Буричка З.О. (ру) Митне законодавство зарубіжних країн (2002)
Розділ 3. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Республіці Білорусь
Згідно ст 9 Закону Республіки Білорусь «Про основи зовнішньоекономічної діяльності Республіки Білорусь» державний контроль за здійсненням зовнішньої торгівлі й інших видів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) здійснюється вищими органами державної влади і управління Республіки Білорусь.
З метою захисту торгово-економічних інтересів Республіки Білорусь у відношенні країн, що створюють дискримінаційні умови для зовнішньоекономічної діяльності Республіки Білорусь, за рішенням Парламенту Республіки Білорусь можуть застосовуватися відповідні міри.
З метою забезпечення торгово-політичних і економічних інтересів республіки, а також для виконання міжнародних зобов'язань Республіки Білорусь Рада Міністрів Республіки Білорусь може ввести обмеження, заборони, встановити визначені вимоги по здійсненню операцій в області міжнародного обміну товарами, послугами і результатами творчої діяльності.
3.1. Система державно-правових мір регулювання ЗБД
Державне регулювання ЗЕД являє собою сукупність мір здійснюваних компетентними органами, спрямовані на розвиток і впорядкування ЗЕД з метою приведення її у визначену систему, що відповідають інтересам учасників ЗЕД і держави.
У загальному виді систему мір можна представити як:
- тарифні;
- нетарифні;
- митне регулювання;
- оподатковування;
- валютне регулювання.
Законом Республіки Білорусь «ПРО державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності» визначаються правові основи державного регулювання зовнішньоторгівельної діяльності, права й обов'язки державних органів Республіки Білорусь в області зовнішньоторгівельної діяльності з метою забезпечення економічної безпеки Республіки Білорусь, стимулювання розвитку національної економіки при здійсненні зовнішньоторгівельної діяльності і забезпечення умов ефективної інтеграції економіки Республіки Білорусь у світову економіку.
Державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності - система мір, установлюваних державою з метою здійснення зовнішньоторгівельної політики, заснованих на використанні економічних і адміністративних методів відповідно до законодавства Республіки Білорусь;
3.2. Тарифне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності
З метою регулювання імпорту і (чи) експорту товарів, у тому числі для захисту внутрішнього ринку Республіки Білорусь, відповідно до законодавства Республіки Білорусь встановлюються імпортні і (чи) експортні мита.
Тарифне регулювання - форма державного регулювання зовнішньоторгівельної діяльності, за допомогою якої держава реалізує своє виключне право на встановлення мита на товари, переміщувані через митний кордон Республіки Білорусь;
Закон республіки Білорусь «ПРО митний тариф» встановлює порядок формування і застосування Митного тарифу Республіки Білорусь - інструменту торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку товарів Республіки Білорусь при його взаємозв'язку зі світовим ринком, а також правила обкладання товарів митними податками при їх переміщенні через митний кордон Республіки. Закон від 3 лютого 1993року «ПРО митний тариф» не відповідав об'єктивним вимогам інтеграції, а також створенню рівних умов і гарантій діяльності суб'єктів, що працюють, у зв'язку з чим виникла потреба прийняття нової редакції Закону.
Закон «ПРО внесення змін і доповнень у Закон про митний тариф» прийнятий Палатою представників Національних зборів РБ 13.11.97р., схвалений Радою Республіки 19.11.97р. і 05.12.97р. підписаний Президентом.
У порівнянні з попереднім у новому Законі значно збільшилася кількість статей (з 18 до 41). Однак поряд з кількісними змінами відбулися і якісні.
Значно змінились види митних податків. Якщо раніш були передбачені два основних види митних податків-конвенційні і автономні , і крім того Раді Міністрів було надане право встановлювати особливі види мит-спеціальні і преференційні, то Законом від 05.12.97р. для оперативного регулювання ввозу і вивозу товарів передбачено, що Радою Міністрів на термін який не перевищує 6 місяців у році, можуть встановлюватися сезонні мита, причому ставки митних податків, передбачені митним тарифом, не застосовуються.
Окрема стаття Закону регламентує процедуру застосування особливих видів митних податків: спеціальних, антидемпінгових і компенсаційних. Ставки відповідних податків встановлюються як і раніше Радою Міністрів РБ. Однак, істотним є положення про те, що встановлення ставок відбувається за підсумками проведеного відповідно до законодавства для кожного окремого випадку розслідування, ініційованого органом державного управління, і розмір ставок повинний бути співвідносимо з величиною встановленого розслідуванням демпінгового заниження ціни, субсидій і виявленого збитку.
Цілий розділ Закону присвячений митній вартості товару. Система визначення митної вартості (митної оцінки) товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці, і поширюється на товари, увезені на територію РБ. Надане право використовувати наступні методи : за ціною угоди з увезеними товарами, за ціною угоди з ідентичними товарами, за ціною угоди з однорідними товарами, на основі вирахування вартості, на основі додавання вартості і резервного методу.
Особливе місце в Законі приділяється визначенню країни походження товарів з метою обкладання їх митними податками. У попередній редакції цій проблемі була присвячена тільки одна стаття, а в новій - відведений цілий розділ 5. Тут зазначені принципи визначення країни походження товару, засновані на існуючій міжнародній практиці. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Радою Міністрів на підставі положень дійсного Закону. Таке детальне пророблення дозволить уникнути неоднозначності підходів до визначення країни походження товару на практиці.
Представляється, що досить строгий підхід до визначення країни походження товару буде сприяти ефективному здійсненню тарифних і нетарифних мір регулювання ввозу і вивозу товарів на митній території Республіки Білорусь.
У цілому хотілося б відзначити, що модифікований Закон РБ «ПРО митний тариф» сприяє реалізації основних цілей митного тарифу, закріплених у ст.1 Закону, а саме: раціоналізація товарної структури ввозу товарів, підтримці раціонального співвідношення вивозу і ввозу товарів, валютних доходів і витрат на території республіки, створенню умов для прогресивних змін у структурі виробництва і споживання товарів, захисту економіки від несприятливого впливу іноземної конкуренції, а також дозволить забезпечити умови для ефективної інтеграції у світову економіку.
3.3 Нетарифне регулювання
Нетарифне регулювання - форма державного регулювання зовнішньоторгівельної діяльності, за допомогою якої держава реалізує своє виключне право на встановлення обмежень на ввіз у Республіку Білорусь і вивіз з Республіки Білорусь товарів, робіт, послуг, що включають у себе квотування і ліцензування експорту і (чи) імпорту товарів, робіт, послуг, встановлення мінімальних і максимальних цін на експортовані і (чи) імпортовані товари, в інтересах економічної політики Республіки Білорусь.
3.3.1. Регулювання експорту й імпорту шляхом квотування і ліцензування
Квотування експорту і (чи) імпорту - тимчасове кількісне обмеження експорту і (чи) імпорту окремих видів товарів, робіт, послуг, встановлюване уповноваженими державними органами.
Ліцензування експорту і (чи) імпорту - видача уповноваженими республіканськими органами державного управління дозволів (ліцензій) на ввіз і (чи) вивіз визначених видів товарів, робіт, послуг.
Експорт і (чи) імпорт товарів, робіт, послуг здійснюються без кількісних обмежень, за винятком випадків, коли такі обмеження вводяться чи Президентом Урядом Республіки Білорусь з метою:
1. забезпечення економічної безпеки Республіки Білорусь;
2. захисту внутрішнього ринку Республіки Білорусь;
3. виконання міжнародних зобов'язань Республіки Білорусь.
Розподіл квот і видача ліцензій при встановленні кількісних обмежень здійснюються, як правило, шляхом проведення конкурсів чи аукціонів республіканським органом державного управління, обумовленим Урядом Республіки Білорусь.
Порядок проведення таких конкурсів чи аукціонів встановлюється Урядом Республіки Білорусь. Не допускаються обмеження числа учасників конкурсу чи аукціону і їхня дискримінація по ознаках форми власності чи місця реєстрації.
Регулювання імпорту й експорту шляхом квотування передбачено Законом Республіки Білорусь від 29 грудня 1998 р. № 223-3 «ПРО державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності».
Режим квотування і ліцензування визначений Постановою Кабінету міністрів Республіки Білорусь від 1 грудня 1994 року №213 «ПРО заходи для удосконалювання регулювання експорту й імпорту товарів».
Білоруським законодавством установлена єдина система квотування і ліцензування. Це означає, що вона поширюється на всіх суб'єктів, що здійснюють ЗЕД, на експортно-імпортні операції з усіма державами.
Відвантаження товарів, що підлягають ліцензуванню, до одержання ліцензії заборонені. Ліцензії видаються Міністерством закордонних справ.
Ліцензії можуть бути разовими і генеральними. Генеральні ліцензії видаються для здійснення експортно-імпортних постачань для державних потреб терміном на один рік. За загальним правилом генеральна ліцензія, як і разова, оформляється на один вид товару, якщо товари входять у єдину групу, можлива видача генеральної ліцензії на кілька видів товару. Експортні чи імпортні операції за генеральною ліцензією можуть здійснюватися по одній чи декількох угодах.
Разова ліцензія оформляється на один вид товару, на здійснення однієї угоди терміном до 12 місяців.
У діючому правовому режимі ліцензування існує виняток у відношенні експорту продукції, що поставляється підприємствами з іноземними інвестиціями. Підприємства, що цілком належать іноземним інвесторам, і підприємства, у статутному фонді яких іноземні інвестиції складають більш 30% , вправі експортувати продукцію власного виробництва без ліцензій за винятком експорту текстильних товарів у рамках Угоди між Європейським економічним співтовариства і Республікою Білорусь.
Визначення продукції цих підприємств, як продукції власного виробництва проводиться відповідно до Постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь від 10.07.92 М. N 421 «ПРО порядок віднесення продукції (робіт, послуг) іноземних і спільних підприємств, що діють на території Республіки Білорусь, до продукції власного виробництва».
У відповідності зі статтею 23 Митного кодексу Республіки Білорусь, з Указом Президента Республіки Білорусь від 19 березня 1996р. № 108 «Про удосконалення зовнішньоекономічної діяльності», у редакції Указу Президента Республіки Білорусь від 24 лютого 1999р. № 112 «ПРО деякі питання регулювання ринку нафтопродуктів» і Постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 01 грудня 1994р. № 213 «ПРО заходи для удосконалювання регулювання експорту й імпорту товарів» установлено, що:
- умовою видачі митними органами дозволів на використання товарів, експорт і імпорт яких здійснюється по ліцензіях Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь, у митних режимах випуску для вільного використання і експорту, а також у режимі переробки поза митною територією у відношенні відходів і брухту кольорових металів, зазначених у додатку 1 і товарів, зазначених у додатку 2, є наявність ліцензії Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь. Підприємства, у статутному фонді яких іноземні інвестиції складають більш 30 відсотків, вправі експортувати продукцію власного виробництва без ліцензій на експорт товарів відповідно з чинним законодавством Республіки Білорусь за винятком експорту текстильних товарів у рамках Угоди між Європейським економічним співтовариством і Республікою Білорусь;
- умовою видачі митними органами дозволів на використання товарів, експорт і імпорт яких здійснюється за умови реєстрації контрактів (додаток 5 і 6), у митних режимах експорту і випуску для вільного використання, є наявність сертифіката реєстрації контракту Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь.
