Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)
Класифікація прогнозів
Потреби практики визначили існування різних типів прогнозів, котрі можуть бути класифіковані за різними підставами: залежно від цілей, завдань, об'єктів прогнозування, періоду упередження прогнозу і методів, які використовують для його розробки, тощо. Найбільш загальним критерієм типології всіх прогнозів є проблемно-цільовий критерій. За даним критерієм розрізняють два типи прогнозів: пошукові (дослідні) та нормативні (програмні, цільові).
Пошуковий прогноз визначає можливі стани об'єкта в майбутньому. При такому прогнозуванні здійснюється умовне продовження, перенесення в майбутнє існуючих у минулому і тепер тенденцій розвитку об'єкта з припущенням, що протягом прогнозованого періоду не станеться ніяких подій, котрі могли б різко змінити
ці тенденції.
Нормативний прогноз визначає шляхи і строки досягнення можливих бажаних станів явища, об'єкта. Нормативне прогнозування будується на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, цілей. На практиці обидва типи зазначених прогнозів у чистому вигляді зустрічаються рідко.
За періодом упередження, тобто терміну, на котрий розробляється прогноз, розрізняють прогнози: короткострокові (до одного року); середньоспискові (від одного до п'яти років); довгострокові (від п'яти до п'ятнадцяти років).
За критерієм співвідношення з різними формами управління виділяють цільові, ігуанові, програмні, проектні та інші прогнози.
За об'єктом дослідження розрізняють природознавчі, науково-технічні та суспільствознавчі (соціально-економічні в широкому значенні цього терміна) прогнози. Природознавчі прогнози розподіляються на такі види: метеорологічні; гідрологічні; геологічні; біологічні, включаючи фенологічні та сільськогосподарські; медико-біологічні; космологічні; фізико-хімічні прогнози явищ мікросвіту.
Науково-технічні прогнози охоплюють прогнози розвитку науки, техніки, технології, підготовки наукових кадрів тощо.
Суспільствознавчі прогнози поділяються на різні види залежно від конкретної форми їх застосування. Найбільш відомі з них такі: соціально-медичні; соціально-екологічні; економічні; юридичні, у тому числі кримінально-правові та кримінологічні (розвиток держави і законодавства, стан злочинності та інших правопорушень, взагалі правових відносин); демографічні та інші.
За змістом існує поділ прогнозів на якісні та кількісні. У першому випадку прогнози розробляються у вигляді якісних оцінок розвитку об'єкта: загального опису тенденцій та очікуваного характеру змін, а в найпростішому випадку - твердження про можливість або неможливість настання подій, що прогнозуються. Прогнози являють собою числові значення прогнозованих показників або кількісні оцінки достовірності досягнення цих значень. На практиці прогнозуються одночасно цих значень. На практиці прогнозуються одночасно якісні й кількісні характеристики об'єкта.
Існують інші критерії класифікації прогнозів (наприклад, за об'єктами прогнозування, характером джерела інформації) масштабністю прогнозу тощо).
Більшість з названих видів прогнозів тією чи іншою мірою можуть бути використані в практичній діяльності митної служби.
Основним об'єктом прогнозування для митної служби є оперативна обстановка. При цьому складаються такі групи прогнозів:
1) макрооточення - фактори середовища, які впливають на здійснення митної справи;
2) безпосереднє оточення - компоненти, які безпосередньо ззовні характеризують діяльність митної служби, її органу;
3) сили та засоби митної служби, її органу;
4) результати діяльності митної служби, її органу. Прогнози за названими блоками забезпечують можливість
ефективно організувати управлінський процес з виконання завдань митної служби.
Розглядаючи прогнозування в митній службі України, можна відзначити, що основними видами прогнозів є прогнози виконання основних соціальних функцій митної служби: захисної, правоохоронної та фіскальної.
У першій групі прогнозів найбільш значущими є суспільствознавчі прогнози, а з них - економічні та юридичні.
