Макогон Ю.В. Митна справа (2005)

Можливі ситуації, коли відповідно до установлених вимог методи визначення митної вартості 1—5 застосовувати не можна. Наприклад:

— тимчасовий ввіз товарів;

— бартерні угоди, де неможливе застосування методу 1;

— має місце договір оренди або найму;

— ввіз товарів після ремонту або модифікації;

— постачання унікальної продукції, творів мистецтва;

— ідентичні або однорідні товари не ввозяться;

— товари не перепродуються в країні-імпортері;

— виготовлювач невідомий або відмовляється надати дані про витрати виробництва, або надані їм зведення не можуть бути прийняті митним органом.

У подібних випадках використовується резервний метод — метод 6, тобто митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики.

Світова практика базується насамперед на Угоді ГАТТ/ВТО по митній оцінці товарів. З огляду на намічуване приєднання України до ГАТТ/ВТО, необхідне використання норм і правил, що відповідають вимогам цієї міжнародної організації. Відповідно до вищевказаної Угоди оцінка за допомогою резервного методу повинна відповідати встановленим законодавством методам, але при цьому припустима визначена гнучкість у їхньому застосуванні. При цьому в рамках резервного методу повинна дотримуватися встановлена послідовність методів визначення митної вартості товарів.

У цілому при використанні резервного методу допускається велика порівняно з іншими методами гнучкість: у використанні інформаційних прайс-листів, прейскурантів цін та інших цінових довідників; у застосуванні статистичних даних про загальноприйняті рівні комісійних винагород, знижок прибутку, тарифах на транспорт тощо (з урахуванням умов постачання оцінюваних товарів та інших факторів, що впливають на рівень цін).

При визначенні митної вартості за методом 6 можна використовувати і каталоги, що містять докладний опис товарів, комерційні пропозиції з вказівкою цін по постачаннях в Україну конкретних товарів, біржові котирування.

Загальною вимогою по всіх вихідних цінових даних, використовуваних для визначення митної вартості за резервним методом, є їх сувора адресність, тобто ціна повинна відноситися до конкретного товару, описаного таким чином, що може бути однозначно ідентифіковано (комерційне найменування товару, його опис на асортиментному рівні, відомості про фірму-виготовлювача, матеріал, з якого виготовлено товар, технічні параметри та інші характеристики залежно від виду товару).

Обов'язковою умовою при використанні методу 6 є також забезпечення максимально можливої подоби товарів (тобто при розгляді передбачуваних аналогів для порівняння вартості товарів спочатку підбираються ідентичні товари, потім — однорідні, а за їх відсутності — товари того самого класу або виду).

Як основа для визначення митної вартості товару за резервним методом не можуть бути використані:

а) ціна товару на внутрішньому ринку України;

б) ціна товару, що поставляється з країни його вивозу в треті країни;

в) ціна на внутрішньому ринку України на товари українського походження;

г) довільно встановлена або вірогідно не підтверджена ціна товару.

Таким чином, не допускається з метою митної оцінки в рамках резервного методу використання усереднених даних по узагальнених групах товарів (одяг, парфуми, вино, автомобілі, взуття тощо).

При застосуванні резервного методу декларант може запросити в митного органа наявну в його розпорядженні цінову інформацію з відповідних товарів і використовувати її в розрахунках при визначенні митної вартості.

Використана література: Макогон, Ю.В. Митна справа: Навчальний посібник. / Ю.В. Макогон, А.Б. Яценко. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.