Не підлягають реєстрації контракти підприємств, у статутному фонді яких іноземні інвестиції складають більш 30 відсотків, при експорті продукції власного виробництва;
- понад установлені квоти без ліцензій і реєстрації контрактів за дорученням власника і за узгодженням з Білоруським державним концерном по нафті і хімії дозволяється вивіз суб'єктами господарювання-виробниками азотних і фосфорних добрив цієї продукції, виготовленої ними із сировини і матеріалів, що знаходяться у власності замовника-нерезидента Республіки Білорусь;
- експорт товарів, зазначених у додатку 7, заборонений;
- імпорт товарів, зазначених у додатку 8, заборонений. Додатки встановлені наказом ДМК РБ №87-ОД від 15.03.99 р. «Про умови примінення під митні режими товарів, експорт і імпорт яких здійснюється по ліцензіях Міністерства закордонних справ, а також за умови реєстрації контрактів» (рег.№ 8/18 від 29.03.99 p.). Додаток 1. Перелік товарів, експорт яких здійснюється по ліцензіях «Мида», які видаються у межах обсягів установлених квот. Додаток 2. Перелік окремих товарів, експорт яких здійснюється по ліцензіях «Мида» при обов'язковому узгодженні з Департаментом Мінфіну. Додаток 3. Перелік товарів, імпорт яких здійснюється по ліцензіях «Мида». Додаток 4. Перелік вироблених у Республіці Білорусь товарів, експорт яких здійснюється по ліцензіях «Мида». Додаток 5. Перелік товарів, експорт яких здійснюється тільки за умови реєстрації контрактів. Додаток 6. Перелік товарів, імпорт яких здійснюється тільки за умови реєстрації контрактів. Додаток 7. Перелік товарів, вироблених у Республіці Білорусь, експорт яких заборонений. Додаток 8. Перелік товарів, імпорт яких заборонений.
3.3.2. Експортний контроль
Правові основи діяльності державних органів, юридичних і фізичних осіб Республіки Білорусь в області експортного контролю регулюються законодавством Республіки Білорусь про експортний контроль.
Під експортним контролем розуміється встановлення і здійснення дозвільного порядку ввозу на митну територію Республіки Білорусь, використання, транзиту і вивозу за її межі об'єктів експортного контролю.
Регулюється Законом Республіки Білорусь від 6 січня 1998 p. N 130-3 «Про експортний контроль» , Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 10 січня 1998 р. №27 «ПРО удосконалювання державного контролю за переміщенням через митний кордон Республіки Білорусь специфічних товарів (робіт, послуг)».
Експортний контроль у Республіці Білорусь здійснюється з метою:
- забезпечення національної безпеки і захисту економічних інтересів Республіки Білорусь;
- виконання зобов'язань Республіки Білорусь по міжнародних договорах і підтримки міжнародних зусиль по нерозповсюдженню зброї масового знищення і звичайних засобів озброєнь.
Під об'єктами експортного контролю (специфічними товарами) розуміються:
- товари, технології і послуги, передбачені міжнародними договорами і зобов'язаннями Республіки Білорусь, що стосуються міжнародної і національної безпеки;
- хімічні субстанції (токсини), мікроорганізми (віруси, бактерії), пристрою, технології і послуги, що можуть бути використані для створення і виробництва хімічного і бактеріологічного (біологічного) зброї;
- товари, технології і послуги, зв'язані з ядерним паливним циклом і виробництвом ядерних матеріалів, що можуть бути використані для створення ядерної зброї і ядерних вибухових пристроїв;
- товари, технології і послуги, що можуть бути використані при створенні засобів доставки зброї масового знищення;
- зброя масового знищення і засобу його доставки;
- товари, технології і послуги військового призначення;
- товари подвійного застосування;
- результати науково-технічної діяльності, включаючи інформацію, документацію, засоби програмного забезпечення, матеріалізовані будь-яким способом, що можуть бути використані при створенні і виробництві озброєння, військової техніки і боєприпасів.
Введено єдиний порядок ліцензування експорту (імпорту) специфічних товарів (робіт, послуг).
З метою удосконалювання порядку митного контролю за переміщенням товарів обмежених і заборонених через митний кордон Республіки Білорусь наказом ДМК РБ №103-ОД від 19.03.99 р. «ПРО удосконалювання контролю за переміщенням через митний кордон Республіки Білорусь товарів, обмежених до такого переміщення, а також специфічних товарів (робіт, послуг)» затверджена номенклатура товарів (алкогольних і тютюнових виробів, що підлягають маркуванню акцизними марками; спирту, номенклатура текстилю і текстильних виробів, дорогоцінних металів і каменів у будь-якому виді і стані, включаючи ювелірні, інші побутові вироби, диски для зубопротезувания з них і сухозлітне золото; янтарю, перлів, мореного дуба; руд, концентратів і промислових продуктів дорогоцінних металів; рідких і редкоземельных металів (елементів), виробів з них, їх з'єднань, брухту і
відходів), умовою ввозу/вивозу яких є наявність ліцензій (дозволів) Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь, або інших документів у випадках, передбачених законодавством.
Перелік специфічних товарів (робіт, послуг), затверджений спільним наказом МВЭС від 4 березня 1998р. № 10-ОД і ДМК від 6 березня 1998р. № 80-ОД «Про твердження переліків специфічних товарів (робіт, послуг)», вивіз (Ввіз) яким здійснюється по ліцензіях (дозволам) Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь або іншим документам у випадках, передбачених законодавством.
3.3.3. Державна монополія на експорт і (чи) імпорт окремих видів товарів, робіт, послуг
Державна монополія на експорт і (чи) імпорт окремих видів товарів, робіт, послуг встановлюється у формі виключного права держави на здійснення діяльності по експорті і (чи) імпорту цих видів товарів, робіт, послуг.
Переліки окремих видів товарів, робіт, послуг, на експорт і (чи) імпорт яких установлюється державна монополія, визначаються Президентом Республіки Білорусь чи Урядом Республіки Білорусь.
Діяльність по експорті і (чи) імпорту товарів, робіт, послуг, на яку встановлена державна монополія, здійснюється державними органами, державними підприємствами, об'єднаннями, організаціями, в порядку, обумовленому законодавством Республіки Білорусь.
Здійснення угоди по експорті і (чи) імпорту окремих видів товарів, робіт, послуг у порушення порядку державної монополії приводить до визнання такої угоди недійсної і відповідні наслідку, передбачені законодавством Республіки Білорусь.
3.3.4. Ліцензування діяльності по експорті і (чи) імпорту окремих видів товарів робіт, послуг
Діяльність по експорті і (чи) імпорту окремих видів товарів, робіт, послуг відповідно до законодавства Республіки Білорусь може здійснюватися тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій).
Переліки цих видів товарів, робіт, послуг, порядок ліцензування, республіканський орган державного управління, уповноважений видавати відповідні спеціальні дозволи (ліцензії), визначаються Урядом Республіки Білорусь. Наказом Державного митного комітету Республіки Білорусь від 27 березня 1996 p. N 94 - ОД «Про встановлення окремих митних режимів у відношенні ввезених алкогольних і тютюнових виробів» установлено, що з метою забезпечення виконання Указу Президента Республіки Білорусь від 2 лютого 1996р. N 45 «ПРО державне регулювання виробництва, реалізації, збереження алкогольних і тютюнових виробів», видавати дозволу на використання алкогольних і тютюнових виробів у митних режимах вільного використання, митного збереження і зворотного ввозу в зміненому стані тільки при наявності в суб'єкта господарювання - заявника режиму ліцензії на право оптової і (чи) роздрібної торгівлі алкогольними і тютюновими виробами, а по тютюнових виробах -також ліцензії на імпорт тютюнових виробів.
3.3.5. Захисні міри у відношенні імпорту товару (товарів)
У випадку, якщо який-небудь товар (товари) імпортується в кількостях чи на таких умовах, що наноситься істотний збиток чи виникає погроза його заподіяння виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів на території Республіки Білорусь або економіці Республіки Білорусь у цілому чи президент чи Уряд Республіки Білорусь вправі вжити захисних заходів, необхідних для усунення чи збитку запобігання його настання, у формі кількісних обмежень чи введення особливих видів митних податків.
Під істотним збитком розуміється загальне погіршення стану вітчизняного виробництва в цілому або в окремій галузі, відбиване в показниках скорочення виробництва відповідних товарів чи зниження його рентабельності, а під погрозою заподіяння істотного збитку - очевидна незбіжність такого збитку, підтверджена фактичними доказами.
Процедура введення захисних мір у відношенні імпорту товару (товарів) є гласна.
3.3.6. Заборони й обмеження експорту і (чи) імпорту виходячи з національних інтересів
Заборони й обмеження на експорт і (чи) імпорт товарів, робіт, послуг, результати інтелектуальної діяльності, у тому числі на виключні права на них, можуть установлюватися Президентом і Урядом Республіки Білорусь виходячи з національних інтересів, що включають:
1) дотримання суспільної моралі і правопорядку;
2) охорону життя і здоров'я людей, тваринного і рослинного світу і навколишнього середовища в цілому;
3) захист культурних цінностей від незаконних вивозу, ввозу і передачі прав власності на них;
4) необхідність запобігання нераціонального використання непоправних природних ресурсів, якщо міри, зв'язані з цим, проводяться одночасно з обмеженнями відповідного внутрішнього виробництва і споживання;
5) забезпечення економічної безпеки Республіки Білорусь;
6) виконання міжнародних зобов'язань Республіки Білорусь.
Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 18 березня 1997 p. N 218 «Про встановлення заборон і обмежень на переміщення речей через митний кордон Республіки Білорусь» затверджений перелік речей, заборонених до переміщення через митний кордон Республіки Білорусь, і перелік речей, обмежених до переміщення через митний кордон Республіки Білорусь.
3.3.7. Відповідні міри в області зовнішньоторгівельної діяльності по захисту економічних інтересів Республіки Білорусь і резидентів Республіки Білорусь
У випадку прийняття іноземною державою мір, щд зачіпають економічні інтереси Республіки Білорусь чи її резидентів, невиконання цією державою прийнятих ним по міжнародних договорах зобов'язань перед Республікою Білорусь Президент Республіки Білорусь чи за його дорученням Уряд Республіки Білорусь може увести відповідні міри в області зовнішньоторгівельної діяльності відповідно до законодавства Республіки Білорусь, нормами міжнародного права й у межах, необхідних для ефективного захисту економічних інтересів Республіки Білорусь і її резидентів.
3.3.8. Технічні, фармакологічні, санітарні, ветеринарні, фітосанітарні й екологічні стандарти і вимоги у відношенні ввезених товарів. Контроль за якістю ввезених товарів
Ввіз товарів на митну територію Республіки Білорусь допускається тільки за умови їх відповідності встановленим актами законодавства і міжнародних договорів Республіки Білорусь вимогам безпеки для життя і здоров'я людей, майна юридичних і фізичних осіб, охорони навколишнього середовища, а також іншим вимогам, стандартам, нормам і правилам.
Підтвердження відповідності ввезених товарів зазначеним вимогам здійснюється в порядку, установленому законодавством Республіки Білорусь.
