Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність (2004)
1.6. Мета та напрямки інвестиційного менеджменту
Найважливішою складовою управління діяльності підприємства є інвестиційний менеджмент, який представляє собою систему принципів та методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних із здійсненням різних аспектів інвестиційної діяльності. [9, с. 46]. Інвестиційний менеджмент тісно пов’язаний з іншими фундаментальними системами управління підприємства. Наприклад, із фінансовим менеджментом через формування інвестиційних ресурсів; із виробничим менеджментом цей зв’язок опосередковується через спільне управління формуванням основних та оборотних коштів; із менеджментом персоналу
через здійснення інтелектуальних інвестицій у робітників підприємства.
Основною метою інвестиційного менеджменту є забезпечення найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії суб’єктів підприємницької діяльності на усіх етапах розвитку.
Ефективне управління інвестиційною діяльністю має здійснюватися на основі таких принципів як:
- Взаємозв’язок із загальною системою управління на підприємстві в цілому та з окремими функціональними системами управління зокрема.
- Спрямованість дій інвестиційного менеджменту на досягнення конкретних цілей інвестування.
- Визначення напрямків інвестиційного менеджменту в залежності від об’єктів інвестування.
- Єдність інвестиційної стратегії та інвестиційного менеджменту на підприємстві.
- Єдність інвестиційних цілей, результатів інвестиційної діяльності та засобів їх досягнення.
- Комплектність інвестиційного менеджменту, що передбачає планування, аналіз, регулювання та контроль за інвестиційною діяльністю.
- Розробка методів та засобів інвестиційного менеджменту з урахуванням підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку та мінімізації інвестиційних ризиків.
У процесі реалізації основної мети та з урахуванням основних принципів інвестиційний менеджмент має вирішувати такі основні завдання.
- Забезпечити високий темп економічного розвитку суб’єктів підприємництва шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності, розширення її обсягів, а також шляхом галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації цієї діяльності.
- Максимізувати прибутки від інвестиційної діяльності, бо прибуток є не тільки результатом інвестиційної, а й усієї господарської діяльності підприємства. Тому, при наявності альтернативних напрямків інвестування, потрібно вибирати такий об’єкт, який забезпечить найбільшу суму чистого прибутку в розрахунку на вкладений капітал.
- Мінімізувати інвестиційні ризики, бо за несприятливих умов вони можуть призвести до втрати не тільки прибутків, а й частини інвестиційного капіталу.
- Забезпечити фінансову стабільність і платоспроможність суб’єктів підприємництва у процесі реалізації інвестиційних програм. Оскільки інвестиційна діяльність пов’язана з вкладанням значних фінансових ресурсів, як правило, на тривалий період, то це може призвести до зниження платоспроможності інвестора, несвоєчасної сплати поточних рахунків і платіжних зобов’язань перед контрагентами, державним бюджетом тощо. Тому під час формування джерел фінансових ресурсів слід прогнозувати вплив інвестиційної діяльності на фінансову діяльність суб’єкта та його платоспроможність.
- Визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм. Останні необхідно реалізувати якнайшвидше, оскільки це сприятиме прискоренню економічного розвитку підприємств (організацій), швидкому формуванню грошових потоків у вигляді прибутку від інвестицій та амортизаційних відрахувань, скороченню темпів використання кредитних ресурсів, зменшенню інвестиційних ризиків, пов’язаних із несприятливими змінами кон’юнктури інвестиційного клімату.
Усі розглянуті завдання тісно взаємопов’язані між собою
та визначають такі основні функції інвестиційного менеджменту:
- дослідження зовнішнього інвестиційного середовища та прогнозування кон’юнктури інвестиційної діяльності;
- розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності підприємства;
- розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів суб’єкта інвестиційної діяльності;
- пошук та оцінювання найефективніших інвестиційних проектів;
- оцінювання інвестиційний якостей фінансових інструментів і вибір із них найефективніших;
- формування та оцінювання інвестиційного портфеля за критеріями доходності, ризику та ліквідності;
- поточне планування та оперативне управління реалізацією окремих програм та проектів;
- пошук найефективніших заходів мінімізації інвестиційних ризиків;
- здійснення ефективного контролю за реалізацією інвестиційної діяльності.
Інвестиційний менеджмент має свою специфіку, що визначається такими напрямками як:
1. Управління реальними інвестиціями.
2. Управління фінансовими інвестиціями.
3. Управління інвестиційним портфелем підприємства.
4. Управління формуванням, інвестиційних ресурсів.
Кожен із цих напрямків має свої завдання.
Наприклад, у процесі управління реальними інвестиціями важливим є формування програми реальних інвестицій, визначення загального обсягу та об’єктів реального інвестування
з урахуванням високої ефективності, ліквідності та мінімального ризику.
Політика управління фінансовими інвестиціями включає в себе аналіз фінансових ринків, визначення обсягів фінансових інвестицій у поточному періоді, вибір об’єктів інвестування (фінансових інструментів), оцінку інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів, формування портфеля фінансових інвестицій та забезпечення його ефективного управління.
У керуванні інвестиційним портфелем важливим є процес його формування та реструктуризація з урахуванням доходності, ліквідності та ризикованості об’єктів, які підбираються у портфель.
