Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)
Поняття, сутність і завдання прогнозування в управлінні митною службою
З філософських позицій прогнозування являє собою специфічний вид пізнання. При аналітичній роботі здійснюється пізнання того, що є, а при прогнозуванні — того, що буде. В основі цієї діяльності лежить певна властивість навколишнього світу - повторюваність одних і тих же зв'язків і відносин, причинно-наслідкових зв'язків між минулим і майбутнім. Тому прогнозування можливе лише в тій мірі, в якій поведінка прогнозованого об'єкта відповідає певним закономірностям. Прогнозування можна здійснити лише тоді, коли закони та закономірності розвитку даного об'єкта (явища, процесу) пізнані.
Прогнозування (від грецьк. "знання наперед") - це визначення тенденцій і перспектив розвитку тих чи інших процесів або систем на основі аналізу даних про їх минулий і нинішній стан. Прогнозування - це спеціальні наукові дослідження конкретних перспектив розвитку якого-небудь явища. Воно дає суб'єкту, котрий приймає рішення, інформацію про майбутній стан досліджуваних об'єктів.
Висновок про передбачувані події стає можливим саме завдяки функціям передбачення наукових теорій, законів, гіпотез. Останні в силу своєї природи мають властивість загальності (універсальності), що дає можливість виявляти характерні тенденції розвитку якого-небудь предмета (процесу) у майбутньому. На основі цих тенденцій, їх оцінок зазвичай і формулюється висновок про те, що може відбутися надалі.
Діяльність з прогнозування відіграє винятково важливу роль у будь-якій системі соціального, а тим більше державного управління.
Прогнозування в митній службі - функція управління, яка передбачає визначення керівниками митної служби (спеціалістами або вченими) тенденцій і перспектив, темпів і термінів розвитку процесів або систем, на основі аналізу даних про їх минулий і нинішній стан та вироблення соціального прогнозу (передбачення), необхідного для формування і досягнення оптимальної мети.
Воно здійснюється на основі уже розглянутої аналітичної роботи. Якість передбачення прямо залежить від якості знань і оцінок, на основі яких воно виробляється.
Передбачення здійснюється в двох основних формах - повсякденного передбачення і професійного наукового передбачення. У першому переважають елементи стихійного, інтуїтивного, котрі спираються на повсякденні знання і досвід. Повсякденне передбачення - це те, що здійснюється всіма людьми в процесі повсякденного життя. Чим більші знання і досвід, тим більша ймовірність удалого передбачення. Повсякденне передбачення, як правило, не використовує особливих методів побудови конкретного передбачення.
Діяльність з наукового передбачення одержала назву наукового прогнозування, а науку про наукове прогнозування стали називати прогностикою.
Предметом дослідження прогностики як науки є загальні принципи, методи і засоби прогнозування стану об'єктів будь-якої природи, закономірності розробки самих прогнозів.
Наукове прогнозування здійснюється спеціально створеними матеріальними (технічними) і духовними засобами. Серед останніх особливе значення мають такі методи наукового прогнозування, як екстраполяція, експертна оцінка, моделювання, метод аналогії тощо. Весь подальший розвиток наукового прогнозування прямо пов'язаний із створенням нових та вдосконаленням існуючих засобів і методів прогнозування.
Управління в організації здійснюється за допомогою реалізації управлінських рішень. Якщо ми не можемо уявити собі очікуваний хід розвитку події, тобто не можемо спрогнозувати цю подію, ми не зможемо ефективно приймати управлінські рішення й оптимізувати роботу організації.
Кожне рішення - це проекція в майбутнє, а майбутнє містить елемент невизначеності, тому важливо правильно визначити ступінь ризиків, з якими сполучена реалізація прийнятих рішень. Розрахунок ризиків є невід'ємною частиною прогнозування як системи оцінки можливих втрат і виграшів при ухваленні певного рішення.
Об'єктом прогнозування в управлінні митною службою є економічні, соціальні, технічні, організаційні й інші процеси, що відбуваються як у самій службі, її органах, так і в її оточенні, тобто прогнозування розвитку оперативної обстановки.
Таким чином, під прогнозуванням при управлінні в митній службі мається на увазі науковий спосіб виявлення стану та ймовірних шляхів розвитку митної служби і митної справи. Прогнози розробляються у вигляді якісних характеристик, а в елементарних випадках у вигляді тверджень про можливість або неможливість виникнення якого-небудь стану або події. Ці характеристики повинні містити кількісні, точкові або інтервальні показники і ступінь імовірності їх досягнення.
При прогнозуванні, як правило, виникають питання: яка мета управлінського циклу?, який шлях досягнення мети буде найкращим? Реалізацією вирішення цих питань є процес цілевизначення. Від того, наскільки обґрунтовано вони вирішені, залежить якість управлінських рішень, а в остаточному підсумку - ефективність діяльності митної служби.