Вивіз з Республіки Білорусь з метою постійного розміщення за її межами технологічного устаткування, транспортних засобів, машин і механізмів, вузлів і агрегатів, що були у вживанні, а також напівфабрикатів, заготівель, інших виробів з кольорових металів регулюється Постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 5 вересня 1996 р. №587 «ПРО заходи для запобігання розкрадань і несанкціонованого вивозу з республіки відходів і брухту чорних і кольорових металів».
Необхідна наявність Узгодження, виданого Державним об'єднанням «Белвтормет».
Ввіз для вільного використання фармацевтичних субстанций і лікарських засобів регулюється Постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 3 жовтня 1996 р. №650 «Про впорядкування ввозу лікарських засобів і фармацсубстанцій, аналогічних тим які випускаються в республіці».
Умовою видачі митними органами на використання особами майна, підконтрольного Білоруській державній інспекції з карантину рослин при Ввезенні вивезенні є наявність дозволу державного інспектора з карантину рослин (наказ ДМК РБ від 28 березня 1995 року №75-ОД, рег.814/12 від
03.04.95 р.).
При Ввезенні товарів підконтрольних Державному ветеринарному нагляду необхідно пройти обов'язковий контроль в органах ветеринарного нагляду (наказ Державного митного комітету Республіки Білорусь від 04.12.98 р. №445-ОД «Про умови встановлення митних режимів у відношенні товарів, підконтрольних Госветнадзору при Міністерстві сільського господарства і продовольства Республіки Білорусь».
Відповідно до Закону Республіки Білорусь «ПРО сертифікацію продукції, робіт і послуг» і Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 22.09.93 р. № 635 «ПРО введення обов'язкової сертифікації товарів народного споживання, робіт і послуг» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 15.10.96 р. № 663 «ПРО внесення доповнень у деякі рішення уряду Республіки Білорусь з питань здійснення рекламної діяльності», Указом Президента Республіки Білорусь від 02.02.96 р. № 45 «ПРО державне регулювання виробництва, реалізації, збереження алкогольних і тютюнових виробів» зі змінами, внесеними Указом Президента Республіки Білорусь від
25.03.96 р. № 120 «ПРО внесення змін і доповнень в Укази Президента Республіки Білорусь від 20.03.95 р. № 116, від 16.08.95 р. №300 і від 02.02.96 р. № 45» Державний митний комітет Республіки Білорусь наказом від 28 травня 1997 р. N 153-ОД «Про умови встановлення митних режимів у відношенні товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації» встановив, що умовою видачі митними органами дозволів на використання зацікавленими особами - завезених товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, у митних режимах, названих у Додатку 1 до даного Наказу, є наявність документів, що підтверджують сертифікацію товарів у Національній системі сертифікації Республіки Білорусь.
ЗАМитне регулювання в системі державного регулювання ЗЕД
3.4.1. Правове регулювання митних правовідносин
До основних елементів системи джерел митного права Республіки Білорусь відносяться:
- внутрішнє митне законодавство Республіки Білорусь;
- міжнародні правові договори й угоди за участю Республіки Білорусь, що стосуються митних питань.
Центральне місце в механізмі правового регулювання митних відносин займає Митний кодекс Республіки Білорусь, що охоплює всі основні питання, що виникають у митній практиці. Митний кодекс - це та правова база, на якій будується і розвивається все митне законодавство. З 1 липня 1993 року вступив у дію перший Митний кодекс Республіки Білорусь. У ньому були законодавчо закріплені основні принципи митної політики, поставлені основні задачі діяльності митної служби, була дана правова характеристика митних органів Республіки Білорусь, посадові обов'язки і відповідальність посадових осіб митних органів, законодавчо закріплений порядок переміщення речей через митний кордон Республіки Білорусь, установлені митні режими і порядок їх встановлення, визначені митні операції, адміністративні митні правопорушення. Однак дана редакція Митного кодексу Республіки Білорусь перестала відповідати поточній економічній, політичній і соціальній ситуації в країні.
Насамперед необхідно звернути увага на зміну складу суб'єктів управління митною справою. Якщо раніше безпосереднє здійснення державного митного контролю покладалося на митні органи, то новий кодекс визначив, що загальне управління митною справою здійснює Президент. Значно розширений перелік основних функцій митних органів. Новий кодекс містить велику кількість нових термінів і понять, а також змінює раніше діючі формулювання у відношенні уже відомих понять. Так, якщо раніше одним із критеріїв віднесення ввезеної речі до категорії товару була мета наступного відчуження цієї речі на митній території Республіки Білорусь, то новий кодекс визначає як товари
будь-яке рухоме майно, у тому числі валюту, валютні цінності, електричну, теплову, інші види енергії, транспортні засоби, не вказуючи на необхідність наступного відчуження цих речей. З'являється новий термін - «вітчизняні товари»- товари, що відправляються з РБ, або товари випущені у вільне використання в РБ.
У розділі 3 «Митні платежі» нового кодексу перераховані 3 способи сплати митних платежів: застава товарів і транспортних засобів, гарантія третьої особи або внесення на депозит належних сум. Застава як форма забезпечення сплати митних платежів є нововведенням.
На відміну від старого, новий Митний кодекс передбачає 15 видів митних режимів - сукупності положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон РБ:
- випуск для вільного використання, реімпорт, транзит, митний склад, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території, переробка під митним контролем, тимчасовий Ввіз (вивіз), вільна митна зона, вільний склад, переробка поза митною територією, відмовлення на користь держави.
Новий кодекс додає ДМК РБ статус органа валютного контролю і наділяє правом перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, що переміщають через митний кордон товари.
Митно-тарифне регулювання відноситься до економіко-фінансового блоку митної справи. Правові основи такого регулювання визначаються в Законі Республіки Білорусь «ПРО митний тариф».
Вступ у 2000 році в силу нового Митного кодексу і нової редакції Закону «ПРО митний тариф» вимагало перевиданні всього цього обсягу нормативних документів. Державним митним комітетом у 2000 році пророблені величезна робота і вже перевидана близько 300 таких нормативних документів.
Поряд із вступом у силу Митного кодексу і Закону «ПРО митний тариф» основними особливостями митного регулювання в 2000 році, що зажадав витрати в митних органів великих сил і засобів, є видання Президентом Республіки Білорусь Декрету «ПРО негайні заходи по захисту споживчого ринку». З метою реалізації цього Декрету митними органами при Вивезенні товарів з Республіки Білорусь у будь-які країни здійснюється 100% огляд транспортних засобів.
Також до особливостей митного регулювання в 1998 році можна віднести видання Декрету Президента Республіки Білорусь від 05 червня 1998 р. № 8 «ПРО деякі питання оподатковування і платежів у бюджет Республіки Білорусь у 1998 році», що визначив випадки стягування митних платежів тільки у вільно конвертованій валюті і російських карбованцях, і видання Урядом трьох постанов за твердженням і зміною ставок акцизів на ввезені товари.
Митне право регулює специфічні відносини, що виникають з приводу переміщення товарів через митний кордон і необхідності (необхідності, установленої державою у виді законів) оформлення і контролю такого переміщення і сплати митних платежів .
Митну справу в Республіці Білорусь складає:
митна політика;
- порядок і умови переміщення через митний кордон Республіки Білорусь товарів і транспортних засобів;
- стягування митних платежів:
- митне оформлення;
- митний контроль.
Митний кодекс Республіки Білорусь визначає митну політику Республіки Білорусь як складову частину її внутрішньої і зовнішньої політики, основними засобами реалізації якої є:
- встановлення тарифних і нетарифних мір державного митного регулювання;
- здійснення державного митного контролю митними органами Республіки Білорусь;
- участь Республіки Білорусь у митних союзах і інших формах інтеграції економічних зв'язків з іншими державами.
Виходячи з вище викладеного, митне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою:
- встановлення порядку й умов переміщення через митний кордон Республіки Білорусь товарів і транспортних засобів;
- стягування митних платежів:
- митного оформлення товарів, переміщуваних через митний кордон;
- встановлення тарифних і нетарифних мір державного митного регулювання;
- здійснення державного митного контролю.
Слід зазначити, що в Митному кодексі не дається визначення тарифних і нетарифних мір державного митного регулювання.
Товари, що знаходяться під митним контролем, можуть бути переміщені через митний кордон, а зацікавлені в такому переміщенні особи допущені до користування ними за умови митного оформлення таких товарів. Митне оформлення товарів полягає у видачі зацікавленій особі дозволу митного органу Республіки Білорусь на переміщення товарів, що знаходяться під митним контролем, через митний кордон або на здійснення з такими товарами інших дій, визначених одним з митних режимів у даному Кодексі.
З метою митного регулювання встановлюються наступні види митних режимів:
- випуск для вільного використання;
- реімпорт;
- транзит;
- митний склад;
- магазин безмитної торгівлі;
- переробка на митній території;
- переробка під митним контролем;
- тимчасовий Ввіз (вивіз);
- вільна митна зона;
- вільний склад;
- переробка поза митною територією;
- експорт;
- реекспорт;
- знищення;
- відмовлення на користь держави.
Таким чином, митне регулювання здійснюється шляхом:
- митного оформлення;
- митного контролю;
- митних платежів.
Ця тріада - оформлення, контроль і платежі - містить у собі елементи інших методів і прийомів митного регулювання.
3.4.2. Митне оформлення
Для митного оформлення товарів, в одному з передбачених Митним кодексом митних режимах. Державним митним комітетом Республіки Білорусь розроблений Класифікатор зовнішньоекономічних операцій , у якому зроблена кодификація різних договірно-правових відносин суб'єктів зовнішньоекономічних відносин. При реалізації таких відносин здійснюється переміщення товарів через митний кордон і потрібне митне оформлення таких товарів. Вищезгаданий класифікатор зовнішньоекономічних операцій, затверджений наказом ДМК РБ від 09.07.98 р. № 246-ОД. У цьому ж наказі визначені суб'єкти зовнішньоекономічних операцій які можуть бути заявниками визначених митних режимів.
Вказівкою ДМК РБ № 24 від 14.07.98 р. затверджено Методичний посібник по використанню митних режимів і зовнішньоекономічних операцій.
Митне оформлення товарів, як правило, здійснюється у визначеному місці в зоні діяльності митного органу Республіки Білорусь, у якому знаходиться відправник чи одержувач товарів, або їх структурний підрозділ. Слід зазначити, що визначення «одержувача» у Кодексі не дано. Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 06.08.98 р. №1246 «Про затвердження положення про пункти митного оформлення» установлено, що пункт митного оформлення є місцем для здійснення митного оформлення товарів.
Обов'язок пред'явлення товарів до митного оформлення покладається на осіб, у власності чи у володінні яких знаходяться товари, завезені на митну територію Республіки Білорусь чи вивозяться за її межі.
Процедура митного оформлення включає дві стадії:
- попередні операції;
- основне митне оформлення.
3.4.3. Митний контроль
Митний контроль - сукупність мір, здійснюваних митними органами Республіки Білорусь з метою забезпечення дотримання законодавства Республіки Білорусь про митну справу, а також законодавства Республіки Білорусь і міжнародних договорів Республіки Білорусь, контроль за виконанням яких покладений на митні органи Республіки Білорусь.
Митний контроль здійснюється посадовими особами митних органів Республіки Білорусь шляхом:
- перевірки документів і зведень, необхідних для митних цілей;
- митного огляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду фізичних осіб;
- обліку товарів і транспортних засобів;
- митних досліджень і інших форм контролю.
