Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності (2003)
2.2. Планування та контроль використання інвестицій
Важливою складовою організаційно-економічного механізму інвестування є планування та контроль використання інвестицій.
До основних складових планування та контролю інвестицій належать:
- пошук і дослідження об'єкта інвестування;
- розробка кількісних показників і якісних характеристик варіантів інвестування;
- порівняння варіантів і вибір найбільш оптимального;
- розробка проекту плану інвестицій з урахуванням специфіки вибраного об'єкта й реальних фінансових можливостей;
- розгляд пропозицій і прийняття рішення про інвестування;
- організаційно-економічний контроль процесу інвестування на всіх його стадіях.
За своєю економічною природою інвестиції належать до кінцевих витрат суспільства. Нестабільність інвестиційних витрат зумовлюється довгостроковим функціонуванням основних фондів, відсутністю системності в появі нових технічних і технологічних рішень, а також рівнем виробничої та інвестиційної активності залежно від зміни прибутку виробників.
На макроекономічному рівні держава повинна розробляти прогнозні обсяги капітальних вкладень за рахунок усіх джерел фінансування.
Метою прогнозування інвестицій є ресурсне обґрунтування капітальних вкладень в економіку України. Це пов'язано з вирішенням як першочергових завдань стабілізації економіки, так і довгострокових, спрямованих на перебудову й зміцнення економічного потенціалу України, підвищення рівня життя населення, розширення експорту, забезпечення зовнішньоторговельної та валютної незалежності.
Динаміка, обсяги й структура інвестицій. Управління інвестиційною діяльністю на макрорівні нероздільно поєднане з оцінкою сучасного стану інвестиційного ринку та прогнозуванням його розвитку.
Визначення валових інвестицій повинно бути пов'язане з вирішенням як першочергових завдань щодо стабілізації економіки, так і довгострокових, спрямованих на перебудову та зміцнення економічного потенціалу України [143].
Аналіз і прогноз інвестиційного процесу здійснюється за методологією національного рахівництва. На першій стадії прогнозування аналізується залучення інвестицій в основний капітал економіки України. Оцінюються тенденції використання вкладень у базовому році та за ретроспективний період: динаміка обсягів інвестицій в основний капітал, питома вага їх загального обсягу у валовому внутрішньому продукті (ВВП) та її зміни, динаміка інвестицій в об'єкти виробничого й невиробничого призначення, розподіл за джерелами фінансування, галузевою структурою (макети) форми 2.1-2.3.
Джерелом інформації для аналітичних розрахунків є дані статистичної звітності за формою 2-КБ-річна.
На основі проведеного аналізуй дослідження факторів, які впливають на інвестиційний клімат (стабільність економіки країни, податкова політика, удосконалення ринку цінних паперів та інші), здійснюється обчислення інвестицій методом прямих планових розрахунків [1].
Обсяг інвестицій в основний капітал в економіку може бути розрахований за формулою:
Форма 2.1
Основні макроекономічні показники інвестиційного процесу, млн гри (у порівняльних цінах)
Розрахунки обсягів та динаміки інвестицій в основний капітал доцільно виконувати з розподілом їх на державні й приватні. Обсяги державних капіталовкладень визначаються відповідно до проекту Державного бюджету на наступний рік, а у разі його відсутності на час проведення розрахунків - за експертною оцінкою потреб економіки щодо державної підтримки окремих сфер чи об'єктів та можливостей бюджету щодо видатків на капіталовкладення.
При визначенні динаміки й обсягів приватних інвестицій в основний капітал слід враховувати:
- очікувані в перспективному періоді зміни відсоткових ставок за кредитами та депозитами;
- зміни обсягів кредитних ресурсів;
- зміни в податково-бюджетній політиці;
- передбачувані зміни попиту сектора загального державного управління на кредити банківської системи;
- зміни рівня розвитку виробництва, його рентабельності, що зумовлює зміни обсягів внутрішніх ресурсів підприємств для інвестування;
- зміни рівня зайнятості населення та зміни у співвідношенні доходів та заощаджень населення;
- прогноз зміни припливу іноземного капіталу.
При розрахунках інвестицій в основний капітал на перспективний період доцільно враховувати встановлення раціональних співвідношень між напрямками капітальних вкладень, а саме:
- на технічне переозброєння діючих підприємств;
- на підтримку діючих потужностей;
- на завершення і продовження перехідних будов;
- на нові будови.
Джерела інвестування [138]. Розрахунки інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування здійснюються поетапно виходячи з:
- аналізу їх надходження за роки ретроспективного періоду;
- структури за джерелами фінансування, яка склалась у базовому році;
- урахування факторів, які в майбутньому можуть впливати на зміну обсягу інвестицій з окремих джерел фінансування
На першому етапі розрахунків визначається питома вага джерел фінансування інвестицій за формулами:
Розрахунки обсягу централізованих капітальних вкладень здійснюються виходячи з:
- уточнення переліку пріоритетних секторів і галузей економіки для реалізації інвестиційних проектів, а також науково-технічних програм та основних напрямів фундаментальних і пошукових досліджень, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів;
- необхідності відновлення інвестиційного процесу шляхом концентрації та спрямування інвестиційних ресурсів бюджетів усіх рівнів, а також кредитних коштів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України, у розвиток пріоритетних секторів економіки.
