Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
6. Теорема Гекшера - Оліна
За допомогою умов 5.5 і 5.6 та рисунків 5.36 і 5.4 можна знову поставити запитання: яка з країн експортує той чи інший товар? Це питання пояснюється за допомогою рисунка 5.6 (діагр. Харрода - Джонсона).
Нехай Закордон є капіталозабезпеченим, а Батьківщина - працезабезпеченою. Допускаємо також, що забезпеченість факторами вимірюється співвідношенням «процентна ставка - зарплата». Співвідношення «процентна ставка - зарплата» до початку торгівлі задають через ОА (країна І) та ОВ (країна II). Отже, (1/r) < (1/r)*. Тепер скористаємося прийомами ситуаційного аналізу та припустимо, що к2 > кг Товар 2 в обох країнах є капіталомістким, товар 1 - трудомістким.
Зв'язок 5.5 виведений лише для однієї країни. Згідно з припущенням 4.1, виробничі функції одного сектора є ідентичними в обох країнах. Оскільки зв'язок к. = к.(і/r) відповідно до 5.5 представлений лише функцією виробництва на душу населення та її першою похідною, то і цей зв'язок повинен бути ідентичним у відповідному секторі. У першому квадранті рисунка 5.6а ще раз зображено зв'язок к = к.(І/r). Ця функція щодо сектора 1 діє для обох країн.
Подібний зв'язок к. = к. (1/r) можна також показати для сектора 2. Для нього ця функція повинна зростати, виходячи з 5.5', коли співвідношення «процентна ставка-зарплата» зростає, то праця замінюється капіталом. Капіталомісткість зростає. Оскільки сектор 2 випускає, скажімо, товари з більшою капіталомісткістю, що означає к2 > к1 для кожного співвідношення процента і зарплати, то кожна k2-функція повинна перебігати вище як k-функція. Коли ж функція к2 згідно з рисунком 5.4 описується кривою виробництва на душу населення та її першою похідною і, оскільки виробничі функції сектора 2 в обох країнах згідно з припущенням 4.1 є ідентичними, то функція к2 ідентична для обох країн. Функції к1 та к2 у першому квадранті рисунка 5.6а описують пристосування капіталомісткості секторів 1 та 2 до співвідношення процента та зарплати в країнах І та II.
Виходячи з припущення більшої капіталомісткості виробництва в секторі 2 порівняно із сектором 1 (к2 > k;), визначають залежність співвідношення цін на товари від співвідношення цін на фактори. Зв'язок 5.6 описують лише через f'. Оскільки при ідентичних виробничих функціях секторів f' є ідентичним зв'язок для обох країн, то і залежність співвідношення цін на товари та фактори виробництва в обох країнах має бути ідентичною. З рівняння 5.6 ми знаємо, що для к2 > к} співвідношення цін на товари зростає зі зростаючим співвідношенням цін на фактори. Ця функція описана у нижньому квадранті рисунка 5.6а.
Умова (l/r) < (l/r) може бути переформульована на основі рисунка 5.6а в:
(p/p1 < (р/р2),
причому цінове співвідношення у країні І виражається через ОС і в країні II - через OD. При цьому виконуються умови для торгівлі 3.2, а саме: країна І експортує товар 1, а країна II експортує товар 2 (див. рис. 5.6).
Варто розглянути такі ситуації.
1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
Випадок 1. Товар 2 є капіталомістким.
2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
Іншими словами, капіталозабезпечена країна експортує капіталомісткі товари. За цією умовою необхідно визначити, чи зміниться дане твердження, коли припустити, що виробництво товару 1 є капіталомісткішим, тобто k;> kr Надалі має суттєве значення, що (1/r) < (1/r)*. У першому квадранті рисунка 5.66 функція kt повинна проходити вище функції!.
З 5.6' ми знаємо, що для к] > к2 співвідношення цін на товари повинно зменшуватись із зростаючим співвідношенням процента і зарплати. Це зображено на рисунку 5.66. При цьому менше співвідношення процента та зарплати OU відповідає більшому співвідношенню цін на товари ОХ. Тут характерним є вираз (р/р2) > (р/р2)*. Тепер Закордон експортує товар 1; він є капіталомістким. Звідси випливає:
1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є
капіталозабезпеченою країною.
Випадок 2. Товар 1 є капіталомістким.
2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
Іншими словами, капіталозабезпечена країна експортує капіталомісткий товар. В обох випадках k2kl отримують однозначний взаємозв'язок. Узагальнюючи сказане, можна дійти до висновку:
Твердження: країна експортує той товар, виробництво якого є факторомісткішим, беручи до
Уваги достатню наявність факторів виробництва. Це - теорема Гекшера - Оліна.