При проведенні митного контролю митні органи Республіки Білорусь використовують, як правило, ті його форми, що є достатніми для забезпечення дотримання законодавства Республіки Білорусь про митну справу.
З метою забезпечення дотримання законодавства Республіки Білорусь і міжнародних договорів Республіки Білорусь, контроль за виконанням яких покладений на митні органи, вони вправі призначати чи проводити, у межах своєї компетенції, перевірку фінансово-господарської діяльності особи, що переміщає товари і транспортні засоби через митний кордон Республіки Білорусь (наказ ДМК РБ від 28 січня 1999 р. №34-ОД «Про твердження Інструкції про порядок організації і проведення перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності», «Рэспублика» від 24 лютого 1999 г).
3.4.4. Стягування митних платежів у системі митного регулювання
Однією зі складових митної справи в Республіці Білорусь є стягування митних платежів митними органами. Основними митними платежами, що сплачуються при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон Республіки Білорусь, є наступні: мито, податок з додаткової вартості, акцизи, митні збори за митне оформлення.
Основою для нарахування мита, акцизів і митних зборів є митна вартість товарів або транспортних засобів, обумовлена відповідно до Закону Республіки Білорусь «ПРО митний тариф». Наказів ДМК РБ від 13.08.98 р. №292 «ПРО порядок і умови заявления митної вартості товарів, увезених на митну територію Республіки Білорусь» (рег.2720/12 від 08.10.98 p.), від 07.07.98 р. №239-ОД «ПРО митну вартість товарів, що вивозяться з митної території Республіки Білорусь» (per.2590/12 від20.07.98 p.).
Митні збори за митне оформлення стягуються у валюті РБ у розмірі 0,15% митної вартості товарів і транспортних засобів. Крім того, стягуються митні збори за надання митних послуг.
Митні збори стягуються в момент прийняття митної декларації до оформлення. Відстрочка чи розстрочка сплати митних зборів за митне оформлення і надання митних послуг не дається. ДМК РБ за узгодженням з Міністерством фінансів РБ вправі зменшувати розміри митних зборів, звільняти від їх сплати, а у виняткових випадках - змінювати валюту платежу, у якій повинний бути сплачений збір.
Велика кількість нормативних документів, що визначають порядок надання різних документів для нарахування митних платежів і дотримання умов при митному оформленні товарів, з однієї сторони підвищило повноту стягування митних платежів і гарантію їх сплати, але з іншої сторони привело до наступних негативних наслідків:
1. Ускладнилася процедура митного оформлення товарів і як наслідок сповільнився товарообіг
через митний кордон.
2. Відповідальність за повноту нарахування і стягування митних платежів перемістилася з заявника митного режиму на посадову особу митниці, що здійснює митне оформлення, і розширився негативний ґрунт для хабарництва в митних органах.
3. Основні дії по недоборі митних платежів стали направлятися на заниження митної вартості товарів, механізм визначення якої вимагає високого професіоналізму посадових осіб митниці, автоматизації і ступеня організації митних органів і їх ефективної взаємодії з іншими контролюючими органами.
Одним з перевірених світовою практикою варіантом вирішення такої проблеми є введення інституту митної заборгованості. Наприклад, у митному кодексі Європейського Співтовариства від 10.12.92 р. інституту митної заборгованості присвячена цілий розділ. На жаль, у новому Митному кодексі в ст. 18 дане тільки визначення терміну «митна заборгованість».
3.5 Податкове регулювання експорту - імпорту
Податкове регулювання державою експортно-імпортних відносин здійснюється шляхом стягування податку з додаткової вартості (ПДВ) і акцизного збору при ввезенні на митну територію Республіки Білорусь.
Основні положення стягування ПДВ і акцизу встановлені Законом Республіки Білорусь «ПРО внесення змін і доповнень у Закон Республіки Білорусь «Про акцизи» від 30 грудня 1997 року №113-3», Законом Республіки Білорусь «Про особливості оподаткування і стягування платежів у бюджет Республіки Білорусь у1999 році (Звязда, 05.03.99 м, N 31), Указами Президента Республіки Білорусь від 16 серпня 1995 року №300 «Про сплату податку на додану вартість і акцизів при ввезенні товарів на територію Республіки Білорусь» (Збори Указів Президента Республіки Білорусь і Постанов Кабінету Міністрів Республіки Білорусь, 1995 p., №24, ст.562), від 25 березня 1996 року №120 «ПРО внесення змін і доповнень в Укази Президента Республіки Білорусь від 20 березня 1995 року №116, від 16 серпня 1995 р. №300 і від 2 лютого 1996 р. №45», постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 5 вересня 1995 року №484 «Питання стягування податку з додаткової вартості й акцизів при ввезенні товарів на територію Республіки Білорусь».
Податком з додаткової вартості обкладається митна вартість товарів, при ввезені на митну територію Республіки Білорусь у митних режимах, у яких відповідно до митного законодавства Республіки Білорусь передбачена сплата цього податку.
Відповідно до цих указів всі експортовані товари, роботи і послуги звільняються від обкладання ПДВ. У них також передбачається звільнення від сплати названого податку деяких ввезених товарів:
а) товари, призначені для офіційного користування іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого користування дипломатичного і адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їхніх родин, що проживають спільно;
б) валюта Республіки Білорусь, іноземна валюта, банкноти, що є законними засобами платежу (крім використовуваних з метою нумізматики), а також цінні папери (акції, облігації, векселя й ін.), акцизні марки;
в) товари, що мають характер гуманітарної допомоги у відповідності з Положенням затвердженим Кабінетом Міністрів Республіки Білорусь;
г) технічні засоби, включаючи автомототранспорт, що не можуть бути використані інакше, як
для профілактики інвалідності і реабілітації інвалідів, лікарські засоби, вироби медичного призначення, протезно-ортопедичні вироби і медична техніка, а також сировина і комплектуючі вироби для їх виробництва;
д) устаткування і прилади, використовувані для науково-дослідних цілей; е) технологічне устаткування і запасні частини до нього;
ж) транспорт суспільного користування і запасні частини до нього;
з) спеціальні транспортні засоби для потреб медичної швидкої допомоги, пожежної охорони, органів внутрішніх справ, оснащені відповідним спеціальним устаткуванням і які закуплені чи одержані зазначеними організаціями для власних потреб;
и) майно, ввезене іноземним учасником для формування статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, за умови, що ці речі:
- відносяться до основних виробничих фондів;
- не є підакцизними;
- ввозяться в терміни, встановлені установчими документами для формування статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями;
к) комплектуючі для випуску автомобілів, автобусів, тракторів, самохідних спеціальних машин і сільськогосподарської техніки на території Республіки Білорусь юридичними особами, виробництво яких сертифіковано в цих цілях.
Відповідно до договорів про вільну торгівлю, укладеними Республікою Білорусь з країнами СНД, податок з додаткової вартості не стягується з ввезених з території цих держав товарів.
Ставки акцизів установлені Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 28 січня 1998 p., №111. Порядок увозу товарів на митну територію Республіки Білорусь, що підлягають маркуванню акцизними марками визначений «Інструкцією про порядок увозу на митну територію Республіки Білорусь товарів, що підлягають маркіруванню акцизними марками» (рег.№1420/12 від 15.05.96 p., №1614/12 від 09.10.96 р, №1936/12 від 20.06.97 p., №1978/12 від 15.07.97 p., 2335/12 від 24.02.98 p.).
Сума акцизів, що підлягають сплаті по підакцизних товарах, що виготовляються і ввозяться з територій держав-учасників Співдружності Незалежних Держав, зменшується на суму акцизів, фактично сплачену в країні їх походження.
3.6. Валютне регулювання
Валютне регулювання є однією з форм державного впливу на учасників ЗЕД з метою охорони інтересів держави.
Цей вплив здійснюється для захисту національної валюти, обмеження вивозу капіталу з країни, забезпечення повернення в Республіку Білорусь валютної виручки, отриманої від експорту.
Вирішення цих задач забезпечується валютним законодавством, «Положенням про порядок проведення валютних операцій на території Республіки Білорусь», затверджене Правлінням Національного банку Республіки Білорусь 01 серпня 1996 року, «Інструкцією про порядок заповнення декларації «Паспорт угоди» для цілей валютного контролю чи контролю за нетарифними мірами регулювання зовнішньоекономічної діяльності», затвердженої Наказом Державного митного комітету Республіки Білорусь від 17 лютого 1995 року №37-ОД, рег.№755/12 від 20.02.95 p.), що регулює як загальні питання валютних відносин, так і частки, наприклад, що передбачають механізм контролю за валютними операціями.
З метою дотримання валютного законодавства створена система органів валютного контролю. Ця система розподіляється на органи валютного контролю і їхніх агентів.
Аналіз інформації показав, що в республіці в цілому сформована система валютного регулювання і контролю, розподілені в цій області функції між органами державного управління і внесення кардинальних змін не потрібно.
Що стосується контролю за використанням валютної виручки, що залишається в розпорядженні суб'єктів господарювання державної форми власності після здійснення обов'язкового продажу, то доцільно покласти функції обліку і контролю за її використанням, на галузеві міністерства і відомства.
Практика застосування норм Указу Президента Республіки Білорусь від 08.02.1995 № 52 «Про встановлення порядку регулювання експортно-імпортних і валютних операцій і підвищення відповідальності за порушення законодавства в області зовнішньоекономічної діяльності» (у редакції Указів Президента Республіки Білорусь від 19.03.1996 № 108; 12.04.1996 № 142; 04.10.1996 № 398; 14.01.1997 № 48; 18.01.1999 №30) і проведений Міністерством закордонних справ аналіз звернень суб'єктів господарювання по питанню продовження термінів проведення зовнішньоторговельних операцій показали необхідність удосконалювання порядку повернення валютного виручки.
Для цього був розроблений Указ Президента Республіки Білорусь «ПРО удосконалювання порядку проведення і контролю зовнішньоторгівельних операцій» 4 січня 2000 р. № 7 (Звязда № 5 від 06.01.2000). на основі Указу Президента Республіки Білорусь від 08.02.1995 № 52 (зі змінами і доповненнями), яким введено порядок реєстрації паспорта угоди по всіх зовнішньоторгівельних договорах і статистичну декларацію по зовнішньоторгівельних договорах, по яких не передбачається митне оформлення товарів.
Зазначені міри зажадають збільшення чисельності митних органів і виділення їм необхідних засобів.
З метою стимулювання повернення грошової виручки, термін надходження коштів від експорту товарів за межі європейського континенту скорочений до 90 календарних днів, а від експорту товарів у межах європейського континенту скорочений до 60 календарних днів. Разом з тим, з огляду на специфіку діяльності організацій, що здійснюють будівельні, транспортно-експедиційні й інші види послуг, термін надходження коштів від експорту робіт, послуг збільшений до 90 календарних днів.
Указом передбачена більш гнучка шкала застосування економічних санкцій і в деяких випадках з визначенням їх граничного рівня, що дозволить врахувати фінансове положення суб'єктів господарювання при винесенні рішення про застосування до нього санкцій за порушення діючого законодавства.
Згідно Митного кодексу Республіки Білорусь валютний контроль, здійснюваний митними органами Республіки Білорусь, є складовою частиною митного контролю.
Ефективно діючий механізм митно-тарифного регулювання є невід'ємною умовою для проведення Республікою Білорусь активної і цілісної митної політики, а також для вирішення митними органами задач по забезпеченню економічної безпеки Республіки Білорусь, захисту її економічних інтересів.
