Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)

3. Мультиплікатор експорту

1. Проста постановка питання кейнсіанської моделі твердих цін звучить так: як змінюються рівень зайнятості і сальдо балансу поточних операцій, коли експорт даної країни автономно змінюється. Припустимо, що у Закордоні зменшується попит на імпорт, тоді скорочується експорт Батьківщини. Оскільки ціни на товари в кейнсіанській моделі є твердими у сторону зниження, то склади даної країни наповнюються товаром; це призводить до незапланованих інвестицій. Зайнятість і НД зменшуються. Разом з падаючим НД зменшується імпорт. Цей ефект діє всупереч першопочатковому збільшенню пасивної частини балансу поточних операцій.

Твердження: При твердих цінах (і сталих обмінних курсах) викликані платіжним балансом зміни в зайнятості зменшують розмір незрівноваженості балансу поточних операцій. Але до якої міри повинен спадати НД (і разом з цим зайнятість) при автономному зменшенні експорту для того, щоб існувала рівновага на товарному ринку. При цьому виникає запитання, як змінюється сальдо балансу поточних операцій при автономному зменшенні експорту.

Припущення 22.1: Дана країна є малою країною. Припущення 22.2: Обмінний курс - сталий. Припущення 22.3: Рух капіталу не враховують.

Припущення 22.4: Інвестиції залежать від процента, який визначають на грошовому ринку на основі попиту і пропозиції на гроші.

2. Нееластичність цін. У попередніх розділах переважав підхід, при якому ціни на товари були

гнучкими, і тому міжнародні товарні ринки забезпечували реалізацію товарів без спеціальних форм розподілу неринкового характеру (карткова система і т. і.). Розглянемо ситуацію з припущеннями, що ціни на товари нееластичні. Це суттєво наближає звичайні загальновживані мультиплікаційні моделі відкритої економіки і потребує обговорення з урахуванням так званої теорії абсорбції платіжного балансу. Такий підхід уможливлює розгляд порівняно статичних проблем, що ігнорують звичайні «кейнсіанські моделі».



3. Мультиплікатор при змінному проценті та інвестиціях, що залежать від процентів. За цих припущень для автономного спаду попиту на експорт розглядаємо наступний ланцюжок дій: внаслідок зменшення попиту на експорт певної країни скорочується її рівень виробництва і разом з цим НД. Зі спадом НД зменшується трансакційний попит на гроші (L ). При заданій грошовій масі нерівновага, що встановлюється на грошовому ринку, викликає7 зміни процента: щоб скоротити операції з готівкою, економічні суб'єкти збільшують попит на цінні папери. Курс цінних паперів зростає. Проценти зменшуються. Збільшується ліквідний попит на гроші. Зі спадом процентів зростає обсяг інвестицій. НД підвищується. Потрібно перевірити, чи це збільшення НД покриває його перспективне зниження. При такому аналізі виникає згадана раніше проблема, яка полягає в тому, що у відкритій економіці при сталому обмінному курсі грошову масу визначає не лише емісійний банк. Дефіцит балансу поточних операцій означає втрату валюти, що призводить до зменшення грошової маси даної країни. Для спрощення аналізу припустимо, що емісійний банк проводить політику нейтралізації, це означає, що він повністю зрівноважує зменшення грошової маси внаслідок витрачання іноземної валюти на купівлю цінних паперів на відкритому ринку.

Припущення 22.5: Емісійний банк успішно проводить політику нейтралізації. Припущення 22.1,

22.2, 22.3, 22.4 і 22.5 можна записати як систему рівнянь:

S(Y) - Ці) + Im(Y) = X;

L(Y, і) = М; (22.5)

ZL + Im(Y) =X.

Перше рівняння є умовою рівноваги на ринку товарів, друге - на грошовому ринку, третє - визначає сальдо балансу поточних операцій. Через диференціацію по Х випливає:



У 22.5' Ly - dLdY>0 - перша похідна від функції трансакційного попиту на гроші по Y і L = дL/ді