Удалих О.О. Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства (2006)
6.1. Сутність і види інвестиційних ризиків
Інвестиційна діяльність завжди пов'язана з ризиком, тому потенційного інвестора, насамперед цікавить рівень інвестиційного ризику, що супроводжує інвестиції.
Ризик — це ймовірність (загроза) втрати підприємством частину своїх ресурсів, недоодержання доходів або появи додаткових витрат у результат здійснення певної виробничої або фінансової діяльності.
Інвестиційний ризик — це можливість або ймовірність повного або часткового недосягнення (неотримання) очікуваних інвесторами результатів здійснення інвестицій.
Інвестиційні ризики можна класифікувати за декількома класифікаційними ознаками:
1. Залежно від причин виникнення:
— специфічні інвестиційні ризики;
— неспецифічні інвестиційні ризики.
2. Залежно від об'єкта інвестування:
— ризики реального інвестування;
— ризики фінансового інвестування.
Структура інвестиційних ризиків представлена на рис. 6.1.
Специфічні (комерційні) ризики пов'язані з невизначеністю одержання очікуваного комерційного результату в ході реалізації конкретного проекту. Вони пов’язані зі специфічними особливостями самого проекту або специфічних особливостей ринкових умов його реалізації. Існують різні методи їхньої оцінки, у рамках яких неспецифічний інвестиційний ризик розглядається як один з об'єктивних факторів, що впливають на ризик інвестиційних проектів.
ydaluh051.PNG
Рис. 6.1. Структура інвестиційного ризику
Специфічні інвестиційні ризики проявляються на рівні підприємницької діяльності конкретних підприємств і не мають макроекономічної або регіональної форми.
У складі специфічних інвестиційних ризиків виділяють ризики приватного й загального характеру. Ризики загального характеру пов’язані з неповнотою й (або) невірогідністю інформації, використаної при прийнятті конкретних рішень, що стосуються до даного інвестиційного проекту, з помилками в розрахунках ефективності інвестиційного проекту. Ці ризики деякою мірою властиві кожному інвестиційному проекту. До приватних ризиків цієї групи відносять ризики інноваційним, властивим певним проектам або групі проектів і залежні від новизни й складності мети проекту.
Кількісне визначення величини специфічних ризиків, а також способів їхньої мінімізації стосується компетенції розроблювачів проекту й страхових компаній, які застосовують ті або інші операції залежно від конкретного інвестиційного проекту, а також від інвестиційної політики фірми. На зниження
ризиків цієї групи держава й регіони можуть впливати побічно засобами економічної політики (податковим, ціновим, акцизним, тарифним, митним регулюванням), зміна параметрів яких визначає потенційну прибутковість інвестиційного проекту. Внаслідок непрямого впливу змінюються межі стабільності проекту, відбувається переоцінка властивого їм комерційного інвестиційного ризику.
До неспецифічних (або систематичних) інвестиційних ризиків належать ті ризики, які залежать від функціонування економіки в цілому. Вони визначаються зміною стадії економічного циклу розвитку економіки країни або кон'юнктурних циклів розвитку інвестиційного ринку, нестабільністю податкового законодавства в сфері інвестиційної діяльності й інших подібних детермінанті на які інвестор не може впливати при виборі інвестиційного проекту.
Неспецифічні інвестиційні ризики виникають як наслідок відповідних умов інвестиційного клімату (їхня нерозвиненість, непогодженість, протиріччя один одному Й Т.Д.).
Виділяють неспецифічні ризики макроекономічні (странові), які властиві державі в цілому, і регіональні, які властиві окремим регіонам.
До неспецифічних странових ризиків у традиційному розумінні належать:
— загроза втрати інвестицій і переривання діяльності фірм через війни і цивільні хвилювання;
— дії органів державної влади, що перешкоджають нормальному здійсненню інвестиційної діяльності (експропріація майна, зміни законодавства убік погіршення умов інвестування) і інші странові ризики.