Багатоплановість і специфіка впливу митного тарифу на розвиток зовнішньоторгівельних відносин і економіки в цілому жадають від державних органів, зв'язаних з його розробкою, зваженого підходу до визначення рівня ставок податків.
Дотримання нетарифних мір державного регулювання ЗЕД контролюється митними органами в ході митного оформлення і митного контролю товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон республіки. Таким чином, митне регулювання є основним механізмом державного регулювання ЗЕД.
З метою захисту торгово-економічних інтересів Республіки Білорусь у відношенні країн, що створюють дискримінаційні умови для зовнішньоекономічної діяльності Республіки Білорусь, за рішенням Парламенту Республіки Білорусь можуть застосовуватися відповідні міри.
З метою забезпечення торгово-політичних і економічних інтересів республіки, а також для виконання міжнародних зобов'язань Республіки Білорусь Рада Міністрів Республіки Білорусь може ввести обмеження, заборони, встановити визначені вимоги по здійсненню операцій в області міжнародного обміну товарами, послугами і результатами творчої діяльності.
3.1. Система державно-правових мір регулювання ЗБД
Державне регулювання ЗЕД являє собою сукупність мір здійснюваних компетентними органами, спрямовані на розвиток і впорядкування ЗЕД з метою приведення її у визначену систему, що відповідають інтересам учасників ЗЕД і держави.
У загальному виді систему мір можна представити як:
- тарифні;
- нетарифні;
- митне регулювання;
- оподатковування;
Законом Республіки Білорусь «ПРО державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності» визначаються правові основи державного регулювання зовнішньоторгівельної діяльності, права й обов'язки державних органів Республіки Білорусь в області зовнішньоторгівельної діяльності з метою забезпечення економічної безпеки Республіки Білорусь, стимулювання розвитку національної економіки при здійсненні зовнішньоторгівельної діяльності і забезпечення умов ефективної інтеграції економіки Республіки Білорусь у світову економіку.
Державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності - система мір, установлюваних державою з метою здійснення зовнішньоторгівельної політики, заснованих на використанні економічних і адміністративних методів відповідно до законодавства Республіки Білорусь;
3.2. Тарифне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності
З метою регулювання імпорту і (чи) експорту товарів, у тому числі для захисту внутрішнього ринку Республіки Білорусь, відповідно до законодавства Республіки Білорусь встановлюються імпортні і (чи) експортні мита.
Тарифне регулювання - форма державного регулювання зовнішньоторгівельної діяльності, за допомогою якої держава реалізує своє виключне право на встановлення мита на товари, переміщувані через митний кордон Республіки Білорусь;
Закон республіки Білорусь «ПРО митний тариф» встановлює порядок формування і застосування Митного тарифу Республіки Білорусь - інструменту торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку товарів Республіки Білорусь при його взаємозв'язку зі світовим ринком, а також правила обкладання товарів митними податками при їх переміщенні через митний кордон Республіки. Закон від 3 лютого 1993року «ПРО митний тариф» не відповідав об'єктивним вимогам інтеграції, а також створенню рівних умов і гарантій діяльності суб'єктів, що працюють, у зв'язку з чим виникла потреба прийняття нової редакції Закону.
Закон «ПРО внесення змін і доповнень у Закон про митний тариф» прийнятий Палатою представників Національних зборів РБ 13.11.97р., схвалений Радою Республіки 19.11.97р. і 05.12.97р. підписаний Президентом.
У порівнянні з попереднім у новому Законі значно збільшилася кількість статей (з 18 до 41). Однак поряд з кількісними змінами відбулися і якісні.
Значно змінились види митних податків. Якщо раніш були передбачені два основних види митних податків-конвенційні і автономні , і крім того Раді Міністрів було надане право встановлювати особливі види мит-спеціальні і преференційні, то Законом від 05.12.97р. для оперативного регулювання ввозу і вивозу товарів передбачено, що Радою Міністрів на термін який не перевищує 6 місяців у році, можуть встановлюватися сезонні мита, причому ставки митних податків, передбачені митним тарифом, не застосовуються.
Окрема стаття Закону регламентує процедуру застосування особливих видів митних податків: спеціальних, антидемпінгових і компенсаційних. Ставки відповідних податків встановлюються як і раніше Радою Міністрів РБ. Однак, істотним є положення про те, що встановлення ставок відбувається за підсумками проведеного відповідно до законодавства для кожного окремого випадку розслідування, ініційованого органом державного управління, і розмір ставок повинний бути співвідносимо з величиною встановленого розслідуванням демпінгового заниження ціни, субсидій і виявленого збитку.
Цілий розділ Закону присвячений митній вартості товару. Система визначення митної вартості (митної оцінки) товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці, і поширюється на товари, увезені на територію РБ. Надане право використовувати наступні методи : за ціною угоди з увезеними товарами, за ціною угоди з ідентичними товарами, за ціною угоди з однорідними товарами, на основі вирахування вартості, на основі додавання вартості і резервного методу.
Особливе місце в Законі приділяється визначенню країни походження товарів з метою обкладання їх митними податками. У попередній редакції цій проблемі була присвячена тільки одна стаття, а в новій - відведений цілий розділ 5. Тут зазначені принципи визначення країни походження товару, засновані на існуючій міжнародній практиці. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Радою Міністрів на підставі положень дійсного Закону. Таке детальне пророблення дозволить уникнути неоднозначності підходів до визначення країни походження товару на практиці.
Представляється, що досить строгий підхід до визначення країни походження товару буде сприяти ефективному здійсненню тарифних і нетарифних мір регулювання ввозу і вивозу товарів на митній території Республіки Білорусь.
У цілому хотілося б відзначити, що модифікований Закон РБ «ПРО митний тариф» сприяє реалізації основних цілей митного тарифу, закріплених у ст.1 Закону, а саме: раціоналізація товарної структури ввозу товарів, підтримці раціонального співвідношення вивозу і ввозу товарів, валютних доходів і витрат на території республіки, створенню умов для прогресивних змін у структурі виробництва і споживання товарів, захисту економіки від несприятливого впливу іноземної конкуренції, а також дозволить забезпечити умови для ефективної інтеграції у світову економіку.
Нетарифне регулювання - форма державного регулювання зовнішньоторгівельної діяльності, за допомогою якої держава реалізує своє виключне право на встановлення обмежень на ввіз у Республіку Білорусь і вивіз з Республіки Білорусь товарів, робіт, послуг, що включають у себе квотування і ліцензування експорту і (чи) імпорту товарів, робіт, послуг, встановлення мінімальних і максимальних цін на експортовані і (чи) імпортовані товари, в інтересах економічної політики Республіки Білорусь.
3.3.1. Регулювання експорту й імпорту шляхом квотування і ліцензування
Квотування експорту і (чи) імпорту - тимчасове кількісне обмеження експорту і (чи) імпорту окремих видів товарів, робіт, послуг, встановлюване уповноваженими державними органами.
Ліцензування експорту і (чи) імпорту - видача уповноваженими республіканськими органами державного управління дозволів (ліцензій) на ввіз і (чи) вивіз визначених видів товарів, робіт, послуг.
Експорт і (чи) імпорт товарів, робіт, послуг здійснюються без кількісних обмежень, за винятком випадків, коли такі обмеження вводяться чи Президентом Урядом Республіки Білорусь з метою:
1. забезпечення економічної безпеки Республіки Білорусь;
2. захисту внутрішнього ринку Республіки Білорусь;
3. виконання міжнародних зобов'язань Республіки Білорусь.
Розподіл квот і видача ліцензій при встановленні кількісних обмежень здійснюються, як правило, шляхом проведення конкурсів чи аукціонів республіканським органом державного управління, обумовленим Урядом Республіки Білорусь.
Порядок проведення таких конкурсів чи аукціонів встановлюється Урядом Республіки Білорусь. Не допускаються обмеження числа учасників конкурсу чи аукціону і їхня дискримінація по ознаках форми власності чи місця реєстрації.
Регулювання імпорту й експорту шляхом квотування передбачено Законом Республіки Білорусь від 29 грудня 1998 р. № 223-3 «ПРО державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності».
Режим квотування і ліцензування визначений Постановою Кабінету міністрів Республіки Білорусь від 1 грудня 1994 року №213 «ПРО заходи для удосконалювання регулювання експорту й імпорту товарів».
Білоруським законодавством установлена єдина система квотування і ліцензування. Це означає, що вона поширюється на всіх суб'єктів, що здійснюють ЗЕД, на експортно-імпортні операції з усіма державами.
Відвантаження товарів, що підлягають ліцензуванню, до одержання ліцензії заборонені. Ліцензії видаються Міністерством закордонних справ.
Ліцензії можуть бути разовими і генеральними. Генеральні ліцензії видаються для здійснення експортно-імпортних постачань для державних потреб терміном на один рік. За загальним правилом генеральна ліцензія, як і разова, оформляється на один вид товару, якщо товари входять у єдину групу, можлива видача генеральної ліцензії на кілька видів товару. Експортні чи імпортні операції за генеральною ліцензією можуть здійснюватися по одній чи декількох угодах.
Разова ліцензія оформляється на один вид товару, на здійснення однієї угоди терміном до 12 місяців.
У діючому правовому режимі ліцензування існує виняток у відношенні експорту продукції, що поставляється підприємствами з іноземними інвестиціями. Підприємства, що цілком належать іноземним інвесторам, і підприємства, у статутному фонді яких іноземні інвестиції складають більш 30% , вправі експортувати продукцію власного виробництва без ліцензій за винятком експорту текстильних товарів у рамках Угоди між Європейським економічним співтовариства і Республікою Білорусь.
Визначення продукції цих підприємств, як продукції власного виробництва проводиться відповідно до Постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь від 10.07.92 М. N 421 «ПРО порядок віднесення продукції (робіт, послуг) іноземних і спільних підприємств, що діють на території Республіки Білорусь, до продукції власного виробництва».
У відповідності зі статтею 23 Митного кодексу Республіки Білорусь, з Указом Президента Республіки Білорусь від 19 березня 1996р. № 108 «Про удосконалення зовнішньоекономічної діяльності», у редакції Указу Президента Республіки Білорусь від 24 лютого 1999р. № 112 «ПРО деякі питання регулювання ринку нафтопродуктів» і Постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 01 грудня 1994р. № 213 «ПРО заходи для удосконалювання регулювання експорту й імпорту товарів» установлено, що:
- умовою видачі митними органами дозволів на використання товарів, експорт і імпорт яких здійснюється за умови реєстрації контрактів (додаток 5 і 6), у митних режимах експорту і випуску для вільного використання, є наявність сертифіката реєстрації контракту Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь.
