Семенов К.А. Международные экономические отношения (1998)
9.3. Динаміка платіжного балансу України
Аналіз платіжного балансу України окремо по статтях за два періоди дає можливість зробити такі висновки: зафіксоване позитивне сальдо поточного рахунка платіжного балансу. В 2000 р. позитивне сальдо склало 1,5 млрд дол США, що все-таки менше ніж у 1999 р. на 10,7%.
Головною тенденцією розвитку зовнішнього сектора економіки України у звітному році є істотне збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, проте вони ще не досягли передкризового рівня 1997 р.
Поліпшення стану зовнішньої торгівлі України в основному пов'язане зі сприятливою динамікою цін на світових ринках сировини та зростанням світової економіки в цілому на 4,5 %, що було найвищим показником за останні роки. Сукупний зовнішньоторговельний товарообіг за 2000 р. (з урахуванням обсягів неформальної торгівлі) збільшився до рівня попереднього року на 19,6 %, чи майже на 5 млрд дол США і склав 30,4 млрд дол США.
Стан зовнішньої торгівлі товарами характеризувався інтенсивним збільшенням експортно-імпортних операцій із країнами колишнього СРСР на 23,3 % порівняно до 16,6 % з іншими країнами світу. Відповідно збільшилася частка товарообігу з країнами СНД і Балтії з 45 % у 2000 р.
Уперше за період складання платіжного балансу України в цілому за рік у зовнішній торгівлі товарами зафіксований профіцит у розмірі 505 млн дол США, що зумовлено випереджуючими темпами збільшення обсягів експорту товарів порівняно до обсягів їх імпорту. З цієї ж причини коефіцієнт покриття імпорту експортом у цілому за рік уперше перевищив 100-процентну межу та склав 103,4 % порівняно з 96,3 % у 1999 р. (табл. 9.2).
Аналогічно цей показник збільшувався і за групами країн: у відносинах із країнами СНД і Балтії з 55,2 % до 63,0 %, із країнами далекого зарубіжжя - з 151,4 % до 159,8 %.
Обсяг експорту товарів у 2000 р. (з урахуванням неформальної торгівлі) становив 15,5 млрд дол США та перевищив відповідний показник попереднього року на 24 % (табл. 9.3).
Примітка:
1. В експорт 1999 р. не включена вартість кораблів і розщеплених матеріалів на суму 726 млн дол США, що були передані Російській Федерації в рахунок виплати державного зовнішнього боргу України згідно з угодо!) від 28.05.1997 р. про взаємні розрахунки, зв'язані з поділом Чорноморського флоту.
2. В експорт 2000 р. не включено вартість товарів, переданих у власність Російської Федерації в рахунок погашення заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед ВАТ "Газпром" на суму 274 млн дол США згідно з угодою між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України від 8 жовтня 1999 р.
Протягом року відбувалося поступове наростання щоквартальних обсягів експортних постачань. Експорт у країни СНД і Балтії збільшувався високими темпами (34 %) в основному за рахунок постачань у Російську Федерацію, обсяг яких збільшився в 1,5 раза (без урахування вартості товарів за взаємозаліком по боргових зобов'язаннях з Росією). Істотно збільшилися за цей період експортні постачання практично в усі країни СНД і Балтії, крім Республіки Беларусь. Частка цієї групи країн у загальному обсязі експорту збільшилася за рік з 32,8 % до 35,5 %.
Збільшення експортних постачань у 2000 р. відбулося, слід зазначити, за всіма товарними позиціями, крім продовольчих товарів і сировини для їх виробництва. На сьогодні ситуація на світових ринках дуже приваблива для тієї структури експорту, що склалася в Україні. Процеси, що відбуваються у світовій економіці, сприяли зростанню цін на металопродукцію та збільшенню обсягів її постачань, тому доходи від металургійного експорту збільшилися за рік на 1,6 млрд дол США. Поліпшення кон'юнктури позначилося також на експорті продукції хімічної, машинобудівної та текстильної промисловості. У цілому за рік експортні постачання збільшилися майже на 3 млрд дол США, і ми можемо помітити, що більше половини цієї суми відноситься до доходів від експорту металургійної продукції. Однак варто сказати, що напівсировинна спеціалізація української економіки досить чуттєва до зовнішніх шоків і зміни цінової кон'юнктури. Оскільки надзвичайно високий ступінь відкритості національної економіки (для експорту товарів і послуг у ВВП складає 61 %) визначає її істотну залежність від ситуації на світових ринках.
