Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
2. Припущення до теоретичного аналізу
Аналіз попереднього розділу був характерний тим, що обидві країни при однаковій забезпеченості факторами мають різні ступені продуктивності у формі відносних розбіжностей у параметрах ефективності. Тепер усунемо припущення щодо ідентичної забезпеченості факторами й абстрагуємося від розбіжностей у виробничих функціях. Це так званий випадок Гекшера - Оліна.
Як і раніше, дослідження грунтуватиметься на основі того, що виробнича функція виражає взаємозв'язок між обсягами виробництва товару та необхідними затратами факторів. У теорії Гекшера - Оліна вона вказує на максимум обсягів виробництва, що досягається заданою технічними умовами виробництва комбінацією затрат факторів. Математично це твердження має вигляд Q. = f(a, b, с, ..., п), де Q. - обсяг виробництва товару і, а а, , с, ..., п- затрати факторів.
Для розгляду моделі Гекшера - Оліна введемо три припущення.
Припущення 1 щодо виробничої функції. Факторами виробництва в обох країнах є праця та капітал. Виробнича функція має якості субституціональності та лінійної гомогенності.
Вона для сектора і є ідентичною в обох країнах, тобто F1 = Ft. З іншого боку, існують різниці у виробничих функціях обох секторів, тобто F; =Fr
Припущення 2 щодо забезпеченості факторами. Обидві країни неоднаково забезпечені працею
і/або капіталом, тобто А= А , К-К Взяті до уваги у попередніх розділах припущення щодо повної зайнятості та досконалої конкуренції залишаються дотриманими. У цьому випадку також варто обговорити, при яких параметрах, беручи до уваги забезпеченість факторами, виконуються умови для торгівлі, що сформульовані у темі 3.
Основна ідeя. Коли певна країна є багатою на капітал, то потрібно очікувати, що тут капітал порівняно дешевший, ніж праця, і що в цій країні капіталомісткий товар вигідніший для виробництва з огляду на витрати. Слід також припустити, що країна, багата на капітал, має перевагу у виробництві капіталомістких товарів. Отже, можна стверджувати, що багата на капітал країна експортує капіталомісткі товари.
Аналогічно можна уявити собі країну з достатньою забезпеченістю трудовими ресурсами та трудомістким продуктом. Припустимо, що багата на трудові ресурси країна має перевагу у виробництві трудомісткого товару і саме його експортує. Розширивши перелік факторів виробництва, отримаємо такі твердження:
> країна, багата на землю, експортує товари, вироблені у результаті інтенсивного використання земельних ресурсів (сільськогосподарська продукція);
> країна, багата на сировину, експортує матеріаломісткий продукт;
> країна, багата на краєвиди, експортує продукт інтенсивного використання
ландшафтів (туризм);
> країна, багата на гуманітарний капітал, експортує товари, вироблені шляхом його інтенсивного використання;
> країна з високим рівнем інновації експортує інноваційно інтенсивний продукт.
Визначальним у твердженні Гекшера - Оліна є комбінування забезпеченості факторами з інтенсивністю їх використання у виробництві.
Оцінка Забезпеченості факторами. Перш ніж перейти до предметного розгляду моделі, необхідно встановити правила вимірювання забезпеченості факторами. Для цього можна оперувати такими двома змінними.
(1) Країна II (Закордон) багатша на капітал порівняно з країною І (Батьківщиною), коли фондоозброєність кожного працівника к = К/А у Закордоні є вищою, ніж на Батьківщині,
тобто
k* > k. (5.1)
(2) Зворотним критерієм до такого підходу є означення, згідно з яким Закордон більш забезпечений капіталом порівняно з Батьківщиною, коли у Закордоні капітал дешевший і праця дорожча, ніж на Батьківщині, тобто
Економічна практика І Забезпеченість факторами. Розглянемо ситуацію, коли країни відрізняються забезпеченістю факторами виробництва з різною інтенсивністю їх використання у відповідних секторах. Емпіричне вимірювання забезпеченості факторами стикається зі значними проблемами. Математичний запис задачі, який наведений вище, поєднує забезпеченість країни факторами з інтенсивністю даних факторів в окремих секторах виробництва. При цьому варто зауважити, що емпіричне вимірювання забезпеченості факторами має значні проблеми. Так, при аналізі фактора «праця» потрібно не обмежуватися показниками робочого часу (наприклад, кількістю відпрацьованих людино-годин), тому що ефективність праці не може бути визначена лише з цих параметрів. Таблиця 5.1 показує поділ країн за ступенем забезпеченості факторами.