Не підлягають реєстрації контракти підприємств, у статутному фонді яких іноземні інвестиції складають більш 30 відсотків, при експорті продукції власного виробництва;
- понад установлені квоти без ліцензій і реєстрації контрактів за дорученням власника і за узгодженням з Білоруським державним концерном по нафті і хімії дозволяється вивіз суб'єктами господарювання-виробниками азотних і фосфорних добрив цієї продукції, виготовленої ними із сировини і матеріалів, що знаходяться у власності замовника-нерезидента Республіки Білорусь;
- експорт товарів, зазначених у додатку 7, заборонений;
- імпорт товарів, зазначених у додатку 8, заборонений. Додатки встановлені наказом ДМК РБ №87-ОД від 15.03.99 р. «Про умови примінення під митні режими товарів, експорт і імпорт яких здійснюється по ліцензіях Міністерства закордонних справ, а також за умови реєстрації контрактів» (рег.№ 8/18 від 29.03.99 p.). Додаток 1. Перелік товарів, експорт яких здійснюється по ліцензіях «Мида», які видаються у межах обсягів установлених квот. Додаток 2. Перелік окремих товарів, експорт яких здійснюється по ліцензіях «Мида» при обов'язковому узгодженні з Департаментом Мінфіну. Додаток 3. Перелік товарів, імпорт яких здійснюється по ліцензіях «Мида». Додаток 4. Перелік вироблених у Республіці Білорусь товарів, експорт яких здійснюється по ліцензіях «Мида». Додаток 5. Перелік товарів, експорт яких здійснюється тільки за умови реєстрації контрактів. Додаток 6. Перелік товарів, імпорт яких здійснюється тільки за умови реєстрації контрактів. Додаток 7. Перелік товарів, вироблених у Республіці Білорусь, експорт яких заборонений. Додаток 8. Перелік товарів, імпорт яких заборонений.
3.3.2. Експортний контроль
Правові основи діяльності державних органів, юридичних і фізичних осіб Республіки Білорусь в області експортного контролю регулюються законодавством Республіки Білорусь про експортний контроль.
Під експортним контролем розуміється встановлення і здійснення дозвільного порядку ввозу на митну територію Республіки Білорусь, використання, транзиту і вивозу за її межі об'єктів експортного контролю.
Регулюється Законом Республіки Білорусь від 6 січня 1998 p. N 130-3 «Про експортний контроль» , Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 10 січня 1998 р. №27 «ПРО удосконалювання державного контролю за переміщенням через митний кордон Республіки Білорусь специфічних товарів (робіт, послуг)».
Експортний контроль у Республіці Білорусь здійснюється з метою:
- забезпечення національної безпеки і захисту економічних інтересів Республіки Білорусь;
- виконання зобов'язань Республіки Білорусь по міжнародних договорах і підтримки міжнародних зусиль по нерозповсюдженню зброї масового знищення і звичайних засобів озброєнь.
Під об'єктами експортного контролю (специфічними товарами) розуміються:
- товари, технології і послуги, передбачені міжнародними договорами і зобов'язаннями Республіки Білорусь, що стосуються міжнародної і національної безпеки;
- хімічні субстанції (токсини), мікроорганізми (віруси, бактерії), пристрою, технології і послуги, що можуть бути використані для створення і виробництва хімічного і бактеріологічного (біологічного) зброї;
- товари, технології і послуги, зв'язані з ядерним паливним циклом і виробництвом ядерних матеріалів, що можуть бути використані для створення ядерної зброї і ядерних вибухових пристроїв;
- товари, технології і послуги, що можуть бути використані при створенні засобів доставки зброї масового знищення;
- зброя масового знищення і засобу його доставки;
- товари, технології і послуги військового призначення;
- товари подвійного застосування;
- результати науково-технічної діяльності, включаючи інформацію, документацію, засоби програмного забезпечення, матеріалізовані будь-яким способом, що можуть бути використані при створенні і виробництві озброєння, військової техніки і боєприпасів.
Введено єдиний порядок ліцензування експорту (імпорту) специфічних товарів (робіт, послуг).
З метою удосконалювання порядку митного контролю за переміщенням товарів обмежених і заборонених через митний кордон Республіки Білорусь наказом ДМК РБ №103-ОД від 19.03.99 р. «ПРО удосконалювання контролю за переміщенням через митний кордон Республіки Білорусь товарів, обмежених до такого переміщення, а також специфічних товарів (робіт, послуг)» затверджена номенклатура товарів (алкогольних і тютюнових виробів, що підлягають маркуванню акцизними марками; спирту, номенклатура текстилю і текстильних виробів, дорогоцінних металів і каменів у будь-якому виді і стані, включаючи ювелірні, інші побутові вироби, диски для зубопротезувания з них і сухозлітне золото; янтарю, перлів, мореного дуба; руд, концентратів і промислових продуктів дорогоцінних металів; рідких і редкоземельных металів (елементів), виробів з них, їх з'єднань, брухту і
відходів), умовою ввозу/вивозу яких є наявність ліцензій (дозволів) Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь, або інших документів у випадках, передбачених законодавством.
Перелік специфічних товарів (робіт, послуг), затверджений спільним наказом МВЭС від 4 березня 1998р. № 10-ОД і ДМК від 6 березня 1998р. № 80-ОД «Про твердження переліків специфічних товарів (робіт, послуг)», вивіз (Ввіз) яким здійснюється по ліцензіях (дозволам) Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь або іншим документам у випадках, передбачених законодавством.
3.3.3. Державна монополія на експорт і (чи) імпорт окремих видів товарів, робіт, послуг
Державна монополія на експорт і (чи) імпорт окремих видів товарів, робіт, послуг встановлюється у формі виключного права держави на здійснення діяльності по експорті і (чи) імпорту цих видів товарів, робіт, послуг.
Переліки окремих видів товарів, робіт, послуг, на експорт і (чи) імпорт яких установлюється державна монополія, визначаються Президентом Республіки Білорусь чи Урядом Республіки Білорусь.
Діяльність по експорті і (чи) імпорту товарів, робіт, послуг, на яку встановлена державна монополія, здійснюється державними органами, державними підприємствами, об'єднаннями, організаціями, в порядку, обумовленому законодавством Республіки Білорусь.
Здійснення угоди по експорті і (чи) імпорту окремих видів товарів, робіт, послуг у порушення порядку державної монополії приводить до визнання такої угоди недійсної і відповідні наслідку, передбачені законодавством Республіки Білорусь.
3.3.4. Ліцензування діяльності по експорті і (чи) імпорту окремих видів товарів робіт, послуг
Діяльність по експорті і (чи) імпорту окремих видів товарів, робіт, послуг відповідно до законодавства Республіки Білорусь може здійснюватися тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій).
Переліки цих видів товарів, робіт, послуг, порядок ліцензування, республіканський орган державного управління, уповноважений видавати відповідні спеціальні дозволи (ліцензії), визначаються Урядом Республіки Білорусь. Наказом Державного митного комітету Республіки Білорусь від 27 березня 1996 p. N 94 - ОД «Про встановлення окремих митних режимів у відношенні ввезених алкогольних і тютюнових виробів» установлено, що з метою забезпечення виконання Указу Президента Республіки Білорусь від 2 лютого 1996р. N 45 «ПРО державне регулювання виробництва, реалізації, збереження алкогольних і тютюнових виробів», видавати дозволу на використання алкогольних і тютюнових виробів у митних режимах вільного використання, митного збереження і зворотного ввозу в зміненому стані тільки при наявності в суб'єкта господарювання - заявника режиму ліцензії на право оптової і (чи) роздрібної торгівлі алкогольними і тютюновими виробами, а по тютюнових виробах -також ліцензії на імпорт тютюнових виробів.
3.3.5. Захисні міри у відношенні імпорту товару (товарів)
У випадку, якщо який-небудь товар (товари) імпортується в кількостях чи на таких умовах, що наноситься істотний збиток чи виникає погроза його заподіяння виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів на території Республіки Білорусь або економіці Республіки Білорусь у цілому чи президент чи Уряд Республіки Білорусь вправі вжити захисних заходів, необхідних для усунення чи збитку запобігання його настання, у формі кількісних обмежень чи введення особливих видів митних податків.
Під істотним збитком розуміється загальне погіршення стану вітчизняного виробництва в цілому або в окремій галузі, відбиване в показниках скорочення виробництва відповідних товарів чи зниження його рентабельності, а під погрозою заподіяння істотного збитку - очевидна незбіжність такого збитку, підтверджена фактичними доказами.
Процедура введення захисних мір у відношенні імпорту товару (товарів) є гласна.
3.3.6. Заборони й обмеження експорту і (чи) імпорту виходячи з національних інтересів
Заборони й обмеження на експорт і (чи) імпорт товарів, робіт, послуг, результати інтелектуальної діяльності, у тому числі на виключні права на них, можуть установлюватися Президентом і Урядом Республіки Білорусь виходячи з національних інтересів, що включають:
1) дотримання суспільної моралі і правопорядку;
2) охорону життя і здоров'я людей, тваринного і рослинного світу і навколишнього середовища в цілому;
3) захист культурних цінностей від незаконних вивозу, ввозу і передачі прав власності на них;
4) необхідність запобігання нераціонального використання непоправних природних ресурсів, якщо міри, зв'язані з цим, проводяться одночасно з обмеженнями відповідного внутрішнього виробництва і споживання;
5) забезпечення економічної безпеки Республіки Білорусь;
6) виконання міжнародних зобов'язань Республіки Білорусь.
Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 18 березня 1997 p. N 218 «Про встановлення заборон і обмежень на переміщення речей через митний кордон Республіки Білорусь» затверджений перелік речей, заборонених до переміщення через митний кордон Республіки Білорусь, і перелік речей, обмежених до переміщення через митний кордон Республіки Білорусь.
3.3.7. Відповідні міри в області зовнішньоторгівельної діяльності по захисту економічних інтересів Республіки Білорусь і резидентів Республіки Білорусь
У випадку прийняття іноземною державою мір, щд зачіпають економічні інтереси Республіки Білорусь чи її резидентів, невиконання цією державою прийнятих ним по міжнародних договорах зобов'язань перед Республікою Білорусь Президент Республіки Білорусь чи за його дорученням Уряд Республіки Білорусь може увести відповідні міри в області зовнішньоторгівельної діяльності відповідно до законодавства Республіки Білорусь, нормами міжнародного права й у межах, необхідних для ефективного захисту економічних інтересів Республіки Білорусь і її резидентів.
3.3.8. Технічні, фармакологічні, санітарні, ветеринарні, фітосанітарні й екологічні стандарти і вимоги у відношенні ввезених товарів. Контроль за якістю ввезених товарів
Ввіз товарів на митну територію Республіки Білорусь допускається тільки за умови їх відповідності встановленим актами законодавства і міжнародних договорів Республіки Білорусь вимогам безпеки для життя і здоров'я людей, майна юридичних і фізичних осіб, охорони навколишнього середовища, а також іншим вимогам, стандартам, нормам і правилам.
Підтвердження відповідності ввезених товарів зазначеним вимогам здійснюється в порядку, установленому законодавством Республіки Білорусь.
Вивіз з Республіки Білорусь з метою постійного розміщення за її межами технологічного устаткування, транспортних засобів, машин і механізмів, вузлів і агрегатів, що були у вживанні, а також напівфабрикатів, заготівель, інших виробів з кольорових металів регулюється Постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 5 вересня 1996 р. №587 «ПРО заходи для запобігання розкрадань і несанкціонованого вивозу з республіки відходів і брухту чорних і кольорових металів».
Необхідна наявність Узгодження, виданого Державним об'єднанням «Белвтормет».
Ввіз для вільного використання фармацевтичних субстанций і лікарських засобів регулюється Постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 3 жовтня 1996 р. №650 «Про впорядкування ввозу лікарських засобів і фармацсубстанцій, аналогічних тим які випускаються в республіці».
