Дудчак В.І. Митна справа (2002)

Основні правила інтерпретації ТН ЗЕД у СНД

ТН ЗЕД має додаток — Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Ці Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) складаються з 5-ти томів і дозволяють конкретизувати місцезнаходження товару в ТН ЗЕД за його характеристиками, коли класифікація з певних причин ускладнена і товар за допомогою Основних правил інтерпретації ТН ЗЕД може бути віднесеним до двох або більше товарних угруповань номенклатури одного рівня.

Ці пояснення надаються до всіх товарних угруповань номенклатури товарів:

• розділів (з І до XXI);

• товарних груп (з 1 до 97);

• позицій (чотиризначні коди, всього 1241 позиція);

 субпозицій (шестизначні коди, всього 5019 субпозицій);

• підсубпозицій, що позначаються дев'ятизначним цифровим кодом ТН ЗЕД.

Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) дають тлумачення до всіх вищенаведених товарних угруповань ТН ЗЕД, починаючи з пояснень загального характеру, які далі конкретизуються.

У Поясненнях до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) наведені визначення, розкриті поняття і терміни, зроблено короткий опис машин, механізмів, приладів, обладнання, сировини, матеріалів та напівфабрикатів і т. п. і зазначається їх призначення, сфера застосування. Уся ця інформація необхідна для однозначного віднесення конкретного товару, що розглядається, до класифікаційних угруповань ТН ЗЕД.

Однакове розуміння класифікаційних угруповань ТН ЗЕД є необхідною умовою для визначення ставок митних тарифів та інших платежів, визначення режимів імпорту і експорту товарів, а також для співвідношення митних тарифів, фактичних даних по зовнішній торгівлі різних країн та для проведення економіко-статистичного аналізу.

Перший том (розділи І—V ТН ЗЕД) містить тлумачення номенклатури сільськогосподарської продукції, харчової промисловості і мінеральної сировини, в тому числі всі види мінерального палива.

Другий том (розділ VI ТН ЗЕД) — пояснення, що стосуються хімічної промисловості.

Третій том (розділи VII—XI ТН ЗЕД) включає пояснення до номенклатури шкіряної сировини, шкіри, хутра, деревини та виробів з неї, паперу, друкованої продукції, текстилю, одягу та ін.

Четвертий том (розділ XII—XV ТН ЗЕД) — це взуття, вироби з каменю, скла, дорогоцінних металів і каменів, ювелірні вироби, не коштовні метали і вироби з них.

П'ятий том (розділ XVI ТН ЗЕД) — пояснення виробів машино-та електротехнічної галузі виробництва та іншої продукції.

Шостий том (розділ XVII—XXI ТН ЗЕД) — подаються роз'яснення до різних транспортних засобів, продукції приладобудування, меблів, зброї та набоїв до неї, музичних інструментів, іграшок, спортінвентарю, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату.

Для поточного визначення коду товару необхідно використати три складові — власне номенклатурну частину (дев'ятизначний код), Примітки до розділів і груп товарів та Основні правила інтерпретації ТН ЗЕД СНД. Крім цього, для визначення коду товару може бути корисним застосування додаткових публікацій (Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), Алфавітний покажчик).

Комплексним керівництвом для визначення коду є Основні правила інтерпретації. їх шість. Перші п'ять правил допомагають визначити товарну позицію (перші 4 знаки коду). За допомогою шостого правила можна відшукати субпозицію (V і VI розряди коду) і підсубпозицію (VII, VIII і IX розряди дев'ятизначного коду товару).

Правило 1. Назви розділів, груп і підгруп надаються тільки для зручності користування Товарною номенклатурою ЗЕД СНД. Для юридичних цілей класифікація товарів у ТН ЗЕД СНД здійснюється, виходячи з текстів товарних позицій і відповідних приміток до розділів і груп і, якщо тільки такі тексти не вимагають іншого, відповідно до положень Правила 2.

Пояснення: Товарна номенклатура ЗЕД є систематизованим переліком товарів, що експортуються та імпортуються. Вона згруповує ці товари в розділи, групи і підгрупи (товарні позиції, субпозиції і підсубпозиції), що мають відповідні назви, які в гранично стислій формі вказують категорії або типи товарів. Проте часто різноманітність і кількість товарів, що класифікуються в групі, така, що неможливо охопити їх всі або перелічити конкретно в назвах. Тому Правило 1 починається з тези, що назви «надаються тільки для зручності користування».