Слід зазначити, що макроекономічні країнові ризики єдині для всієї держави й однаковою мірою впливають на результати здійснення всіх інвестиційних проектів на території даної держави. Поточний рівень країнового ризику вагомий, в основному, для зовнішнього іноземного інвестора, що приймає рішення про розміщення інвестицій у тій чи іншій країні.
Зниження його рівня позитивно впливає й на поведінку внутрішнього інвестора, приводить до підвищення інвестиційної привабливості всіх регіонів і країни в цілому.
Рейтинги інвестиційного ризику в різних країнах складаються й публікуються спеціальними виданнями ("Heritage Foundation", "Wall Street Journal", "Euromoney"). Зараз Україна сприймається іноземними інвесторами як одна з найнестабільніших країн, у різних рейтингах їй виділяється місце від 120 до 150 серед країн світу [5].
Макроекономічні странові ризики мінімізуються державою шляхом зміни чинного законодавства, що регулює економічні процеси в країні, зокрема, що регулює інвестиційну сферу. Важливим методом зниження неспецифічних ризиків є видача державних гарантій.
Регіональні неспецифічні ризики інвестиційної діяльності випливають із особливостей регіональної економічної політики, економічних, соціальних й екологічних умов, характерних для регіону. Ризики даної групи однаково впливають на результати здійснення всіх проектів, реалізованих на території даного регіону. Зниження регіональних ризиків, як правило, сприяє зростання ділової активності в регіоні з наступним сприятливим впливом на економіку країни в цілому.
Фактори регіонального інвестиційного ризику протилежні факторам інвестиційної привабливості. Основні фактори, що формують регіональні інвестиційні ризики і мають виплив, такі:
1. Нестабільність економіки регіону (економічні процеси нестабільні, високі темпи інфляції, обсяги продукції низькі й щорічно падають, велика кількість збиткових підприємств, комерційна інфраструктура нерозвинута).
2. Низька інвестиційна активність (низькі обсяги інвестування в економіку, низькі обсяги іноземного інвестування, невелика кількість будівельних підприємств, високі обсяги незавершеного будівництва, нерозвинений інвестиційний ринок та інвестиційна інфраструктура, неприступність кредитних ресурсів ДЛЯ підприємств).
3. Політична нестабільність (нестабільна політична ситуація, загроза політичних хвилювань і страйків).
4. Нерозвинуте правове середовище (відсутність розвинутого, чіткого й гнучкого законодавчого забезпечення інвестиційної діяльності, відсутність спеціального регіонального законодавства, що регулює пільгові умови інвестування).
5. Соціальна напруженість (високий рівень безробіття, висока диференціація доходів населення, загроза соціальних і національних конфліктів).
6. Несприятлива екологічна ситуація (наявність виробництв, що негативно впливають на екологію, високий рівень забруднення навколишнього середовища, наявність великого обсягу відходів виробництва, відсутність виробництв по переробці вторинної сировини, "Несприятливість природно-кліматичних умов).
7. Відношення регіональної влади до інвестиційних процесів (регіональні органи державної влади не зацікавлені в підтримці інвестиційної активності, не створюються сприятливі умови інвестиційної діяльності).
8. Низький рівень інформаційного забезпечення (відсутність ясної, повної, систематизованої інформації і її неприступність для потенційного користувача).
9. Високий рівень економічних злочинів.
10. Відношення населення до ринкових реформ (населення не підтримує ринкові відносини, не довіряє органам державної влади, низький рівень інвестування за рахунок коштів населення).
Залежно від об'єкта інвестування виділяють ризики реального інвестування й ризики фінансового інвестування.
Ризик реального інвестування або проектний ризик — це
невизначеність доходів від реалізації інвестиційного проекту, пов'язана з можливістю виникнення несприятливих ситуацій та їхніх наслідків на одній зі стадій здійснення інвестиційного процесу. Загальноприйнятий набір ризиків, що оцінюється інвестором при виборі того або іншого інвестиційного проек
ту містить у собі загальекономічний, фінансовий, ринковий, політичний, підприємницький, проектний, технічний, галузевий й інший ризики.