Для розрахунків інвестицій в основний капітал за рахунок державних коштів за галузями економіки використовується метод експертних оцінок. Дані оцінки галузевої структури централізованих капітальних вкладень (Kit) розраховуються за формулою:
Обсяги централізованих капітальних вкладень та їх структура за галузями економіки відображаються у формі 2.4.
Форма 2.4
Обсяги інвестицій в основний капітал за рахунок державних коштів у розвиток галузей економіки, млн грн (у цінах базового року)
Обчислення інвестицій в основний капітал здійснюється по підприємствах і організаціях усіх форм власності.
Інвестиції підприємств і організацій у році, на який розробляється програма, використовуватимуться відповідно до самостійно розроблених і затверджених планів, виходячи з кон'юнктури ринку, рівня цін, чинних нормативних актів у будівництві, можливостей укладення договорів на здійснення будівництва, технічного переозброєння, реконструкції, можливостей отримання кредитів, надходження іноземних інвестицій.
При обчисленні обсягу інвестицій підприємств і організацій за рік, на який розробляється програма, необхідно виходити з:
- прогнозу фінансових ресурсів підприємств як власних (за рахунок нерозподіленого прибутку й амортизаційних відрахувань), так і залучених;
- припущень щодо зміни кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств окремих галузей економіки;
- стану інвестиційного клімату в наступному році.
При цьому аналізуються тенденції використання інвестицій в основний капітал за базовий період щодо:
- обсягу інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування та темпів їх зміни;
- частки інвестицій підприємств і організацій усіх форм власності в обсязі інвестицій в основний капітал економіки України;
- частки інвестицій у розрізі пріоритетних галузей економіки (промисловості) у загальному обсязі інвестицій в основний капітал;
- залежності між формуванням фінансових ресурсів підприємств та обсягами інвестицій.
Форма 2.5
Галузева структура власних інвестицій в основний капітал підприємств і організацій усіх форм власності (у% до підсумку)
Форма 2.6
Власні інвестиції в основний капітал підприємств і організацій усіх форм власності в розвиток галузей економіки, млн грн (у цінах базового року)
Іноземні інвестиції. Прямі іноземні інвестиції, які використовуються для фінансування вкладень в основний капітал, займають невелику частку у загальному обсязі інвестицій в основний капітал.
Прямі іноземні інвестиції охоплюють усі види вкладень іноземних інвесторів. Вони можуть бути у вигляді:
а) внесків у статутний капітал, а саме: матеріальних, нематеріальних активів та грошових коштів;
б) фінансового лізингу та кредитів, залучених від іноземних власників підприємств;
в) інших прямих інвестицій (купівля акцій та інше).
Розрахунки прямих іноземних інвестицій здійснюються, виходячи з аналізу їх надходження за роки ретроспективного періоду, а також припущень щодо привабливості інвестиційного клімату в Україні у наступному періоді.
Джерелом інформації для аналізу обсягу іноземних інвестицій за базовий період є форма звітності 10-ЗЕЗ.
Спочатку аналізуються тенденції у використанні іноземних інвестицій у базовому періоді, а також фактори, від яких залежить інвестиційна привабливість.
Загальний обсяг інвестицій іноземних інвесторів на прогнозований рік розраховується за формулою:
У процесі розрахунків обсягу іноземних інвестицій на наступний рік у розрізі галузей економіки необхідно сприяти іноземному інвестуванню у такі пріоритетні сфери:
- харчова промисловість;
- машинобудування;
- медична промисловість;
- металургійний комплекс;
- паливно-енергетичний комплекс:
- транспортна інфраструктура;
- зв'язок;
- соціальна інфраструктура.
Надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за галузями в t-му році розраховується за формулою:
Обсяги надходжень прямих іноземних інвестицій за галузями подаються за формою 2.7, а прогноз іноземних інвестицій в Україну і з України наростаючим підсумком подається за формою 2.8.
Форма 2.7
Надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за галузями (млн дол. США)
Форма 2.8
Прямі іноземні інвестиції (млн дол. США)
Для розрахунків загального обсягу інвестицій слід враховувати всі джерела фінансування: капітальні вкладення з Державного бюджету, власні кошти підприємств та організацій, інші грошові ресурси (вклади населення у комерційні банки та Ощадний банк України) і т. ін. Необхідно також враховувати нові джерела фінансування, насамперед кошти пенсійних, страхових та комерційних фондів, доходи домогосподарств [33].
Одним із показників, що відповідають за утворення капіталу в рахунках нагромадження, є валове нагромадження основного капіталу (ВНОК).
Розрахунок валового капіталоутворення (нагромадження) у фактичних і порівняльних цінах здійснюється за такими показниками:
а) валове нагромадження основного капіталу;
б) заміна матеріальних обігових коштів;
в) чисте придбання цінностей.
Валове нагромадження основного капіталу являє собою вкладення резидентами коштів в об'єкти основного капіталу для утворення нового доходу в майбутньому шляхом використання їх (коштів) у виробництві.
