Сандровський К.К. Митне право Україні (2000)
3. Система міжнародного митного права
З урахуванням названих та інших першочергових завдань, що стоять перед державами, співпрацюють між собою з митних питань, і відбувається подальше розвиток міжнародного митного права. В даний час система утворюють його норм є вже десятки міжнародних договорів універсального характеру розроблених під егідою Ради митного співробітництва (нині - Всесвітня митна організація), договорів по лінії ООН та її спеціалізованих установ включають ті чи інші митні питання, і численних регіональних і двосторонніх договорів держав по різним питань митної справи.
Відповідно розвитку позитивного митного права помітно зріс інтерес до розробці його теорії і вивченню практики правового регулювання в цій галузі. Так, в Україну за останні два-три роки з проблем митного права захищені одна докторська та дві кандидатські дисертації ", регулярно проводяться науково-практичні конференції, видано ряд наукових і навчально-методичних робіт, енциклопедія митної справи. Вельми активно
проблематика митного права (національного і міжнародного) розробляється в Російській Федерації. Так, у підручнику "Міжнародне право" (1995) під рей проф. Г.Ф. Ігнатенко в розділі "Митне співробітництво" зазначається, що норми міжнародного митного права містяться як в торгових договорах, так і в спеціальних угодах з митних питань. Ці угоди включають:
а) визначення загальних напрямів митного співробітництва;
б) встановлення єдиних правил митного оформлення та уніфікації митних документів;
в) регламентацію видів, форм і методів митного контролю;
г) погодження переліків заборону для ввезення (вивезення; товарів;
д) уніфікацію митних пільг;
е) регламентацію взаємовідносин між митними органами, включаючи надання правової допомоги.
Все це свідчить про те, що в даний час про міжнародний митний праві можна говорити і як про частину загального позитивного міжнародного права, і як про область наукового знання та навчальної дисципліни "Міжнародне митне право ". В останньому випадку прийняту в даній роботі систему розгляду норм і понять міжнародного митного права не можна, звичайно, вважати збігається з системою позитивного правового матеріалу в цій області, але викладена нижче система курсу, як видається, все ж відбиває основні тенденції реального
правового регулювання міждержавних митних відносин. Інакше кажучи, викладені в даній роботі доктринальні положення будуються в більшості випадків як відоме узагальнення реально існуючих тут юридичних норм, містяться головним чином в універсальних митних конвенціях типу Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 Травень 1973 (Конвенція Кіото) або Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу по запобіганню, розслідуванню і покаранням за митні правопорушення від 9 червня 1977 р. (Конвенція Найробі).
В цілому митне законодавство України орієнтоване на облік положень названих та інших розглянутих в даній роботі універсальних митних конвенцій. Однак сьогодні воно вже не відповідає новим вимогам, не враховує в повною мірою обставин, пов'язаних з виходом на зовнішній ринок підприємств усіх форм власності і здійсненням зовнішньоекономічних операцій на умовах, застосовуваних у країнах з ринковою економікою.
Подолати нинішнє відставання, забезпечити умови для справжнього взаємодії обох систем регулювання митних справ України (норм національного та міжнародного права) - всі ці питання повинен вирішити очікуваний новий Митний кодекс України та акти у його розвиток і конкретизацію. Тому поряд з теоретичною розробкою деяких основних понять міжнародного митного права та використанням отриманих результатів з метою вдосконалення викладання однойменної навчальної дисципліни стоїть і завдання практичного плану - сприяння вирішенню зазначеної вище проблеми ідентифікації митного законодавства України до загальноприйнятих у цій галузі міжнародними нормами і стандартами.
З урахуванням сказаного система навчальної дисципліни "Міжнародне митне право" підрозділяється на загальну і особливу частини курсу.
Загальна частина ("Основи правового регулювання міждержавних митних відносин ") включає наступні блоки питань:
- Поняття і предмет міжнародного митного права як частини позитивного міжнародного права та однойменної навчальної дисципліни;
- Національно-правова і міжнародно-правова регламентація митних відносин Україна - проблеми їх взаємодії;
- Юридична природа міжнародного митного права (його суб'єкти, об'єкт, джерела, роль і місце в системі загального міжнародного права);
- Митний простір як сфера дії норм митного права - національного та міжнародного (митний суверенітет і митна юрисдикція держави, митна територія, митний кордон, їх співвідношення з державною територією і державним кордоном).