Друга частина цього Правила говорить про те, що класифікацію необхідно проводити:

а) у відповідності з назвами товарних позицій і примітками до розділів і груп та

б) якщо такі назви і примітки не вимагають іншого тлумачення, згідно з Правилами 2, 3, 4, і 5.

Класифікація відповідно до підпункту а) є очевидною і товари класифікуються в ТН ЗЕД без подальшого посилання на ці правила (наприклад, живі коні — позиція 0101, фармацевтичні товари з урахуванням примітки 3 до групи 30 — позиція 3006).

Щодо пункту б), то в цьому тексті умова «якщо такі назви і примітки не вимагають іншого тлумачення» досить чітко визначає, що назви позицій і примітки до розділів і груп є пріоритетними, тобто вони насамперед враховуються при класифікації товару. Наприклад, в групі 31 в примітках зазначено, що деякі товарні позиції мають відношення тільки до певних товарів. Отже, ці товарні позиції не можуть бути розширені для того, щоб включити до них товари, які могли б бути в них включені у відповідності до Правила 2 (б).

Правило 2.

а) Будь-яке посилання в назві товарної позиції на якийсь товар повинно розглядатись одночасно і як посилання на такий товар у некомплектному або незавершеному вигляді за умови, що, будучи представленим у некомплектному або незавершеному вигляді, цей товар має основні характеристики комплектного або завершеного товару, а також це посилання має розглядатися як посилання на комплектний або завершений товар (або такий, що класифікується в товарній позиції, що розглядається, як комплектний або завершений за змістом даного правила), який представлений у незібраному або розібраному вигляді.

б) Будь-яке посилання в назві товарної позиції на якийсь матеріал або речовину повинно розглядатися і як посилання на суміші або сполуки цього матеріалу або речовини з іншими матеріалами або речовинами. Будь-яке посилання на товари з певного, конкретного матеріалу або речовини повинно розглядатися і як посилання на товари, що повністю або частково складаються з цього матеріалу або речовини. Класифікація товарів, що складаються більш ніж з одного матеріалу або речовини, здійснюється відповідно до Правила 3.

Пояснення до Правила 2 (а). У частині а) йдеться про товари, які можуть бути представлені в некомплектному або незавершеному вигляді. Перша частина Правила 2 (а) розширює охоплення будь-якої товарної позиції, яка стосується конкретного виробу, включаючи до неї не тільки комплектний виріб, але також цей виріб у некомплектному або незавершеному вигляді, за умови, що в представленому вигляді цей виріб має основні характеристики комплектного або готового виробу.

Положення цього правила поширюються також на заготовки, якщо вони не включені до конкретної товарної позиції. Термін «заготовка» означає виріб, ще неготовий для безпосереднього використання, але такий, що має приблизну форму або окреслення готового виробу або його частини, який (виріб) може бути, крім виняткових випадків, тільки для доопрацювання його в готовий виріб або його частину.

Напівфабрикати, що не мають характерної форми готових виробів (наприклад дротики, диски, труби і т.д.) не розглядаються як «заготовки».

Беручи до уваги охоплення товарів товарними позиціями розділів І—IV, дана частина цього Правила практично не застосовується до товарів цих розділів. Деякі випадки, що підпадають під дане правило, наведені в поясненнях до розділів або груп (наприклад, розділ XVI, і групи 61, 62, 86, 87 і 90).

Друга частина Правила 2 (а) (де є слова про товари, що представлені незібраними і розібраними) передбачає, що комплектні або готові (завершені) вироби, представлені в незібраному або розібраному вигляді, класифікуються в тих же товарних позиціях, що і зібрані вироби. Товари представляються в такому вигляді, зазвичай, виходячи з можливості забезпечення вимог їх упаковки і транспортування.

Дане правило також має відношення до некомплектних і незавершених виробів, представлених у розібраному або не зібраному вигляді, за умови, що вони розглядаються як комплектні або завершені виробництвом вироби в силу дії першої частини даного Правила.

Згідно з даним Правилом «товари, що представлені незібраними і розібраними», означають вироби, компоненти яких повинні монтуватися (збиратися) за допомогою простого скріплюючого матеріалу (гвинтів, гайок, болтів та ін.) або ж, наприклад, клепання або зварки, маючи при цьому на увазі, що потрібні лише прості монтажні операції.

Не зібрані компоненти виробу, що перевищують їх кількість, яка необхідна для зборки (монтажу) даного виробу, повинна класифікуватися окремо.

