Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)

1. Модель Гекшера - Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання

Модель Д. Рікардо базується на єдиному факторі виробництва - праці. Тому, якщо дотримуватися рікардівського підходу, порівняльні переваги можуть бути лише в результаті різниць у продуктивності праці між країнами. Однак насправді в основі зовнішньої торгівлі не тільки це, а й різниця у ресурсах, котрі є у тих чи інших країнах. Україна експортує цукор у Росію не тому, що цукровики тут продуктивніші, ніж російські, а тому, що менша за чисельністю населення наша країна має в розрахунку на одного жителя більше запасів землі, придатної для вирощування цукрових буряків.

У моделі Д. Рікардо, по суті, взяті до уваги тільки економічні результати дії факторів на виробництво товарів у різних країнах, а саме - витрати на виробництво. Можливість подивитися на міжнародну торгівлю з іншого paкypcy і зрозуміти причини різниць у витратах праці виникла тоді, коли трудову теорію вартості протягом XIX століття почали поступово витісняти різні варіанти теорії факторів виробництва. Економісти-неокласики - послідовники засновників класичної школи - започаткували пояснення міжнародної торгівлі через теорію факторів виробництва.

Справді значний прорив у теорії міжнародної торгівлі зробили в середині XX століття економісти-неокласики - шведські вчені Елі Гекшер і його учень Бертіл Олін. їм належить заслуга створення гармонійної теорії міжнародної торгівлі, що згодом отримала назву теорії Гекшера - Оліна або теорії факторних пропорцій. їхня модель пояснює порівняльну перевагу різними пропорціями національної забезпеченості факторами землі, праці й капіталу. Порівняльні переваги визначаються взаємодією ресурсного потенціалу країни (відносної надмірності факторів виробництва) і технології (яка впливає на відносну інтенсизність використання різних факторів у процесі виробництва).

Елі Філіп Гекшер

(1879-1952)

Елі Гекшер народився у 1879 році в м. Стокгольм, Швеція. З 1897 по 1907 рік він вивчав економіку та історію в Упсальському університеті, після чого став доцентом у Коледжі комерції Стокгольмського університету. В 1909 році був призначений професором економіки та статистики, а в 1929 році став директором Інституту економічної історії. Його робота як дослідника та автора була плідною: він написав 36 книг, 174 статті у фахових журналах, 700 коротких статей для провідних стокгольмських газет та багато урядових доповідей, що разом на час, коли він пішов з життя, склало 1148 одиниць.



Багато з його праць присвячено економічній історії Швеції, а визначною з них став двотомник з меркантелізму. Найбільшим внеском Е. Гекшера в економічну теорію була праця під назвою «Вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходу» (написана в 1919 році, але перекладена англійською лише через ЗО років). Ця робота стала джерелом нині відомої теорії Гекшера - Оліна.

Учений постійно намагався поєднати економічну теорію та економічну історію. Він, зокрема, наголошував на застосуванні принципів економічної теорії для пояснення аналізу історичної економіки.

У 1945 році Е. Гекшер після роботи в Інституті економічної історії вийшов на пенсію, ввівши курс економічної історії в університетах Швеції. Помер у 1952 році в Стокгольмі.

Важливою складовою теорії факторних пропорцій є теорема вирівнювання цін на фактори виробництва або теорема Гекшера - Оліна - Самуельсона, яка стосується ефекту впливу міжнародної торгівлі на факторні ціни. Багато з передумов теорії факторних пропорцій співпадають з тими, які використовував при розгляді моделі Д. Рікардо: наявність двох країн і двох товарів; використання країнами однієї й тієї ж технології; однорідність

смаків та переваг споживачів кожної з країн; наявність досконалої конкуренції на товарному і факторному ринках двох країн; мобільність факторів усередині кожної з країн та їх повна міжнародна немобільність; відсутність транспортних витрат, тарифів та інших перешкод на шляхах товарних потоків у процесі міжнародної торгівлі.

Концепція Гекшера - Оліна має важливе значення як для розвитку теорії зовнішньої торгівлі, так і для розв'язання інших завдань. Вона дає можливість визначити, якими товарами обмінюються країни на міжнародному ринку, її використовують при аналізі напрямків впливу міжнародної торгівлі на відносні ціни факторів виробництва та розподіл факторних доходів. Варто відзначити також доцільність розгляду економічного зростання з огляду на його методологічні підходи. Зокрема, для країни з надлишком певного фактора зовнішня торгівля може потенційно розширити можливості його використання. Приміром, можна поліпшити використання праці за рахунок її інтенсифікації, підвищивши рівень заробітної плати і тим самим зекономити іноземну валюту, необхідну для придбання інвестиційних товарів.

Бертіл Готхард Олін

(1899-1979)

Співавтором наукових праць Елі Гекшера був шведський економіст і політичний діяч Бертіл Олін.

Бертіл Олін народився в 1899 році в м. Кліппан, Швеція. В 1917 році отримав вчений ступінь з математики, статистики та економіки в університеті Люнда. У 1919 році під керівництвом Елі Гекшера захистив свій другий ступінь з економіки в Стокгольмській школі управління бізнесом. У 1923 році став магістром гуманітарних наук з економіки в Парварії. У 1924 році отримав ступінь доктора філософії з економіки в університеті Стокгольма.

Із 1925 по 1930 рік викладав в університеті Копенгагена, а після цього став наступником Гекшера в Стокгольмській школі управління бізнесом, де працював, доки не вийшов на пенсію в 1965 році. Крім виконання своїх академічних обов'язків, він був членом Рікштату (Шведський парламент) (1938-1970 роки), міністром торгівлі Швеції (1944-1945 роки) та лідером Ліберальної партії (1944-1967 роки).

Б. Олін зробив важливий науковий внесок у мікроекономічну теорію, враховуючи особливості кейнсіанського аналізу. Вчений поєднав ідеї Елі Гекшера та Густава Касселя (останній був професором, коли Олін здобував ступінь доктора філософії в університеті Стокгольма), які привели до розвитку моделі загальної рівноваги закритої економіки. Після цього він розширив та видозмінив цю модель з тим, щоб показати вплив міжнародної торгівлі. У 1933 році Олін опублікував свою книгу «Міжрегіональна і міжнародна торгівля». Завдяки аналітичним дослідженням сформулював славнозвісну теорію співвідношення факторів виробництва. За заслуги у розвитку теорії міжнародної економіки Б. Олін у 1977 році отримав Нобелівську премію.

Результатом його плідної роботи є славнозвісна теорема Гекшера - Оліна, яка мала велике теоретичне і практичне значення.

Бертіл Олін помер у Стокгольмі в 1979 році.