Прогнозування як функція управління вирішує такі завдання:
— вироблення мети - визначення бажаного, можливого і необхідного стану системи, а також економічного критерію ефективності функціонування й перспективного розвитку системи;
— визначення ситуацій - кількісне визначення тієї ситуації, у якій може опинитися система в результаті переведення її в новий стан, або опис поведінки самої системи відповідно до можливої ситуації;
— моделювання реальних процесів з метою вибору оптимальної траєкторії з безлічі можливих траєкторій руху системи.
Прогнозування є невід'ємною частиною процесу управління.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
Прогнозування (від грецьк. "знання наперед") - це визначення тенденцій і перспектив розвитку тих чи інших процесів або систем на основі аналізу даних про їх минулий і нинішній стан. Прогнозування - це спеціальні наукові дослідження конкретних перспектив розвитку якого-небудь явища. Воно дає суб'єкту, котрий приймає рішення, інформацію про майбутній стан досліджуваних об'єктів.
Висновок про передбачувані події стає можливим саме завдяки функціям передбачення наукових теорій, законів, гіпотез. Останні в силу своєї природи мають властивість загальності (універсальності), що дає можливість виявляти характерні тенденції розвитку якого-небудь предмета (процесу) у майбутньому. На основі цих тенденцій, їх оцінок зазвичай і формулюється висновок про те, що може відбутися надалі.
Діяльність з прогнозування відіграє винятково важливу роль у будь-якій системі соціального, а тим більше державного управління.
Прогнозування в митній службі - функція управління, яка передбачає визначення керівниками митної служби (спеціалістами або вченими) тенденцій і перспектив, темпів і термінів розвитку процесів або систем, на основі аналізу даних про їх минулий і нинішній стан та вироблення соціального прогнозу (передбачення), необхідного для формування і досягнення оптимальної мети.
Воно здійснюється на основі уже розглянутої аналітичної роботи. Якість передбачення прямо залежить від якості знань і оцінок, на основі яких воно виробляється.
Передбачення здійснюється в двох основних формах - повсякденного передбачення і професійного наукового передбачення. У першому переважають елементи стихійного, інтуїтивного, котрі спираються на повсякденні знання і досвід. Повсякденне передбачення - це те, що здійснюється всіма людьми в процесі повсякденного життя. Чим більші знання і досвід, тим більша ймовірність удалого передбачення. Повсякденне передбачення, як правило, не використовує особливих методів побудови конкретного передбачення.
Діяльність з наукового передбачення одержала назву наукового прогнозування, а науку про наукове прогнозування стали називати прогностикою.
Предметом дослідження прогностики як науки є загальні принципи, методи і засоби прогнозування стану об'єктів будь-якої природи, закономірності розробки самих прогнозів.
Наукове прогнозування здійснюється спеціально створеними матеріальними (технічними) і духовними засобами. Серед останніх особливе значення мають такі методи наукового прогнозування, як екстраполяція, експертна оцінка, моделювання, метод аналогії тощо. Весь подальший розвиток наукового прогнозування прямо пов'язаний із створенням нових та вдосконаленням існуючих засобів і методів прогнозування.
Кожне рішення - це проекція в майбутнє, а майбутнє містить елемент невизначеності, тому важливо правильно визначити ступінь ризиків, з якими сполучена реалізація прийнятих рішень. Розрахунок ризиків є невід'ємною частиною прогнозування як системи оцінки можливих втрат і виграшів при ухваленні певного рішення.
Об'єктом прогнозування в управлінні митною службою є економічні, соціальні, технічні, організаційні й інші процеси, що відбуваються як у самій службі, її органах, так і в її оточенні, тобто прогнозування розвитку оперативної обстановки.
Таким чином, під прогнозуванням при управлінні в митній службі мається на увазі науковий спосіб виявлення стану та ймовірних шляхів розвитку митної служби і митної справи. Прогнози розробляються у вигляді якісних характеристик, а в елементарних випадках у вигляді тверджень про можливість або неможливість виникнення якого-небудь стану або події. Ці характеристики повинні містити кількісні, точкові або інтервальні показники і ступінь імовірності їх досягнення.
При прогнозуванні, як правило, виникають питання: яка мета управлінського циклу?, який шлях досягнення мети буде найкращим? Реалізацією вирішення цих питань є процес цілевизначення. Від того, наскільки обґрунтовано вони вирішені, залежить якість управлінських рішень, а в остаточному підсумку - ефективність діяльності митної служби.
Прогнозування як функція управління вирішує такі завдання:
— вироблення мети - визначення бажаного, можливого і необхідного стану системи, а також економічного критерію ефективності функціонування й перспективного розвитку системи;
— визначення ситуацій - кількісне визначення тієї ситуації, у якій може опинитися система в результаті переведення її в новий стан, або опис поведінки самої системи відповідно до можливої ситуації;
— моделювання реальних процесів з метою вибору оптимальної траєкторії з безлічі можливих траєкторій руху системи.
Прогнозування є невід'ємною частиною процесу управління.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