Змінний характер інтенсивності у секторах виробництва. Інтенсивність факторів виробництва істотно змінюється між двома секторами. У Західній Німеччині капіталомісткість, тобто оснащеність капіталом робочого місця, у нафтодобувній галузі становить приблизно 1,1 млн. DM на робоче місце і є особливо високою. А виробництво сталі, легких металів та вагонобудівну промисловість характерні низькою капіталомісткістю. У середньому капіталомісткість німецької економіки перебуває в межах 200000 DM (табл. 5.2). Слід взяти до-уваги, що капіталомісткість залежить і від технологій, які застосовують.
Як і раніше, дослідження грунтуватиметься на основі того, що виробнича функція виражає взаємозв'язок між обсягами виробництва товару та необхідними затратами факторів. У теорії Гекшера - Оліна вона вказує на максимум обсягів виробництва, що досягається заданою технічними умовами виробництва комбінацією затрат факторів. Математично це твердження має вигляд Q. = f(a, b, с, ..., п), де Q. - обсяг виробництва товару і, а а, , с, ..., п- затрати факторів.
Для розгляду моделі Гекшера - Оліна введемо три припущення.
Припущення 1 щодо виробничої функції. Факторами виробництва в обох країнах є праця та капітал. Виробнича функція має якості субституціональності та лінійної гомогенності.
Вона для сектора і є ідентичною в обох країнах, тобто F1 = Ft. З іншого боку, існують різниці у виробничих функціях обох секторів, тобто F; =Fr
Припущення 2 щодо забезпеченості факторами. Обидві країни неоднаково забезпечені працею
і/або капіталом, тобто А= А , К-К Взяті до уваги у попередніх розділах припущення щодо повної зайнятості та досконалої конкуренції залишаються дотриманими. У цьому випадку також варто обговорити, при яких параметрах, беручи до уваги забезпеченість факторами, виконуються умови для торгівлі, що сформульовані у темі 3.
Основна ідeя. Коли певна країна є багатою на капітал, то потрібно очікувати, що тут капітал порівняно дешевший, ніж праця, і що в цій країні капіталомісткий товар вигідніший для виробництва з огляду на витрати. Слід також припустити, що країна, багата на капітал, має перевагу у виробництві капіталомістких товарів. Отже, можна стверджувати, що багата на капітал країна експортує капіталомісткі товари.
Аналогічно можна уявити собі країну з достатньою забезпеченістю трудовими ресурсами та трудомістким продуктом. Припустимо, що багата на трудові ресурси країна має перевагу у виробництві трудомісткого товару і саме його експортує. Розширивши перелік факторів виробництва, отримаємо такі твердження:
> країна, багата на сировину, експортує матеріаломісткий продукт;
> країна, багата на краєвиди, експортує продукт інтенсивного використання
ландшафтів (туризм);
> країна, багата на гуманітарний капітал, експортує товари, вироблені шляхом його інтенсивного використання;
> країна з високим рівнем інновації експортує інноваційно інтенсивний продукт.
Визначальним у твердженні Гекшера - Оліна є комбінування забезпеченості факторами з інтенсивністю їх використання у виробництві.
Оцінка Забезпеченості факторами. Перш ніж перейти до предметного розгляду моделі, необхідно встановити правила вимірювання забезпеченості факторами. Для цього можна оперувати такими двома змінними.
(1) Країна II (Закордон) багатша на капітал порівняно з країною І (Батьківщиною), коли фондоозброєність кожного працівника к = К/А у Закордоні є вищою, ніж на Батьківщині,
тобто
k* > k. (5.1)
(2) Зворотним критерієм до такого підходу є означення, згідно з яким Закордон більш забезпечений капіталом порівняно з Батьківщиною, коли у Закордоні капітал дешевший і праця дорожча, ніж на Батьківщині, тобто
Економічна практика І Забезпеченість факторами. Розглянемо ситуацію, коли країни відрізняються забезпеченістю факторами виробництва з різною інтенсивністю їх використання у відповідних секторах. Емпіричне вимірювання забезпеченості факторами стикається зі значними проблемами. Математичний запис задачі, який наведений вище, поєднує забезпеченість країни факторами з інтенсивністю даних факторів в окремих секторах виробництва. При цьому варто зауважити, що емпіричне вимірювання забезпеченості факторами має значні проблеми. Так, при аналізі фактора «праця» потрібно не обмежуватися показниками робочого часу (наприклад, кількістю відпрацьованих людино-годин), тому що ефективність праці не може бути визначена лише з цих параметрів. Таблиця 5.1 показує поділ країн за ступенем забезпеченості факторами.