Проектний ризик має інтегрований характер, тобто є сукупним поняттям, що інтегрує в собі численні види конкретних інвестиційних ризиків. На основі оцінки окремих видів ризиків можна оцінити сукупний рівень ризику інвестиційного проекту. Проектний ризик є об'єктивним явищем у функціонуванні будь-якого підприємства, що здійснює реальне інвестування. Він супроводжує реалізацію всіх видів інвестиційних проектів.
Проектні ризики, у свою чергу, можна класифікувати за рядом ознак.
1. За видами виділяють такі види проектних ризиків:
—ризик зниження фінансової стабільності підприємства — виникає через недосконалість структури інвестованого капіталу;
— ризик неплатоспроможності підприємства — виникає через зниження рівня ліквідності оборотних активів підприємства;
— ризик проектування — виникає внаслідок недосконалості підготовки бізнес-плану, у зв'язку з недоліком інформації про зовнішнє середовище, неправильною оцінкою параметрів внутрішнього потенціалу, використанням застарілої техніки й технології;
— будівельний ризик — виникає внаслідок вибору недостатньо кваліфікованих підрядників, використання застарілих будівельних технологій і матеріалів та інших причин, що спричинюють перевищення строків будівельно-монтажних робіт із проекту;
— маркетинговий ризик — можливість істотного зниження передбаченого проектом обсягу реалізації продукції й інших факторів, що ведуть до зменшення прибутку на стадії експлуатації проекту;
— ризик фінансування проекту — пов'язаний з недостатнім загальним обсягом інвестиційних ресурсів для реалізації
проекту, несвоєчасним надходженням інвестиційних ресурсів з окремих джерел, ростом середньозваженої вартості капіталу;
— інші види ризиків.
2. За етапами здійснення проекту:
— проектні ризики передінвестиційного етапу — пов'язані з вибором інвестиційної ідеї, підготовки бізнес-плану, обґрунтованістю оцінки основних результативних показників проекту;
— проектні ризики інвестиційного етапу — це ризики несвоєчасного здійснення будівельно-монтажних робіт із проекту, неефективний контроль за якістю цих робіт, неефективне фінансування на стадії будівництва, низьке ресурсне забезпечення виконуваних робіт;
— проектні ризики постінвестиційного етапу — це несвоєчасний вихід виробництва на передбачену проектну потужність, недостатнє забезпечення виробництва сировиною й матеріалами, низька кваліфікація операційного персоналу, недоліки маркетингової політики та ін.
3. За комплексністю дослідження:
— простий проектний ризик — це вид проектного ризику, що не розчленовується на окремі підвиди;
— комплексний проектний ризик — це вид ризику, що складається з комплексу розглянутих підвидів.
4. За можливістю передбачення:
— прогнозований проектний ризик — це ризик, що піддається прогнозу з боку підприємства;
— непрогнозований проектний ризик — це ризик, прогнозування якого неможливе.
Ризик фінансового інвестування — це ймовірність недоодержання доходів від цінних паперів у зв'язку зі зміною кон'юнктури інвестиційного ринку. Специфічні ризики фінансового інвестування властиві окремим інвестиційним операціям по придбанню цінних паперів. До них належать:
— відсотковий ризик — це ризик втрати доходу фінансового інвестування через зміну відсоткової ставки (внаслідок зростання відсоткової ставки знижується ринковий курс цінного папера);
— ринковий ризик — це ризик втрати доходу через зміну курсу окремих цінних паперів;
— ризик ліквідності — це ймовірність втрати доходу внаслідок неможливості продати цінний папір без втрати інвестованого в неї капіталу;
— комерційний ризик — ймовірність недоодержання дивідендів за цінними паперами внаслідок зниження ефективності функціонування підприємства-емітента цінних паперів;
— інші види ризиків.
Крім того, ризик фінансового інвестування також може бути прогнозованим або непрогнозованим.
Інвестиційні ризики, як правило, не виникають у чистому вигляді. Це пояснюється тим, що всі види інвестиційних ризиків тісно взаємозалежні й взаємопов'язані.
Управління інвестиційними ризиками являє собою сукупність різних прийомів і методів нейтралізації інвестиційних ризиків.