Але нестійка позиція експортерів на зовнішніх ринках є наслідком ще й таких причин. Справа в тому, що наприкінці 1999 р. почалися нові антидемпінгові розслідування, які стосуються української продукції. Так, Канада встановила антидемпінгове мито на український листовий прокат, США почали розслідування щодо постачальників української арматури, феросилікомарганцю, гарячекатаних рулонів; Росія прийняла рішення про застосування санкцій до імпорту українських труб; країни ЄС установили антидемпінгові мита на українські міндобрива, деякі країни ЄС почали антидемпінгові розслідування щодо постачальників аміачної селітри. Одночасно відзначимо, що з 12 жовтня 2000 р. Україні надано статус країни зі спеціальним режимом ринкової економіки в антидемпінгових розслідуваннях, що істотно розширить її можливості в торгівлі товарами з країнами ЄС.
Товарна структура експорту в 2000 р. не відчула значних змін, частка основних груп товарів у загальному обсязі експорту майже не змінилася. Питома вага продукції чорної та кольорової металургії — найважливішої експортної позиції України - зросла з 39 % у 1999 р. до 42 % у 2000 р. Ці товари є в основному енергоємними продуктами з низьким ступенем переробки. Торік цінова кон'юнктура на ринку металопродукції була сприятливою та виявилася навіть кращою, ніж очікувалося. За таких умов українські підприємства продовжували нарощувати фізичні обсяги постачань металопродукції. Так, у 2000 р. рівень використання квот у країни ЄС на експорт металопродукції, з моменту набуття чинності в 1995 р. угоди про спільну роботу з цими країнами, був найвищим. На 12.07.2000 року українські металургійні підприємства використовували річну квоту на експорт металопродукції в країни ЄС на 98 %.
Другою за значенням експортною статтею є продукція хімічної промисловості, частка якої в загальному обсязі експорту виросла з 11 % у 1999 р. до 12,4 % у 2000 р. Обсяги експорту цієї продукції були стабільно високими та мали слабкий щоквартальний зростаючий тренд.
У структурі експорту, відзначимо, продовжує домінувати продукція проміжного вживання, що складає майже 2/3 від загального обсягу. Частка товарів з високою додатковою вартістю в загальному обсязі експорту залишається незначною - на машини й устаткування в структурі експорту припадає 12 %. Але продукція машино-та приладобудування, особливо сільськогосподарська техніка, має певний потенціал для деякого пожвавлення експорту, тому що в 2000 р. спостерігалася позитивна динаміка зростання обсягів виробництва продукції машинобудівної та металообробної промисловості (на 16,8 %). У 2000 р. значно збільшився попит на українську машинобудівну продукцію в країнах СНД і Балтії (у 2000 р. постачання в ці країни зросли в 1,33 раза).
До основних споживачів продукції вітчизняних підприємств, як і раніше, відносяться Російська Федерація, частка якої в загальному обсязі експорту складає 22,8 %, Туреччина (5,6 %), Німеччина (4,8 %), США (4,7 %), Італія та Китай (по 4,1 %), Польща (2,7 %) (табл. 9.4).
Примітка:
1. В експорт 1999 р. не включена вартість кораблів і розщеплених матеріалів на суму 726 млн дол США, що були передані Російській Федерації в рахунок погашення державного зовнішнього боргу України, згідно з угодою від 28.05.1997 р. про взаємні розрахунки, зв'язані з розділом Чорноморського флоту.
2. В експорт 2000 р. не включена вартість товарів, переданих у власність Російської Федерації в рахунок погашення заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед ВАТ "Газпром" на суму 274 млн дол США згідно з угодою між Російською Федерацією та Кабінетом Міністрів України від 8 жовтня 1999 р.
Тепер докладніше проаналізуємо ситуацію, що склалася з імпортом товарів у 2000 р. порівняно до 1999 р. У 2000 р. обсяг імпорту склав 14,9 млрд дол США, що на 15,4 % перевищує показники імпорту 1999 р. (або на 2 млрд дол США) (табл. 9.5).
З урахуванням неформальної торгівлі
Слід зазначити, що до основних причин збільшення обсягів імпорту відносяться пожвавлення в реальному секторі економіки та відповідно зростання внутрішнього попиту на імпортні товари, а також надходження в прямих іноземних інвестиціях. Крім того, стабільна динаміка обмінного курсу національної валюти протягом року та реальна його ревальвація також створили умови для зростання обсягів імпорту.