Показник ВНОК складається з таких компонентів:
- капітальні вкладення, що враховуються статистикою капітального будівництва (за мінусом витрат, які не збільшують вартості основних фондів), вартість малоцінного інструменту й інструменту, що швидко спрацьовується, та інвентар, яка входить у кошторис на будівництво;
- зміна запасів настановленого обладнання, що потребує монтажу або знаходиться на складах у капітальному будівництві в забудовника;
- придбання основних фондів, які не враховуються статистикою капітального будівництва в обсязі капітальних вкладень;
- незавершене будівництво, сплачене замовником;
- приріст вартості худоби основного стада;
- капітальні роботи щодо поліпшення земель;
- витрати на капітальний ремонт будівель і споруд, устаткування, транспортних засобів;
- витрати на придбання устаткування й інвентар для державних діючих закладів (шкіл, лікарень, дошкільних закладів), що здійснюються за рахунок асигнувань із бюджету;
- витрати на будівлі та геологорозвідувальні роботи, які виконуються за рахунок операційних витрат Державного бюджету або коштів основної діяльності;
- витрати на створення і придбання програмного забезпечення й баз даних для ЕОМ;
- витрати на створення та придбання оригіналів літературних і художніх творів.
Споживання основного капіталу (ОК) - це зменшення вартості основного капіталу, що використовується у виробництві протягом звітного періоду, внаслідок фізичного й морального зношування та випадкових пошкоджень.
Споживання основного капіталу відображається як негативна зміна активів, що вказує на зменшення основного капіталу секторів та економіки країни в цілому.
За своїм економічним змістом споживання основного капіталу відповідає витратам на амортизацію та капітальний ремонт об'єктів основного капіталу, обчисленим у відповідних цінах. Згідно із СНР споживання основних фондів має розраховуватися виходячи з фактичних строків використання основних фондів і оцінки їх поточної відновлювальної вартості.
Джерелом інформації для визначення обсягів споживання основного капіталу можуть бути дані звітних балансів основних фондів, що ґрунтуються на звітах підприємств про наявність і рух основних фондів, дані фінансової статистики.
Витрати на капітальний ремонт основних фондів складаються з витрат на капітальний ремонт будівель та споруд, машин і устаткування. Джерелом інформації про витрати на капітальний ремонт є форма 1-КБ «Звіт про введення в дію об'єктів соціально-культурного призначення та виконання підрядних робіт» Держкомстату України. Проте ця форма не містить даних щодо кооперативів, малих підприємств та бюджетних організацій, тому вони дораховуються експертно за даними попереднього року.
Для перерахунку витрат на капітальний ремонт у цінах попереднього року використовуються індекси цін на будівельно-монтажні роботи (для будівель, споруд) та індекси оптових цін підприємств на продукцію машинобудування, розраховані за набором товарів-представників (для машин і устаткування) [96].
На базі визначених та інших показників формуються основні планові пропорції інвестиційної діяльності.
Система планування інвестицій на макрорівні передбачає:
- короткострокове планування (на рік);
- середньострокове прогнозування (на 5 років).
Метою планування інвестицій є ресурсне обґрунтування необхідних структурних зрушень в економіці шляхом розробки комплексу
відповідних заходів щодо вибору напрямків. Вибір їх повинен пов'язуватися з вирішенням як першочергових завдань щодо стабілізації економіки, так і довгострокових, спрямованих на перебудову й зміцнення економічного потенціалу України, підвищення життєвого рівня населення, розширення експорту, забезпечення зовнішньоторговельної та валютної незалежності України. Вкрай важливо визначити пріоритетні напрямки вкладення інвестицій у конкретні проекти, які мають великий економічний ефект, - так звані «точки зростання». Найвищий рівень пріоритету має держава.
Виходячи з цього, стратегію визначення пріоритетів необхідно базувати на відповідних цільових комплексних, галузевих (міжгалузевих), територіальних програмах. Йдеться насамперед про ліквідацію наслідків Чорнобильської трагедії, розвиток агропромислового та паливно-енергетичного комплексів, розвиток виробничої інфраструктури - будівництво доріг, мостів, шляхопроводів, розвиток соціальної сфери, в тому числі будівництво житла, об'єктів соціально-культурного призначення, а також прокладання ліній метрополітену у великих містах України.
Для прогнозованих розрахунків обсягу інвестицій у галузях економіки використовується метод експертних оцінок.
Основними напрямами експертної оцінки галузевої структури інвестицій мають бути:
- зміна галузевої структури інвестицій на користь агропромислового комплексу з метою значного підвищення життєвого рівня населення;
- пріоритетне забезпечення інвестиціями прогресивних напрямів науково-технічного прогресу, які сприяють зниженню ресурсо- місткості виробництва та підвищенню якості продукції;
- збільшення обсягів інвестицій на реалізацію житлових та інших соціальних програм, охорони здоров'я, освіти тощо.
Пожвавлення інвестиційних процесів має бути підкріплене державними діями, спрямованими на стимулювання довгострокового інвестування:
- переорієнтація виробництв на випуск продукції, що має реальний споживчий попит;
- проведення активної політики ресурсозбереження;
- вдосконалення відносин між державою й підприємствами.
У перехідний період до ринку в Україні держава повинна взяти на себе функцію управління інвестиційною діяльністю, здійснюючи при цьому не тільки її планування, а й відповідний контроль.
Інвестиційна політика здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України. Основу її обгрунтування становлять розрахунки масштабів, темпів, пропорцій структурних зрушень у балансі економіки.
Обґрунтування інвестиційної політики здійснюється на основі зведених вартісних показників, даних про наявність фінансових, матеріальних, трудових ресурсів і потужностей будівельних організацій.
