Буричка З.О. (ру) Митне законодавство зарубіжних країн (2002)

III. Митна служба як адміністрація по збору доходів

Першим реченням п. 1 ст. 108 Основного закону Німеччини наголошується: «Митні збори, державні монополії, акцизні збори, встановлені федеральним законом, включаючи імпортний податок на додану вартість, а також обов'язкові платежі в межах Європейських спільнот, адмініструються фінансовими відомствами.» Таким чином описуються функціональні обов'язки митної служби, для виконання яких вона була створена з самого початку: стягнення митних платежів для фінансування державних витрат.

Головними доходами, стягненням яких займається митна служба, є акцизні збори. Вони стягуються з безпосередніх виробників або імпортерів підакцизних товарів. Митна служба стягує всі акцизи, що регулюються федеральними законами і належать виключно федерації, а також акциз на пиво, що належить федеральним землям. Крім цього, вона разом з Федеральним відомством по спиртовій монополії в м. Оффенбах, керує спиртовою монополією Німеччини.

В зв'язку з тим, що на внутрішніх кордонах Євросоюзу вже немає можливості проведення контролю за підакцизними товарами, в його рамках створена нова система нагляду за цими товарами. Найважливішим її елементом є «система взаємозв'язку між податковими складами», яка дозволяє безмитно перевозити товари з одного складу на інший в рамках всього Євросоюзу і справляти податки тільки у тій країні, в якій товар буде споживатись. Завдяки цьому діяльність митної служби переноситься з кордонів на підприємства. Тепер підрозділи з перевірки виконують центральні функції нагляду, контролюючи товарообіг за допомогою облікових даних і інвентаризації товару. З під такого контролю вилучені ті товари, що вже були обкладені податками в інших країнах Євросоюзу.

Для пасажиропотоків в рамках Євросоюзу підакцизні товари (крім деяких видів мінерального палива) в повній мірі вільні від оподаткування, за винятком випадків, коли значна кількість ввезених таких товарів наводить на думку про можливість їх використання з комерційною метою.

Митною службою стягуються наступні митні платежі.

Акцизні збори (на мінеральне пальне, на тютюн і тютюнові вироби, на питний спирт і спиртову монополію, на каву, на ігристі вина, на проміжні вироби, на пиво);

Акциз на мінеральне паливо - це акциз, що приносить найвищу суму державних доходів. Ним обкладається споживання мінерального пального, а також скраплений та природний газ. Інші види (речовини для чистки та розчинники) звільнені від оподаткування.

Акциз на тютюн і тютюнові вироби є другим за доходами акцизом. Основним об'єктом оподаткування є сигарети, які приносять 94% всіх поступлень за цим акцизом, 5% припадає на тютюн мілкого порізу для власного виготовлення сигарет. Цей акциз єдиний, який сплачується шляхом застосування акцизних марок, що видаються через Центр по акцизним марках в м. Бюнді при Головній митниці міста Білефельд.

Акциз на каву не відноситься до гармонізованих в рамках Євросоюзу акцизів. Тому він не підлягає системі міждержавного нагляду, уніфікованого в рамках Євросоюзу. Спочатку багато експертів остерігались, що завдяки різним ставкам цього акцизу виникне «переманювання любителів кави» в сусідні країни, проте поки що такий досвід приносить позитивні результати.

Акциз на ігристі вина є незначним. Ним обкладаються напої, виготовлені з натурального винограду або виноградного соку, або вина в пляшках з внутрішнім тиском не менше 3-х барів в закритих ємностях при температурі +20 градусів по Цельсію.

Акцизом на проміжні вироби обкладаються алкогольні напої, що не є ні спиртом, ні ігристим вином, ні вином, ні пивом, у випадках коли вміст чистого спирту складає від 10 до 22 об. %.

Акциз на пиво (на користь федеральних земель) справляється митною службою, хоча ці доходи належать федеральним землям, а його ставка залежить від міцності пива.

Імпортний податок на додану вартість справляється при ввезенні товарів із країн, що не є членами Євросоюзу. Імпортний ПДВ, сплачений при ввезенні товарів з комерційною метою, може податковою інспекцією заявлятись до вирахування як вхідний податок, коли підприємцем подається попередня декларація по ПДВ. В товарообігу між державами-членами Євросоюзу імпортний ПДВ з 1 січня 1993 року замінено «податком на додану вартість за покупку товарів всередині Союзу». За його стягнення відповідають податкові адміністрації федеральних земель.

Мито стягується лише з товарів, що ввозяться з третіх країн. Європейський Союз при цьому виступає як єдина економічна зона. За допомогою мита Євросоюз регулює доступ різноманітних товарів на свій ринок, вирівнюючи взаємні інтереси.

З 1 січня 1995 року митна служба на кордонах з третіми країнами стягує за дорученням Федерального відомства по вантажному транспорту збір за використання автобанів з важковагових транспортних засобів. Такий порядок дозволяє перевізникам одночасно з митним оформленням сплачувати належний збір на особливих терміналах, створених в митницях.