Випадки, що підпадають під дію даного Правила, згадані в загальних положеннях пояснень до розділів або груп (наприклад, розділ XVI і групи 44, 86, 87 і 89).

Беручи до уваги охоплення товарів товарними позиціями розділів І—VI, дана частина цього Правила практично не застосовується до товарів цих розділів.

Пояснення до Правила 2 (б): Правило 2 (б) стосується сумішей і сполук матеріалів або речовин і товарів, виготовлених з двох або більше матеріалів або речовин. Воно має відношення до товарних позицій, в яких вказується матеріал або речовина (наприклад, позиція 0503 — кінське волосся), і до товарних позицій, в яких вказано товар з конкретного матеріалу або речовини (наприклад, позиція 4503 — вироби з натуральної пробки). Варто зауважити, що дане Правило застосовується тільки в тому разі, якщо найменування товарних позицій і примітки до розділів і груп не вимагають іншого. Готові суміші, що описані як такі в примітках до розділів або груп, або в товарних позиціях, належить класифікувати відповідно до Правила 1.

Суть даного Правила полягає в тому, щоб розширити будь-яку товарну позицію, що відноситься до матеріалу або речовини, включивши до неї (товарної позиції) суміші або сполуки даного матеріалу або речовини з іншими матеріалами або речовинами. Суть даного правила ще і в тому, щоб розширити будь-яку товарну позицію, що стосується товару, виготовленого з одного матеріалу або речовини, включивши до неї (позиції) товари, що виготовлені частково з цього матеріалу або речовини.

Це, однак, не настільки розширює товарну позицію, щоб включити до неї товари, які, відповідно до Правила 1, не можна розглядати як такі, що відповідають опису даної товарної позиції Це відбувається, коли добавка іншого матеріалу або речовини змінює характер товару, тобто він перестає відповідати даній товарній позиції.

Як наслідок цього Правила, суміші і сполуки матеріалів або речовин, а також товари, вироблені з більш ніж одного матеріалу або речовини, якщо, на перший погляд, можуть бути віднесені до двох і більше товарних позицій, повинні класифікуватися, виходячи з Правила 3.

Правило 3.

У разі, коли виходячи з суті Правила 2, або коли через будь-які причини, виникає можливість віднесення товарів до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів здійснюється таким чином:

а) перевага надається тій товарній позиції, яка надає конкретніший опис товару, ніж позиції з переважно загальними характеристиками. Однак, якщо кожна з двох або більше товарних позицій має відношення лише до частини матеріалів (речовин), що входять до складу суміші або багатокомпонентного виробу, або ж тільки до окремих частин товару, представленого у наборі для роздрібної торгівлі, то ці товарні позиції повинні розглядатися як рівнозначні щодо даного товару, навіть коли одна з цих позицій і надає більш повний або точний опис товару;

б) суміші, багатокомпонентні вироби, що складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що представлені в наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила 3 (а), повинні класифікуватися за таким же матеріалом або складовою частиною, які визначають основний характер даних товарів, за умови, що цей критерій може бути застосованим;

в) товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила 3 (а) і 3 (б), повинні класифікуватися в товарній позиції, що є останньою в порядку підвищення кодів серед товарних позицій, які рівною мірою прийнятні для розгляду при класифікації даних товарів.

Пояснення до Правила 3: Дане Правило передбачає способи класифікації товарів, які на перший погляд, можуть бути віднесені до двох чи більше товарних позицій, або відповідно до Правила 2 (б), або з будь-якої іншої причини. Ці способи застосовуються в тому порядку, в якому вони наведені в цьому Правилі. Таким чином,

правило 3 (б) застосовується тільки тоді, коли Правило 3 (а) не допомагає у класифікації, а якщо і обидва Правила — 3 (а) і 3 (б) — не дають результату, то застосовується Правило 3 (в). Таким чином пріоритетність має бути такою:

а) конкретний опис товару;

б) основна ознака товару;

в) остання з товарних позицій, які розглядаються.

Правило 3 може застосовуватись лише за умови, що назви товарних позицій і примітки до розділів і груп товарів не вимагають іншого тлумачення. Наприклад, примітка 4(6) до групи 97 вимагає, щоб товари, які за описом належать до товарних позицій 9701—9705 і 9706, класифікувались в одній з попередніх товарних позицій. Такі товари повинні класифікуватися згідно з приміткою 4 (б) до групи 97, а не відповідно до Правила 3.

