Буроменський М.В. Міжнародне публічне право (2006)

§6. Державна територія з міжнародно-правовим режимом

Користування деякими територіями держави може бути врегульоване не тільки внутрішньодержавними правовими актами, а й нормами міжнародного права. Це може бути викликано проходженням через територію держави важливих міжнародних шляхів (рік, каналів та ін.), передачею

державі будь-якої території на визначених умовах (Шпіцберген), прийняттям державами на себе міжнародних зобов'язань (без'ядерні зони) та ін.

Наявність міжнародно-правового регулювання державною територією іноді не враховується у внутрішньому праві. Тим часом навряд чи можна назвати хоча б одну державу світу, в якої не було б територій з елементами міжнародно-правового регулювання. Такими територіями держави зазвичай є: територіальне море, внутрішні води, повітряні коридори, міжнародні та прикордонні ріки й озера, міжнародні протоки, міжнародні канали. У міжнародній практиці зустрічаються й інші випадки міжнародно-правового регулювання користування державною територією. Такими є, наприклад, кондомініуми, без'ядерні зони, архіпелаг Шпіцберген.

Поширення міжнародно-правового регулювання на державну територію чи окремі її частини закріплюється у спеціальних міжнародних договорах. Так, щодо територіального моря в Конвенції з морського права 1982 р. сказано: «Суверенітет над територіальним морем здійснюється з дотриманням чинної конвенції й інших норм міжнародного права» (п. З ст. 2).