Нехай Закордон є капіталозабезпеченим, а Батьківщина - працезабезпеченою. Допускаємо також, що забезпеченість факторами вимірюється співвідношенням «процентна ставка - зарплата». Співвідношення «процентна ставка - зарплата» до початку торгівлі задають через ОА (країна І) та ОВ (країна II). Отже, (1/r) < (1/r)*. Тепер скористаємося прийомами ситуаційного аналізу та припустимо, що к2 > кг Товар 2 в обох країнах є капіталомістким, товар 1 - трудомістким.
Зв'язок 5.5 виведений лише для однієї країни. Згідно з припущенням 4.1, виробничі функції одного сектора є ідентичними в обох країнах. Оскільки зв'язок к. = к.(і/r) відповідно до 5.5 представлений лише функцією виробництва на душу населення та її першою похідною, то і цей зв'язок повинен бути ідентичним у відповідному секторі. У першому квадранті рисунка 5.6а ще раз зображено зв'язок к = к.(І/r). Ця функція щодо сектора 1 діє для обох країн.
Подібний зв'язок к. = к. (1/r) можна також показати для сектора 2. Для нього ця функція повинна зростати, виходячи з 5.5', коли співвідношення «процентна ставка-зарплата» зростає, то праця замінюється капіталом. Капіталомісткість зростає. Оскільки сектор 2 випускає, скажімо, товари з більшою капіталомісткістю, що означає к2 > к1 для кожного співвідношення процента і зарплати, то кожна k2-функція повинна перебігати вище як k-функція. Коли ж функція к2 згідно з рисунком 5.4 описується кривою виробництва на душу населення та її першою похідною і, оскільки виробничі функції сектора 2 в обох країнах згідно з припущенням 4.1 є ідентичними, то функція к2 ідентична для обох країн. Функції к1 та к2 у першому квадранті рисунка 5.6а описують пристосування капіталомісткості секторів 1 та 2 до співвідношення процента та зарплати в країнах І та II.
Виходячи з припущення більшої капіталомісткості виробництва в секторі 2 порівняно із сектором 1 (к2 > k;), визначають залежність співвідношення цін на товари від співвідношення цін на фактори. Зв'язок 5.6 описують лише через f'. Оскільки при ідентичних виробничих функціях секторів f' є ідентичним зв'язок для обох країн, то і залежність співвідношення цін на товари та фактори виробництва в обох країнах має бути ідентичною. З рівняння 5.6 ми знаємо, що для к2 > к} співвідношення цін на товари зростає зі зростаючим співвідношенням цін на фактори. Ця функція описана у нижньому квадранті рисунка 5.6а.
Умова (l/r) < (l/r) може бути переформульована на основі рисунка 5.6а в:
(p/p1 < (р/р2),
причому цінове співвідношення у країні І виражається через ОС і в країні II - через OD. При цьому виконуються умови для торгівлі 3.2, а саме: країна І експортує товар 1, а країна II експортує товар 2 (див. рис. 5.6).
1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
Випадок 1. Товар 2 є капіталомістким.
2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
Іншими словами, капіталозабезпечена країна експортує капіталомісткі товари. За цією умовою необхідно визначити, чи зміниться дане твердження, коли припустити, що виробництво товару 1 є капіталомісткішим, тобто k;> kr Надалі має суттєве значення, що (1/r) < (1/r)*. У першому квадранті рисунка 5.66 функція kt повинна проходити вище функції!.
З 5.6' ми знаємо, що для к] > к2 співвідношення цін на товари повинно зменшуватись із зростаючим співвідношенням процента і зарплати. Це зображено на рисунку 5.66. При цьому менше співвідношення процента та зарплати OU відповідає більшому співвідношенню цін на товари ОХ. Тут характерним є вираз (р/р2) > (р/р2)*. Тепер Закордон експортує товар 1; він є капіталомістким. Звідси випливає:
1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є
капіталозабезпеченою країною.
Випадок 2. Товар 1 є капіталомістким.
2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
Іншими словами, капіталозабезпечена країна експортує капіталомісткий товар. В обох випадках k2kl отримують однозначний взаємозв'язок. Узагальнюючи сказане, можна дійти до висновку:
Твердження: країна експортує той товар, виробництво якого є факторомісткішим, беручи до
Уваги достатню наявність факторів виробництва. Це - теорема Гекшера - Оліна.