Управління інвестиційними ризиками містить у собі:
— розпізнавання інвестиційних ризиків, що впливають на реалізацію інвестицій, і визначення міри керованості інвестиційних ризиків;
— оцінка й аналіз різних видів інвестиційних ризиків;
— розробка заходів щодо зниження інвестиційних ризиків;
— реалізація розроблених заходів з метою нейтралізації інвестиційних ризиків.
Ефективне управління інвестиційними ризиками дасть можливість знизити рівень ризиків і тим самим підвищити інвестиційну привабливість проекту для потенційних інвесторів.
Ризик — це ймовірність (загроза) втрати підприємством частину своїх ресурсів, недоодержання доходів або появи додаткових витрат у результат здійснення певної виробничої або фінансової діяльності.
Інвестиційний ризик — це можливість або ймовірність повного або часткового недосягнення (неотримання) очікуваних інвесторами результатів здійснення інвестицій.
Інвестиційні ризики можна класифікувати за декількома класифікаційними ознаками:
1. Залежно від причин виникнення:
— специфічні інвестиційні ризики;
— неспецифічні інвестиційні ризики.
2. Залежно від об'єкта інвестування:
— ризики реального інвестування;
— ризики фінансового інвестування.
Специфічні (комерційні) ризики пов'язані з невизначеністю одержання очікуваного комерційного результату в ході реалізації конкретного проекту. Вони пов’язані зі специфічними особливостями самого проекту або специфічних особливостей ринкових умов його реалізації. Існують різні методи їхньої оцінки, у рамках яких неспецифічний інвестиційний ризик розглядається як один з об'єктивних факторів, що впливають на ризик інвестиційних проектів.
ydaluh051.PNG
Рис. 6.1. Структура інвестиційного ризику
Специфічні інвестиційні ризики проявляються на рівні підприємницької діяльності конкретних підприємств і не мають макроекономічної або регіональної форми.
У складі специфічних інвестиційних ризиків виділяють ризики приватного й загального характеру. Ризики загального характеру пов’язані з неповнотою й (або) невірогідністю інформації, використаної при прийнятті конкретних рішень, що стосуються до даного інвестиційного проекту, з помилками в розрахунках ефективності інвестиційного проекту. Ці ризики деякою мірою властиві кожному інвестиційному проекту. До приватних ризиків цієї групи відносять ризики інноваційним, властивим певним проектам або групі проектів і залежні від новизни й складності мети проекту.
Кількісне визначення величини специфічних ризиків, а також способів їхньої мінімізації стосується компетенції розроблювачів проекту й страхових компаній, які застосовують ті або інші операції залежно від конкретного інвестиційного проекту, а також від інвестиційної політики фірми. На зниження
ризиків цієї групи держава й регіони можуть впливати побічно засобами економічної політики (податковим, ціновим, акцизним, тарифним, митним регулюванням), зміна параметрів яких визначає потенційну прибутковість інвестиційного проекту. Внаслідок непрямого впливу змінюються межі стабільності проекту, відбувається переоцінка властивого їм комерційного інвестиційного ризику.
До неспецифічних (або систематичних) інвестиційних ризиків належать ті ризики, які залежать від функціонування економіки в цілому. Вони визначаються зміною стадії економічного циклу розвитку економіки країни або кон'юнктурних циклів розвитку інвестиційного ринку, нестабільністю податкового законодавства в сфері інвестиційної діяльності й інших подібних детермінанті на які інвестор не може впливати при виборі інвестиційного проекту.
Неспецифічні інвестиційні ризики виникають як наслідок відповідних умов інвестиційного клімату (їхня нерозвиненість, непогодженість, протиріччя один одному Й Т.Д.).
Виділяють неспецифічні ризики макроекономічні (странові), які властиві державі в цілому, і регіональні, які властиві окремим регіонам.
До неспецифічних странових ризиків у традиційному розумінні належать:
— загроза втрати інвестицій і переривання діяльності фірм через війни і цивільні хвилювання;
— дії органів державної влади, що перешкоджають нормальному здійсненню інвестиційної діяльності (експропріація майна, зміни законодавства убік погіршення умов інвестування) і інші странові ризики.