Для організації належного забезпечення в інвестиційній діяльності необхідно перш за все усунути ті негативні фактори та причини, які призвели за останні роки до кризи в економіці України:
- повільність політичних (демократичних) і економічних ринкових реформ;
- недосконалість і нестабільність законодавства;
- постійне зниження обсягу внутрішніх накопичень внаслідок падіння національного виробництва;
- репресивний характер податкової системи, надмірне вилучення її каналами прибутку й інших ресурсів;
- слабкість матеріальної бази через розлад усіх галузей економіки та зруйнування ринку збуту товарів;
- мізерність фінансових ресурсів внаслідок відходу держави з інвестиційної сфери і фактичного небажання недержавних структур займатися виробничими інвестиціями;
- необгрунтовані надії на приплив іноземних інвестицій;
- значні масштаби взаємних неплатежів.
Джерелом інформації для проведення прогнозованих розрахунків є дані аналізу обсягів інвестицій підприємств усіх форм власності за ретроспективний період.
Проводиться експертна оцінка тенденцій у використанні інвестицій усіх форм власності за ретроспективний період:
- обсяг інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування та темп їх зміни;
- питома вага обсягів інвестицій підприємств усіх форм власності в загальному їх обсязі в економіку України;
- питома вага обсягів інвестицій у розрізі пріоритетних галузей економіки в загальному їх обсязі.
При проведенні розрахунків загального обсягу інвестицій по всіх джерелах фінансування економіки України закладається положення, за яким вони визначаються з урахуванням аналізу їх освоєння в роки ретроспективного періоду та експертної оцінки на перспективний період [34].
Процес прогнозованих розрахунків інвестицій складається з таких етапів:
- вивчення вихідної інформації щодо зміни рівня й темпів розвитку ВВП на перспективний період;
- вивчення прогнозованих змін у галузевій структурі інвестицій в економіку України;
- вивчення потреби інвестицій на перспективний період (кількісна оцінка взаємозв'язку між показником зміни рівня ВВП та інвестиціями).
Визначення джерел фінансування інвестицій здійснюється з використанням даних зведеного фінансового балансу в цілому по Україні, де відображено також основні показники Державного бюджету, балансів ВВП, грошових доходів і витрат населення. На даному етапі визначаються розміри ресурсів Державного бюджету, фінансових коштів підприємств, організацій та населення, позичкового фонду, які можуть бути направлені на фінансування інвестицій. Важливе завдання цієї частини розрахунків - визначення раціональних співвідношень інвестицій за цільовими комплексними програмами за рахунок Державного бюджету.
Показники планування інвестицій можуть бути індикативні. До цих показників належать галузева, відтворювальна й технологічна структури інвестицій.
Обсяг централізованих інвестицій має становити не менш як 4- 5% ВВП.
Інвестиції плануються за напрямами: реконструкція діючих підприємств; підтримання діючих потужностей, технічне переозброєння діючих підприємств; будівництво нових підприємств. При цьому визначається співвідношення інвестицій на реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств.
При плануванні технологічної структури інвестицій визначається співвідношення між важливими матеріально-речовими елементами, які впливають на формування основних виробничих фондів. Аналізується частка цих витрат на будівництво і монтаж будівельних споруд, на придбання машин, устаткування та інструментів, а також на проектно-вишукувальні та інші роботи (у тому числі питома вага будівельно-монтажних робіт у загальному обсязі інвестицій). Технологічна структура інвестицій залежить переважно від відтворювальної та галузевої структур, а також від вартості машин, устаткування й будівельно-монтажних робіт.
У системі планування важлива роль відводиться розробці та реалізації цільових комплексних програм (ЦКП). Це одна з форм державного регулювання, а в країнах з ринковою економікою вона є основною формою програмного управління. В основу розробки цільових комплексних програм закладають такі принципи: цілеспрямованість, комплексність, системність, забезпеченість, пріоритетність, економічна безпека, погодженість, своєчасність. Цільові комплексні програми можна розділити на державні, регіональні, галузеві, об'єктні. Фінансове забезпечення програм здійснюється на підставі заяви до бюджету, в якій обґрунтовуються необхідні витрати. Слід наголосити, що Мінпромполітики України опікується понад 200 ЦКП для реалізації яких прийнято цілий ряд урядових постанов про їх інвестування. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.08.02 №477-Р схвалено Програму «Інвестиційний імідж України».
Важливим елементом планування є залучення коштів приватних інвесторів. З цієї точки зору засобом прямого державного регулювання можна вважати участь держави у частковому фінансуванні інвестиційних проектів. Як відзначають дослідники, частка державних коштів у вартості інвестиційних проектів достатня на рівні 20%, а при реалізації довгострокових проектів - 40-50%. Важелі державного регулювання інвестиційної діяльності застосовуються не лише для підвищення інвестиційної активності, а й для того, щоб залучити кошти для розвитку пріоритетних галузей економіки.
До важливих планових документів, потрібних для злагодженої роботи, належить бізнес-план. Складати його можуть окремі підприємці чи управлінський персонал фірми або групи фірм, які планують здійснювати інвестиційну діяльність, а також спеціалізовані консультаційні фірми. Останні можуть виконувати весь обсяг робіт зі створення зазначеного документа або надавати спеціалістам підприємств допомогу у формуванні структури бізнес-плану, розрахунку окремих показників тощо.