Пояснення до Правила 3 (а): Тут наведено перший спосіб класифікації, відповідно до якого товарна позиція, що конкретніше описує товар, має перевагу перед товарною позицією, яка наводить загальніший опис товару.

Практично важко встановити будь-які жорсткі правила, у відповідності з якими можна швидко визначити, що одна товарна позиція дає конкретніший опис товару, ніж інша, але загалом можна сказати, що:

а) опис за назвою товару є конкретнішим, ніж опис за групою товарів (наприклад, електробритви і машинки для стрижки волосся з електродвигуном включено в товарну позицію 8510, а не в товарну позицію 8508 як ручний електромеханічний інструмент або в позицію 8509 як електромеханічна побутова машина з вмонтованим електродвигуном);

б) якщо товар відповідає опису, який чіткіше ідентифікує його, такий опис конкретніший, ніж той, де опис менш повний.

Як приклад цього, кілька прикладів (випадків).

1. Текстильні килимки для салону автомобіля належить класифікувати не як приналежність для автомобіля в товарній позиції 8708, а в товарній позиції 5703, де вони конкретніше описані як килими.

2. Удароміцне скло, що являє собою загартоване або багатошарове скло певної форми, що застосовується в літаках, повинно класифікуватись не в товарній позиції 8803 як частина виробів товарних позицій 8101 або 8102, а в товарній позиції 7007, де воно конкретніше описане як безпечне, безосколочне скло.

Однак, коли дві або більше товарних позицій належать тільки до частини матеріалів або речовин, що входять до складу сумішей або багатокомпонентних виробів, або тільки до окремих товарів, що входять до набору для роздрібної торгівлі, то ці товарні позиції належить розглядати як однаково конкретні, навіть якщо одна з них надає повніший або точніший опис, ніж інші. У таких випадках класифікація повинна здійснюватись за Правилом 3 (б) і 3 (в).

Пояснення до Правила 3 (б): Другий спосіб визначення належить тільки до:

1) сумішей;

2) комбінованих товарів, що складаються з різних матеріалів;

3) комбінованих товарів, що складаються з різних компонентів;

4) товарів, що входять до набору для роздрібної торгівлі. Цей спосіб застосовується тільки в тому разі, якщо застосування Правила 3 (а) не дає результату.

В усіх цих випадках товари повинні класифікуватися таким чином, як нібито вони складаються з матеріалу або компонентів, які визначають основну характеристику цих товарів, якщо такий критерій прийнятний.

Фактор, що визначає основну характеристику, може бути різним залежно від виду товару. Він може, наприклад, визначатися природою матеріалу або компонента, їх обсягом (місткістю), кількістю, масою або вартістю, або ж роллю, яку відіграє цей складовий матеріал або компонент при використанні товару.

У разі застосування даного Правила вважається комбінованим товаром, виготовленим з різних компонентів, не тільки той товар, в якому компоненти приєднані один до одного, створюючи практично нерозривне одне ціле, але також і товари з компонентами, які розділяються, за умови, що ці компоненти пристосовані один до одного, доповнюють один одного і разом узяті створюють ціле, яке неможливо запропонувати на продаж у вигляді окремих частин.

Ось приклади деяких таких товарів:

1) попільниця, що складається з підставки, яка має змінну чашу для попелу;

2) стелаж для домашнього зберігання спецій, який складається зі спеціальної рами (як правило, дерев'яної") і відповідної кількості порожніх місткостей певної форми і розміру для спецій.

Як правило, компоненти таких комбінованих товарів упаковані у спеціальній упаковці.

При застосуванні даного Правила поняття «товари, що входять до набору для роздрібної торгівлі», належать до товарів, які:

а) складаються, як мінімум з двох окремих виробів, які на перший погляд класифікуються за різними товарними позиціями.

З цієї причини, наприклад, шість виделок для риби не можуть розглядатися як набір з точки зору застосування даного Правила;

б) складаються з продуктів або виробів, зібраних разом з метою задовольнити конкретну потребу або виконати певну роботу;

в) укладені таким чином, що не потребують переупаковки при продажу споживачу (наприклад, в коробках або ящиках).

Отже, це поняття охоплює набори, що складаються, наприклад, з різних харчових продуктів, які повинні бути використані разом для приготування готової до вживання страви.