Зниження його рівня позитивно впливає й на поведінку внутрішнього інвестора, приводить до підвищення інвестиційної привабливості всіх регіонів і країни в цілому.
Рейтинги інвестиційного ризику в різних країнах складаються й публікуються спеціальними виданнями ("Heritage Foundation", "Wall Street Journal", "Euromoney"). Зараз Україна сприймається іноземними інвесторами як одна з найнестабільніших країн, у різних рейтингах їй виділяється місце від 120 до 150 серед країн світу [5].
Макроекономічні странові ризики мінімізуються державою шляхом зміни чинного законодавства, що регулює економічні процеси в країні, зокрема, що регулює інвестиційну сферу. Важливим методом зниження неспецифічних ризиків є видача державних гарантій.
Регіональні неспецифічні ризики інвестиційної діяльності випливають із особливостей регіональної економічної політики, економічних, соціальних й екологічних умов, характерних для регіону. Ризики даної групи однаково впливають на результати здійснення всіх проектів, реалізованих на території даного регіону. Зниження регіональних ризиків, як правило, сприяє зростання ділової активності в регіоні з наступним сприятливим впливом на економіку країни в цілому.
Фактори регіонального інвестиційного ризику протилежні факторам інвестиційної привабливості. Основні фактори, що формують регіональні інвестиційні ризики і мають виплив, такі:
1. Нестабільність економіки регіону (економічні процеси нестабільні, високі темпи інфляції, обсяги продукції низькі й щорічно падають, велика кількість збиткових підприємств, комерційна інфраструктура нерозвинута).
2. Низька інвестиційна активність (низькі обсяги інвестування в економіку, низькі обсяги іноземного інвестування, невелика кількість будівельних підприємств, високі обсяги незавершеного будівництва, нерозвинений інвестиційний ринок та інвестиційна інфраструктура, неприступність кредитних ресурсів ДЛЯ підприємств).
3. Політична нестабільність (нестабільна політична ситуація, загроза політичних хвилювань і страйків).
4. Нерозвинуте правове середовище (відсутність розвинутого, чіткого й гнучкого законодавчого забезпечення інвестиційної діяльності, відсутність спеціального регіонального законодавства, що регулює пільгові умови інвестування).
5. Соціальна напруженість (високий рівень безробіття, висока диференціація доходів населення, загроза соціальних і національних конфліктів).
6. Несприятлива екологічна ситуація (наявність виробництв, що негативно впливають на екологію, високий рівень забруднення навколишнього середовища, наявність великого обсягу відходів виробництва, відсутність виробництв по переробці вторинної сировини, "Несприятливість природно-кліматичних умов).
7. Відношення регіональної влади до інвестиційних процесів (регіональні органи державної влади не зацікавлені в підтримці інвестиційної активності, не створюються сприятливі умови інвестиційної діяльності).
8. Низький рівень інформаційного забезпечення (відсутність ясної, повної, систематизованої інформації і її неприступність для потенційного користувача).
9. Високий рівень економічних злочинів.
10. Відношення населення до ринкових реформ (населення не підтримує ринкові відносини, не довіряє органам державної влади, низький рівень інвестування за рахунок коштів населення).
Залежно від об'єкта інвестування виділяють ризики реального інвестування й ризики фінансового інвестування.
Ризик реального інвестування або проектний ризик — це
невизначеність доходів від реалізації інвестиційного проекту, пов'язана з можливістю виникнення несприятливих ситуацій та їхніх наслідків на одній зі стадій здійснення інвестиційного процесу. Загальноприйнятий набір ризиків, що оцінюється інвестором при виборі того або іншого інвестиційного проек
ту містить у собі загальекономічний, фінансовий, ринковий, політичний, підприємницький, проектний, технічний, галузевий й інший ризики.
Проектні ризики, у свою чергу, можна класифікувати за рядом ознак.