До основних складових планування та контролю інвестицій належать:
- пошук і дослідження об'єкта інвестування;
- розробка кількісних показників і якісних характеристик варіантів інвестування;
- порівняння варіантів і вибір найбільш оптимального;
- розробка проекту плану інвестицій з урахуванням специфіки вибраного об'єкта й реальних фінансових можливостей;
- розгляд пропозицій і прийняття рішення про інвестування;
- організаційно-економічний контроль процесу інвестування на всіх його стадіях.
За своєю економічною природою інвестиції належать до кінцевих витрат суспільства. Нестабільність інвестиційних витрат зумовлюється довгостроковим функціонуванням основних фондів, відсутністю системності в появі нових технічних і технологічних рішень, а також рівнем виробничої та інвестиційної активності залежно від зміни прибутку виробників.
На макроекономічному рівні держава повинна розробляти прогнозні обсяги капітальних вкладень за рахунок усіх джерел фінансування.
Динаміка, обсяги й структура інвестицій. Управління інвестиційною діяльністю на макрорівні нероздільно поєднане з оцінкою сучасного стану інвестиційного ринку та прогнозуванням його розвитку.
Визначення валових інвестицій повинно бути пов'язане з вирішенням як першочергових завдань щодо стабілізації економіки, так і довгострокових, спрямованих на перебудову та зміцнення економічного потенціалу України [143].
Аналіз і прогноз інвестиційного процесу здійснюється за методологією національного рахівництва. На першій стадії прогнозування аналізується залучення інвестицій в основний капітал економіки України. Оцінюються тенденції використання вкладень у базовому році та за ретроспективний період: динаміка обсягів інвестицій в основний капітал, питома вага їх загального обсягу у валовому внутрішньому продукті (ВВП) та її зміни, динаміка інвестицій в об'єкти виробничого й невиробничого призначення, розподіл за джерелами фінансування, галузевою структурою (макети) форми 2.1-2.3.
Джерелом інформації для аналітичних розрахунків є дані статистичної звітності за формою 2-КБ-річна.
На основі проведеного аналізуй дослідження факторів, які впливають на інвестиційний клімат (стабільність економіки країни, податкова політика, удосконалення ринку цінних паперів та інші), здійснюється обчислення інвестицій методом прямих планових розрахунків [1].
Обсяг інвестицій в основний капітал в економіку може бути розрахований за формулою:
Форма 2.1
Основні макроекономічні показники інвестиційного процесу, млн гри (у порівняльних цінах)
| Показники | Базовий рік | Поточний рік | Рік, на який розробляється програма |
| згідно 3 програмою | очікуване | ||
| Валовий внутрішній продукт | |||
| в % до попереднього року | |||
| Валове нагромадження основного капіталу | |||
| в % до попереднього року | |||
| Інвестиції в основний капітал | |||
| в % до попереднього року | |||
| 3 них: | |||
| в об'єкти виробничого призначення | |||
| в % до попереднього року | |||
| в об'єкти невиробничого призначення | |||
| в % до попереднього року | |||
| Питома вага інвестицій в основний капітал у ВВП | |||
| Питома вага інвестицій виробничого призначення у загальному обсязі інвестицій в основний капітал | |||
При визначенні динаміки й обсягів приватних інвестицій в основний капітал слід враховувати:
- очікувані в перспективному періоді зміни відсоткових ставок за кредитами та депозитами;
- зміни обсягів кредитних ресурсів;
- передбачувані зміни попиту сектора загального державного управління на кредити банківської системи;
- зміни рівня розвитку виробництва, його рентабельності, що зумовлює зміни обсягів внутрішніх ресурсів підприємств для інвестування;
- зміни рівня зайнятості населення та зміни у співвідношенні доходів та заощаджень населення;
- прогноз зміни припливу іноземного капіталу.
При розрахунках інвестицій в основний капітал на перспективний період доцільно враховувати встановлення раціональних співвідношень між напрямками капітальних вкладень, а саме:
- на технічне переозброєння діючих підприємств;
- на підтримку діючих потужностей;
- на завершення і продовження перехідних будов;
- на нові будови.
Джерела інвестування [138]. Розрахунки інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування здійснюються поетапно виходячи з:
- аналізу їх надходження за роки ретроспективного періоду;
- структури за джерелами фінансування, яка склалась у базовому році;
- урахування факторів, які в майбутньому можуть впливати на зміну обсягу інвестицій з окремих джерел фінансування
На першому етапі розрахунків визначається питома вага джерел фінансування інвестицій за формулами:
Розрахунки обсягу централізованих капітальних вкладень здійснюються виходячи з:
- уточнення переліку пріоритетних секторів і галузей економіки для реалізації інвестиційних проектів, а також науково-технічних програм та основних напрямів фундаментальних і пошукових досліджень, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів;
- необхідності відновлення інвестиційного процесу шляхом концентрації та спрямування інвестиційних ресурсів бюджетів усіх рівнів, а також кредитних коштів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України, у розвиток пріоритетних секторів економіки.
Для розрахунків інвестицій в основний капітал за рахунок державних коштів за галузями економіки використовується метод експертних оцінок. Дані оцінки галузевої структури централізованих капітальних вкладень (Kit) розраховуються за формулою:
Обсяги централізованих капітальних вкладень та їх структура за галузями економіки відображаються у формі 2.4.