Ось приклади наборів, які можуть класифікуватися відповідно до Правила 3 (б):

1) набори, компоненти яких призначені для використання разом у приготуванні спагетті, і складаються з пакета невідварених спагетті (позиція 1902), тертого сиру (позиція 0406) та маленької консервної баночки томатного соусу (позиція 2103) і укладені в коробку — класифікуються в товарній позиції 1902.

Це правило не поширюється, однак, на продуктові набори, що складаються, наприклад, із:

• банки креветок (1605), банки гусячої печінки (1602), банки сиру (0406), банки бекона шматочками (1602) і банки сосисок (1601), або

• пляшки спирту (позиція 2208) і пляшки вина (2204).

2) набори для перукаря, що складаються з електричної машинки для стрижки (8510), гребінця (9615), ножиць (8213), щітки (9603) і рушника з тканини (6302), укладені в шкіряний чохол (4202) — класифікуються в товарній позиції 8510.

3) набори для креслення, що складаються з лінійки (9017), дискового калькулятора (9017), транспортиру (9017), олівця (9609) і

• точилки карандашів (8214), укладені в пластиковий пенал (4202) — класифікуються в товарній позиції 9017.

Для наведених вище наборів класифікація проводилась за компонентом або компонентами, які взяті разом і розглядаються як такі, що надають набору в цілому його специфічний характер.

Дане правило не застосовується до товарів, які складаються з окремо упакованих частин, як у зібраному (в одній упаковці), так і розібраному вигляді, а також з частин у певних співвідношеннях, призначених для промислового виробництва (наприклад, для виготовлення спиртових (алкогольних) напоїв).

Пояснення до Правила 3 (в): Коли товари не можна класифікувати відповідно до Правила 3(а) або 3(6), їх належить класифікувати в товарній позиції — останній по порядку серед тих позицій, до яких ці товари рівною мірою можуть відноситися.

Правило 4.

Товари, класифікація яких не може бути здійснена на підставі положень попередніх трьох Правил, класифікуються в товарній позиції, що відповідає товарам, які найбільш схожі (близькі) до товару, що класифікується.

Пояснення до Правила 4: Дане Правило поширюється на товари, які не можуть бути класифіковані за правилами 1—3. Воно передбачає класифікацію таких товарів у тій товарній позиції, до якої належать найбільш близькі до них інші товари. При класифікації за Правилом 4 необхідно зіставити представлені товари з аналогічними товарами, віднести їх до товарної позиції, в якій знаходяться ці аналогічні товари.

Схожість, звичайно, може залежати від багатьох факторів, таких як опис, характер, призначення товарів.

Правило 5.

На додаток до розглянутих положень стосовно нижчезгаданих товарів повинні застосовуватись такі правила:

а) чохли і футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, рушниць, креслярських приналежностей, намист, а також аналогічна тара (упаковка), що має особливу форму і призначення для зберігання відповідних виробів або наборів виробів, придатна для тривалого використання і представлена разом з виробами, для яких вона призначена, повинна класифікуватись спільно (разом) з упакованими у ній виробами. Однак дане правило не застосовується до тари (упаковки), яка створюючи з упакованими виробами єдине ціле, надає останнім суттєво іншого характеру.

б) згідно з положенням вищезгаданого Правила 5 (а), упаковочні матеріали та упаковочні контейнери, що поставляються разом з товарами, повинні кваліфікуватись спільно, якщо вони такого вигляду, який зазвичай використовується для упаковки даних товарів. Однак дане положення не є обов'язковим, якщо такі упаковочні матеріали або упаковочні контейнери без будь-яких сумнівів придатні для повторного використання.

Пояснення до Правила 5 (а): Дане Правило поширюється тільки на такі контейнери, які:

1) мають форму або підлаштовані таким чином, щоб утримувати конкретний виріб або набір виробів, тобто вони сконструйовані спеціально під конкретний вид виробу. Деякі з контейнерів повторюють форму виробів, які вони в собі утримують;

2) придатні для тривалого використання, тобто вони мають таку ж довговічність, як і самі вироби, для яких вони призначені. Ці контейнери також служать для забезпечення зберігання виробів у разі їх невикористання (наприклад, при перевезенні або зберіганні). Ці ознаки відрізняють їх від звичайної упаковки;

3) представляються з виробами, для яких вони призначені, незалежно від того, що самі вироби можуть бути упаковані окремо для зручності при транспортуванні. Представлені окремо, контейнери класифікуються в своїх відповідних товарних позиціях;

4) продаються, як правило, разом з виробом;

5) не розкривають в цілому основних ознак товару.