Географічна структура імпорту наведена в таблиці 9.6.
Відзначимо також, що продовжується процес скорочення обсягів неформальної торгівлі. У 1999 р. обсяги цих товарів у загальному товарообігу складали 7,6 %, у 2000 р. - лише 5,9 %, частка неформальної торгівлі в загальному обсязі експорту скоротилася з 6,1 % до 4,8 %, в імпорті - відповідно з 9 % до 7,1 %.
Зміна сальдо балансу послуг у 2000 р. зменшилася в 2,5 рази і склала 627 млн дол США, що зумовлено збільшенням обсягів імпорту послуг на 38 %.
Обсяг експорту послуг залишився майже на рівні 1999 р. і склав 3,8.млрд дол США. Як і раніш, експорт послуг формується в основному за рахунок транспортних і туристичних послуг (стаття "подорожі"). Майже 50 % від загального обсягу експорту послуг і 60 % транспортних послуг складають послуги за транзит природного газу з Російської Федерації в Європу, за рахунок яких відбувається передплата за імпорт природного газу.
Імпорт послуг склав 3,2 млрд дол США. У 2000 p. спостерігалося збільшення послуг по статті "Подорожі" (майже на 30%), транспортних послуг (на 9 %) і зменшення обсягів будівельних послуг (на 29,6%), послуг зв'язку (на 15,4%), фінансових послуг (майже на 11 %).
По статті "Доходи" дефіцит склав за 2000 р. 942 млн дол США, що на 8,5 % більше 1999 p., і визначався необхідністю обслуговування зовнішнього боргу за довгостроковими гарантованими та негарантованими кредитами. Як і в 1999 p., основну частину в загальному обсязі поточних трансфертів займала технічна допомога, що була отримана державним сектором економіки, та приватні грошові перекази резидентам України.
А тепер проаналізуємо статті "Рахунок операцій з капіталом і фінансовими операціями". За 2000 р. дефіцит, що сформувався за рахунок операцій з капіталом і фінансовими операціями, склав 1,3 млрд дол США, що на 89 % вище 1999 р. Це було зумовлено необхідністю розтрат на обслуговування зовнішнього боргу. Потреба у фінансуванні витрат Держбюджету на погашення й обслуговування зовнішнього боргу в 2000 р. склала понад 2 млрд дол США. Катастрофічним було те, що в першому кварталі потрібно було виплатити половину цієї суми. В квітні місяці була досягнута домовленість з цього питання. Загальний обсяг облігацій зовнішнього боргу з терміном погашення в 2000-2004 p., що підлягав реструктуризації, склав 2,6 млрд дол США. А в цілому в 2000 р. на обслуговування та погашення зовнішнього боргу необхідно було витратити 2,8 млрд дол США. Коефіцієнт обслуговування боргу в 2000 р. склав 14,5 % порівняно з 16,1 % у 1999 р.
У 2000 р. обсяги зовнішніх позик знизилися порівняно з 1999 р. більше, ніж на чверть. Протягом усього року Україна майже не одержувала кредитів від міжнародних фінансових організацій, і лише наприкінці року надійшов транш від МВФ за програмою розширеного фінансування (245 млн дол США). У цілому за рік було отримано довгострокових кредитів на загальну суму 1,3 млрд дол США.
Обсяг довгострокового зовнішнього боргу країни на кінець 2000 р. склав 11,9 млрд дол США, що за рік знизився на 12 %.
Проблемними є також позичання на ринках капіталу. Фондовий ринок України залишається вкрай нерозвиненим. За 2000 р. цілому по статті "Портфельні інвестиції"' спостерігався чистий відтік капіталу в розмірі 201 млн дол США.
Несприятливий інвестиційний клімат України зумовлює низький рівень залучення прямих іноземних інвестицій у країні. У 2000 р. чистий приплив прямих іноземних інвестицій склав 595 млн дол США, що майже на 20 % більше, ніж торік.
Запаси прямих іноземних інвестицій виросли за рік майже на 18 % і на кінець 2000 р. досягай 3,9 млрд дол США.