Форма 2.4
Обсяги інвестицій в основний капітал за рахунок державних коштів у розвиток галузей економіки, млн грн (у цінах базового року)
| Показники | Базовий рік | Поточний рік | Рік, на який розробляється програма |
| згідно з програмою | очікуване | ||
| Інвестиції за рахунок державних коштів - всього | |||
| в % до підсумку | |||
| в тому числі: за галузями економіки | |||
| в % до підсумку | |||
Інвестиції підприємств і організацій у році, на який розробляється програма, використовуватимуться відповідно до самостійно розроблених і затверджених планів, виходячи з кон'юнктури ринку, рівня цін, чинних нормативних актів у будівництві, можливостей укладення договорів на здійснення будівництва, технічного переозброєння, реконструкції, можливостей отримання кредитів, надходження іноземних інвестицій.
При обчисленні обсягу інвестицій підприємств і організацій за рік, на який розробляється програма, необхідно виходити з:
- прогнозу фінансових ресурсів підприємств як власних (за рахунок нерозподіленого прибутку й амортизаційних відрахувань), так і залучених;
- припущень щодо зміни кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств окремих галузей економіки;
- стану інвестиційного клімату в наступному році.
При цьому аналізуються тенденції використання інвестицій в основний капітал за базовий період щодо:
- обсягу інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування та темпів їх зміни;
- частки інвестицій підприємств і організацій усіх форм власності в обсязі інвестицій в основний капітал економіки України;
- частки інвестицій у розрізі пріоритетних галузей економіки (промисловості) у загальному обсязі інвестицій в основний капітал;
- залежності між формуванням фінансових ресурсів підприємств та обсягами інвестицій.
Форма 2.5
Галузева структура власних інвестицій в основний капітал підприємств і організацій усіх форм власності (у% до підсумку)
| Показники | Базовий рік | Поточний рік | Рік, на який розробляється програма |
| згідно 3 програмою | очікуване | ||
| Інвестиції в основний капітал | |||
| в тому числі: за галузями економіки | |||
Власні інвестиції в основний капітал підприємств і організацій усіх форм власності в розвиток галузей економіки, млн грн (у цінах базового року)
| Показники | Базовий рік | Поточний рік | Рік, на який розробляється програма |
| згідно 3 програмою | очікуване | ||
| Інвестиції в основний капітал - всього | |||
| в тому числі: за галузями економіки | |||
Прямі іноземні інвестиції охоплюють усі види вкладень іноземних інвесторів. Вони можуть бути у вигляді:
а) внесків у статутний капітал, а саме: матеріальних, нематеріальних активів та грошових коштів;
б) фінансового лізингу та кредитів, залучених від іноземних власників підприємств;
в) інших прямих інвестицій (купівля акцій та інше).
Розрахунки прямих іноземних інвестицій здійснюються, виходячи з аналізу їх надходження за роки ретроспективного періоду, а також припущень щодо привабливості інвестиційного клімату в Україні у наступному періоді.
Джерелом інформації для аналізу обсягу іноземних інвестицій за базовий період є форма звітності 10-ЗЕЗ.
Спочатку аналізуються тенденції у використанні іноземних інвестицій у базовому періоді, а також фактори, від яких залежить інвестиційна привабливість.
Загальний обсяг інвестицій іноземних інвесторів на прогнозований рік розраховується за формулою:
У процесі розрахунків обсягу іноземних інвестицій на наступний рік у розрізі галузей економіки необхідно сприяти іноземному інвестуванню у такі пріоритетні сфери:
- харчова промисловість;
- машинобудування;
- медична промисловість;
- металургійний комплекс;
- паливно-енергетичний комплекс:
- транспортна інфраструктура;
- зв'язок;
- соціальна інфраструктура.
Надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за галузями в t-му році розраховується за формулою:
Обсяги надходжень прямих іноземних інвестицій за галузями подаються за формою 2.7, а прогноз іноземних інвестицій в Україну і з України наростаючим підсумком подається за формою 2.8.
Форма 2.7
Надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за галузями (млн дол. США)
| Показники | Базовий рік | Поточний рік | Рік, на який розробляється програма |
| згідно 3 програмою | очікуване | ||
| Обсяг іноземних інвестицій - всього | |||
| в % до підсумку | |||
| В тому числі: за галузями економіки | |||
| в % до підсумку | |||
Прямі іноземні інвестиції (млн дол. США)
| Показники | Базовий рік | Поточний рік | Рік, на який розробляється програма |
| згідно 3 програмою | очікуване | ||
| В Україну | |||
| 3 України | |||
Одним із показників, що відповідають за утворення капіталу в рахунках нагромадження, є валове нагромадження основного капіталу (ВНОК).
Розрахунок валового капіталоутворення (нагромадження) у фактичних і порівняльних цінах здійснюється за такими показниками:
а) валове нагромадження основного капіталу;
б) заміна матеріальних обігових коштів;
в) чисте придбання цінностей.
Валове нагромадження основного капіталу являє собою вкладення резидентами коштів в об'єкти основного капіталу для утворення нового доходу в майбутньому шляхом використання їх (коштів) у виробництві.
