесу управління, а два різні поняття, де процес управлінської діяльності суб'єкта управління в системі є складовим елементом (циклом) організації процесу управління в системі.
Механізм — це елементи системи, а процес управління - це життя (функціонування) системи, де елементи взаємодіють.
Процес управління в митній службі являє собою сукупність взаємопов'язаних і в певному порядку виконуваних дій, які можуть розглядатися як управлінські цикли. Цей процес визначає динаміку реалізації цілей управління через систему конкретних дій, які ставляться суб'єктом управління та виконуються підпорядкованими йому об'єктами за допомогою зв'язків. Разом з тим необхідно відзначити, що весь цей механізм пов'язаний із загальними цілями, що ставляться перед митною службою України з виконання митної справи, боротьби зі злочинністю, правопорушеннями, профілактичною діяльністю тощо.
Залежно від ролі, яку відіграє мета у процесі управління, виділяють кілька типів процесу управління. У митній службі найчастіше застосовується управління за відхиленнями, програмно-цільове управління.
Управління за відхиленнями має місце на всіх рівнях ієрархії управління митною службою, тому що воно будується, головним чином, за ситуаціями, які складаються. Для цього типу управління мета не має великого значення.
Програмно-цільове управління ґрунтується на ретельній розробці заданої програми, з розчленуванням її за рівнями системи управління і зазначенням послідовності її виконання.
Цей тип управління найчастіше застосовується в управлінні митною службою. Найбільш рельєфно цей тип управління проглядається у вирішенні фіскально-контрольних завдань з формування дохідної частини бюджету, у розвитку інфраструктури митної служби тощо.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