1. За видами виділяють такі види проектних ризиків:
—ризик зниження фінансової стабільності підприємства — виникає через недосконалість структури інвестованого капіталу;
— ризик неплатоспроможності підприємства — виникає через зниження рівня ліквідності оборотних активів підприємства;
— ризик проектування — виникає внаслідок недосконалості підготовки бізнес-плану, у зв'язку з недоліком інформації про зовнішнє середовище, неправильною оцінкою параметрів внутрішнього потенціалу, використанням застарілої техніки й технології;
— будівельний ризик — виникає внаслідок вибору недостатньо кваліфікованих підрядників, використання застарілих будівельних технологій і матеріалів та інших причин, що спричинюють перевищення строків будівельно-монтажних робіт із проекту;
— маркетинговий ризик — можливість істотного зниження передбаченого проектом обсягу реалізації продукції й інших факторів, що ведуть до зменшення прибутку на стадії експлуатації проекту;
— ризик фінансування проекту — пов'язаний з недостатнім загальним обсягом інвестиційних ресурсів для реалізації
проекту, несвоєчасним надходженням інвестиційних ресурсів з окремих джерел, ростом середньозваженої вартості капіталу;
— інші види ризиків.
2. За етапами здійснення проекту:
— проектні ризики передінвестиційного етапу — пов'язані з вибором інвестиційної ідеї, підготовки бізнес-плану, обґрунтованістю оцінки основних результативних показників проекту;
— проектні ризики інвестиційного етапу — це ризики несвоєчасного здійснення будівельно-монтажних робіт із проекту, неефективний контроль за якістю цих робіт, неефективне фінансування на стадії будівництва, низьке ресурсне забезпечення виконуваних робіт;
— проектні ризики постінвестиційного етапу — це несвоєчасний вихід виробництва на передбачену проектну потужність, недостатнє забезпечення виробництва сировиною й матеріалами, низька кваліфікація операційного персоналу, недоліки маркетингової політики та ін.
3. За комплексністю дослідження:
— простий проектний ризик — це вид проектного ризику, що не розчленовується на окремі підвиди;
— комплексний проектний ризик — це вид ризику, що складається з комплексу розглянутих підвидів.
4. За можливістю передбачення:
— прогнозований проектний ризик — це ризик, що піддається прогнозу з боку підприємства;
— непрогнозований проектний ризик — це ризик, прогнозування якого неможливе.
Ризик фінансового інвестування — це ймовірність недоодержання доходів від цінних паперів у зв'язку зі зміною кон'юнктури інвестиційного ринку. Специфічні ризики фінансового інвестування властиві окремим інвестиційним операціям по придбанню цінних паперів. До них належать:
— відсотковий ризик — це ризик втрати доходу фінансового інвестування через зміну відсоткової ставки (внаслідок зростання відсоткової ставки знижується ринковий курс цінного папера);
— ринковий ризик — це ризик втрати доходу через зміну курсу окремих цінних паперів;
— ризик ліквідності — це ймовірність втрати доходу внаслідок неможливості продати цінний папір без втрати інвестованого в неї капіталу;
— комерційний ризик — ймовірність недоодержання дивідендів за цінними паперами внаслідок зниження ефективності функціонування підприємства-емітента цінних паперів;
— інші види ризиків.
Крім того, ризик фінансового інвестування також може бути прогнозованим або непрогнозованим.
Інвестиційні ризики, як правило, не виникають у чистому вигляді. Це пояснюється тим, що всі види інвестиційних ризиків тісно взаємозалежні й взаємопов'язані.
Управління інвестиційними ризиками являє собою сукупність різних прийомів і методів нейтралізації інвестиційних ризиків.
Управління інвестиційними ризиками містить у собі:
— розпізнавання інвестиційних ризиків, що впливають на реалізацію інвестицій, і визначення міри керованості інвестиційних ризиків;
— оцінка й аналіз різних видів інвестиційних ризиків;
— розробка заходів щодо зниження інвестиційних ризиків;
— реалізація розроблених заходів з метою нейтралізації інвестиційних ризиків.
Ефективне управління інвестиційними ризиками дасть можливість знизити рівень ризиків і тим самим підвищити інвестиційну привабливість проекту для потенційних інвесторів.
