Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність (2004)
3.4. Фондова біржа
Фондова біржа — це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі.
Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками — торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної й комісійної діяльності по цінних паперах за умови внесення ними до статутного фонду не менш як
10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа — організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Фондова біржа працює за такими принципами:
- перевірка якості й надійності цінних паперів;
- встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітенту;
- гласність біржових операцій.
Фондова біржа виконує такі функції.
- відкриває доступ підприємствам до позичкового небанківського капіталу;
- координує розміщення державних цінних паперів;
- забезпечує переміщення фінансового капіталу з однієї сфери діяльності в іншу;
- впорядковує ринкові відносини з приводу обігу фінансових інструментів.
Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців. Діяльність фондової біржі припиняється відповідно до законодавства* України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств [1]. Основними учасниками фондових бірж є:
Брокерські компанії — це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів дорученій чи комісії за рахунок своїх клієнтів.
Дилерські компанії — це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.
Маклери - це особи, які виступають посередниками при укладання угод на біржі.
Залежно від виду торгівельної діяльності члени біржі поділяються на чотири категорії:
- брокер-комісіонер збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, доставляє їх в зал біржі і відповідає за їх виконання;
- біржовий брокер виконує доручення інших брокерів;
- біржовий грейдер здійснює операції лише за власний рахунок, правилами біржі,йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;
- “спеціаліст” виконує три основні функції: здійснює виконання заявок з певними групами цінних паперів, діючи при цьому, як брокер; діє як ділер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; виконує завдання підтримки стабільності на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту та пропозиції. Спеціаліст є центральною фігурою на фондовій біржі.
Усі операції на фондовій біржі поділяють на: касові (спотові) та строкові.
Касова угода (спотова) — її особливість у тому, що цінні папери оплачуються та передаються покупцю, як правило, в день угоди або протягом 1-3 днів. Ринок таких угод називається касовим (спотовим), а ціна касовою (спотовою). Ці угоди передбачають первинне розміщення цінних паперів та їх вторинний перепродаж. До первинного розміщення через біржу приймаються цінні папери, які пройшли лістинг (експертизу) в експертній групі біржі. Вторинний перепродаж цінних паперів заключається в наступному:
- угоди здійсшоються за паперами, які котуються на біржі;
- котування складається виходячи з реальних біржових цін попиту та пропозиції;
- доручення брокерам на покупку та продаж цінних паперів даються у формі наказу.
Угоди, які мають предмет поставки активу у майбутньому називаються строковими. Предметом строкових угод можуть бути будь-які активи. До строкових угод відносять: опціони, ф’ючерси, варанти.
З точки зору строків виконання опціони поділяють на:
- Американський опціон, який може бути виконаний у будь-який день до закінчення строку контракту.
- Європейський опціон, який здійснюється лише в день закінчення строку контракту.
Першими фондовими біржами у світі були Амстердамська біржа (1602 p.), Лондонська (1770 p.), Нью-Йоркська біржа (1792 p.). Спочатку розвиток бірж був пов’язаний з ростом державного боргу, тому що вкладені в облігаційні позики капітали
могли перетворюватися в гроші. Після того, як з’явилися перші акціонерні товариства, об’єктом біржового обороту стають акції.
Сьогодні у світі налічується близько 200 фондових бірж, об’єднаних у Міжнародну федерацію фондових бірж. Найбільшими з них є фондові біржі Нью-Йорка, Лондона та Токіо — на них припадає до 60% загальносвітового обсягу торгівлі цінними паперами. У кожній країні існує своя інтернаціональна, історично сформована система бірж. З огляду на роль, яку відіграють біржі у національних фінансово-інвестиційних системах, можна виділити країни з моно- і поліцентричною організацією фондових бірж (див. табл. 3.4.
Таблиця 3.4.
Кількість фондових бірж в окремих країнах світу
На ринку цінних паперів України дають сім фондових бірж:
1. Донецька фондова біржа;
2. Київська міжнародна фондова біржа;
3. Кримська фондова біржа.
4. Придніпровська фондова біржа.
5. Українська міжбанківська валютна біржа.
6. Українська міжнародна фондова біржа;
7. Українська фондова біржа.
їх призначення — створення та впровадження організаційної та технічної систем в Україні, які б надавали б можливість швидко та ефективно укладати й виконувати угоди купівлі-продажу цінних паперів.
Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками — торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної й комісійної діяльності по цінних паперах за умови внесення ними до статутного фонду не менш як
10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа — організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Фондова біржа працює за такими принципами:
- перевірка якості й надійності цінних паперів;
- встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітенту;
- гласність біржових операцій.