В інвестуванні української економіки беруть участь підприємницькі структури 112 країн світу, але майже половину імпорту приватного капіталу складають внески резидентів п'яти країн: США -
636 млн дол США (16 % від загального обсягу інвестицій), Нідерландів - 362 млн дол США (9 %), Росії - 314 млн дол США (8 %), Великобританії - 299 млн дол США (8 %), Німеччини - 238 млн дол США (6 %). Питома вага інвестицій з офшорних зон (Кіпру, Ірландії й ін.) складає 19% (рис. 9.1). Відзначимо, що лише обсяги капіталовкладень з Кіпру виросли в 1,8 рази і склали 10 % від загального обсягу інвестицій.
В Україні на кінець 2000 р. нараховувалося 7794 підприємств з іноземними інвестиціями, у т.ч. за рік їх кількість збільшилася на 432 одиниці. Більше половини всіх іноземних інвестицій вкладено У підприємства промисловості. Більш наочно напрямки вкладень інвестицій, а також і розміри цих інвестицій подані на рис. 9.2.
Обсяги інвестицій з України за 2000 р. не зменшилися, і на кінець звітного періоду склали 98 млн дол США, у тому числі в краї ни СНД і Балтії - 18 млн дол США (19 % від загального обсягу), в інші країни світу - 80 млн дол США.
Завдяки врегулюванню газових боргів України в 2000 р. зупинилося збільшення заборгованості підприємств України суб'єктам господарської діяльності близького та далекого зарубіжжя, що за 1997-1999 р. склало 3,5 млрд дол США при одночасному збільшенні дебіторської заборгованості за цей же період лише на 200 млн дол США. Зростання кредиторської заборгованості в 2000 р. склало 362 млн дол США, що в 3 рази менше середньорічного зростання цього показника за три попередні роки. Дебіторська заборгованість виросла за рік лише на 6 млн дол США. Тобто зберігається негативна тенденція наростання чистої зовнішньої заборгованості реального сектора економіки.
Нетто-приріст фінансових активів у 2000 році, зв'язаний в основному з нагромадженням готівки поза банками (1,4 млрд дол США) і зростанням депозитів і залишків на рахунках резидентів в іноземних банках (95 млн дол США).
Як уже зазначалося, протягом 2000 р. обсяги зовнішнього фінансування України з боку міжнародних фінансових організацій були майже в 3 рази нижче, ніж за попередні роки, до того ж і ті надійшли під кінець року. Але зростання експорту та збільшення валютних надходжень в Україну дало можливість НБУ виконувати боргові зобов'язання перед МВФ і навіть істотно (на 398 млн дол США) поповнити міжнародні резерви країни, що сформувалися на кінець 2000 року та залишаються дуже низькими і можуть забезпечити фінансування імпорту товарів і послуг на 43 тижні.
Головною тенденцією розвитку зовнішнього сектора економіки України у звітному році є істотне збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, проте вони ще не досягли передкризового рівня 1997 р.
Поліпшення стану зовнішньої торгівлі України в основному пов'язане зі сприятливою динамікою цін на світових ринках сировини та зростанням світової економіки в цілому на 4,5 %, що було найвищим показником за останні роки. Сукупний зовнішньоторговельний товарообіг за 2000 р. (з урахуванням обсягів неформальної торгівлі) збільшився до рівня попереднього року на 19,6 %, чи майже на 5 млрд дол США і склав 30,4 млрд дол США.
Стан зовнішньої торгівлі товарами характеризувався інтенсивним збільшенням експортно-імпортних операцій із країнами колишнього СРСР на 23,3 % порівняно до 16,6 % з іншими країнами світу. Відповідно збільшилася частка товарообігу з країнами СНД і Балтії з 45 % у 2000 р.
Уперше за період складання платіжного балансу України в цілому за рік у зовнішній торгівлі товарами зафіксований профіцит у розмірі 505 млн дол США, що зумовлено випереджуючими темпами збільшення обсягів експорту товарів порівняно до обсягів їх імпорту. З цієї ж причини коефіцієнт покриття імпорту експортом у цілому за рік уперше перевищив 100-процентну межу та склав 103,4 % порівняно з 96,3 % у 1999 р. (табл. 9.2).
Аналогічно цей показник збільшувався і за групами країн: у відносинах із країнами СНД і Балтії з 55,2 % до 63,0 %, із країнами далекого зарубіжжя - з 151,4 % до 159,8 %.
Обсяг експорту товарів у 2000 р. (з урахуванням неформальної торгівлі) становив 15,5 млрд дол США та перевищив відповідний показник попереднього року на 24 % (табл. 9.3).