Або інший приклад контейнерів, що представлені разом з виробом, для якого вони призначені. їх належить класифікувати відповідно до даного Правила:

1) Шкатулки (скриньки) і коробочки для ювелірних виробів (7113);

2) Футляри для електробритв (8510);

3) Футляри для біноклів і телескопів (9005);

4) Чохли і футляри для музичних інструментів (9202);

5) Чохли для зброї (9303).

Прикладом контейнерів, що не підпадають під дію даного Правила, є контейнери типу срібних коробочок для зберігання чаю або декоративні керамічні вазочки для солодощів.

Пояснення до Правила 5 (б): Дане Правило регулює класифікацію упаковочного матеріалу та упаковочних контейнерів, які звичайно використовуються для упаковки товарів, до яких вони відносяться. Однак це положення не діє у тих випадках, коли упаковочні матеріали або упаковочні контейнери без будь-яких сумішей можуть бути використані повторно, наприклад, металеві балони або цистерни для стисненого або зрідженого газу.

Це Правило другорядне стосовно Правила 5 (а) і тому класифікація чохлів, футлярів та їм подібних контейнерів, згаданих у Правилі 5(а), повинна здійснюватись згідно з Правилом 5 (а).

Правило 6.

З правової точки зору класифікація товарів у субпозиції будь-якої товарної позиції здійснюється відповідно до найменувань субпозицій і приміток, що мають відношення до субпозицій, а також згідно з положеннями вищезгаданих правил, за умови, що лише субпозиції на одному рівні є порівняльними. Для цілей даного Правила також можуть застосовуватись відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не передбачено інше.

Пояснення до Правила 6. Правила 1—-5, розглянуті вище, можуть бути застосовані, з відповідними змінами, і для класифікації на рівні товарних підсубпозицій у межах однієї і тієї ж товарної позиції. В рамках Правила 6 даються такі тлумачення виразам:

1. «Субпозиції одного рівня»: субпозиція з одним дефісом (pівень 1) або субпозиції з двома дефісами (рівень 2).

Так, при порівняльному аналізі двох або більше субпозицій з одним дефісом у межах однієї товарної позиції за Правилом 3 (а) можливість віднесення товару до однієї з них повинна визначатися тільки за описом товару в цих субпозиціях з одним дефісом. Після того, як субпозиція з одним дефісом, що дає конкретніший опис товару, обрана, і якщо сама субпозиція ділиться, тоді і тільки тоді береться до уваги опис на рівні субпозицій з двома дефісами і обирається один з них.

2. «Якщо не передбачене інше»: за винятком, коли примітки до розділу або групи не сумісні з текстом субпозицій або примітками до субпозицій.

Це має місце, наприклад, у групі 71, де повнота поняття терміна «платина» в примітці 4(б) відрізняється від повноти поняття «платина» в примітці 2 до субпозиції. Тому у разі інтерпретації субпозицій 7110 11 17110 19 застосовується примітка 2 до субпозиції, а не примітка 4(б) до групи.

Повнота охоплення товарів субпозицією з двома дефісами не повинна перевищувати повноти охоплення субпозицією з одним дефісом, до якої (субпозиції з одним дефісом) вона (субпозиція з двома дефісами) належить. Повнота ж охоплення субпозицією з одним дефісом не повинна перевищувати повноту охоплення товарною позицією, до якої належить ця субпозиція з одним дефісом.

Однією з унікальних особливостей номенклатури Гармонізованої системи (КНЄС, ТН ЗЕД СНД) є наявність так званої дефісної системи, яка передбачає можливість проставлення певної кількості рисочок (дефісів) перед найменуваннями деталізованих товарних субпозицій (підсубпозицій).

Кількість дефісів дорівнює номеру рівня субпозиції. Протиставлення різної кількості дефісів показує глибину деталізації і полегшує пошук відповідних товарів з певним алгоритмом: від меншої кількості дефісів до більшої.

Для визначення коду товару, крім використання офіційних «Основних правил інтерпретації...» з практичною метою необхідно відповісти на такі п'ять запитань:

1) що це?

2) із чого зроблено?

3) для чого використовується?

4) в якому вигляді використовується?

5) чи є єдине можливе місце в системі?

Відповіді на ці запитання значно полегшують визначення місця певного товару в Товарній номенклатурі.

Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.