Щодо третьої групи прогнозів можна виділити прогнози:
- змін функцій, організаційної та інфраструктури митної служби;
- ресурсного забезпечення системи (кадрове, інформаційне, матеріально-господарче, технічне, фінансове тощо);
- організації управління в митній службі тощо.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
Пошуковий прогноз визначає можливі стани об'єкта в майбутньому. При такому прогнозуванні здійснюється умовне продовження, перенесення в майбутнє існуючих у минулому і тепер тенденцій розвитку об'єкта з припущенням, що протягом прогнозованого періоду не станеться ніяких подій, котрі могли б різко змінити
ці тенденції.
Нормативний прогноз визначає шляхи і строки досягнення можливих бажаних станів явища, об'єкта. Нормативне прогнозування будується на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, цілей. На практиці обидва типи зазначених прогнозів у чистому вигляді зустрічаються рідко.
За періодом упередження, тобто терміну, на котрий розробляється прогноз, розрізняють прогнози: короткострокові (до одного року); середньоспискові (від одного до п'яти років); довгострокові (від п'яти до п'ятнадцяти років).
За критерієм співвідношення з різними формами управління виділяють цільові, ігуанові, програмні, проектні та інші прогнози.
За об'єктом дослідження розрізняють природознавчі, науково-технічні та суспільствознавчі (соціально-економічні в широкому значенні цього терміна) прогнози. Природознавчі прогнози розподіляються на такі види: метеорологічні; гідрологічні; геологічні; біологічні, включаючи фенологічні та сільськогосподарські; медико-біологічні; космологічні; фізико-хімічні прогнози явищ мікросвіту.
Науково-технічні прогнози охоплюють прогнози розвитку науки, техніки, технології, підготовки наукових кадрів тощо.
Суспільствознавчі прогнози поділяються на різні види залежно від конкретної форми їх застосування. Найбільш відомі з них такі: соціально-медичні; соціально-екологічні; економічні; юридичні, у тому числі кримінально-правові та кримінологічні (розвиток держави і законодавства, стан злочинності та інших правопорушень, взагалі правових відносин); демографічні та інші.
За змістом існує поділ прогнозів на якісні та кількісні. У першому випадку прогнози розробляються у вигляді якісних оцінок розвитку об'єкта: загального опису тенденцій та очікуваного характеру змін, а в найпростішому випадку - твердження про можливість або неможливість настання подій, що прогнозуються. Прогнози являють собою числові значення прогнозованих показників або кількісні оцінки достовірності досягнення цих значень. На практиці прогнозуються одночасно цих значень. На практиці прогнозуються одночасно якісні й кількісні характеристики об'єкта.
Більшість з названих видів прогнозів тією чи іншою мірою можуть бути використані в практичній діяльності митної служби.
Основним об'єктом прогнозування для митної служби є оперативна обстановка. При цьому складаються такі групи прогнозів:
1) макрооточення - фактори середовища, які впливають на здійснення митної справи;
2) безпосереднє оточення - компоненти, які безпосередньо ззовні характеризують діяльність митної служби, її органу;
3) сили та засоби митної служби, її органу;
4) результати діяльності митної служби, її органу. Прогнози за названими блоками забезпечують можливість
ефективно організувати управлінський процес з виконання завдань митної служби.
Розглядаючи прогнозування в митній службі України, можна відзначити, що основними видами прогнозів є прогнози виконання основних соціальних функцій митної служби: захисної, правоохоронної та фіскальної.
У першій групі прогнозів найбільш значущими є суспільствознавчі прогнози, а з них - економічні та юридичні.
Щодо третьої групи прогнозів можна виділити прогнози:
- змін функцій, організаційної та інфраструктури митної служби;
- ресурсного забезпечення системи (кадрове, інформаційне, матеріально-господарче, технічне, фінансове тощо);
- організації управління в митній службі тощо.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
