Макогон Ю.В. Митна справа (2005)

У багатьох країнах значне поширення одержала практика висновку угод про «добровільне» обмеженні експорту і введенні мінімальних імпортних цін, що, як правило, нав'язуються розвинутими західними державами більш слабким в економічних і політичних відносинах експортерам. Такі види торговельних обмежень полягають у нетрадиційній техніці їхнього встановлення, оскільки торговельний бар'єр, що захищає країну-імпортера, вводиться країною, що експортує, а не країною, що імпортує. Угода про «добровільне» обмеженні експорту — це нав'язане експортерові під погрозою санкцій з боку країни, що імпортує, зобов'язання по обмеженню експорту визначених товарів у країну, що імпортує. Добровільні експортні обмеження вводяться або в результаті політичного тиску країни-імпортера, або під впливом погроз застосувати більш жорсткі протекціоністські заходи. У такий самий спосіб діє встановлення мінімальної імпортної ціни — країна і фірми, що експортують, при складанні контрактів з імпортерами керуються встановленими країною імпортера цінами. При зниженні експортної ціни нижче від мінімального рівня країна-імпортер вводить антидемпінгове мито, застосування якого може призвести до виходу з ринку фірми-експортера.

На цей час у світі країнами укладено понад 100 угод про "добровільне» обмеженні експорту і про встановлення мінімальних імпортних цін. Ці угоди, у першу чергу, торкаються торгівлі продукцією текстильної, швейної, взуттєвої промисловості, чорної металургії, молочними продуктами, побутовою електронікою, легковими автомобілями, металообробними верстатами тощо.

Використана література: Макогон, Ю.В. Митна справа: Навчальний посібник. / Ю.В. Макогон, А.Б. Яценко. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.