1. В експорт 1999 р. не включена вартість кораблів і розщеплених матеріалів на суму 726 млн дол США, що були передані Російській Федерації в рахунок виплати державного зовнішнього боргу України згідно з угодо!) від 28.05.1997 р. про взаємні розрахунки, зв'язані з поділом Чорноморського флоту.
2. В експорт 2000 р. не включено вартість товарів, переданих у власність Російської Федерації в рахунок погашення заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед ВАТ "Газпром" на суму 274 млн дол США згідно з угодою між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України від 8 жовтня 1999 р.
Протягом року відбувалося поступове наростання щоквартальних обсягів експортних постачань. Експорт у країни СНД і Балтії збільшувався високими темпами (34 %) в основному за рахунок постачань у Російську Федерацію, обсяг яких збільшився в 1,5 раза (без урахування вартості товарів за взаємозаліком по боргових зобов'язаннях з Росією). Істотно збільшилися за цей період експортні постачання практично в усі країни СНД і Балтії, крім Республіки Беларусь. Частка цієї групи країн у загальному обсязі експорту збільшилася за рік з 32,8 % до 35,5 %.
Збільшення експортних постачань у 2000 р. відбулося, слід зазначити, за всіма товарними позиціями, крім продовольчих товарів і сировини для їх виробництва. На сьогодні ситуація на світових ринках дуже приваблива для тієї структури експорту, що склалася в Україні. Процеси, що відбуваються у світовій економіці, сприяли зростанню цін на металопродукцію та збільшенню обсягів її постачань, тому доходи від металургійного експорту збільшилися за рік на 1,6 млрд дол США. Поліпшення кон'юнктури позначилося також на експорті продукції хімічної, машинобудівної та текстильної промисловості. У цілому за рік експортні постачання збільшилися майже на 3 млрд дол США, і ми можемо помітити, що більше половини цієї суми відноситься до доходів від експорту металургійної продукції. Однак варто сказати, що напівсировинна спеціалізація української економіки досить чуттєва до зовнішніх шоків і зміни цінової кон'юнктури. Оскільки надзвичайно високий ступінь відкритості національної економіки (для експорту товарів і послуг у ВВП складає 61 %) визначає її істотну залежність від ситуації на світових ринках.
Але нестійка позиція експортерів на зовнішніх ринках є наслідком ще й таких причин. Справа в тому, що наприкінці 1999 р. почалися нові антидемпінгові розслідування, які стосуються української продукції. Так, Канада встановила антидемпінгове мито на український листовий прокат, США почали розслідування щодо постачальників української арматури, феросилікомарганцю, гарячекатаних рулонів; Росія прийняла рішення про застосування санкцій до імпорту українських труб; країни ЄС установили антидемпінгові мита на українські міндобрива, деякі країни ЄС почали антидемпінгові розслідування щодо постачальників аміачної селітри. Одночасно відзначимо, що з 12 жовтня 2000 р. Україні надано статус країни зі спеціальним режимом ринкової економіки в антидемпінгових розслідуваннях, що істотно розширить її можливості в торгівлі товарами з країнами ЄС.
Товарна структура експорту в 2000 р. не відчула значних змін, частка основних груп товарів у загальному обсязі експорту майже не змінилася. Питома вага продукції чорної та кольорової металургії — найважливішої експортної позиції України - зросла з 39 % у 1999 р. до 42 % у 2000 р. Ці товари є в основному енергоємними продуктами з низьким ступенем переробки. Торік цінова кон'юнктура на ринку металопродукції була сприятливою та виявилася навіть кращою, ніж очікувалося. За таких умов українські підприємства продовжували нарощувати фізичні обсяги постачань металопродукції. Так, у 2000 р. рівень використання квот у країни ЄС на експорт металопродукції, з моменту набуття чинності в 1995 р. угоди про спільну роботу з цими країнами, був найвищим. На 12.07.2000 року українські металургійні підприємства використовували річну квоту на експорт металопродукції в країни ЄС на 98 %.
Другою за значенням експортною статтею є продукція хімічної промисловості, частка якої в загальному обсязі експорту виросла з 11 % у 1999 р. до 12,4 % у 2000 р. Обсяги експорту цієї продукції були стабільно високими та мали слабкий щоквартальний зростаючий тренд.