Умовою видачі митними органами на використання особами майна, підконтрольного Білоруській державній інспекції з карантину рослин при Ввезенні вивезенні є наявність дозволу державного інспектора з карантину рослин (наказ ДМК РБ від 28 березня 1995 року №75-ОД, рег.814/12 від
03.04.95 р.).
При Ввезенні товарів підконтрольних Державному ветеринарному нагляду необхідно пройти обов'язковий контроль в органах ветеринарного нагляду (наказ Державного митного комітету Республіки Білорусь від 04.12.98 р. №445-ОД «Про умови встановлення митних режимів у відношенні товарів, підконтрольних Госветнадзору при Міністерстві сільського господарства і продовольства Республіки Білорусь».
Відповідно до Закону Республіки Білорусь «ПРО сертифікацію продукції, робіт і послуг» і Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 22.09.93 р. № 635 «ПРО введення обов'язкової сертифікації товарів народного споживання, робіт і послуг» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 15.10.96 р. № 663 «ПРО внесення доповнень у деякі рішення уряду Республіки Білорусь з питань здійснення рекламної діяльності», Указом Президента Республіки Білорусь від 02.02.96 р. № 45 «ПРО державне регулювання виробництва, реалізації, збереження алкогольних і тютюнових виробів» зі змінами, внесеними Указом Президента Республіки Білорусь від
25.03.96 р. № 120 «ПРО внесення змін і доповнень в Укази Президента Республіки Білорусь від 20.03.95 р. № 116, від 16.08.95 р. №300 і від 02.02.96 р. № 45» Державний митний комітет Республіки Білорусь наказом від 28 травня 1997 р. N 153-ОД «Про умови встановлення митних режимів у відношенні товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації» встановив, що умовою видачі митними органами дозволів на використання зацікавленими особами - завезених товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, у митних режимах, названих у Додатку 1 до даного Наказу, є наявність документів, що підтверджують сертифікацію товарів у Національній системі сертифікації Республіки Білорусь.
ЗАМитне регулювання в системі державного регулювання ЗЕД
3.4.1. Правове регулювання митних правовідносин
До основних елементів системи джерел митного права Республіки Білорусь відносяться:
- внутрішнє митне законодавство Республіки Білорусь;
- міжнародні правові договори й угоди за участю Республіки Білорусь, що стосуються митних питань.
Центральне місце в механізмі правового регулювання митних відносин займає Митний кодекс Республіки Білорусь, що охоплює всі основні питання, що виникають у митній практиці. Митний кодекс - це та правова база, на якій будується і розвивається все митне законодавство. З 1 липня 1993 року вступив у дію перший Митний кодекс Республіки Білорусь. У ньому були законодавчо закріплені основні принципи митної політики, поставлені основні задачі діяльності митної служби, була дана правова характеристика митних органів Республіки Білорусь, посадові обов'язки і відповідальність посадових осіб митних органів, законодавчо закріплений порядок переміщення речей через митний кордон Республіки Білорусь, установлені митні режими і порядок їх встановлення, визначені митні операції, адміністративні митні правопорушення. Однак дана редакція Митного кодексу Республіки Білорусь перестала відповідати поточній економічній, політичній і соціальній ситуації в країні.
Насамперед необхідно звернути увага на зміну складу суб'єктів управління митною справою. Якщо раніше безпосереднє здійснення державного митного контролю покладалося на митні органи, то новий кодекс визначив, що загальне управління митною справою здійснює Президент. Значно розширений перелік основних функцій митних органів. Новий кодекс містить велику кількість нових термінів і понять, а також змінює раніше діючі формулювання у відношенні уже відомих понять. Так, якщо раніше одним із критеріїв віднесення ввезеної речі до категорії товару була мета наступного відчуження цієї речі на митній території Республіки Білорусь, то новий кодекс визначає як товари
будь-яке рухоме майно, у тому числі валюту, валютні цінності, електричну, теплову, інші види енергії, транспортні засоби, не вказуючи на необхідність наступного відчуження цих речей. З'являється новий термін - «вітчизняні товари»- товари, що відправляються з РБ, або товари випущені у вільне використання в РБ.
У розділі 3 «Митні платежі» нового кодексу перераховані 3 способи сплати митних платежів: застава товарів і транспортних засобів, гарантія третьої особи або внесення на депозит належних сум. Застава як форма забезпечення сплати митних платежів є нововведенням.
На відміну від старого, новий Митний кодекс передбачає 15 видів митних режимів - сукупності положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон РБ:
- випуск для вільного використання, реімпорт, транзит, митний склад, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території, переробка під митним контролем, тимчасовий Ввіз (вивіз), вільна митна зона, вільний склад, переробка поза митною територією, відмовлення на користь держави.
Новий кодекс додає ДМК РБ статус органа валютного контролю і наділяє правом перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, що переміщають через митний кордон товари.
Митно-тарифне регулювання відноситься до економіко-фінансового блоку митної справи. Правові основи такого регулювання визначаються в Законі Республіки Білорусь «ПРО митний тариф».
Вступ у 2000 році в силу нового Митного кодексу і нової редакції Закону «ПРО митний тариф» вимагало перевиданні всього цього обсягу нормативних документів. Державним митним комітетом у 2000 році пророблені величезна робота і вже перевидана близько 300 таких нормативних документів.
Поряд із вступом у силу Митного кодексу і Закону «ПРО митний тариф» основними особливостями митного регулювання в 2000 році, що зажадав витрати в митних органів великих сил і засобів, є видання Президентом Республіки Білорусь Декрету «ПРО негайні заходи по захисту споживчого ринку». З метою реалізації цього Декрету митними органами при Вивезенні товарів з Республіки Білорусь у будь-які країни здійснюється 100% огляд транспортних засобів.
Також до особливостей митного регулювання в 1998 році можна віднести видання Декрету Президента Республіки Білорусь від 05 червня 1998 р. № 8 «ПРО деякі питання оподатковування і платежів у бюджет Республіки Білорусь у 1998 році», що визначив випадки стягування митних платежів тільки у вільно конвертованій валюті і російських карбованцях, і видання Урядом трьох постанов за твердженням і зміною ставок акцизів на ввезені товари.
Митне право регулює специфічні відносини, що виникають з приводу переміщення товарів через митний кордон і необхідності (необхідності, установленої державою у виді законів) оформлення і контролю такого переміщення і сплати митних платежів .
Митну справу в Республіці Білорусь складає:
митна політика;
- порядок і умови переміщення через митний кордон Республіки Білорусь товарів і транспортних засобів;
- стягування митних платежів:
- митне оформлення;
- митний контроль.
Митний кодекс Республіки Білорусь визначає митну політику Республіки Білорусь як складову частину її внутрішньої і зовнішньої політики, основними засобами реалізації якої є:
- встановлення тарифних і нетарифних мір державного митного регулювання;
- здійснення державного митного контролю митними органами Республіки Білорусь;
- участь Республіки Білорусь у митних союзах і інших формах інтеграції економічних зв'язків з іншими державами.
Виходячи з вище викладеного, митне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою:
- встановлення порядку й умов переміщення через митний кордон Республіки Білорусь товарів і транспортних засобів;
- стягування митних платежів:
- митного оформлення товарів, переміщуваних через митний кордон;
- встановлення тарифних і нетарифних мір державного митного регулювання;
- здійснення державного митного контролю.
Слід зазначити, що в Митному кодексі не дається визначення тарифних і нетарифних мір державного митного регулювання.
Товари, що знаходяться під митним контролем, можуть бути переміщені через митний кордон, а зацікавлені в такому переміщенні особи допущені до користування ними за умови митного оформлення таких товарів. Митне оформлення товарів полягає у видачі зацікавленій особі дозволу митного органу Республіки Білорусь на переміщення товарів, що знаходяться під митним контролем, через митний кордон або на здійснення з такими товарами інших дій, визначених одним з митних режимів у даному Кодексі.
З метою митного регулювання встановлюються наступні види митних режимів:
- випуск для вільного використання;
- реімпорт;
- транзит;
- митний склад;
- магазин безмитної торгівлі;
- переробка на митній території;
- переробка під митним контролем;
- тимчасовий Ввіз (вивіз);
- вільна митна зона;
- вільний склад;
- переробка поза митною територією;
- експорт;
- реекспорт;
- знищення;
- відмовлення на користь держави.
Таким чином, митне регулювання здійснюється шляхом:
- митного оформлення;
- митного контролю;
- митних платежів.
Ця тріада - оформлення, контроль і платежі - містить у собі елементи інших методів і прийомів митного регулювання.
3.4.2. Митне оформлення
Для митного оформлення товарів, в одному з передбачених Митним кодексом митних режимах. Державним митним комітетом Республіки Білорусь розроблений Класифікатор зовнішньоекономічних операцій , у якому зроблена кодификація різних договірно-правових відносин суб'єктів зовнішньоекономічних відносин. При реалізації таких відносин здійснюється переміщення товарів через митний кордон і потрібне митне оформлення таких товарів. Вищезгаданий класифікатор зовнішньоекономічних операцій, затверджений наказом ДМК РБ від 09.07.98 р. № 246-ОД. У цьому ж наказі визначені суб'єкти зовнішньоекономічних операцій які можуть бути заявниками визначених митних режимів.
Вказівкою ДМК РБ № 24 від 14.07.98 р. затверджено Методичний посібник по використанню митних режимів і зовнішньоекономічних операцій.
Митне оформлення товарів, як правило, здійснюється у визначеному місці в зоні діяльності митного органу Республіки Білорусь, у якому знаходиться відправник чи одержувач товарів, або їх структурний підрозділ. Слід зазначити, що визначення «одержувача» у Кодексі не дано. Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 06.08.98 р. №1246 «Про затвердження положення про пункти митного оформлення» установлено, що пункт митного оформлення є місцем для здійснення митного оформлення товарів.
Обов'язок пред'явлення товарів до митного оформлення покладається на осіб, у власності чи у володінні яких знаходяться товари, завезені на митну територію Республіки Білорусь чи вивозяться за її межі.
Процедура митного оформлення включає дві стадії:
- попередні операції;
- основне митне оформлення.
3.4.3. Митний контроль
Митний контроль - сукупність мір, здійснюваних митними органами Республіки Білорусь з метою забезпечення дотримання законодавства Республіки Білорусь про митну справу, а також законодавства Республіки Білорусь і міжнародних договорів Республіки Білорусь, контроль за виконанням яких покладений на митні органи Республіки Білорусь.
Митний контроль здійснюється посадовими особами митних органів Республіки Білорусь шляхом:
- перевірки документів і зведень, необхідних для митних цілей;
- митного огляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду фізичних осіб;
- обліку товарів і транспортних засобів;
- митних досліджень і інших форм контролю.
При проведенні митного контролю митні органи Республіки Білорусь використовують, як правило, ті його форми, що є достатніми для забезпечення дотримання законодавства Республіки Білорусь про митну справу.
З метою забезпечення дотримання законодавства Республіки Білорусь і міжнародних договорів Республіки Білорусь, контроль за виконанням яких покладений на митні органи, вони вправі призначати чи проводити, у межах своєї компетенції, перевірку фінансово-господарської діяльності особи, що переміщає товари і транспортні засоби через митний кордон Республіки Білорусь (наказ ДМК РБ від 28 січня 1999 р. №34-ОД «Про твердження Інструкції про порядок організації і проведення перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності», «Рэспублика» від 24 лютого 1999 г).
