Макогон Ю.В. Митна справа (2005)

Метод на основі вирахування вартості (метод 4)

Митна оцінка за методом 4 базується на ціні одиниці товару, за якою оцінювані товари (ідентичні або однорідні) продаються найбільшою партією на території України не пізніше 90 днів з дати ввозу оцінюваних товарів учасникові угоди, що не є взаємозалежною з продавцем особою.

Для використання ціни продажу на внутрішньому ринку оцінюваних або ідентичних, або однорідних товарів як основа для визначення митної вартості цей продаж повинен відповідати таким умовам:

— товари повинні бути продані в Україну в незміненому стані (у такому самому, в якому вони були завезені);

— завезені товари (ідентичні, однорідні) повинні продаватися одночасно із ввозом оцінюваних товарів або в терміни, досить близькі до їхнього ввозу, але не пізніше 90 днів з дати ввозу оцінюваних товарів;

— якщо відсутні випадки продажу оцінюваних, ідентичних або однорідних товарів у такому самому стані, в якому вони знаходилися на момент ввозу, декларант може використовувати ціну одиниці товару, що пройшов переробку, з відповідним коригуванням на вартість, додану в результаті переробки. Однак метод 4 не може бути застосований до товарів, що пройшли переробку, у тому випадку, якщо в результаті обробки після ввозу товари втратили свої властивості, а також якщо завезений товар після обробки не втратив свої якості, але становить досить незначну частину кінцевого продукту (ввозяться автомагнітоли, що встановлюються на вітчизняні автомобілі, хоча магнітоли після установки зберігають свої споживчі якості, визначати їхню митну вартість на підставі продажної ціни готового автомобіля не можна);

— українським учасником угоди не повинні прямо або побічно поставлятися іноземному учасникові угоди безкоштовно або за зниженою ціною товари і послуги, використані для виробництва і продажу на вивіз в Україну імпортованих товарів;

- перший покупець завезених товарів на внутрішньому ринку України не повинен бути пов'язаний з українським учасником зовнішньоекономічної угоди (імпортером оцінюваних, ідентичних або однорідних товарів). Визначення митної вартості на основі внутрішньої ціни товару передбачає виділення з останньої тих елементів, що характерні тільки для внутрішнього ринку, тобто тих витрат, що зроблені після ввозу оцінюваних товарів на територію України і не підлягаючому включенню в митну вартість.

З ціни одиниці товару віднімаються такі компоненти:

а) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток і загальні витрати у зв'язку з продажем в Україні ввезених товарів того самого класу і виду;

б) суми ввізного мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввозом або продажем товарів;

в) звичайні витрати, понесені в Україні на транспортування, страхування, навантажувальні і розвантажувальні роботи.

Також з ціни товару віднімається вартість, додана в результаті зборки або подальшої переробки у випадках, якщо це необхідно.

При виборі продажів необхідно враховувати, що:

— для методу 4 використовуються ті самі поняття ідентичності й однорідності товарів, що визначені в методах 2 і 3;

— під взаємозалежністю сторін (на відміну від ст. 19 Закону) розуміється взаємозалежність між імпортером і покупцем на внутрішньому (українському) ринку, однак використовуються ті самі критерії взаємозалежності.

Поняття «продаж товарів у незміненому стані» означає, що операції виробничого характеру (включаючи зборку), подальша обробка товарів тощо розглядаються як операції, що змінюють стан завезеного товару. Не розглядаються як такі розпаковка, проста переупаковка для внутрішнього ринку; природні зміни (усушка товарів, для рідин — випарювання) також розглядаються як збереження їх у незміненому стані.

Одна з основних проблем застосування методу 4 — вибіг» ціни, за якою найбільша агрегована (сукупна) кількість товару була продана після ввозу в країну внутрішнім покупцям першого комерційного рівня, не пов'язаним з імпортером. Для визначення такої кількості варто підсумовувати дані по всіх продажах товару за визначеною ціною. Найбільша загальна кількість одиниць товару, проданих по одній ціні, і буде представляти найбільше агреговану кількість одиниць товару.

Наприклад, є інформація з продажам товару в Україні:



Необхідно визначити загальну кількість одиниць товару, проданих за однією ціною:



Сумарно продана кількість Ціна одиниці товару 130 180 100 190 120 200 50 210

Найбільша кількість одиниць товару, продана за однією ціною, у даному випадку становить 130. Таким чином, як основа для визначення митної вартості за методом 4 буде використовуватися ціна одиниці товару для найбільшої агрегованої партії в розмірі 180 дол. США.

У тому випадку, якщо виявиться, що однакові партії товару були продані за різними цінами за одиницю, то як основа для визначення митної вартості буде використана найнижча з них.

Якщо продано не всю партію товару, а тільки її частину, то рішення про достатність проданої кількості для застосування методу 4 повинно прийматися індивідуально для кожного конкретного випадку. Для дорогого товару (устаткування) може бути досить продажу і двох-трьох одиниць, а для продажу, наприклад, дрібних запасних частин продаж 200—300 штук може бути визнаний недостатнім.

Використана література: Макогон, Ю.В. Митна справа: Навчальний посібник. / Ю.В. Макогон, А.Б. Яценко. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.