Показник ВНОК складається з таких компонентів:
- капітальні вкладення, що враховуються статистикою капітального будівництва (за мінусом витрат, які не збільшують вартості основних фондів), вартість малоцінного інструменту й інструменту, що швидко спрацьовується, та інвентар, яка входить у кошторис на будівництво;
- зміна запасів настановленого обладнання, що потребує монтажу або знаходиться на складах у капітальному будівництві в забудовника;
- придбання основних фондів, які не враховуються статистикою капітального будівництва в обсязі капітальних вкладень;
- незавершене будівництво, сплачене замовником;
- приріст вартості худоби основного стада;
- капітальні роботи щодо поліпшення земель;
- витрати на капітальний ремонт будівель і споруд, устаткування, транспортних засобів;
- витрати на придбання устаткування й інвентар для державних діючих закладів (шкіл, лікарень, дошкільних закладів), що здійснюються за рахунок асигнувань із бюджету;
- витрати на будівлі та геологорозвідувальні роботи, які виконуються за рахунок операційних витрат Державного бюджету або коштів основної діяльності;
- витрати на створення і придбання програмного забезпечення й баз даних для ЕОМ;
- витрати на створення та придбання оригіналів літературних і художніх творів.
Споживання основного капіталу (ОК) - це зменшення вартості основного капіталу, що використовується у виробництві протягом звітного періоду, внаслідок фізичного й морального зношування та випадкових пошкоджень.
Споживання основного капіталу відображається як негативна зміна активів, що вказує на зменшення основного капіталу секторів та економіки країни в цілому.
За своїм економічним змістом споживання основного капіталу відповідає витратам на амортизацію та капітальний ремонт об'єктів основного капіталу, обчисленим у відповідних цінах. Згідно із СНР споживання основних фондів має розраховуватися виходячи з фактичних строків використання основних фондів і оцінки їх поточної відновлювальної вартості.
Джерелом інформації для визначення обсягів споживання основного капіталу можуть бути дані звітних балансів основних фондів, що ґрунтуються на звітах підприємств про наявність і рух основних фондів, дані фінансової статистики.
Витрати на капітальний ремонт основних фондів складаються з витрат на капітальний ремонт будівель та споруд, машин і устаткування. Джерелом інформації про витрати на капітальний ремонт є форма 1-КБ «Звіт про введення в дію об'єктів соціально-культурного призначення та виконання підрядних робіт» Держкомстату України. Проте ця форма не містить даних щодо кооперативів, малих підприємств та бюджетних організацій, тому вони дораховуються експертно за даними попереднього року.
Для перерахунку витрат на капітальний ремонт у цінах попереднього року використовуються індекси цін на будівельно-монтажні роботи (для будівель, споруд) та індекси оптових цін підприємств на продукцію машинобудування, розраховані за набором товарів-представників (для машин і устаткування) [96].
На базі визначених та інших показників формуються основні планові пропорції інвестиційної діяльності.
Система планування інвестицій на макрорівні передбачає:
- короткострокове планування (на рік);
- середньострокове прогнозування (на 5 років).
Метою планування інвестицій є ресурсне обґрунтування необхідних структурних зрушень в економіці шляхом розробки комплексу
відповідних заходів щодо вибору напрямків. Вибір їх повинен пов'язуватися з вирішенням як першочергових завдань щодо стабілізації економіки, так і довгострокових, спрямованих на перебудову й зміцнення економічного потенціалу України, підвищення життєвого рівня населення, розширення експорту, забезпечення зовнішньоторговельної та валютної незалежності України. Вкрай важливо визначити пріоритетні напрямки вкладення інвестицій у конкретні проекти, які мають великий економічний ефект, - так звані «точки зростання». Найвищий рівень пріоритету має держава.
Виходячи з цього, стратегію визначення пріоритетів необхідно базувати на відповідних цільових комплексних, галузевих (міжгалузевих), територіальних програмах. Йдеться насамперед про ліквідацію наслідків Чорнобильської трагедії, розвиток агропромислового та паливно-енергетичного комплексів, розвиток виробничої інфраструктури - будівництво доріг, мостів, шляхопроводів, розвиток соціальної сфери, в тому числі будівництво житла, об'єктів соціально-культурного призначення, а також прокладання ліній метрополітену у великих містах України.
Для прогнозованих розрахунків обсягу інвестицій у галузях економіки використовується метод експертних оцінок.
Основними напрямами експертної оцінки галузевої структури інвестицій мають бути:
- зміна галузевої структури інвестицій на користь агропромислового комплексу з метою значного підвищення життєвого рівня населення;
- пріоритетне забезпечення інвестиціями прогресивних напрямів науково-технічного прогресу, які сприяють зниженню ресурсо- місткості виробництва та підвищенню якості продукції;
- збільшення обсягів інвестицій на реалізацію житлових та інших соціальних програм, охорони здоров'я, освіти тощо.
Пожвавлення інвестиційних процесів має бути підкріплене державними діями, спрямованими на стимулювання довгострокового інвестування:
- переорієнтація виробництв на випуск продукції, що має реальний споживчий попит;
- проведення активної політики ресурсозбереження;
- вдосконалення відносин між державою й підприємствами.
У перехідний період до ринку в Україні держава повинна взяти на себе функцію управління інвестиційною діяльністю, здійснюючи при цьому не тільки її планування, а й відповідний контроль.
Інвестиційна політика здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України. Основу її обгрунтування становлять розрахунки масштабів, темпів, пропорцій структурних зрушень у балансі економіки.
Обґрунтування інвестиційної політики здійснюється на основі зведених вартісних показників, даних про наявність фінансових, матеріальних, трудових ресурсів і потужностей будівельних організацій.
