Дудчак В.І. Митна справа (2002)

Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.

Усне декларування може застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів у міжнародних аеропортах по «зеленому коридору». У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю митних органів.

У зв'язку з різними ситуаціями, в яких перебувають декларанти при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів і транспортних засобів, процес декларування може сильно відрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно від виду обраного

декларантом митного режиму. Відповідно і процес митного оформлення буде специфічним у кожній конкретній ситуації, хоча в цілому сутність його буде незмінною — документальне фіксування відомостей про товар, прийняття рішень про його пропуск через митний кордон, подальші процедури контролю за ним або випуск у вільний обіг.

Декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій, представництв здійснюється безпосередньо їх власником або на основі договору з іншими підприємствами, юридичними особами, які допущені митницею до декларування. Предмети, що переміщуються через кордон фізичними особами, декларуються цими особами. Допущення митницею юридичної особи до декларування здійснюється шляхом видачі свідоцтва про визнання цієї особи декларантом.

Декларантом може бути:

1) власник або за його дорученням відправник чи одержувач;

2) митний брокер;

3) експедитор;

4) перевізник.

Декларант має право:

• декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;

• надавати митним органам України документи, необхідні для митного оформлення;

• пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;

• забезпечувати сплату митних платежів, встановлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;

• оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України.

Декларант зобов'язаний:

• нести юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД;

 заявляти за затвердженою формою відповідно до прийнятих

строків дані про товари, інші відомості, що необхідні для митного оформлення товарів;

• на вимогу митного органу пред'являти товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;

• надавати митному органу України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення;

• перевіряти дійсність документів, отриманих від власника вантажу;

• здійснювати на вимогу митниці визначення кількості, розвантаження, завантаження товарів, відкриття упаковки;

• правильно нараховувати митні платежі;

• сплачувати митні платежі;

• сприяти, у разі необхідності, проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети.

Митним брокером може бути будь-яка українська або іноземна особа, зареєстрована як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності на території України. Для здійснення митної брокерської діяльності необхідно отримати ліцензію Митного комітету України, а також мати в своєму штаті митного брокера (фахівця з митного оформлення), якому видано кваліфікаційне свідоцтво Державною митною службою України.

Митний брокер має право самостійно здійснювати будь-які операції з митного оформлення, виконувати посередницькі функції за рахунок і за дорученням особи, яку представляє.

Митний брокер зобов'язаний:

1) пред'являти митні товарі та інші предмети, що переміщуються через митну територію України;

2) подавати митні документи, які містять дані, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення;

3) сплачувати мито і митні збори, якщо товари та інші предмети підлягають обкладенню митом.

Заява на отримання ліцензії Державній митній службі України на право здійснення митної брокерської діяльності розглядається Державною митною службою України протягом двох місяців з дня її отримання.

Для отримання ліцензії необхідно:

1) пред'явити гарантію банківської застави на предмет наявності особистого мінімального капіталу у встановленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами;

2) мати достатнє матеріально-технічне забезпечення для виконання обов'язків митного брокера;

3) вести необхідний облік і звітність, які в повному обсязі відображають операції з товарами, які підлягають митному контролю.

Для цього на адресу Державної митної служби України необхідно вислати такі документи:

1. заяву, в якій мають бути вказані зазначені дані:

— повна назва організації;

— юридична адреса;

— номери банківських рахунків;

—зобов'язання про належне виконання обов'язків митного брокера.

2. Копію свідоцтва про реєстрацію заявника як суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків України.

3. Довідку банку про наявність мінімального капіталу в установленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами України.

4. Копію платіжного доручення про перерахування збору у встановленому розмірі на рахунок Державної митної служби України за видачу ліцензії на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання його як декларанта.

5. Лист-згода митниці з обґрунтуванням доцільності визнання суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків як суб'єкта митного брокерства і відповідності матеріально-технічного забезпечення виконанню обов'язків митного брокера

Державна митна служба України може скасувати ліцензію у випадках:

1) якщо ліцензія була видана на основі недостовірних відомостей, які мали суттєве значення для прийняття рішення про її видачу;

2) неодноразове невиконання обов'язків митного брокера;

3) допущення дій, що порушують права інших підприємств або суперечать інтересам держави;

4) визнання митного брокера платонеспроможним;

5) користування послугами особи, яка не має кваліфікаційного посвідчення або посвідчення, дія якого тимчасово зупинена;

6) порушення митного або іншого законодавства України.

За видачу свідоцтва Державної митної служби України на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання йог9 як декларанта встановлено збір, який перераховується на відповідний рахунок Державної митної служби України. У разі анулювання ліцензії встановлений збір за її видачу не повертається.

Особа митного брокера, яка отримала кваліфікаційне свідоцтво Державної митної служби України, здійснює декларування і митне оформлення транспортних засобів, товарів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій і представництв.

Для отримання кваліфікаційного свідоцтва особи митного брокера митний брокер подає заяву до тієї митниці, в зоні діяльності

якої він знаходиться. Заява має бути розглянута протягом 15 діб з дня її надходження. Для видачі кваліфікаційного свідоцтва в митниці створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспити у кандидатів на посаду особи митного брокера з метою визначення достатнього рівня знань і кваліфікації для здійснення ним брокерської діяльності.

Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.