3.4.4. Стягування митних платежів у системі митного регулювання
Однією зі складових митної справи в Республіці Білорусь є стягування митних платежів митними органами. Основними митними платежами, що сплачуються при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон Республіки Білорусь, є наступні: мито, податок з додаткової вартості, акцизи, митні збори за митне оформлення.
Основою для нарахування мита, акцизів і митних зборів є митна вартість товарів або транспортних засобів, обумовлена відповідно до Закону Республіки Білорусь «ПРО митний тариф». Наказів ДМК РБ від 13.08.98 р. №292 «ПРО порядок і умови заявления митної вартості товарів, увезених на митну територію Республіки Білорусь» (рег.2720/12 від 08.10.98 p.), від 07.07.98 р. №239-ОД «ПРО митну вартість товарів, що вивозяться з митної території Республіки Білорусь» (per.2590/12 від20.07.98 p.).
Митні збори за митне оформлення стягуються у валюті РБ у розмірі 0,15% митної вартості товарів і транспортних засобів. Крім того, стягуються митні збори за надання митних послуг.
Митні збори стягуються в момент прийняття митної декларації до оформлення. Відстрочка чи розстрочка сплати митних зборів за митне оформлення і надання митних послуг не дається. ДМК РБ за узгодженням з Міністерством фінансів РБ вправі зменшувати розміри митних зборів, звільняти від їх сплати, а у виняткових випадках - змінювати валюту платежу, у якій повинний бути сплачений збір.
Велика кількість нормативних документів, що визначають порядок надання різних документів для нарахування митних платежів і дотримання умов при митному оформленні товарів, з однієї сторони підвищило повноту стягування митних платежів і гарантію їх сплати, але з іншої сторони привело до наступних негативних наслідків:
1. Ускладнилася процедура митного оформлення товарів і як наслідок сповільнився товарообіг
через митний кордон.
2. Відповідальність за повноту нарахування і стягування митних платежів перемістилася з заявника митного режиму на посадову особу митниці, що здійснює митне оформлення, і розширився негативний ґрунт для хабарництва в митних органах.
3. Основні дії по недоборі митних платежів стали направлятися на заниження митної вартості товарів, механізм визначення якої вимагає високого професіоналізму посадових осіб митниці, автоматизації і ступеня організації митних органів і їх ефективної взаємодії з іншими контролюючими органами.
Одним з перевірених світовою практикою варіантом вирішення такої проблеми є введення інституту митної заборгованості. Наприклад, у митному кодексі Європейського Співтовариства від 10.12.92 р. інституту митної заборгованості присвячена цілий розділ. На жаль, у новому Митному кодексі в ст. 18 дане тільки визначення терміну «митна заборгованість».
3.5 Податкове регулювання експорту - імпорту
Податкове регулювання державою експортно-імпортних відносин здійснюється шляхом стягування податку з додаткової вартості (ПДВ) і акцизного збору при ввезенні на митну територію Республіки Білорусь.
Основні положення стягування ПДВ і акцизу встановлені Законом Республіки Білорусь «ПРО внесення змін і доповнень у Закон Республіки Білорусь «Про акцизи» від 30 грудня 1997 року №113-3», Законом Республіки Білорусь «Про особливості оподаткування і стягування платежів у бюджет Республіки Білорусь у1999 році (Звязда, 05.03.99 м, N 31), Указами Президента Республіки Білорусь від 16 серпня 1995 року №300 «Про сплату податку на додану вартість і акцизів при ввезенні товарів на територію Республіки Білорусь» (Збори Указів Президента Республіки Білорусь і Постанов Кабінету Міністрів Республіки Білорусь, 1995 p., №24, ст.562), від 25 березня 1996 року №120 «ПРО внесення змін і доповнень в Укази Президента Республіки Білорусь від 20 березня 1995 року №116, від 16 серпня 1995 р. №300 і від 2 лютого 1996 р. №45», постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 5 вересня 1995 року №484 «Питання стягування податку з додаткової вартості й акцизів при ввезенні товарів на територію Республіки Білорусь».
Податком з додаткової вартості обкладається митна вартість товарів, при ввезені на митну територію Республіки Білорусь у митних режимах, у яких відповідно до митного законодавства Республіки Білорусь передбачена сплата цього податку.
Відповідно до цих указів всі експортовані товари, роботи і послуги звільняються від обкладання ПДВ. У них також передбачається звільнення від сплати названого податку деяких ввезених товарів:
а) товари, призначені для офіційного користування іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого користування дипломатичного і адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їхніх родин, що проживають спільно;
б) валюта Республіки Білорусь, іноземна валюта, банкноти, що є законними засобами платежу (крім використовуваних з метою нумізматики), а також цінні папери (акції, облігації, векселя й ін.), акцизні марки;
в) товари, що мають характер гуманітарної допомоги у відповідності з Положенням затвердженим Кабінетом Міністрів Республіки Білорусь;
г) технічні засоби, включаючи автомототранспорт, що не можуть бути використані інакше, як
для профілактики інвалідності і реабілітації інвалідів, лікарські засоби, вироби медичного призначення, протезно-ортопедичні вироби і медична техніка, а також сировина і комплектуючі вироби для їх виробництва;
д) устаткування і прилади, використовувані для науково-дослідних цілей; е) технологічне устаткування і запасні частини до нього;
ж) транспорт суспільного користування і запасні частини до нього;
з) спеціальні транспортні засоби для потреб медичної швидкої допомоги, пожежної охорони, органів внутрішніх справ, оснащені відповідним спеціальним устаткуванням і які закуплені чи одержані зазначеними організаціями для власних потреб;
и) майно, ввезене іноземним учасником для формування статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, за умови, що ці речі:
- відносяться до основних виробничих фондів;
- не є підакцизними;
- ввозяться в терміни, встановлені установчими документами для формування статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями;
к) комплектуючі для випуску автомобілів, автобусів, тракторів, самохідних спеціальних машин і сільськогосподарської техніки на території Республіки Білорусь юридичними особами, виробництво яких сертифіковано в цих цілях.
Відповідно до договорів про вільну торгівлю, укладеними Республікою Білорусь з країнами СНД, податок з додаткової вартості не стягується з ввезених з території цих держав товарів.
Ставки акцизів установлені Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 28 січня 1998 p., №111. Порядок увозу товарів на митну територію Республіки Білорусь, що підлягають маркуванню акцизними марками визначений «Інструкцією про порядок увозу на митну територію Республіки Білорусь товарів, що підлягають маркіруванню акцизними марками» (рег.№1420/12 від 15.05.96 p., №1614/12 від 09.10.96 р, №1936/12 від 20.06.97 p., №1978/12 від 15.07.97 p., 2335/12 від 24.02.98 p.).
Сума акцизів, що підлягають сплаті по підакцизних товарах, що виготовляються і ввозяться з територій держав-учасників Співдружності Незалежних Держав, зменшується на суму акцизів, фактично сплачену в країні їх походження.
3.6. Валютне регулювання
Валютне регулювання є однією з форм державного впливу на учасників ЗЕД з метою охорони інтересів держави.
Цей вплив здійснюється для захисту національної валюти, обмеження вивозу капіталу з країни, забезпечення повернення в Республіку Білорусь валютної виручки, отриманої від експорту.
Вирішення цих задач забезпечується валютним законодавством, «Положенням про порядок проведення валютних операцій на території Республіки Білорусь», затверджене Правлінням Національного банку Республіки Білорусь 01 серпня 1996 року, «Інструкцією про порядок заповнення декларації «Паспорт угоди» для цілей валютного контролю чи контролю за нетарифними мірами регулювання зовнішньоекономічної діяльності», затвердженої Наказом Державного митного комітету Республіки Білорусь від 17 лютого 1995 року №37-ОД, рег.№755/12 від 20.02.95 p.), що регулює як загальні питання валютних відносин, так і частки, наприклад, що передбачають механізм контролю за валютними операціями.
З метою дотримання валютного законодавства створена система органів валютного контролю. Ця система розподіляється на органи валютного контролю і їхніх агентів.
Аналіз інформації показав, що в республіці в цілому сформована система валютного регулювання і контролю, розподілені в цій області функції між органами державного управління і внесення кардинальних змін не потрібно.
Що стосується контролю за використанням валютної виручки, що залишається в розпорядженні суб'єктів господарювання державної форми власності після здійснення обов'язкового продажу, то доцільно покласти функції обліку і контролю за її використанням, на галузеві міністерства і відомства.
Практика застосування норм Указу Президента Республіки Білорусь від 08.02.1995 № 52 «Про встановлення порядку регулювання експортно-імпортних і валютних операцій і підвищення відповідальності за порушення законодавства в області зовнішньоекономічної діяльності» (у редакції Указів Президента Республіки Білорусь від 19.03.1996 № 108; 12.04.1996 № 142; 04.10.1996 № 398; 14.01.1997 № 48; 18.01.1999 №30) і проведений Міністерством закордонних справ аналіз звернень суб'єктів господарювання по питанню продовження термінів проведення зовнішньоторговельних операцій показали необхідність удосконалювання порядку повернення валютного виручки.
Для цього був розроблений Указ Президента Республіки Білорусь «ПРО удосконалювання порядку проведення і контролю зовнішньоторгівельних операцій» 4 січня 2000 р. № 7 (Звязда № 5 від 06.01.2000). на основі Указу Президента Республіки Білорусь від 08.02.1995 № 52 (зі змінами і доповненнями), яким введено порядок реєстрації паспорта угоди по всіх зовнішньоторгівельних договорах і статистичну декларацію по зовнішньоторгівельних договорах, по яких не передбачається митне оформлення товарів.
Зазначені міри зажадають збільшення чисельності митних органів і виділення їм необхідних засобів.
З метою стимулювання повернення грошової виручки, термін надходження коштів від експорту товарів за межі європейського континенту скорочений до 90 календарних днів, а від експорту товарів у межах європейського континенту скорочений до 60 календарних днів. Разом з тим, з огляду на специфіку діяльності організацій, що здійснюють будівельні, транспортно-експедиційні й інші види послуг, термін надходження коштів від експорту робіт, послуг збільшений до 90 календарних днів.
Указом передбачена більш гнучка шкала застосування економічних санкцій і в деяких випадках з визначенням їх граничного рівня, що дозволить врахувати фінансове положення суб'єктів господарювання при винесенні рішення про застосування до нього санкцій за порушення діючого законодавства.
Згідно Митного кодексу Республіки Білорусь валютний контроль, здійснюваний митними органами Республіки Білорусь, є складовою частиною митного контролю.
Ефективно діючий механізм митно-тарифного регулювання є невід'ємною умовою для проведення Республікою Білорусь активної і цілісної митної політики, а також для вирішення митними органами задач по забезпеченню економічної безпеки Республіки Білорусь, захисту її економічних інтересів.
Багатоплановість і специфіка впливу митного тарифу на розвиток зовнішньоторгівельних відносин і економіки в цілому жадають від державних органів, зв'язаних з його розробкою, зваженого підходу до визначення рівня ставок податків.
Дотримання нетарифних мір державного регулювання ЗЕД контролюється митними органами в ході митного оформлення і митного контролю товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон республіки. Таким чином, митне регулювання є основним механізмом державного регулювання ЗЕД.
