Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
Обсяг міжнародної торгівлі у минулому постійно зростав. Якщо вимірювати зовнішньоторговельну активність у сфері експорту в мільярдах доларів США, то міжнародна торгівля в поточних цінах збільшилася з $22,7 млрд. у 1938 році до $108,6 млрд. у 1958 році та $3640,3 млрд. у 1992 році і $5295 млрд. у 1997 році. Отже, всесвітній експорт зріс порівняно з 1958 роком у 49,6 раза, а порівняно з 1992 роком - на 45,5%. 1997 рік виявився рекордним: зростання обсягу світового експорту на 9,5% зафіксоване вдруге за останніх 20 років. Повніше уявлення про розвиток світової торгівлі за період від початку Другої світової війни і до сьогодення можна отримати з даних таблиці 2.1.
Розглядаючи загальносвітові тенденції розвитку світової торгівлі, варто зазначити, що темпи її зростання за останніх десять років щорічно випереджали темпи зростання ВВП, як це показано на рис. 2.1. Найкращим результатом після 1989 року є також приріст світового виробництва на 3%. Крім цього, можна констатувати рівномірніший порівняно з 1996 роком розподіл темпів зростання випуску продукції між країнами.
Аналіз тенденцій розвитку світової торгівлі у 1997 році і перспективи на майбутнє, які визначила Всесвітня торгова організація (ВТО) і поширила по Інтернету, свідчать, що найпотужніший приріст був у Північній та Південній Америці. В обох частинах світу зареєстровано більшу частку світової торгівлі порівняно з тією, якої вони досягли за останніх 10 років.
Привертає увагу той факт, що у 1997 році скоротилася різниця між країнами у прирості обсягів експорту. Це у значній мірі пояснюється збільшення активності країн Азії, Західної Європи, а також країн з перехідною економікою. Ймовірно, що у майбутньому деякі з них, особливо останні, прискорять темпи зростання експорту і розпочнуть серйозну гонку за лідерами. На це їх підштовхуватиме логіка розвитку та конкуренція між країнами.
Для осмислення структури світової торгівлі дуже корисними можуть бути аналітичні спостереження відомого економіста, федерального міністра економіки ФРН Отто Графа Лямсдорфа. Він вказує на зростання у міжнародній економіці ролі країн з високою часткою експорту та імпорту. 40 тисяч міжнаціональних підприємств за участю 250 тисяч іноземних товариств та понад 70 мільйонів працівників вкладають інвестиції та провадять виробництво за кордонами країн. У середині 80-х років прямі іноземні інвестиції становили $77 мільярдів, а в 1997 році - $137,7 мільярда. Однак сьогоднішня система вільної ринкової економіки дуже чутлива. Вона витримала багато криз і все ж недостатньо міцна. Особливо проблематичним може бути майбутнє світової торгівлі, насамперед тоді, коли до неї тісніше прилучаться Китай та Індія, де проживає третина населення світу. Наслідки цього важко передбачити. 1 все ж центрами світового господарства залишаться США, Європа та Азія.
Розглядаючи загальносвітові тенденції розвитку світової торгівлі, варто зазначити, що темпи її зростання за останніх десять років щорічно випереджали темпи зростання ВВП, як це показано на рис. 2.1. Найкращим результатом після 1989 року є також приріст світового виробництва на 3%. Крім цього, можна констатувати рівномірніший порівняно з 1996 роком розподіл темпів зростання випуску продукції між країнами.
Аналіз тенденцій розвитку світової торгівлі у 1997 році і перспективи на майбутнє, які визначила Всесвітня торгова організація (ВТО) і поширила по Інтернету, свідчать, що найпотужніший приріст був у Північній та Південній Америці. В обох частинах світу зареєстровано більшу частку світової торгівлі порівняно з тією, якої вони досягли за останніх 10 років.
Привертає увагу той факт, що у 1997 році скоротилася різниця між країнами у прирості обсягів експорту. Це у значній мірі пояснюється збільшення активності країн Азії, Західної Європи, а також країн з перехідною економікою. Ймовірно, що у майбутньому деякі з них, особливо останні, прискорять темпи зростання експорту і розпочнуть серйозну гонку за лідерами. На це їх підштовхуватиме логіка розвитку та конкуренція між країнами.
Для осмислення структури світової торгівлі дуже корисними можуть бути аналітичні спостереження відомого економіста, федерального міністра економіки ФРН Отто Графа Лямсдорфа. Він вказує на зростання у міжнародній економіці ролі країн з високою часткою експорту та імпорту. 40 тисяч міжнаціональних підприємств за участю 250 тисяч іноземних товариств та понад 70 мільйонів працівників вкладають інвестиції та провадять виробництво за кордонами країн. У середині 80-х років прямі іноземні інвестиції становили $77 мільярдів, а в 1997 році - $137,7 мільярда. Однак сьогоднішня система вільної ринкової економіки дуже чутлива. Вона витримала багато криз і все ж недостатньо міцна. Особливо проблематичним може бути майбутнє світової торгівлі, насамперед тоді, коли до неї тісніше прилучаться Китай та Індія, де проживає третина населення світу. Наслідки цього важко передбачити. 1 все ж центрами світового господарства залишаться США, Європа та Азія.