У структурі експорту, відзначимо, продовжує домінувати продукція проміжного вживання, що складає майже 2/3 від загального обсягу. Частка товарів з високою додатковою вартістю в загальному обсязі експорту залишається незначною - на машини й устаткування в структурі експорту припадає 12 %. Але продукція машино-та приладобудування, особливо сільськогосподарська техніка, має певний потенціал для деякого пожвавлення експорту, тому що в 2000 р. спостерігалася позитивна динаміка зростання обсягів виробництва продукції машинобудівної та металообробної промисловості (на 16,8 %). У 2000 р. значно збільшився попит на українську машинобудівну продукцію в країнах СНД і Балтії (у 2000 р. постачання в ці країни зросли в 1,33 раза).
До основних споживачів продукції вітчизняних підприємств, як і раніше, відносяться Російська Федерація, частка якої в загальному обсязі експорту складає 22,8 %, Туреччина (5,6 %), Німеччина (4,8 %), США (4,7 %), Італія та Китай (по 4,1 %), Польща (2,7 %) (табл. 9.4).
Примітка:
1. В експорт 1999 р. не включена вартість кораблів і розщеплених матеріалів на суму 726 млн дол США, що були передані Російській Федерації в рахунок погашення державного зовнішнього боргу України, згідно з угодою від 28.05.1997 р. про взаємні розрахунки, зв'язані з розділом Чорноморського флоту.
2. В експорт 2000 р. не включена вартість товарів, переданих у власність Російської Федерації в рахунок погашення заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед ВАТ "Газпром" на суму 274 млн дол США згідно з угодою між Російською Федерацією та Кабінетом Міністрів України від 8 жовтня 1999 р.
Тепер докладніше проаналізуємо ситуацію, що склалася з імпортом товарів у 2000 р. порівняно до 1999 р. У 2000 р. обсяг імпорту склав 14,9 млрд дол США, що на 15,4 % перевищує показники імпорту 1999 р. (або на 2 млрд дол США) (табл. 9.5).
З урахуванням неформальної торгівлі
Слід зазначити, що до основних причин збільшення обсягів імпорту відносяться пожвавлення в реальному секторі економіки та відповідно зростання внутрішнього попиту на імпортні товари, а також надходження в прямих іноземних інвестиціях. Крім того, стабільна динаміка обмінного курсу національної валюти протягом року та реальна його ревальвація також створили умови для зростання обсягів імпорту.
Географічна структура імпорту наведена в таблиці 9.6.
Відзначимо також, що продовжується процес скорочення обсягів неформальної торгівлі. У 1999 р. обсяги цих товарів у загальному товарообігу складали 7,6 %, у 2000 р. - лише 5,9 %, частка неформальної торгівлі в загальному обсязі експорту скоротилася з 6,1 % до 4,8 %, в імпорті - відповідно з 9 % до 7,1 %.
Зміна сальдо балансу послуг у 2000 р. зменшилася в 2,5 рази і склала 627 млн дол США, що зумовлено збільшенням обсягів імпорту послуг на 38 %.
Обсяг експорту послуг залишився майже на рівні 1999 р. і склав 3,8.млрд дол США. Як і раніш, експорт послуг формується в основному за рахунок транспортних і туристичних послуг (стаття "подорожі"). Майже 50 % від загального обсягу експорту послуг і 60 % транспортних послуг складають послуги за транзит природного газу з Російської Федерації в Європу, за рахунок яких відбувається передплата за імпорт природного газу.
Імпорт послуг склав 3,2 млрд дол США. У 2000 p. спостерігалося збільшення послуг по статті "Подорожі" (майже на 30%), транспортних послуг (на 9 %) і зменшення обсягів будівельних послуг (на 29,6%), послуг зв'язку (на 15,4%), фінансових послуг (майже на 11 %).
По статті "Доходи" дефіцит склав за 2000 р. 942 млн дол США, що на 8,5 % більше 1999 p., і визначався необхідністю обслуговування зовнішнього боргу за довгостроковими гарантованими та негарантованими кредитами. Як і в 1999 p., основну частину в загальному обсязі поточних трансфертів займала технічна допомога, що була отримана державним сектором економіки, та приватні грошові перекази резидентам України.