Особлива частина ("Правові форми співробітництва держав з митних питань ") охоплює такі теми:
- Інститут вільних зон в міжнародному митному праві;
- Митні союзи та зони вільної торгівлі в міжнародному праві та практиці держав;
- Міжнародні організації з митних питань;
- Універсальні та регіональні міжнародні договори з митних питань;
- Міжнародні стандарти в області спрощення та гармонізацію митних процедур;
- Міжнародно-правові основи митних пільг та привілеїв;
- Міжнародно-правове регулювання співробітництва та взаємодопомоги держав у митних справах.
Відповідно розвитку позитивного митного права помітно зріс інтерес до розробці його теорії і вивченню практики правового регулювання в цій галузі. Так, в Україну за останні два-три роки з проблем митного права захищені одна докторська та дві кандидатські дисертації ", регулярно проводяться науково-практичні конференції, видано ряд наукових і навчально-методичних робіт, енциклопедія митної справи. Вельми активно
проблематика митного права (національного і міжнародного) розробляється в Російській Федерації. Так, у підручнику "Міжнародне право" (1995) під рей проф. Г.Ф. Ігнатенко в розділі "Митне співробітництво" зазначається, що норми міжнародного митного права містяться як в торгових договорах, так і в спеціальних угодах з митних питань. Ці угоди включають:
а) визначення загальних напрямів митного співробітництва;
б) встановлення єдиних правил митного оформлення та уніфікації митних документів;
в) регламентацію видів, форм і методів митного контролю;
г) погодження переліків заборону для ввезення (вивезення; товарів;
д) уніфікацію митних пільг;
е) регламентацію взаємовідносин між митними органами, включаючи надання правової допомоги.
Все це свідчить про те, що в даний час про міжнародний митний праві можна говорити і як про частину загального позитивного міжнародного права, і як про область наукового знання та навчальної дисципліни "Міжнародне митне право ". В останньому випадку прийняту в даній роботі систему розгляду норм і понять міжнародного митного права не можна, звичайно, вважати збігається з системою позитивного правового матеріалу в цій області, але викладена нижче система курсу, як видається, все ж відбиває основні тенденції реального
В цілому митне законодавство України орієнтоване на облік положень названих та інших розглянутих в даній роботі універсальних митних конвенцій. Однак сьогодні воно вже не відповідає новим вимогам, не враховує в повною мірою обставин, пов'язаних з виходом на зовнішній ринок підприємств усіх форм власності і здійсненням зовнішньоекономічних операцій на умовах, застосовуваних у країнах з ринковою економікою.
Подолати нинішнє відставання, забезпечити умови для справжнього взаємодії обох систем регулювання митних справ України (норм національного та міжнародного права) - всі ці питання повинен вирішити очікуваний новий Митний кодекс України та акти у його розвиток і конкретизацію. Тому поряд з теоретичною розробкою деяких основних понять міжнародного митного права та використанням отриманих результатів з метою вдосконалення викладання однойменної навчальної дисципліни стоїть і завдання практичного плану - сприяння вирішенню зазначеної вище проблеми ідентифікації митного законодавства України до загальноприйнятих у цій галузі міжнародними нормами і стандартами.
З урахуванням сказаного система навчальної дисципліни "Міжнародне митне право" підрозділяється на загальну і особливу частини курсу.
Загальна частина ("Основи правового регулювання міждержавних митних відносин ") включає наступні блоки питань:
- Поняття і предмет міжнародного митного права як частини позитивного міжнародного права та однойменної навчальної дисципліни;
- Національно-правова і міжнародно-правова регламентація митних відносин Україна - проблеми їх взаємодії;
- Юридична природа міжнародного митного права (його суб'єкти, об'єкт, джерела, роль і місце в системі загального міжнародного права);
- Митний простір як сфера дії норм митного права - національного та міжнародного (митний суверенітет і митна юрисдикція держави, митна територія, митний кордон, їх співвідношення з державною територією і державним кордоном).
Особлива частина ("Правові форми співробітництва держав з митних питань ") охоплює такі теми:
- Інститут вільних зон в міжнародному митному праві;
- Митні союзи та зони вільної торгівлі в міжнародному праві та практиці держав;
- Міжнародні організації з митних питань;
- Універсальні та регіональні міжнародні договори з митних питань;
- Міжнародні стандарти в області спрощення та гармонізацію митних процедур;
- Міжнародно-правове регулювання співробітництва та взаємодопомоги держав у митних справах.