Для організації належного забезпечення в інвестиційній діяльності необхідно перш за все усунути ті негативні фактори та причини, які призвели за останні роки до кризи в економіці України:
- повільність політичних (демократичних) і економічних ринкових реформ;
- недосконалість і нестабільність законодавства;
- постійне зниження обсягу внутрішніх накопичень внаслідок падіння національного виробництва;
- репресивний характер податкової системи, надмірне вилучення її каналами прибутку й інших ресурсів;
- слабкість матеріальної бази через розлад усіх галузей економіки та зруйнування ринку збуту товарів;
- мізерність фінансових ресурсів внаслідок відходу держави з інвестиційної сфери і фактичного небажання недержавних структур займатися виробничими інвестиціями;
- необгрунтовані надії на приплив іноземних інвестицій;
- значні масштаби взаємних неплатежів.
Джерелом інформації для проведення прогнозованих розрахунків є дані аналізу обсягів інвестицій підприємств усіх форм власності за ретроспективний період.
Проводиться експертна оцінка тенденцій у використанні інвестицій усіх форм власності за ретроспективний період:
- обсяг інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування та темп їх зміни;
- питома вага обсягів інвестицій підприємств усіх форм власності в загальному їх обсязі в економіку України;
- питома вага обсягів інвестицій у розрізі пріоритетних галузей економіки в загальному їх обсязі.
При проведенні розрахунків загального обсягу інвестицій по всіх джерелах фінансування економіки України закладається положення, за яким вони визначаються з урахуванням аналізу їх освоєння в роки ретроспективного періоду та експертної оцінки на перспективний період [34].
Процес прогнозованих розрахунків інвестицій складається з таких етапів:
- вивчення вихідної інформації щодо зміни рівня й темпів розвитку ВВП на перспективний період;
- вивчення прогнозованих змін у галузевій структурі інвестицій в економіку України;
- вивчення потреби інвестицій на перспективний період (кількісна оцінка взаємозв'язку між показником зміни рівня ВВП та інвестиціями).
Визначення джерел фінансування інвестицій здійснюється з використанням даних зведеного фінансового балансу в цілому по Україні, де відображено також основні показники Державного бюджету, балансів ВВП, грошових доходів і витрат населення. На даному етапі визначаються розміри ресурсів Державного бюджету, фінансових коштів підприємств, організацій та населення, позичкового фонду, які можуть бути направлені на фінансування інвестицій. Важливе завдання цієї частини розрахунків - визначення раціональних співвідношень інвестицій за цільовими комплексними програмами за рахунок Державного бюджету.
Показники планування інвестицій можуть бути індикативні. До цих показників належать галузева, відтворювальна й технологічна структури інвестицій.
Обсяг централізованих інвестицій має становити не менш як 4- 5% ВВП.
Інвестиції плануються за напрямами: реконструкція діючих підприємств; підтримання діючих потужностей, технічне переозброєння діючих підприємств; будівництво нових підприємств. При цьому визначається співвідношення інвестицій на реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств.
При плануванні технологічної структури інвестицій визначається співвідношення між важливими матеріально-речовими елементами, які впливають на формування основних виробничих фондів. Аналізується частка цих витрат на будівництво і монтаж будівельних споруд, на придбання машин, устаткування та інструментів, а також на проектно-вишукувальні та інші роботи (у тому числі питома вага будівельно-монтажних робіт у загальному обсязі інвестицій). Технологічна структура інвестицій залежить переважно від відтворювальної та галузевої структур, а також від вартості машин, устаткування й будівельно-монтажних робіт.
У системі планування важлива роль відводиться розробці та реалізації цільових комплексних програм (ЦКП). Це одна з форм державного регулювання, а в країнах з ринковою економікою вона є основною формою програмного управління. В основу розробки цільових комплексних програм закладають такі принципи: цілеспрямованість, комплексність, системність, забезпеченість, пріоритетність, економічна безпека, погодженість, своєчасність. Цільові комплексні програми можна розділити на державні, регіональні, галузеві, об'єктні. Фінансове забезпечення програм здійснюється на підставі заяви до бюджету, в якій обґрунтовуються необхідні витрати. Слід наголосити, що Мінпромполітики України опікується понад 200 ЦКП для реалізації яких прийнято цілий ряд урядових постанов про їх інвестування. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.08.02 №477-Р схвалено Програму «Інвестиційний імідж України».
Важливим елементом планування є залучення коштів приватних інвесторів. З цієї точки зору засобом прямого державного регулювання можна вважати участь держави у частковому фінансуванні інвестиційних проектів. Як відзначають дослідники, частка державних коштів у вартості інвестиційних проектів достатня на рівні 20%, а при реалізації довгострокових проектів - 40-50%. Важелі державного регулювання інвестиційної діяльності застосовуються не лише для підвищення інвестиційної активності, а й для того, щоб залучити кошти для розвитку пріоритетних галузей економіки.
До важливих планових документів, потрібних для злагодженої роботи, належить бізнес-план. Складати його можуть окремі підприємці чи управлінський персонал фірми або групи фірм, які планують здійснювати інвестиційну діяльність, а також спеціалізовані консультаційні фірми. Останні можуть виконувати весь обсяг робіт зі створення зазначеного документа або надавати спеціалістам підприємств допомогу у формуванні структури бізнес-плану, розрахунку окремих показників тощо.