У процесі управління формуванням інвестиційних ресурсів важливим є визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів, вибір ефективних схем фінансування інвестиційної діяльності, забезпечення максимального обсягу залучення власних інвестиційних ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, забезпечення необхідного обсягу залучення власних інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел, визначення оптимального співвідношення структури капіталу та забезпечення мінімізації вартості залучених інвестиційних ресурсів із різних джерел.
Таким чином, основною метою інвестиційного менеджменту є визначення напрямків, методів, засобів та форм інвестування з метою підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку підприємства.
через здійснення інтелектуальних інвестицій у робітників підприємства.
Основною метою інвестиційного менеджменту є забезпечення найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії суб’єктів підприємницької діяльності на усіх етапах розвитку.
Ефективне управління інвестиційною діяльністю має здійснюватися на основі таких принципів як:
- Взаємозв’язок із загальною системою управління на підприємстві в цілому та з окремими функціональними системами управління зокрема.
- Спрямованість дій інвестиційного менеджменту на досягнення конкретних цілей інвестування.
- Визначення напрямків інвестиційного менеджменту в залежності від об’єктів інвестування.
- Єдність інвестиційної стратегії та інвестиційного менеджменту на підприємстві.
- Єдність інвестиційних цілей, результатів інвестиційної діяльності та засобів їх досягнення.
- Комплектність інвестиційного менеджменту, що передбачає планування, аналіз, регулювання та контроль за інвестиційною діяльністю.
У процесі реалізації основної мети та з урахуванням основних принципів інвестиційний менеджмент має вирішувати такі основні завдання.
- Забезпечити високий темп економічного розвитку суб’єктів підприємництва шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності, розширення її обсягів, а також шляхом галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації цієї діяльності.
- Максимізувати прибутки від інвестиційної діяльності, бо прибуток є не тільки результатом інвестиційної, а й усієї господарської діяльності підприємства. Тому, при наявності альтернативних напрямків інвестування, потрібно вибирати такий об’єкт, який забезпечить найбільшу суму чистого прибутку в розрахунку на вкладений капітал.
- Мінімізувати інвестиційні ризики, бо за несприятливих умов вони можуть призвести до втрати не тільки прибутків, а й частини інвестиційного капіталу.
- Забезпечити фінансову стабільність і платоспроможність суб’єктів підприємництва у процесі реалізації інвестиційних програм. Оскільки інвестиційна діяльність пов’язана з вкладанням значних фінансових ресурсів, як правило, на тривалий період, то це може призвести до зниження платоспроможності інвестора, несвоєчасної сплати поточних рахунків і платіжних зобов’язань перед контрагентами, державним бюджетом тощо. Тому під час формування джерел фінансових ресурсів слід прогнозувати вплив інвестиційної діяльності на фінансову діяльність суб’єкта та його платоспроможність.
- Визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм. Останні необхідно реалізувати якнайшвидше, оскільки це сприятиме прискоренню економічного розвитку підприємств (організацій), швидкому формуванню грошових потоків у вигляді прибутку від інвестицій та амортизаційних відрахувань, скороченню темпів використання кредитних ресурсів, зменшенню інвестиційних ризиків, пов’язаних із несприятливими змінами кон’юнктури інвестиційного клімату.
Усі розглянуті завдання тісно взаємопов’язані між собою
та визначають такі основні функції інвестиційного менеджменту:
- дослідження зовнішнього інвестиційного середовища та прогнозування кон’юнктури інвестиційної діяльності;
- розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності підприємства;
- розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів суб’єкта інвестиційної діяльності;
- пошук та оцінювання найефективніших інвестиційних проектів;
- оцінювання інвестиційний якостей фінансових інструментів і вибір із них найефективніших;
- поточне планування та оперативне управління реалізацією окремих програм та проектів;
- пошук найефективніших заходів мінімізації інвестиційних ризиків;
- здійснення ефективного контролю за реалізацією інвестиційної діяльності.
Інвестиційний менеджмент має свою специфіку, що визначається такими напрямками як:
1. Управління реальними інвестиціями.
2. Управління фінансовими інвестиціями.
3. Управління інвестиційним портфелем підприємства.
4. Управління формуванням, інвестиційних ресурсів.
Кожен із цих напрямків має свої завдання.
Наприклад, у процесі управління реальними інвестиціями важливим є формування програми реальних інвестицій, визначення загального обсягу та об’єктів реального інвестування
з урахуванням високої ефективності, ліквідності та мінімального ризику.
Політика управління фінансовими інвестиціями включає в себе аналіз фінансових ринків, визначення обсягів фінансових інвестицій у поточному періоді, вибір об’єктів інвестування (фінансових інструментів), оцінку інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів, формування портфеля фінансових інвестицій та забезпечення його ефективного управління.
У керуванні інвестиційним портфелем важливим є процес його формування та реструктуризація з урахуванням доходності, ліквідності та ризикованості об’єктів, які підбираються у портфель.
У процесі управління формуванням інвестиційних ресурсів важливим є визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів, вибір ефективних схем фінансування інвестиційної діяльності, забезпечення максимального обсягу залучення власних інвестиційних ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, забезпечення необхідного обсягу залучення власних інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел, визначення оптимального співвідношення структури капіталу та забезпечення мінімізації вартості залучених інвестиційних ресурсів із різних джерел.
Таким чином, основною метою інвестиційного менеджменту є визначення напрямків, методів, засобів та форм інвестування з метою підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку підприємства.
