Гончаров А.Б. Інвестування (2003)
Модель формування інвестицій прибутку
Інвестиційний прибуток Є ОДНИМ із основних спонукальних мотивів інвестицій. Разом з тим в інвестиційній діяльності підприємства властива особлива модель формування прибутку, що визначає широкий діапазон коливань його рівня на вкладений капітал. Елементи, що формують цю модель і визначають рівень інвестиційного прибутку. Розглянемо лише основні з них.
1. Мінімальна норма прибутку на капітал є початковою точкою, яка визначає мінімальний рівень інвестиційного прибутку підприємства, слідуючи спонукальним МОТИВОМ Інвестиційної діяльності, норма прибутку на капітал формує потребу в здійсненні інвестицій або обсяг попиту на них. Чим вища межа мінімальної норми прибуткуй інвестований капітал, тим вищий за іншими різними умовами обсяг попиту на інвестиції.
2. Тривалість інвестиційного процесу визначає рівень інвестиційного прибутку з урахуваннями концепції оцінки вартості грошей у часі. Чим довше період інвестиційного процесу, а відповідно і розрив між інвестиційними витратами і отримання інвестиційного прибутку, тим вище при інших рівних умовах повинна бути сума зворотного грошового прибутку.
Для компенсації ризику по об’єкту інвестування призначається так звана «премія за ризик», яка - являє собою додатковий інвестиційний прибуток, необхідний інвестору зверх того рівня, який можуть принести безризикові інвестиції. Цей додатковий інвестиційний прибуток повинен зростати пропорційно зростанню рівня ризику.
5. Рівень ліквідності інвестицій, який характеризує їх потенційну здатність у короткий час і без істотних фінансових втрат перетворюватися в грошові активи. Дії інвестора спрямовані на підбір високоліквідних об’єктів інвестування, що забезпечує можливість реінвестування капіталу в більш прибуткові об’єкти. Для того, щоб інвестор був
6. Індивідуальні особливості об’єкта інвестування, які можуть відповідати цілям стратегічного відбору інвестором об’єктів незалежно від рівня їх прибутковості. При цьому рівень інвестиційного прибутку може відхилятися від об’єктивних його розмірів як у велику сторону (наприклад, якщо ринкова вартість об’єкта інвестування недооцінена їх продавцем), так і в меншу(якщо інвестор згодний на втрату певної частки прибутку для рішення інших стратегічних задач наприклад, для проникнення на інший регіональний ринок).
Таким чином, модель формування рівня інвестиційного прибутку за окремими об’єктами інвестування може бути представлена у вигляді:
де ІП - сума інвестиційного прибутку по об’єкту інвестування;
нпм - сума мінімальної норми прибутку в капітал, що інвестується (яка визначається заставкою мінімальної норми прибутку на капітал на грошовому ринку);
Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.
1. Мінімальна норма прибутку на капітал є початковою точкою, яка визначає мінімальний рівень інвестиційного прибутку підприємства, слідуючи спонукальним МОТИВОМ Інвестиційної діяльності, норма прибутку на капітал формує потребу в здійсненні інвестицій або обсяг попиту на них. Чим вища межа мінімальної норми прибуткуй інвестований капітал, тим вищий за іншими різними умовами обсяг попиту на інвестиції.
2. Тривалість інвестиційного процесу визначає рівень інвестиційного прибутку з урахуваннями концепції оцінки вартості грошей у часі. Чим довше період інвестиційного процесу, а відповідно і розрив між інвестиційними витратами і отримання інвестиційного прибутку, тим вище при інших рівних умовах повинна бути сума зворотного грошового прибутку.
Для компенсації ризику по об’єкту інвестування призначається так звана «премія за ризик», яка - являє собою додатковий інвестиційний прибуток, необхідний інвестору зверх того рівня, який можуть принести безризикові інвестиції. Цей додатковий інвестиційний прибуток повинен зростати пропорційно зростанню рівня ризику.
5. Рівень ліквідності інвестицій, який характеризує їх потенційну здатність у короткий час і без істотних фінансових втрат перетворюватися в грошові активи. Дії інвестора спрямовані на підбір високоліквідних об’єктів інвестування, що забезпечує можливість реінвестування капіталу в більш прибуткові об’єкти. Для того, щоб інвестор був
6. Індивідуальні особливості об’єкта інвестування, які можуть відповідати цілям стратегічного відбору інвестором об’єктів незалежно від рівня їх прибутковості. При цьому рівень інвестиційного прибутку може відхилятися від об’єктивних його розмірів як у велику сторону (наприклад, якщо ринкова вартість об’єкта інвестування недооцінена їх продавцем), так і в меншу(якщо інвестор згодний на втрату певної частки прибутку для рішення інших стратегічних задач наприклад, для проникнення на інший регіональний ринок).
Таким чином, модель формування рівня інвестиційного прибутку за окремими об’єктами інвестування може бути представлена у вигляді:
де ІП - сума інвестиційного прибутку по об’єкту інвестування;
Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.