Фондова біржа виконує такі функції.
- відкриває доступ підприємствам до позичкового небанківського капіталу;
- координує розміщення державних цінних паперів;
- впорядковує ринкові відносини з приводу обігу фінансових інструментів.
Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців. Діяльність фондової біржі припиняється відповідно до законодавства* України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств [1]. Основними учасниками фондових бірж є:
Брокерські компанії — це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів дорученій чи комісії за рахунок своїх клієнтів.
Дилерські компанії — це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.
Маклери - це особи, які виступають посередниками при укладання угод на біржі.
Залежно від виду торгівельної діяльності члени біржі поділяються на чотири категорії:
- брокер-комісіонер збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, доставляє їх в зал біржі і відповідає за їх виконання;
- біржовий брокер виконує доручення інших брокерів;
- біржовий грейдер здійснює операції лише за власний рахунок, правилами біржі,йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;
- “спеціаліст” виконує три основні функції: здійснює виконання заявок з певними групами цінних паперів, діючи при цьому, як брокер; діє як ділер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; виконує завдання підтримки стабільності на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту та пропозиції. Спеціаліст є центральною фігурою на фондовій біржі.
Усі операції на фондовій біржі поділяють на: касові (спотові) та строкові.
Касова угода (спотова) — її особливість у тому, що цінні папери оплачуються та передаються покупцю, як правило, в день угоди або протягом 1-3 днів. Ринок таких угод називається касовим (спотовим), а ціна касовою (спотовою). Ці угоди передбачають первинне розміщення цінних паперів та їх вторинний перепродаж. До первинного розміщення через біржу приймаються цінні папери, які пройшли лістинг (експертизу) в експертній групі біржі. Вторинний перепродаж цінних паперів заключається в наступному:
- угоди здійсшоються за паперами, які котуються на біржі;
- котування складається виходячи з реальних біржових цін попиту та пропозиції;
Угоди, які мають предмет поставки активу у майбутньому називаються строковими. Предметом строкових угод можуть бути будь-які активи. До строкових угод відносять: опціони, ф’ючерси, варанти.
З точки зору строків виконання опціони поділяють на:
- Американський опціон, який може бути виконаний у будь-який день до закінчення строку контракту.
- Європейський опціон, який здійснюється лише в день закінчення строку контракту.
Першими фондовими біржами у світі були Амстердамська біржа (1602 p.), Лондонська (1770 p.), Нью-Йоркська біржа (1792 p.). Спочатку розвиток бірж був пов’язаний з ростом державного боргу, тому що вкладені в облігаційні позики капітали
могли перетворюватися в гроші. Після того, як з’явилися перші акціонерні товариства, об’єктом біржового обороту стають акції.
Сьогодні у світі налічується близько 200 фондових бірж, об’єднаних у Міжнародну федерацію фондових бірж. Найбільшими з них є фондові біржі Нью-Йорка, Лондона та Токіо — на них припадає до 60% загальносвітового обсягу торгівлі цінними паперами. У кожній країні існує своя інтернаціональна, історично сформована система бірж. З огляду на роль, яку відіграють біржі у національних фінансово-інвестиційних системах, можна виділити країни з моно- і поліцентричною організацією фондових бірж (див. табл. 3.4.
Таблиця 3.4.
Кількість фондових бірж в окремих країнах світу
| Кількість фондових бірж в окремих країнах світу | Країна |
| 1. | Австралія, Австрія, Угорщина, Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Корея, Люксембург, Мексика, Норвегія, Чехія. Словаків. Тайвань. Терція. Нова Зеландія. ПАР |
| 2. | Венесуела. Індонезія, Єгипет, Китай, Пакистан, Португалія |
| 3. | Бельгія. Колумбія. Філіппіни. Швейцарія |
| 4. | Іспанія: |
| 5. | Аргентина. Канада |
| 6. | Велика Британія |
| 7. | (без NASDA). Франнія |
| 8. | Німеччина. Японія |
| 9. | Бразилія |
| 10. | Італія |
| Більше 10 | Індія (19 біож) |
1. Донецька фондова біржа;
2. Київська міжнародна фондова біржа;
3. Кримська фондова біржа.
4. Придніпровська фондова біржа.
5. Українська міжбанківська валютна біржа.
6. Українська міжнародна фондова біржа;
7. Українська фондова біржа.
їх призначення — створення та впровадження організаційної та технічної систем в Україні, які б надавали б можливість швидко та ефективно укладати й виконувати угоди купівлі-продажу цінних паперів.