А тепер проаналізуємо статті "Рахунок операцій з капіталом і фінансовими операціями". За 2000 р. дефіцит, що сформувався за рахунок операцій з капіталом і фінансовими операціями, склав 1,3 млрд дол США, що на 89 % вище 1999 р. Це було зумовлено необхідністю розтрат на обслуговування зовнішнього боргу. Потреба у фінансуванні витрат Держбюджету на погашення й обслуговування зовнішнього боргу в 2000 р. склала понад 2 млрд дол США. Катастрофічним було те, що в першому кварталі потрібно було виплатити половину цієї суми. В квітні місяці була досягнута домовленість з цього питання. Загальний обсяг облігацій зовнішнього боргу з терміном погашення в 2000-2004 p., що підлягав реструктуризації, склав 2,6 млрд дол США. А в цілому в 2000 р. на обслуговування та погашення зовнішнього боргу необхідно було витратити 2,8 млрд дол США. Коефіцієнт обслуговування боргу в 2000 р. склав 14,5 % порівняно з 16,1 % у 1999 р.
У 2000 р. обсяги зовнішніх позик знизилися порівняно з 1999 р. більше, ніж на чверть. Протягом усього року Україна майже не одержувала кредитів від міжнародних фінансових організацій, і лише наприкінці року надійшов транш від МВФ за програмою розширеного фінансування (245 млн дол США). У цілому за рік було отримано довгострокових кредитів на загальну суму 1,3 млрд дол США.
Обсяг довгострокового зовнішнього боргу країни на кінець 2000 р. склав 11,9 млрд дол США, що за рік знизився на 12 %.
Проблемними є також позичання на ринках капіталу. Фондовий ринок України залишається вкрай нерозвиненим. За 2000 р. цілому по статті "Портфельні інвестиції"' спостерігався чистий відтік капіталу в розмірі 201 млн дол США.
Несприятливий інвестиційний клімат України зумовлює низький рівень залучення прямих іноземних інвестицій у країні. У 2000 р. чистий приплив прямих іноземних інвестицій склав 595 млн дол США, що майже на 20 % більше, ніж торік.
Запаси прямих іноземних інвестицій виросли за рік майже на 18 % і на кінець 2000 р. досягай 3,9 млрд дол США.
В інвестуванні української економіки беруть участь підприємницькі структури 112 країн світу, але майже половину імпорту приватного капіталу складають внески резидентів п'яти країн: США -
636 млн дол США (16 % від загального обсягу інвестицій), Нідерландів - 362 млн дол США (9 %), Росії - 314 млн дол США (8 %), Великобританії - 299 млн дол США (8 %), Німеччини - 238 млн дол США (6 %). Питома вага інвестицій з офшорних зон (Кіпру, Ірландії й ін.) складає 19% (рис. 9.1). Відзначимо, що лише обсяги капіталовкладень з Кіпру виросли в 1,8 рази і склали 10 % від загального обсягу інвестицій.
Обсяги інвестицій з України за 2000 р. не зменшилися, і на кінець звітного періоду склали 98 млн дол США, у тому числі в краї ни СНД і Балтії - 18 млн дол США (19 % від загального обсягу), в інші країни світу - 80 млн дол США.
Завдяки врегулюванню газових боргів України в 2000 р. зупинилося збільшення заборгованості підприємств України суб'єктам господарської діяльності близького та далекого зарубіжжя, що за 1997-1999 р. склало 3,5 млрд дол США при одночасному збільшенні дебіторської заборгованості за цей же період лише на 200 млн дол США. Зростання кредиторської заборгованості в 2000 р. склало 362 млн дол США, що в 3 рази менше середньорічного зростання цього показника за три попередні роки. Дебіторська заборгованість виросла за рік лише на 6 млн дол США. Тобто зберігається негативна тенденція наростання чистої зовнішньої заборгованості реального сектора економіки.
Нетто-приріст фінансових активів у 2000 році, зв'язаний в основному з нагромадженням готівки поза банками (1,4 млрд дол США) і зростанням депозитів і залишків на рахунках резидентів в іноземних банках (95 млн дол США).
Як уже зазначалося, протягом 2000 р. обсяги зовнішнього фінансування України з боку міжнародних фінансових організацій були майже в 3 рази нижче, ніж за попередні роки, до того ж і ті надійшли під кінець року. Але зростання експорту та збільшення валютних надходжень в Україну дало можливість НБУ виконувати боргові зобов'язання перед МВФ і навіть істотно (на 398 млн дол США) поповнити міжнародні резерви країни, що сформувалися на кінець 2000 року та залишаються дуже низькими і можуть забезпечити фінансування імпорту товарів і послуг на 43 тижні.
